Ухвала

від 01.06.2022 по справі 757/58396/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/58396/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

підозрюваного ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на повідомлення про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22013100000000080 від 18.02.2013, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2022 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 ( редакції яка, діяла станом на 16.07.2007), ч. 4 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні №22013100000000080 від 18.02.2013.

Скарга мотивована тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 складено без відповідних на те підстав. Захисник зазначає, що за результатами аналізу тексту повідомлення про підозру та матеріалів кримінального провадження, наданих на її обґрунтування, стороною захисту встановлено, що формулювання письмового повідомлення про підозру не свідчить про наявність ознак інкримінованих кримінальних правопорушень, в провадженні не існує доказів, які б підтверджували підозру.

У зв`язку з чим, сторона захисту вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 є необґрунтованим, не містить достатніх доказів на її підтвердження, складеним та врученим з процесуальними порушеннями, та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні 23.02.2022 захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та підозрюваний просили задовольнити скаргу в повному обсязі, посилаючись на викладені в ній обґрунтування. Зазначили, що угода, яку слідство вважає підробленою, не надавалася до суду підозрюваним, не була серед правовстановлюючих документів, не виступала доказом у жодній судовій справі та не вплинула на рішення судів, які наразі набрали законної сили. Вважають кримінальне провадження існує з метою збереження арешту на цілісний майновий комплекс.

Прокурор проти задоволення скарги заперечував в повному обсязі, зазначивши, що на даний час зібрано достатньо доказів для підозри ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 ( редакції яка, діяла станом на 16.07.2007), ч. 4 ст. 190 КК України, що в свою чергу підтверджується матеріалами кримінального провадження. Разом з тим, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та вживаються заходи для повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

В судовому засіданні 01.06.2022 підозрюваний наголосив на тому, що підроблений, на думку слідства, документ не був покладений в основу рішень судів, а звернення до суду з позовом є правом особи. Надав слідчому судді характеризуючі документи, документи на підтвердження прийняття на військову службу за контрактом (доброволець територіальної оборони), а також копію постанови про зупинення досудового слідства від 03.05.2022.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги слідчим суддею, здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів.

Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону, враховуючи принцип диспозитивності та те, що прокурор в судовому засіданні 23.02.2022 виклав свою позицію, надав письмові заперечення, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги в судовому засіданні за відсутності осіб, які не з`явились, на підставі наданих доказів.

Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення в межах заявлених вимог, приходить наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

В судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22013100000000080 від 18.02.2013 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 358 ( редакції яка, діяла станом на 16.07.2007), ч. 4 ст. 190 КК України, а також за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування перевіряється інформація, що ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, використав завідомо підроблений офіційний документ з метою заволодіння шляхом обману цілісним майновим комплексом «СПОРТ», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3 498,1 кв.м.

Так, 29.03.1996 укладено договір купівлі-продажу № 30/991 між представництвом Фонду державного майна України у місті Бровари та товариством покупців створеним працівниками ресторану «Спорт», що за адресою: Київська область м. Бровари вул. Гагаріна 28, який засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_7 , згідно якого товариством покупців було придбано рухому майно (столи, стільці техніку, тощо) розташоване в цілісному майновому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 . На виконання умов зазначеного договору, 30.05.1996 Голові Товариства покупців ресторану «Спорт» ОСОБА_8 , видано свідоцтво про право власності на майно та підписано акт прийому-передачі від 30.05.1996.

У травні 2007 року, ОСОБА_3 виконуючи всій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, звернувся до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з пропозицією викупу їх часток у статутному капіталі ТОВ «Ресторан «Спорт» (ЄДРПОУ 13728861) з ціллю набуття права власності на статутний капітал зазначеного підприємства та повноважень директора.

11.05.2007 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 погодившись на пропозицію ОСОБА_3 на загальних зборах засновників ТОВ «Ресторан «Спорт» (ЄДРПОУ 13728861) призначили на посаду директора вказаного товариства останнього.

12.05.2007 укладено договір про відступлення корпоративних прав (часток у статутному капіталі), згідно якого ОСОБА_9 продав 31,25%, ОСОБА_10 - 38,75%, ПВТФ «Демос», в особі директора ОСОБА_9 , - 30% статутного капіталу ТОВ «Ресторан «Спорт» ОСОБА_3 за грошові кошти на загальну суму 36 000 гривень. Таким чином, ОСОБА_3 став власником 90% статутного капіталу ТОВ «Ресторан «Спорт» та відповідно набув вирішальну роль в управлінні підприємством.

