Постанова

від 11.05.2022 по справі 280/2034/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2022 року м. Дніпросправа № 280/2034/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Комунального закладу "Дніпровська загальноосвітня школа I-III ступенів №1" Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2021 року (головуючий суддя Артоуз О.О.)

в адміністративній справі №280/2034/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до відповідача Комунального закладу "Дніпровська загальноосвітня школа I-III ступенів №1" Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, звернувся 25.03.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Комунального закладу "Дніпровська загальноосвітня школа I-III ступенів №1" Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, в якому просив:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень Комунального закладу «Дніпровська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, розташованого за адресою: 71321, Запорізька область, Кам`янсько-Дніпровський район, с. Дніпровка, пров. Шкільний, 1, шляхом зобов`язання Комунального закладу «Дніпровська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області повністю зупинити експлуатацію будівель, споруд та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2021 позов задоволено:

- застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального закладу «Дніпровська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1» Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, розташованого за адресою: 71321, Запорізька область, Кам`янсько-Дніпровський район, село Дніпровка, пров. Шкільний, 1, шляхом зобов`язання Комунального закладу «Дніпровська загальноосвітня школа І-111 ступенів № 1» Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області повністю зупинити експлуатацію приміщень школи за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки №78 від 26.12.2019.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що обставини, які стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, не перестали існувати та в повному обсязі не усунуті відповідачем, у зв`язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що позивачем не надано достатніх доказів, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей. З урахуванням обставин викладених у позові вважає, що перелічені порушення правил пожежної та техногенної безпеки не створюють реальну небезпеку для життя та здоров`я людей. Крім того, звертає увагу, що фінансування витрат відповідача з усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюється Відділом освіти, молоді та спорту Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області. Без належного фінансування відповідач не має змоги усунути виявлені порушення.

До апеляційного суду позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ДНІПРОВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №1" ВОДЯНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ВАСИЛІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (КЗ "ДНІПРОВСЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ №1") є юридичною особою, який зареєстровано 06.12.2002, дата запису: 25.11.2004, номер запису: 10861200000000026.

Кам`янсько-Дніпровським районним сектором Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 24 грудня по 26 грудня 2019 року було проведено позапланову перевірку Комунального закладу «Дніпровська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1» Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області (далі - Відповідач), за наслідками якої було складено акт № 78 від 26.12.2019 року.

В ході перевірки Позивачем встановлено, що об`єкт Відповідача - будівля, приміщення та територія Комунального закладу «Дніпровська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1» Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області ,- розташованого за адресою: 71321, Запорізька область, Кам`янсько-Дніпровський район, село Дніпровка, пров. Шкільний, 1, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- У приміщеннях об`єкту з`єднання, електричних проводів і кабелів виконано за допомогою скруток. Відповідно до вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів. Здійснення з`єднання проводів способом «скрутками» під дією повітря веде до окислення поверхні проводів, в наслідок чого збільшується напруга в системі електропостачання, яка приводить до перегрівання електричних проводів з подальшим їх замиканням, що несе загрозу пожежі або ураження електричним струмом. Тому, це порушення створює загрозу для здоров`я і життя людей.

- Не виконано оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) будівлі закладу та майстерні засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 , зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків. Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням. Тому, це порушення створює загрозу для здоров`я і життя людей.

- Навчальний заклад не забезпечений необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння будівель. Відповідно до пункту 6.2.3 таблиці 4 ДБН В.2.5 - 74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування.» Відповідно до вимог пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Відповідно до вимог пункту 1 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 974, 15.08.2016 зареєстровані у Мін`юсті України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359, кожний заклад та установа мають бути забезпечені зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівельних норм (ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування" та ДБН В.2.5- 64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво"). Відсутність зовнішніх джерел протипожежного водопостачання на об`єктах з масовим перебуванням людей веде до перебоїв роботи пожежної техніки та подачі вогнегасних речовин в разі виникнення пожежі, сприяє поширенню вогню на значну площу, унеможливлює проведення заходів по рятуванню або евакуації людей тощо, що загрожує життю та здоров`ю людей.

- Не проведені заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. Відповідно до вимог пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, Замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ. За відсутності виконання цих вимог, може виникнути аварія електромережі, або не спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. Тому, це порушення створює загрозу для здоров`я і життя людей.

- Не обладнано, приміщення, будівлі школи, системами протипожежного захисту, а саме системою пожежної сигналізації, системою керування евакуюванням людей, відповідно до вимог додатку А (обов`язковий), додатку Б (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відсутність системи протипожежного захисту (системами пожежної сигналізації, системами оповіщення про пожежу та управління евакуювання людей,) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання, в результаті чого суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення та приведе до ускладнення проведення дій по евакуації людей з приміщень об`єкта. Тому, це порушення створює загрозу для здоров`я і життя людей.

