Рішення

від 02.06.2022 по справі 420/1016/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1016/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

17.01.2022 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у зарахуванні стажу роботи ОСОБА_2 з 20.03.2000 по 04.04.2003 на посадi палатної медсестри дитячого дерматовенеричного відділення обласної дитячої шкірно венерологічної лікарні до стажу роботи у подвійному розмiрi протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 з 20.03.2000 по 04.04.2003 на посаді палатної медсестри дитячого дерматовенеричного відділення Обласної дитячої шкірно венерологічної лікарні до стажу роботи у подвійному розмiрi та здiйснити перерахунок пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона у період з 20.03.2000 (Наказ №9-к від 20.03.2000) по 04.04.2003 (наказ № 29-к від 05.04.2003) працювала на посадi палатної медсестри дитячого дерматовенеричного відділення Обласної дитячої шкірно-венерологічної лікарні (код ЄДРПОУ 02774444), що підтверджується записами у трудовій книжці №16, №17. Згідно протоколу розрахунку стажу ОСОБА_1 період її роботи з 20.03.2000 по 04.04.2003 на посаді палатної медсестри дитячого дерматовенеричного відділення Обласної дитячої шкірно-венерологічної лікарні зараховано у одинарному розмірі. Однак, як стверджує позивач, згідно зі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Наказу Міністерства охорони здоров`я № 133 від 19.07.1995 р. «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб», трудовий стаж ОСОБА_1 з 20.03.2000 по 04.04.2003 на посаді палатної медсестри дитячого дерматовенеричного відділення Обласної дитячої шкірно венерологічної лікарні повинен зараховуватися до стажу роботи у подвійному розмірі, як працівника інфекційних закладів (відділень) охорони здоров`я.

Ухвалою суду від 24.01.2022 року прийнято до розгляду позову заяву та відкрито провадження по справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

Вказаною ухвалою судом, зокрема, зобов`язано відповідача надати до суду матеріали пенсійної справи позивача.

10.02.2022 року від представника відповідача до суду надійшли засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.

10.02.2021 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не погоджується з вимогами позивача, оскільки для зарахування періоду з 20.03.2000 по 04.04.2003 до страхового стажу в подвійному розмірі та здійснення перерахунку позивачу необхідно надати уточнюючі довідки, за встановленим зв`язком.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Позивач з 07 квітня 2003 року отримує пенсію за вислугу років як працівник охорони здоров`я.

Пенсію обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як не працюючій особі, при страховому стажі 42 роки, заробітній платі 4588,30 грн., та її розмір на 01.12.2021 становить 3023,96 грн., де: 1927,09 грн. - розмір пенсії за віком; 6,91- доплата до прожиткового мінімуму; 666,00 грн. доплата 65 річним до 40% МЗП; 423,96 грн. - доплата за 22 роки понаднормативного стажу.

За даними трудової книжки ОСОБА_1 , 1956 року народження, виданої 01.02.1991 року позивач у період з 20.03.2000 (Наказ №9-к від 20.03.2000) по 04.04.2003 (наказ № 29-к від 05.04.2003) працювала на посадi палатної медсестри дитячого шкірно-венерологічного відділення Обласної дитячої шкірно-венерологічної лікарні (код ЄДРПОУ 02774444) (записи №16, №17).

18.11.2021 позивач звернулася до правонаступника Обласної дитячої шкірно венерологічної лікарні комунального некомерційногос підприємства "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ДИТЯЧА (ШКІРНО-ВЕНЕРОЛОГІЧНА) ЛІКАРНЯ" ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" із заявою про надання довідки про підтвердження стажу.

Однак, як стверджує позивач, вищевказана заява повернута засобами поштового зв`язку внаслідок її неотримання адресатом.

07.12.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській областi iз заявою про перерахунок та виплату пенсії, у якій просила прийняти рішення, яким зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 з 20.03.2000 по 04.04.2003 на посаді палатної медсестри дитячого шкірно-венерологічного відділення Обласної дитячої шкірно-венерологічної лікарні до стажу роботи у подвійному розмiрi та здійснити перерахунок пенсії.

Однак, листом №25586-25404/Ш-02/8-1500/21 вiд 29.12.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило, що для розгляду питання щодо пільгового розрахунку стажу за період роботи з 20.03.2000 по 04.04.2003 за нормами ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення», необхідно надати уточнюючу довідку щодо характеру роботи.

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у зарахуванні стажу роботи ОСОБА_2 з 20.03.2000 по 04.04.2003 на посадi палатної медсестри дитячого шкірно-венерологічного відділення обласної дитячої шкірно венерологічної лікарні до стажу роботи у подвійному розмiрi протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі Закон № 1788-XII), робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», інфекційні хвороби - це розлади здоров`я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсiями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

Згідно з ст.7 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров`я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров`я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності.

У відповідності до наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носiйства збудників цих хвороб» вiд 19 липня 1995 року № 133 сифіліс, гонорея, трихофітія, мікроспорiя, фавус відносяться до небезпечних інфекційних хвороб; короста та демодикоз - до групи акарози, паразитарних хвороб.

Законом України «Про внесення змін до статті 60 до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який набрав чинності з 15 серпня 2003 p., встановлена необхідність зараховувати роботу в інфекційних лікарнях (відділеннях) до стажу роботи в подвійному розмірі незалежно від того, в який період провадилася ця робота. Віднесено шкірно-венерологічних диспансерів, відділень, палат та кабінетів до інфекційних закладів, робота в яких зараховується в подвійному розмірі за умови роботи з хворими на захворювання, віднесені до особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб, Перелік яких затверджено наказом МОЗ України від 19.07.95 р. №133 «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб».

Стаття 62 Закону № 1788-XII визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, законодавством чітко визначений документ який підтверджує стаж та пільговий стаж працівника трудова книжка. У разі відсутності трудової книжки чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується іншими документами, виданими за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Під час розгляду справи судом досліджено копію трудової книжки позивача та встановлено, що вона містить записи щодо роботи позивача (прийняття на роботу, звільнення з роботи), а саме що у період з 20.03.2000 року по 04.04.2003 року ОСОБА_1 працювала на посадi палатної медсестри дитячого шкірно-венерологічного відділення Обласної дитячої шкірно-венерологічної лікарні.

Згідно п.1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення №58 від 29.07.1993 (зі змінами), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (зі змінами та доповненнями), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу за додатком №5, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до пункту 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, уточнюючі документи (довідка) надаються у разі відсутності в трудовій книжці особи відомостей про стаж роботи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію. Дана довідка призначена для подальшого її надання особою, що оформлює пенсію, відповідним органам Пенсійного фонду України, які в свою чергу визначають наявність підстав і права особи на пенсію на пільгових умовах.

При цьому, суд зазначає, що згідно з позицією, яка викладена Верховним Судом України у постанові від 21.02.2018 по справі №687/975/17, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Позивач має трудову книжку, всі записи про трудову діяльність вносились відповідальними особами підприємств за місцем його роботи. Будь-яких доказів того, що надана позивачем трудова книжка містить в собі недостовірну інформацію, Відповідачем зазначено не було.

При цьому суд звертає увагу, що позивач також не може нести відповідальність за дії посадових осіб, з вини яких на цей час невідомо місцезнаходження первинних документів на підтвердження інформації зазначеної у трудовій книжці позивача.

В той же час, суд враховує, що згідно листа Міністерства охорони здоров`я України від 15.02.2006 за №10.03.68/286 робота медичних працівників у шкірно-венерологічних диспансерах, відділеннях, кабінетах, палатах, які працюють з хворими на визначену наказом Міністерства охорони здоров`я України №133 патологію повинна зараховуватись до стажу їх роботи у подвійному розмірі.

Підсумовуючи вище викладене, суд дійшов висновку про необхідність зарахування стажу роботи ОСОБА_1 з 20.03.2000 по 04.04.2003 на посаді палатної медсестри дитячого шкірно-венерологічного відділення Обласної дитячої шкірно венерологічної лікарні до стажу роботи у подвійному розмiрi та, відповідно, про задоволення позовних вимог позивача.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача судового збору у розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у зарахуванні стажу роботи ОСОБА_2 з 20.03.2000 по 04.04.2003 на посадi палатної медсестри дитячого шкірно-венерологічного відділення обласної дитячої шкірно венерологічної лікарні до стажу роботи у подвійному розмiрi протиправними.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 з 20.03.2000 по 04.04.2003 на посаді палатної медсестри дитячого шкірно-венерологічного відділення Обласної дитячої шкірно венерологічної лікарні до стажу роботи у подвійному розмiрi та здiйснити перерахунок пенсії.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 збір у розмірі 992,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя С.М. Корой