Ухвала

від 16.05.2022 по справі 1-643/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/1-643/11

Провадження №1-в/100/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси подання начальника Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_3 про звільнення від покарання у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

В С Т А Н О В И В:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшло подання начальника Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що 25 лютого 2011 року вироком Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 був засуджений за ч. 1 ст. 186 КК України на підставі ст. до покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят ) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 грн.

Указаний вирок суду набрав законної сили 12 березня 2011 року. Вирок був направлений для його виконання до уповноваженого органу 05 квітня 2021 року, тобто після строку передбаченого для виконання покарання у виді штрафу.

До судового засідання засуджений систематично не з`являється, однак зважаючи, що вирішення питання, яке порушується у поданні буде значним чином покращувати правове становище особи суд вважає, за можливе здійснити розгляд за відсутності особи.

Представник пробаційної служби до судового засідання не з`явилась, тому суд розглядає матеріали із поданням за відсутності учасників судового розгляду.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що вироком Приморського районного суду м. Одеси від 12 березня 2011 року ОСОБА_4 був засуджений за ч. 1 ст. 186 КК України на підставі ст. до покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят ) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 грн.

Указаний вирок суду набрав законної сили 12 березня 2011 року. Вирок був направлений для його виконання до уповноваженого органу 05 квітня 2021 року.

Відповідно до ст.12КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.186КК України є нетяжким злочином.

Засуджений до теперішнього часу покарання у виді штрафу за даним вироком не відбув.

Відповідно доп.1ч.1ст.80КК Україниособа звільняєтьсявід відбуванняпокарання,якщо здня набраннячинності обвинувальнимвироком йогоне буловиконано втакі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;

Згідно з ч. 3 ст.80КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.

Згідно з ч. 4 ст.80КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Отже, ст.80КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.

Стаття 80КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Положення ст.80КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

За таких обставин застосування ст.80КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Частина 3 статті 80КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч.3 ст.80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із кримінальних правопорушень, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК.

Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч.3 ст.80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину.

Таке правозастосування суперечить ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.390 КК України, та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.

Відповідно до приписів ст.152КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.

Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст.80КК України складається з трьох обов`язкових елементів:

1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку;

2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання;

3) не вчинення нею нового злочину.

Враховуючи той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку факт ухилення засудженого від відбування покарання не встановлений вироком суду, відсутні відомості про вчинення засудженим нового злочину в цей період, суд вважає, що подання пробаційної служби підлягає задоволенню, оскільки наявні підстави для його звільнення від відбування покарання, передбачені ст.80 ч.1 п.1 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку, підлягає задоволенню.

На підставі ст.80 КК України, керуючись ст.539 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання начальника Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_3 про звільнення від покарання у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку - задовольнити.

На підставі п.1 ч.1 ст.80 КК України, ОСОБА_4 засудженого вироком Приморського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2011 року за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень - звільнити, у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку .

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Приморського районного суду м. Одеси протягом семи днів.

Суддя ОСОБА_5

16.05.2022