Після чого, у травні 2007 року ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що ТОВ «Ресторан «Спорт» не володіє цілісним майновим комплексом «Спорт» розташованим за адресою: Київська область м. Бровари вул. Гагаріна 28, та розуміючи, що договір купівлі-продажу № 30/991 від 29.03.1996 складений таким чином, що достовірно вказати, що було придбано: майно цілісного майнового комплексу ресторану «Спорт» чи сам комплекс, без додаткових документів неможливо, отримав у невстановленому місці від невстановленої особи оригінал офіційного документу угоди про спільну діяльність від 18.03.1996 членів трудового колективу ресторану «Спорт» зареєстровану представництвом фонду державного майна у м. Бровари та укладена між 17 працівниками підприємства, що передбачала здійснення діяльності, спрямованої на придбання майна ресторану «Спорт» та створення господарського товариства, до якої було внесено недостовірні дані.

Згідно висновку судово-технічної експертизи № 8329/11-33 встановлено, що в угоді про спільну діяльність від 18.03.1996 машинописний текст «ресторану «Спорт» з приміщенням» у графі «назва об`єкту приватизації» виконаний шляхом додрукування слів «з приміщенням» на тій друкарській машині, що і основний текст, яким заповнені графи бланку угоди та виконані вільні зразки машинописного тексту, але не в той час яким датована досліджувана угода, а в інший період часу з використанням різних стрічок для друкування.

У подальшому, у червні 2007 року ОСОБА_3 з метою заволодіння цілісним майновим комплексом «Спорт» розташованим за адресою: АДРЕСА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Броварської міської ради про визнання права власності.

16.07.2007 ОСОБА_3 продовжуючи виконувати свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, під час судового розгляду перебуваючи в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: місто Київ, вул. Комінтерну, 16 з метою введення суду в оману, у підтвердження своїх позовних вимог, надав документи та пред`явив їх суду для огляду, серед яких була завідомо підроблена угода про спільну діяльність від 18.03.1996 членів трудового колективу ресторану «Спорт». Копію цієї угоди за його клопотанням було долучено до матеріалів судової справи № 9/255-07 і недостовірна інформація, яка містилася у зазначеній угоді використовувалася суддями господарського суду різних інстанцій, при винесенні рішень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у використані завідомо підробленого документа, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції, яка діяла станом на 16.07.2007).

Також, у ході слідства встановлено, що ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману заволодів цілісним майновим комплексом «СПОРТ», який знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, загальною площею 3 498,1 кв.м.

Будучи директором ТОВ «Ресторан «Спорт», з метою незаконного привласнення нерухомого майна, звернувся із власноручно підписаним позовом про визнання права власності на приміщення ресторану за ТОВ «Ресторан «Спорт» до Київського міжобласного апеляційного господарського суду, умисно приховавши від суду документи, які підтверджують той факт, що приміщення ресторану «Спорт» та готелю «Спорт» у приватну власність ТОВ «Ресторан «Спорт» не передавались. З вказаною ціллю особисто був присутній при всіх судових розглядах у всіх інстанціях.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 9/225-07 від 04.02.2008 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.06.2008, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2008, апеляційну скаргу ТОВ «Ресторан Спорт» на вищевказане судове рішення задоволено частково, рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2008 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ТОВ «Ресторан Спорт» до Броварської міської ради задоволено та визнано за позивачем право власності на приміщення ресторану «Спорт» загальною площею 819,8 кв. м., що знаходиться за вищевказаною адресою. У ході слухання судами зазначеної справи, ОСОБА_3 , як доказ здобуття права власності на приміщення ресторану «Спорт», надав завідомо підроблену угоду про спільну діяльність від 18.03.1996 членів трудового колективу ресторану «Спорт».

Надалі, 10.02.2010 у цій справі звернулися до Господарського суду Київської області з заявою (вх.№ 2-05/544/Н) про виправлення описки у рішенні від 25.06.2008 Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі № 9/255-07 про визнання за ТОВ «Ресторан Спорт» приміщення ресторану «Спорт» розташованого за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, загальною площею 819,80 кв.м., в якому просили замість приміщення «ресторан Спорт» зазначити цілісний майновий комплекс «Спорт», у тому числі готель та ресторан «Спорт».

Вказану заяву було задоволено та рішенням Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.02.2010, яке ґрунтувалося на документах, які перебували у справі № 9/255-07 серед яких була завідомо підроблена угода про спільну діяльність від 18.03.1996 членів трудового колективу ресторану «Спорт», внесено зміни у рішення від 25.06.2008 про те, що замість приміщення «ресторан Спорт» слід читати цілісний майновий комплекс «Спорт», в тому числі готель та ресторан «Спорт». В подальшому, зазначена ухвала скасована 25.11.2010.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7074/11-15 від 12.04.2012, станом на 01.03.2010, тобто на момент оформлення права власності на цілісний майновий комплекс та станом на 30.04.2010 року, тобто на момент продажу цілісного майнового комплексу, його вартість становила 25 393 499 гривень з ПДВ (у договорі купівлі-продажу вартість була визначена у сумі 132 563 грн.).

Виходячи з вищевикладеного ОСОБА_3 шляхом обману, заволодів цілісним майновим комплексом «СПОРТ», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3 498,1 кв.м. чим заподіяв територіальній громаді Броварського району Київської області в особі Броварської міської ради, майнову шкоду в особливо великих розмірах на загальну суму 25 393 499 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненому в особливо великих розмірах, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України.

В ході розслідування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Зазим`я, Київської області, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , який є адвокатом, свідоцтво № 3317/10 від 24.05.2007, з липня 2020 року прокурор відділу нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора, повідомлено про підозру:

- у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України;

- у використані завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

12.08.2021 заступником Генерального прокурора ОСОБА_11 . України у кримінальному провадженні №22013100000000080 від 18.02.2013 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 (редакції яка, діяла станом на 16.07.2007), ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно з положеннями п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскарженні повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Відповідно до ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання ) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно зі ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Як убачається з матеріалів справи, повідомлення про підозру ОСОБА_3 було здійснено в порядку, передбаченому КПК України, оскільки, складено та вручено 12.08.2021, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України. Отже, підстави для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, відсутні.

Доводи захисників та підозрюваного у скарзі на повідомлення про підозру фактично зведені до питань доведеності винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів. Однак, з`ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому слідчий суддя зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

З наданих слідчому судді матеріалів, вбачається що причетність підозрюваного ОСОБА_3 до вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- допитами свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які повідомили про те, що при складання угоди між фондом державного майна та товариством покупців Ресторану «Спорт» було придбано не приміщення, а майно з нього;

- висновком експерта №8329/11-33 судово-технічної експертизи, згідно якого: в угоді про спільну діяльність від 18.03.1996 машинописний текст «ресторану «Спорт» з приміщенням» у графі «назва об`єкту приватизації» виконаний шляхом додрукування слів «з приміщенням» на тій друкарській машині, що і основний текст, яким заповнені графи бланку угоди та виконані вільні зразки машинописного тексту, але не в той час яким датована досліджувана угода, а в інший період час з використанням різних стрічок для друкування;

- договором оренди приміщення ресторану «Спорт» за адресою Київська область м. Бровари вул. Гагаріна 28 від 11.03.1998 року з додатками;

- висновком № 7074/11-15 судової будівельно-технічної експертизи, згідно якого: станом на 01.03.2010 на момент оформлення права власності та на 30.04.2010 року, тобто на момент продажу від ТОВ «Ресторан Спорт» до ТОВ «Розважальний центр спорту» становить 25393499 гривень з ПДВ (на момент продажу в договорі купівлі-продажу вартість 132563 гривні);

- рішеннями Господарських судів у справах №№ 9/225-07, 14/238-10.

Крім того, слід наголосити, що відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, що передбачені КПК України.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України (ч. 2 ст. 22 КПК України).

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованої підозри відносно ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а долучені докази, на переконання слідчого судді, вказують на вирогідну причетність ОСОБА_3 до вчинення інкримінованого йому злочину, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення/рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти Польщі».

Крім того, у кримінальному провадженні продовжується досудове розслідування, проводяться необхідні слідчі дії, які необхідно вчинити слідчому для встановлення обставин кримінального правопорушення, на підтвердження або спростування причетності ОСОБА_3 до злочину, у якому йому повідомлено про підозру.

Водночас, матеріали скарги захисника не містять жодного доказу щодо процесуального порушення порядку повідомлення про підозру ОСОБА_3 , а тому скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 9, 22, 26, 276-278, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на повідомлення про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22013100000000080 від 18.02.2013 залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1