- Шляхи евакуації навчального закладу не забезпечено евакуаційним освітленням. Відповідно до вимог пункту 2.31 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей. Відсутність світлових покажчиків напрямку руху, підключених до джерела живлення аварійного освітлення, може призвести до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень та запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів. Тому, це порушення створює загрозу для здоров`я і життя людей.

- Технічне обслуговування наявних в приміщенні закладу вогнегасників не проводиться. Відповідно до вимог пункту 3.17 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 за № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 р. за № 225/31677. Не проведення технічного обслуговування наявних вогнегасників на території підприємства може привести до неможливості їх використання працівниками при виникненні пожежі з причин несправності, що, в свою чергу, може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

- Електромережа у актовій залі та біля центрального входу в головний корпус прокладена по горючій основі. Відповідно до вимог пункту 1.12 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра. У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра. У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт. Прокладання електромережі по горючій основі сприяє виникненню пожежі та розповсюдження вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електромережі, та несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- Допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією у актовій залі головного корпусу. Відповідно до вимог пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, Забороняється: проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально- мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів; відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках; експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією; застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок; застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання; користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами; підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів; складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами; використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено; прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних сходових кліток; розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування. При експлуатації проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією можливе виникнення короткого замикання та перенавантаження електромережі, що може стати причиною пожежі або ураження електричним струмом, та несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- Допускається встановлення розеток на горючій основі в кабінетах № 2, 9 та приміщенні для зберігання спортивного інвентарю головного корпусу без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менш ніж на 0,01 м. Відповідно до вимог пункту 1.17 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра. Встановлення приладів електроживлення (розеток, вимикачів та інших подібних апаратів) на горючі основи сприяє виникненню пожежі та розповсюдження вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів, та несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- Оздоблення стін на шляхах евакуації (коридорі) 1-го та 2-го поверхів головного корпусу навчального закладу виконано матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної небезпеки. Відповідно до вимог пункту 2.17 глава 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, У приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб. Для недопущення швидкого поширення пожежі, задимлення та шкідливого впливу від горіння горючих облицювань, вони повинні мати показники щодо пожежної небезпеки. За відсутності виконання цих вимог, може виникнути пожежа зі швидким розповсюдженням вогню. Тому, це порушення створює загрозу для здоров`я і життя людей.

- Не забезпечено територію навчального закладу, будинки, споруди, приміщення, первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Відповідно до вимог пункту 3.6 глава 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Відсутність достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу. За відсутності достатньої кількості засобів пожежогасіння є ризик розповсюдження вогню на значну площу, а також продуктів горіння. Тому, це порушення створює загрозу для здоров`я і життя людей.

- Допускається встановлення на вікнах спортзалу головного корпусу глухі металеві ґрати. Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті). Установлювати глухі ґрати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку. За наявності глухих ґрат при проведенні евакуаційних заходів та заходів під час ліквідації пожежі, аварії техногенного або природного характеру, іншої надзвичайної ситуації, не буде можливості швидко та своєчасно виконати дії по евакуації людей. Тому, це порушення створює загрозу для здоров`я і життя людей.

- Допускається улаштування на шляхах евакуації коридору першого поверху головного корпусу та евакуаційного виходу з корпусу початкової школи, виступи які перешкоджають вільній евакуації людей. Відповідно до вимог пункту 2.37 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, не допускається улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей. Відповідно до вимог пункту 14 розділу III «Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України», затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 974 15.08.2016, зареєстровані у Мін`юсті України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359, у будівлях закладів та установ не дозволяється влаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні, підйомні двері та інші пристрої, що перешкоджають евакуації людей. Евакуація людей в будівлі повинна проводитись в найкоротший термін, оскільки небезпечні фактори пожежі (вогонь, продукти горіння (дим) та висока температура) можуть стати перешкодою для рятування людей з небезпечної ділянки. Улаштування на шляхах евакуації порогів, виступів перешкоджають вільній евакуації людей, може призвести до, та несе загрозу несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- Допускається захаращення евакуаційного виходу № 1 меблями. Відповідно до вимог абз. 2 пункту 2.37 глави 2 розділу Ш Правил

пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, не допускається захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами. Невиконання цих вимог при виникненні пожежі може призвести до швидкого розповсюдження вогню та продуктів горіння, до ускладнення проведення евакуації людей з будівлі та приміщень. Тому, це порушення створює загрозу для здоров`я і життя людей.

