Постанова

від 01.06.2022 по справі 640/2170/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2170/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Огурцов О.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року (розглянута у порядку спрощеного провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ТРЕЙД» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.08.2019 №№ 00010421402, 00010441402, 00010431402.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача у період з 19.06.2019 по 21.06.2019 з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «ЛОКПЛЮС» за вересень 2016 року показників, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх з зображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, оскільки до початку проведення перевірки позивачу не було належним чином вручено наказ на проведення перевірки, а поштове відправлення повернулось за закінчення терміну зберігання лише 04.07.2019. Також позивач зазначив про те, що дійсно мав фінансово - господарські правовідносини з ТОВ «ЛОКПЛЮС», які мали реальний характер та за якими було отримано послуги використані позивачем у власній господарській діяльності тат з метою отримання прибутку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 09.08.2019 №№ 00010421402, 00010441402, 00010431402.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремленим підрозділом ДПС подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що14.06.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставу підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України видано наказ № 8379 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДІ АЙ ВАЙ ТРЕЙД» (код 37117630)», яким зв`язку із отриманням пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит ГУ ДФС у м. Києві від 28.12.2018 № 130943/10/26-15-14-02-01 ( вх. ГУ ДФС у м. Києві від 29.01.2019 № 19660/10) наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ДІ АЙ ВАЙ ТРЕЙД» (код 37117630) з 19.06.2019 по дату завершення звірки, тривалістю 3 робочі дні. Перевірку провести з метою дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «ДІ АЙ ВАЙ ТРЕЙД» при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «ЛОКПЛЮС» (код 39915762) за вересень 2016 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням в декларації з податку на прибуток підприємства, в Головному управлінні ДФС у м. Києві.

18.06.2018 о 18:43 зазначений наказ разом з повідомленням від 18.06.2019 № 115702/10/26-15-14-02-01 були направлені на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ТРЕЙД» за адресою: 02125, м. Київ, вул. Сулеймана Стальського, буд. 18, кв. 37.

В період з 19.06.2019 по 21.06.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ТРЕЙД» при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «ЛОКПЛЮС» за вересень 2016 року показників, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх з зображенням у декларації з податку на прибуток підприємства.

За результатами перевірки складено акт від 27.06.2019 № 414/26-15-14-02-01/37117630, яким встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 №85/4306, пунктів 5 та 7 Положення (стандарту) бухгалтерського об ліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 №860/4153 в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього на суму 44 613,00 грн. та порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 41 034,00 грн.

09.08.2019 на підставі зазначеного акту перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 00010421402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 55 766,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 11 153,00 грн.;

- № 00010431402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 51 293,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 10 259,00 грн.;

- № 00010441402, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 275,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішення від 09.08.2019 №№ 00010421402, 00010441402, 00010431402, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасування позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктами 79.2 та 79.3 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 16.02.2016 №21-2749а15 виклала наступну правову позицію: «Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов`язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.».

Відповідно до листа відповідача від 19.09.2019 № 2057/К/26-15-05-02-01 «Про надання інформації», копія якого наявна в матеріалах справи, про проведення документальної невиїзної перевірки за результатами якої було складено акт від 27.06.2019 № 414/26-15-14-02-01/37117630 позивача було повідомлено копією наказу Головного управління ДФС у м. Києві № 8379 від 14.06.2019, повідомленням № 115702/10/26-15-14-02-01 від 18.06.2019 та листом - запрошенням на підписання акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.06.2019 № 115707/10/26-15-14-02-01 керівнику та головному бухгалтеру позивача, які надіслано листом з оголошеною цінністю на податкову адресу позивача: АДРЕСА_1 . Зазначений лист повернуто на адресу відповідача з визначенням у довідці Укрпошти: лист «повертається до 03151, причина повернення - за закінченням встановленого строку зберігання. Дата - 04.07.2019».

Відповідно до наявних в матеріалах справи копії опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку зазначені документи було направлено на адресу позивача 18.06.2018 о 18:43.

В акті перевірки від 27.06.2019 № 414/26-15-14-02-01/37117630 відповідачем зазначено про те, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ТРЕЙД» при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «ЛОКПЛЮС» за вересень 2016 року показників, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх з зображенням у декларації з податку на прибуток підприємства проведена в період з 19.06.2019 по 21.06.2019 у приміщенні Головного управління ДФС у м. Києві. Також в зазначеному акті відповідачем зазначено про те, що копія наказу від 14.06.2019 № 8379 та повідомлення №115702/10/26-15-14-02-01 від 18.06.2019 станом на дату реєстрації акта перевірки не отримано.

Таким чином, як підтверджується документами наявними в матеріалах справи наказ від 14.06.2019 № 8379 та повідомлення №115702/10/26-15-14-02-01 від 18.06.2019 були направлені позивачу 18.06.2019 вже після закінчення робочого часу, а саме о 18:43, а отже у відповідача були відсутні навіть обґрунтовані підстави вважати, що вказані документ могли бути отримані позивачем 19.06.2019, тобто в день початку проведення перевірки, крім того станом на час підписання акту від 27.06.2019 № 414/26-15-14-02-01/37117630 у відповідача була наявна інформація, що вказані наказ та повідомлення позивачем не отримані про що відповідачем і зазначено безпосередньо у акті. Поштове відправлення, яким позивачем було направлено наказ від 14.06.2019 № 8379 та повідомлення №115702/10/26-15-14-02-01 від 18.06.2019 повернулися на адресу відповідача з визначенням у довідці Укрпошти: лист «повертається до 03151, причина повернення - за закінченням встановленого строку зберігання» лише 04.07.2019, тобто через 2 тижні після закінчення проведення перевірки позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що у відповідача виникало права на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача в період з 19.06.2019 по 21.06.2019

На підставі викладеного, матеріалам справи встановив, що відповідачем документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ТРЕЙД» при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «ЛОКПЛЮС» за вересень 2016 року показників, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх з зображенням у декларації з податку на прибуток підприємства проведена в період з 19.06.2019 по 21.06.2019, було здійснено з порушенням норм податкового законодавства, а саме, за відсутності на те правових підстав. При цьому процедурні порушення вплинули на можливість позивача захистити свої права під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки (зокрема, щодо надання відомостей про обставини спірних господарських операцій, надання первинних документів, тощо) та підтвердження законності даних податкового обліку.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Податкові повідомлення - рішення від 09.08.2019 №№ 00010421402, 00010441402, 00010431402 були винесені відповідачем на підставі акту від 27.06.2019 № 414/26-15-14-02-01/37117630, а отже правовою підставою для виникнення у відповідача обов`язку щодо визначення суми грошового зобов`язання став факт виявлення за результатами зазначеної перевірки даних, що свідчать про заниження позивачем податкових зобов`язань.

Акт перевірки, отриманий в результаті документальної невиїзної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення, рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12 червня 2018 року (справа №821/597/17, адміністративне провадження №К/9901/48710/18).

Також, Верховний Суд у постанові від 16 січня 2018 року у справі 826/442/13-а, від 20 березня 2018 року у справа №810/1438/17 висловлював правову позицію, відповідно до якої податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі незаконної перевірки не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено всі обставини справи у зв`язку із чим прийшов до правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 09.08.2019 №№ 00010421402, 00010441402, 00010431402.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль