Ухвала

від 01.02.2022 по справі 761/2706/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2706/22

Провадження № 1-кс/761/1940/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019100100005354 від 04.06.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364, ч.2 ст.364 КК України,

В С Т А Н О В И В :

24.01.2022 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019100100005354 від 04.06.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364, ч.2 ст.364 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що СВ Шевченківського УП ГУНП України в місті Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12019100100005354 від 04.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364, ч.2 ст.364 КК України.

Зі змісту клопотання вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено: що службові особи самостійних структурних підрозділів ВО КМР (КМДА) та Міністерства культури України, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби в порушення вимог чинного законодавства, погодили проект землеустрою про надання ТОВ «МФК «Едельвейс» в довгострокову оренду на 15 років земельної ділянки (кадастровий номер 91:078:0117) площею 0,64 га для будівництва експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, розважального і торговельного призначення, з наземним та підземними паркінгом на АДРЕСА_1 , на підставі якого рішенням Київради №940/7176 від 15.12.2011 ТОВ «МФК «Едельвейс» передано в оренду вказану земельну ділянку та укладено відповідний договір оренди земельної ділянки 17.04.2015, чим завдали тяжких наслідків інтересам територіальної громади м. Києва.

Зокрема,рішенням КМР«Про передачутовариству зобмеженою відповідальністю«МФК «ЕДЕЛЬВЕЙС»земельної ділянкидля будівництва,експлуатації таобслуговування адміністративно-житловогокомплексу звбудованими таприбудованими приміщеннямигромадського,розважального іторговельного призначення,з наземнимі підземнимипаркінгами,зі знесенняміснуючого майновогокомплексу на АДРЕСА_1 » №940/7176від 15.12.2011Київська міськарада передалаТОВ «МФК«ЕДЕЛЬВЕЙС» удовгострокову орендуна 15років земельнуділянку площею0,64га (кадастровийномер:8000000000:91:078:0117)для будівництва,експлуатації таобслуговування адміністративно-житловогокомплексу звбудованими таприбудованими приміщеннямигромадського,розважального іторговельного призначення,з наземнимі підземнимипаркінгами,зі знесенняміснуючого майновогокомплексу на АДРЕСА_1 .В подальшому17квітня 2015року напідставі вищезазначеногоРішення міжКМР таТОВ «МФК«ЕДЕЛЬВЕЙС» укладенодоговір орендиземельної ділянки(надалі -«Договір оренди»).Згідно інформаціїДепартаменту містобудуваннята архітектуривиконавчого органуКиївської міськоїради (КМДА)від 09.11.2018року №055-14900детальний плантериторії Татарката Лук`янівкав Шевченківськомурайоні,куди входить земельна ділянка за адресою:м.Київ,вул.Половецька,4,(кадастровийномер 8000000000:91:078:0117)знаходиться настадії розробкита незатверджений.Згідно інформаціїДепартаменту містобудуваннята архітектуривиконавчого органуКиївської міськоїради (КМДА)від 09.11.2018року №055-14900детальний плантериторії Татарката Лук`янівкав Шевченківськомурайоні,куди входить земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Половецька, 4, (кадастровий номер 8000000000:91:078:0117) знаходиться на стадії розробки та не затверджений.

Крім того, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:91:078:0117) знаходиться в межах: історико-культурного заповідника і зони охорони пам`яток історії та культури м. Києва ( рішення виконкому Київської ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920, 10.10.1988, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, Наказ Міністерства культури, туризму України від 23.12.2005 № 1076); Центрального історичного ареалу, в історичному ареалі «Лук`янівсько-Татарський», у зоні регулювання забудови ІІІ категорії ( згідно з рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976, 16.07.1979 № 920, Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979); охоронюваного природного ландшафту, пам`ятки ландшафту місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» (наказ Міністерства культури і туризму № 58/0/0/16-10 від 03.02.2010 р.).

22.09.2021 року вказану земельну ділянку відповідно до постанови прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

06.10.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування продовжено строком на 6 місяців, тобто до 17 квітня 2022 року.

З метою забезпечення повного, об`єктивного та всебічного розслідування даного кримінального провадження, встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, оскільки вказана земельна ділянка має значення речового доказу у вказаному кримінальному провадженні, та забезпечення збереження речового доказу, та недопущення подальшого відчуження, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та забезпечення цивільного позову, прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним клопотанням.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав наведених у ньому, оскільки передача в оренду вказаної земельної ділянки рішенням Київської міської ради відбулась з порушенням чинного законодавства, дане провадження наразі розслідується, а тому клопотання просить задовольнити та накласти арешт і забороною розпорядження.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, зауважив, що раніше на дану земельну ділянку арешти вже накладались, які були за клопотаннями представників власників майна скасовані на підставі ухвали суду, в подальшому дане кримінальне провадження було закрито, долучив письмові заперечення, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши думку прокурора, представника власника майна, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про арешт майна щодо змісту відповідає вимогам ст.171 КПК України.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).

Згідно з вимогами ч. 3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно доч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: правовупідставу дляарешту майна; можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); можливістьспеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, з матеріалів клопотання, вбачається, що існують обґрунтовані підстави вважати, що право власності на вказане майно є об`єктом кримінально-протиправного посягання, майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

В той же час, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи клопотання, про накладення арешту саме з метою відшкодування майнової шкоди і забезпечення цивільного позову в кримінальному провадженні, оскільки на даному етапі кримінального провадження цивільний позов не заявлений.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, те, що предметом злочинного посягання у кримінальному провадженні, є земельна ділянка, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту майна, зазначеного в клопотанні слідчого.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність накладення арешту на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 91:078:0117) з метою забезпечення збереження речових доказів.

Підстав сумніватись в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

Керуючись ст.ст.131,132,170174,309, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019100100005354 від 04.06.2019 року - задовольнити.

Накласти арешт із забороною розпорядження, а також виконання будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці: кадастровий номер №91:078:0117, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя