Рішення

від 02.06.2022 по справі 320/9966/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2022 року Київ №320/9966/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фулклін ОПТ" до Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фулклін ОПТ" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, Головного управління ДПС у Київській області №2945119/43312931 від 04.08.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.03.2021 №1, яка складена Товариством з обмеженою відповідальністю "Фулклін ОПТ" на адресу ПП "Селед" (код ЄДРПОУ 39252217) на загальну суму 523952,82 грн, в тому числі ПДВ - 87325,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариством було подано до контролюючого органу податкову накладну для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак оскаржуваним рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної, не зважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Позивач зазначив, що після зупинення реєстрації податкової накладної ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірне рішення було прийнято протиправно та має бути скасовано.

Згідно з ухвалою від 20.08.2021, суд залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фулклін ОПТ" без руху, у якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановив строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали позивачу. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Відповідно до ухвали від 20.09.2021, суд відкрив провадження в даній адміністративній справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

ГУ ДПС у Київській області, заперечуючи проти позовних вимог, зазначило що, позивачем для реєстрації податкової накладної не було надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Відсутність вказаних документів, на думку відповідача, свідчить про правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Державна податкова служба України правом на подання відзиву не скористалась.

Позивач надав суду письмову відповідь на відзив відповідача на позовну заяву та додаткові пояснення, в яких стверджує, що відповідач не спростував доводів викладених у позові.

Згідно з ухвалою від 03.06.2022, суд замінив відповідача у даній справі Головне управління ДПС у Київській області (код 43141377) на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код 44096797).

Також згідно з ухвалою від 03.06.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов, відповідь на відзив, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фулклін ОПТ" є юридичною особою, має статус платника податку на додану вартість.

Видами діяльності Товариства за КВЕД є: 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього (основний) 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації 73.11 Рекламні агентства 70.10 Діяльність головних управлінь (хед-офісів) 69.10 Діяльність у сфері права 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту 52.24 Транспортне оброблення вантажів 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду) 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 49.20 Вантажний залізничний транспорт 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами 80.20 Обслуговування систем безпеки.

Між ТОВ "Фулклін ОПТ" (Постачальник) і ПП "Селед" (Покупець) було укладено Договір поставки товарів від 31.03.2021 №31/03-21 згідно якого Постачальник передає у власність покупця, а Покупець сплачує за поставлений товар кошти (т. 1, а.с. 27-29).

Позивачем було виставлено контрагенту рахунок-фактуру від 31.03.2021 №1 на суму 523 952,82 грн, у т.ч. ПДВ - 87 325,47 грн (т. 1, а.с. 31).

Передачу товару оформлено видатковою накладною від 31.03.2021 №1 (т. 1, а.с. 30).

Позивачем було складено податкову накладну від 31.03.2021 №1 та направленої її для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних (т. 1, а.с. 32-33).

За результатом обробки вказаної накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція від 20.04.2021 (т. 1, а.с. 34).

Як підставу для зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган вказав, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31.03.2021 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник "D" = 1.2685%, "Р" = 0.

Як стверджує позивач, ним направлено контролюючому органу повідомлення про подання пояснень з відповідними документами на підтвердження реальності господарської операції.

За результатом розгляду наданих позивачем документів комісією Головного управління ДПС у Київській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення від 04.08.2021 №2945119/43312931, яким у реєстрації податкової накладної від 31.03.2021 №1 відмовлено (т. 1, а.с. 16-17).

В якості підстави для прийняття вказаного рішення Комісією зазначено про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації на даний час регламентована:

Податковим кодексом України (далі - ПК України);

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Постанова №1165);

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566 "Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 №753/30620 (далі - Наказ №566);

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 "Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Наказ №520);

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 №1246 (далі - Постанова №1246).

Наказом №566 затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, що додається. Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія).

Відповідно до п. 18 Порядку №566, Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

За результатами засідання Комісії приймається Рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу II Кодексу, протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до п. 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Зі змісту оскаржуваних рішень слідує, що підставою для їх прийняття є ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних.