- Не відкориговані схематичні плани евакуації. Відповідно до вимог пункту 5 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі. Відсутність плану (схеми) евакуації людей на випадок пожежі на об`єкті з масовим перебуванням людей сприяє необізнаності людини в разі виникнення пожежі на об`єкті і під час необхідної евакуації людина не має можливості провести самостійну евакуацію від небезпеки. Тому, це порушення створює загрозу для здоров`я і життя людей.

- Допущено, при перебуванні людей у приміщеннях головного корпусу навчального закладу зачинення дверей 4-го евакуаційного виходу на крючки які неможливо відчинити. Відповідно до вимог пункту 2.27 глави 2 розділу Ш Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, за наявності людей у приміщенні двері можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа. Замкнення дверей на ключі збільшує час на проведення евакуації людей із будівель та приміщень і може призвести до ускладнення проведення швидкої їх евакуації, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі під час проходження через евакуаційні виходи, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- Допущено, забивання дверей 3-го евакуаційного виходу головного корпусу. Відповідно до вимог абз. 2 пункту 2.37 глави 2 розділу Ш Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N252/26697, не допускається забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах. Заварювання або забивання дверей унеможливлює проведення швидкої евакуації людей із будівель та приміщень і може призвести до проявів паніки і загибелі під час проходження через евакуаційні виходи, тому не виконання цього пункту несе загрозу для здоров`я і життя людей.

Всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки зазначені в Акті перевірки № 78 від 26.12.2019 року, що вказані у позові, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Позивач вважає, що оскільки відповідач порушує норми пожежної безпеки, що створює загрозу життю і здоров`я людей, то слід застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень Комунального закладу «Дніпровська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області.

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», норми Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Правовідносини щодо цивільного захисту населення врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до статей 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі ГУ ДСПС України у Запорізькій області. При цьому, відповідачем порядок призначення та проведення перевірки не оскаржується, а тому судом не перевіряється.

Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 цієї статті Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Наведене свідчить, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно із підпунктами 27, 35 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 №3, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту (https://zp.dsns.gov.ua/ua/Polozhennya.html).

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (частина 7 статті 7 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Отже, право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, орган ДСНС зобов`язаний скласти припис за допомогою якого зобов`язати підконтрольний об`єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі об`єкт).

Згідно із пунктом 4 розділу 1 Правил №1417 пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в постанові Верховного Суду від 18.09.2018 по справі №826/12258/14 зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Відповідно до п.35-36 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі №810/2400/18 недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

В силу частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на 16.12.2021 відповідачем виявлені порушення усунуто частково, а саме залишаються не усунуті пункти 11, 13, 27, 28, 38 та 17 Припису №1.

При цьому, факт існування з боку відповідача виявлених та зафіксованих контролюючим органом в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки відповідачем не заперечується, у зв`язку з чим не спростовується необхідність їх усунення. Відповідачем не наведено будь-яких аргументів на спростування зазначених в акті порушень, не надано доказів на підтвердження таких аргументів та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Наявність вказаних в акті перевірки порушень пожежної безпеки в закладі дає підстави вірогідності пожежі, що само по собі створює загрозу життю та здоров`ю людей та не потребує будь-яких додаткових доказів.

Указані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

Системний аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право заборони експлуатації будівлі виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції обґрунтовано погодився із доводами позивача про те, що існування хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є самостійною підставою для застосування заходів реагування.

Водночас, відповідачем не надано доказів повного усунення виявлених порушень у сфері техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту, які зафіксовані в акті перевірки №78 від 26.12.2019 та створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Посилання відповідача на відсутність фінансування не може бути достатньою підставою для допущення експлуатації будівель та приміщень з порушенням правил техногенної та пожежної безпеки.

Відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства.

Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача.

Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду ? ? від 23.04.2020 №812/1262/18.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

За статтями 51, 55 Кодексу цивільного захисту забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на їх власників та/або керівників.

При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Тобто заходи реагування мають тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень та зникнення загрози життю та здоров`ю людей, що має бути встановлено .

Застосування до відповідача заходу реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Суд враховує, що з огляду на кількість виявлених порушень та їх специфіку, повне усунення відповідачем таких порушень (або їх не усунення) може бути встановлено тільки під час проведення позивачем позапланового заходу контролю.

Однак, на час розгляду справи у суді відсутні відомості, що такий захід контролю проведений.

При цьому, відповідач не був позбавлений можливості усунути виявлені порушення і під час судового розгляду справи, проте цього ним зроблено не було.

Отже, обставини, які стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, не перестали існувати та в повному обсязі не усунуті відповідачем, у зв`язку із чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених відповідачем в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Комунального закладу "Дніпровська загальноосвітня школа I-III ступенів №1" Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 12.05.2022 та в силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складений 19.05.2022.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова