Рішення

від 30.05.2022 по справі 173/549/22

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/549/22

Провадження №2/173/444/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

При секретареві - Рудовій Л.В.

За участю представника позивача - адвоката Позднякова В.Г.

Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 і Верхньодніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2022 року до суду звернулася позивач, ОСОБА_1 , з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до відповідача Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , Верхньодніпровська державна нотаріальна контора.

28.04.2022 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовчому судовому засіданні на 31.05.2022 року.

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

31.05.2022 року в підготовчому судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визнати поважними причини пропуску строку для подання зави про прийняття спадщини та визначити їй додатковий строк, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю в три місяці з моменту набрання чинності рішенням суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_3 , залишила заповіт, посвідчений 02.02.2001 року ОСОБА_4 , секретарем Бородаївської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, зареєстрованого в реєстрі за № 10. За даним заповітом спадкоємцем майна померлої, ОСОБА_3 , був її син , ОСОБА_5 , який помер після відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 та на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 і не встиг прийняти спадщини.

На день смерті ОСОБА_3 , залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки, розташованої на території Верхньодніпровської територіальної громади Кам`янскього району Дніпропетровської області (раніше Бородаївської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області), кадастровий номер 1221082200:01:028:0304.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є вона та син, ОСОБА_2 .

07.02.2022 року вона звернулася до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від свого імені та від імені сина із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане майно. Однак, постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 07.02.2022 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини, що й стало причиною звернення до суду.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі за підставами, викладеними в позовній заяві. Також пояснив, що його довірителька пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки вважала, що вона спадкує майно після смерті чоловіка, з яким проживала за однією адресою, а не після смерті ОСОБА_3 . Крім того порадившись із сином, його довірителька вирішала, що успадковувати спадщину буде лише вона, тому син визначений, як тертя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Відповідач, представник Верхньодніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність. Згідно якої проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори і Дроздов В.С., в судове засідання не з`явились, про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

За життя ОСОБА_3 , залишила заповіт, посвідчений 02.02.2001 року ОСОБА_4 , секретарем Бородаївської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, зареєстрованого в реєстрі за № 10. За даним заповітом спадкоємцем майна померлої, ОСОБА_3 , був її син, ОСОБА_5 , який помер після відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 та на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 і не встиг прийняти спадщину, що підтверджується копією заповіту та копією свідоцтва про смерть.

Після смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина, яка складається, в тому числі із земельної ділянки, розташованої на території Верхньодніпровської територіальної громади Кам`янскього району Дніпропетровської області (раніше Бородаївської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області), кадастровий номер 1221082200:01:028:0304.

07.02.2022 року позивач звернулася до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно. Однак, постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 07.02.2022 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини, що підтверджується копією постанови нотаріуса.

З наведеного вище, судом встановлено, що порушені права позивача щодо прийняття спадщини. Позивачем обраний спосіб захисту порушених прав, у вигляді відновлення її порушеного права, передбачений нормами ЦК України, а саме визнання причин пропуску подання заяви про прийняття спадщини поважними та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, з яким погоджується суд.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

За нормами ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За положеннями п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Листом від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач посилається на те, що пропустила строк для прийняття спадщини в зв`язку з тим, що помилково вважала, що вона успадковує спадщину, що відкрилась після смерті її чоловіка, а не ОСОБА_3 . З чоловіком вона мешкала за однією адресою, тому вважалась такою, що прийняла спадщину.

Таким чином на думку суду позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.

Судом також встановлено, що позивачка із заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , до державного нотаріуса зверталась від свого імені та від імені свого сина, ОСОБА_2 , але на даний час між ними досягнута домовленість про те, що дану спадщину успадковує лише позивачка. Інших спадкоємців судом не встановлено.

В свою чергу дотримання принципу «пропорційності», визначено практикою застосування норм права Європейським судом з прав людини передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

За наведених вище обставин, на думку суду причини пропуску строку для прийняття спадщини позивачем суд вважає поважними та суд вважає за потрібне визначити позивачеві додатковий строк для прийняття спадщини. Також суд вважає, що додатковий строк для прийняття спадщини, потрібно визначити позивачу тривалістю в три місяці з моменту набрання чинності рішенням суду, який буде достатнім для звернення до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Понесені позивачем витрати по сплату судового збору суд вважає за можливе покласти на позивача, так як не вбачається вини відповідача у порушенні прав позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 263 - 265, 268, 273, 293 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 і Верхньодніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк для прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , тривалістю в три місяці з моменту набрання чинності рішенням суду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суд

Повний текст рішення виготовлений: 05.06.2022 року.

Суддя Петрюк Т.М

Направлене до ЄДРСР : 06.06.2022 року

Дата набрання законної сили: 06.07.2022 року