Згідно п. 1 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затвердженого Наказом №520) встановлено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

- Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05 квітня 2001 року №2346-ІІІ;

- Постанова Національного банку України №75 "Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України" від 4 липня 2018 року;

- Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності";

- Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з п. 44.1. ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про Бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

За змістом цієї ж статті господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про Бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Законодавством не передбачено вичерпного переліку первинних документів, які використовуються в бухобліку, проте основними видами первинних документів є:

- договір;

- видаткова накладна;

- товарно-транспортна накладна;

- залізнична накладна;

- акт приймання виконаних робіт;

- касові ордери (прибутковий та видатковий);

- рахунок-фактура (інвойс);

- розрахункові документи;

- сертифікати якості;

- бухгалтерська довідка.

Згідно з п. 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Надаючи оцінку доводам позивача про те, що ним було документально доведено реальність здійснення господарських операцій, суд зазначає наступне.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про те, що ним направлено контролюючому органу повідомлення про подання пояснень з відповідними документами на підтвердження реальності господарської операції.

Такі доводи суд оцінює критично.

З письмового відзиву відповідача на позов суд встановив, що до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій до податкової накладної від 31.03.2021 №1 позивачем було додано наступні документи:

- Договір поставки №2020-18-08 від 18 08 2020,

- Договір поставки №25_08_2020-1 від 25 08 2020,

- Договір поставки №31_03-2021 від 31 03 2021,

- Видаткову накладну №003 від 18.08.2020,

- Видаткову накладну №1 від 31.03.2021,

- Видаткову накладну №14 від 18 08 2020,

- Видаткову накладну №004 від 19.08.2020,

- Податкову накладну №3 від 18 08 2020,

- Податкову накладну №4 від 19.08.2020,

- Податкову накладну №3 від 18.08.2020,

- Рахунок №1 від 31.03.2021,

- Податкову накладну №1 від 31.03.2021,

- Рахунок №14 від 18.08.2020,

- Податкову накладну №14 від 25.08.2020,

- Рахунок №003 від 18.08.2020,

- Рахунок №004 від 19.08.2020.

- Лист №2 від 30.07.2021.

Водночас, згідно з п. 4.1 Договору поставки товарів від 31.03.2021 №31/03-21, якість товару, що постачається, відповідає діючому законодавству стандартам, технічним умовам даного виду товару, підтверджується сертифікатом якості виробника, має реєстраційні посвідчення.

Якщо поставлений товар виявиться неякісним, або таким, що не відповідає умовам цього Договору. Постачальник зобов`язаний замінити цей товар. Всі витрати, пов`язані із заміною товару неналежної якості несе Постачальник,

Товар повинен передаватися Покупцю в упаковці, яка відповідає характеру товару, забезпечує цілісність товару та збереження його якості під час перевезення.

Проте, позивач не надав ані контролюючому органу при наданні пояснень, ані до суду відповідного сертифікату якості.

Згідно з п. 6.1 Договору поставки товарів від 31.03.2021 №31/03-21, приймання-передача Товару по кількості проводиться відповідно до товаро-супровідних документів, по якості - відповідно до документів, що засвідчують його якість.

При виникненні претензій по некомплектності чи якості Товару, Постачальник повинен замінити неякісний Товар, або довезти недостатню кількість товару протягом 2-х робочих днів з дати отримання претензій від Покупця.

Проте, позивач не надав ані контролюючому органу при наданні пояснень, ані до суду відповідних товарно-супровідних документів на поставлений товар.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 15.12.2015 у справі №21-4266а15, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

Більше того, відносно первинних бухгалтерських документів висловився Верховний Суд України і в рішенні від 19.04.2016 у справі №21-4985а15, вказавши, що господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, а сам договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Вказаної позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі №813/1766/17.

Також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.04.2020 у справі №826/4721/15 вказав, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов залучення підрядної установи, змісту робіт, що замовляються, доцільність залучення контрагента та можливість ним виконати замовлені послуги.

Так, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган вказав конкретні підстави її неприйняття, проте позивачем ні до фіскального органу, ні до суду не було надано доказів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган у спірних правовідносинах діяв у межах та у спосіб, визначений Податковим кодексом України.

Оцінюючи викладені докази та закріпленні вимоги щодо реєстрації податкових накладних та порядок зупинення реєстрації таких податкових накладних, суд зазначає, що позивачем не було дотримано вимог "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", щодо надання контролюючому органу платником податків письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, надання платником податку копій документів.

Ураховуючи викладене, оскаржуване рішення з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є правомірним та відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач довів суду правомірність оскаржуваного рішення.

Оцінивши у сукупності докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, а тому позов задоволенню не підлягає.

Підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

СуддяБасай О.В.