Постанова

від 31.05.2022 по справі 813/2317/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 813/2317/17 пров. № А/857/2382/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.

за участю секретаря судового засідання Хомича О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішенняЛьвівського окружного адміністративного судувід 15 грудня 2021 року, прийняте суддею Коморним О.І., в м.Львові о 10 годині 57 хвилині, повний текст складено 24 грудня 2021 року, у справі № 813/2317/17 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рентком" до Головного управління ДФС у Львівській областіпро визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

в червні 2017 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Рентком» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 13 квітня 2017 року № 0002881202, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 7451598,00 грн та застосовано 1862899,00 грн штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ним як платником податків належно виконано вимоги, встановленіПодатковим кодексом Українита іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача, а перевіряючими в ході проведення перевірки зроблено помилкові висновки про наявність у діях позивача порушень податкового законодавства без урахування фактичних обставин справи, що спричинило невірне застосування відповідачем нормПодаткового кодексу Українидо спірних правовідносин.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 13 квітня 2017 року № 0002881202 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 5568159,11 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 1392039,77 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного суду від 08 липня 2021 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 квітня 2017 року № 0002881202 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 5568159,11 грн та застосованих штрафних санкцій у розмірі 1392039,77 грн, та в цій частині справу № 813/2317/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зазначає, що дослідженню підлягає показники декларацій з податку на додану вартість та їх додатків, правомірність та обгрунтованість формування від`ємного значення з податку на додану вартість.

В іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року у справі № 813/2317/17 залишено без змін.

Судом першої інстанції замінено Головне управління ДФС у Львівській області на правонаступника Головне управління ДПС у Львівській області.

Позивачем, на виконання вимог Верховного суду подано додаткові пояснення в яких зазначає, що оплата по накладних, що були включені у бюджетне відшкодування у розмірі 5 568 159,11 грн. відповідачем не заперечується та підтверджується відомостями, викладеними в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ«Рентком" з питань правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2017 року № 4/13-01-12-02/37693601 від 30.03.2017, що є предметом спору у справі. Реальність господарських операцій та належність первинних документів, в тому числі податкових накладних відповідачем не оспорюється, що підтверджується відомостями, викладеними у акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ«Рентком» з питань правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2017 року № 4/13-01-12-02/37693601 від 30.03.2017. Зазначає, що товариством виконано усі умови, необхідні для отримання бюджетного відшкодування у розмірі 5 568 159,11 грн. Позивач звертає увагу на те, що згідно поданої ним декларації з ПДВ за червень 2016 року останнім придбано товари на загальну суму 60 707 527 грн, з урахуванням ПДВ у розмірі 10 117 921 грн. Також зазначає, що позивачем у червні 2016 року у контрагента ПІК«ОРСІ»(ІПН 304038226143) придбано товарів на загальну суму 50 990 000,00 грн з урахуванням ПДВ у розмірі 8 498 333,33 грн. Саме за операціями і з цим контрагентом у Таблиці 2 Додатку № 3 до податкової декларації з ПДВ за січень 2017 року і відображено виникнення податкового кредиту у червні 2016 року на загальну суму 6 577 098,00 грн, що на 1 921 235,33 менше, ніж загальний обсяг поставки ПІК«Орсі»позивачу товару у червні 2016 року. Вважає, що жодним чинним в Україні нормативно- правовим актом, зокрема, і наказом, не передбачено неможливості включення до бюджетного відшкодування сум ПДВ через невідповідність відомостей у додатках до деклараціях по ПДВ. Позивач зазначає, що мав право на використання (для виконання податкових зобов`язань) у червні 2016 року не лише ПДВ за червень 2016 року, але і ПДВ, що сформувалось за попередній період у розмірі 18 035 071 грн (рядок 16 податкової декларації з ПДВ за червень 2016 року). Саме з цього податкового кредиту, що сформувався за результатом травня 2016 року і було використано ПДВ у розмірі 7 426 258 грн для виконання зобов`язань по ПДВ. Наголошує на відмінності даних у додатку № 2 до декларації з ПДВ за грудень 2016 року та додатку № 3 до декларації з ПДВ за січень 2017 року. Разом з декларацією з ПДВ за січень 2017 року останнім було подано відповідачу і Додаток № 1 до податкової декларації з ПДВ (Розрахунок коригування сум податку на додану вартість). Відповідно до відомостей, викладених у вищевказаному Додатку № 1 до декларації з ПДВ за січень 2017 року позивачем скориговано податкові зобов`язання по ПДВ за грудень 2016 року на 8 750 000,00 грн, внаслідок чого збільшено податковий кредит до загальної суми 19 333 309,00 грн. Відтак вважає, що позивач наділений правом на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 1 242 485,55 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0002881202 від 13.04.2017 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 5568159,11 грн та застосованих 1392039,77 грн. штрафних санкцій.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, з підстав неповного з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не враховано неправильність відображення позивачем від`ємного значення в Додатку № 3 до податкової декларації за січень 2017 року, а відповідно не має права на бюджетне відшкодування, оскільки за даними перевірки в Додатку № 2 таке не узгоджується з зазначеною сумою.

Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду без змін. Вважає, що судом повно та об`єктивно досліджено обставини справи та дано правильну юридичну оцінку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, яка просить задоволити апеляційну скаргу, представника позивача, яка просить залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "РЕНТКОМ" перебував на обліку в Личаківській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, у період, за який проводилася перевірка, зареєстровано платником ПДВ з 01.11.2013.

20.02.2017 позивачем подано до Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області податкову декларацію з ПДВ за січень 2017 року разом з усіма додатками.

Відповідно до рядка 23.1 декларації, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 13 080 186,00 грн.

У зв`язку з заявленим бюджетним відшкодуванням, в період із 17.03.2017 по 23.03.2017 ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "РЕНТКОМ" (код ЄДРПОУ 37693601) з питання правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2017 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 4/13-01-12-02/37693601 від 30.03.2017, в основу якого покладено наступні висновки про порушення: п.200.1 ст. 200 та пп. «б» п.200.4 ст. 200розділуV Податкового кодексу України, відповідно ТОВ "РЕНТКОМ" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно поданої податкової декларації з ПДВ за січень 2017 року в сумі 7448807,72 грн.; п. 198 статті198розділуV Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за вересень 2016 року на суму 2790 грн, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2017 року в розмірі 2790,00 грн.

На підставі викладених в акті порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002881202 від 13.04.2017.

Висновки контролюючого органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2017 року на суму 9882083,30 грн базуються на тому, що у поданій декларації з ПДВ за січень 2017 року у рядку 19 (від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду відображено суму 19333309,00 грн та у рядку 20.2.1 (сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) відображено суму за червень - грудень 2016 року 12529998,30 грн та за січень 2017 року - 550187,93 грн.

Водночас перевіркою встановлено, що у додатку 2 до декларації з ПДВ за грудень 2016 року ТОВ "РЕНТКОМ"вказало суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21) за червень 2016 року у розмірі 2227534,00 грн.

У зв`язку з вищенаведенимконтролюючий орган вважає, що перенесенню з Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2016 року від`ємного значення за червень 2016 року в Таблицю 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів, послуг або до Державного бюджету України" Додаток 3 (Д3) за січень 2017 року підлягала сплаті сума у розмірі 2227534 грн, однак платником податків відображена сума 6577098,00 грн, внаслідок чого ТОВ "РЕНТКОМ"завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 4349564,00 грн.

Крім цього, перевіркою показників Таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів, послуг або до Державного бюджету України" Додаток 3 (Д3) до декларації з ПДВ за січень 2017 року контролюючим органом встановлено, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями з придбання сої за період грудень 2016 року на суму 1242485,60 грн. Однак, у додатку 2 до декларації за грудень 2016 року ТОВ "РЕНТКОМ" не відображено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21), внаслідок чого контролюючий орган вважає, що ТОВ "РЕНТКОМ" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 1242485,55 грн.

Позивач не погоджується з прийнятим рішенням відповідача звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позов суд дійшов висновку, що позивач має право на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 1242485,55 грн., товариством дотримано усі умови, необхідні для отримання бюджетного відшкодування у розмірі 5568159,11 грн.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту44.1 статті 44 Податкового кодексу Українидля цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, визначений у пункті 200.5 зазначеної статті. Зокрема, це особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

За змістом цієї норми особи, які хоча і мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо податковий кредит, тобто сума, на яку платник податку на додану вартість може зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, нарахована внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з абзацом 1 пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі у тексті - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Також, у відповідності до статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Тобто, зарахування здійснюється у зв`язку із здійсненням операції платника податку шляхом реалізації його товарів, виконаних ним робіт, наданих ним послуг, які є підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом200.2 статті 200 Податкового кодексу Українипри позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За змістом пункту 200.4 цієї статті при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У спірних правовідносинах податковий орган висновками у акті перевірки поставив під сумнів факт реальності господарських операцій ТОВ «Рентком» із його контрагентами.

Судом установлено, що ТОВ «Рентком» задекларовано від`ємне значення ПДВ фактично сплачене у попередніх періодах на суму 5568159,11 грн, яке формувалась за результатами господарських операцій (відносно яких відсутній спір щодо реальності господарських операцій із поставки товарів, робіт, послуг) за наступними договорами поставки: Договорами між ТОВ «Рентком» та ПІК«Орсі»№ 01-1210/2015 від 12 жовтня 2015 року; Договором між ТОВ «Рентком» та ТОВ«ТДВелес Трейд»№ 27/12 від 27 грудня 2016 року; Договором між ТОВ «Рентком» та ПП«Агро-віта»№ 28/12/2016-2 від 28 грудня 2016 року; Договором між ТОВ «Рентком» та ТОВ«В.Д.С. Агро»№ 07.09.2016-1 від 07 вересня 2016 року; Договором між ТОВ «Рентком» та СФГВоля№ С03/01/17 від 03 січня 2017 року; Договором між ТОВ «Рентком» та ПАФ«Дроздовичі»№ 27102016-1 від 27 жовтня 2016 року; Договором між ТОВ «Рентком» та ТОВ«Західно-Український Автомобільний Дім»№ 0652607051 від 14 березня 2016 року; Договором між ТОВ «Рентком» та ФГ«Зоряний П`ятачок»№ 14.11-2 від 14 листопада 2016 року; Договором між ТОВ «Рентком» та ТОВ«Киселівське»№ 03.10-16 від 03 жовтня 2016 року; Договором між ТОВ «Рентком» та СФГ«Ігоря Валька»№ 14.11-16 від 30 жовтня 2016 року; Договором між ТОВ «Рентком» та ФГ«Матейко Ярослав Михалович»№ 261216-1 від 26 грудня 2016 року; Договором між ТОВ «Рентком» та ПСПНадія№С 08/09 від 08 вересня 2016 року; Договором між ТОВ «Рентком» та ФГПід`ярків№ 20/09 від 20 вересня 2016 року; Договором між ТОВ «Рентком» та ТОВ«Родючий Лан»№ 01/12/16 від 02 грудня 2016 року; Договором між ТОВ «Рентком» та СФГ«Сад»№ 07.10-16 від 07 жовтня 2016 року; Договором між ТОВ «Рентком» та СТОВ«Україна»№ 06.09.2016-1 від 06 вересня 2016 року; Договором між ТОВ «Рентком» та ФГ«Надія»№ 211016-1 від 21 жовтня 2016 року; Договором між ТОВ «Рентком» та ФГ«Якторів»№ 01/09/16-1 від 01 вересня 2016 року; Договором між ТОВ «Рентком» та ПАТ«Хорольський мехначіний завод»№ 2850 від 07 листопада 2016 року; Договором між ТОВ «Рентком» та ПП«Арт-Енерго»№ 02ПЕ-16 від 21 січня 2016 року; Договором між ТОВ «Рентком» та ТОВ«Виробниче підприємство«Металокомплект»№ 2П/15 від 02 березня 2015 року.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій, які також підтверджуються відомостями, викладеними у Акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ«Рентком» (код ЄДРПОУ 37693601) з питань правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2017 року № 4/13- 01-12-02/37693601 від 30.03.2017, з чим погоджується колегія суддів.

Порядок подання та заповнення звітності з податку на додану вартість врегульованоНаказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 року, який передбачає при поданні податкової декларації з ПДВ заповнювати додаток № 2 до Декларації (Довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по ПДВ.

Судом встановлено, що згідно поданої позивачем декларації з ПДВ за червень 2016 року останнім придбано товари на загальну суму 60 707 527 грн., з урахуванням ПДВ у розмірі 10 117 921 грн.

Також, позивачем у червні 2016 року у контрагента ПІК "ОРСІ" (ІПН 304038226143) придбано товарів на загальну суму 50 990 000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 8 498 333,33 грн.

У подальшому за операціями і з цим контрагентом у Таблиці 2 Додатку № 3 до податкової декларації з ПДВ за січень 2017 року відображено виникнення податкового кредиту у червні 2016 року на загальну суму 6 577 098,00 грн., що на 1 921 235,33 менше, ніж загальний обсяг поставки ПІК "Орсі" ТОВ «Рентком» товару у червні 2016 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та твердженням позивача, що чинним в Україні нормативно-правовим актом, не передбачено неможливості включення до бюджетного відшкодування сум ПДВ через невідповідність відомостей у додатках до деклараціях по ПДВ.

Відтак, позивач мав право на використання (для виконання податкових зобов`язань) у червні 2016 року не лише ПДВ за червень 2016 року, але і ПДВ, що сформувалось за попередній період у розмірі 18 035 071 грн.( рядок 16 податкової декларації з ПДВ за червень 2016 року).

Саме з цього податкового кредиту, що сформувався за результатом травня 2016 року і було сформовано ПДВ у розмірі 7 426 258 грн. для виконання зобов`язань по ПДВ.

Відповідно до відомостей, викладених у вищевказаному Додатку № 1 до податкової декларації з ПДВ за січень 2017 року (Розрахунок коригування сум податку на додану вартість) позивачем скориговано податкові зобов`язання по ПДВ за грудень 2016 року на 8 750 000,00 грн., внаслідок чого збільшено податковий кредит до загальної суми 19 333 309,00 грн (рядок 19).

Таким чином, товариством задекларовано від`ємне значення податку на додану вартість фактично сплачене в попередніх періодах на суму 55568159,11 грн., яке формувалось за результатами господарських операцій реальність яких не оспорюється відповідачем за відповідними договорами поставки, які знаходяться в матеріалах справи і яким надана належна оцінка судом першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції підставно задоволено адміністративний позов.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції з наведених вище мотивів, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішеннясуду без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі № 813/2317/17, без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 03.06.22