Рішення

від 23.05.2022 по справі 346/960/22

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/960/22

Провадження № 2/346/756/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю: секретаря Рокіщук Н.Д.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Марціновської Д.М.

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи Недільської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу культури і туризму Печеніжинської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області,третя особа: вказана селищна рада, про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час відсторонення,-

в с т а н о в и в:

свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що з 28.01.2022 року керівництво відповідача стало незаконно вимагати від неї медичну інформацію щодо вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та обмежувати позивача у праві на повноцінну працю на посаді бібліотекаря ІІ категорії дитячої бібліотеки-філії ім. В.Грабовецького смт. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області, Така ситуація дійшла до того, що 01.02.2022 року позивачу вручено копію оспорюваного наказу №09-к від 31.01.2022 року про її відсторонення від роботи з 31.01.2022 року на час відсутності щеплення від вище зазначеного захворювання.

Однак, позивач вважає вказаний наказ незаконним, оскільки ні в безстрокову трудовому договорі, ні в її посадовій інструкції, ні в будь-якому іншому документі, підписаному сторонами, не передбаченого права відповідача на відсторонення позивача від роботи із зазначеної підстави.

Крім того, вказане відсторонення суперечить положенням як міжнародного, так і національного законодавства, а саме ст.23 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року, положенням частини 1 Європейської соціальної хартії, Міжнародного пакту про економічні, соціального і культурні права, ст.2, п.2 ст.40 Кодексу законів про працю України (далі- КЗпП України), ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

На підставі наведеного позивач просить визнати незаконним та скасувати вище вказаний накази про її відсторонення, поновити її на вказаній посаді, а також стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час її вимушеного прогулу .

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала із вказаних підстав.

Представник відповідача подала відзив на позов, в якому вказується, що 28.01.2022 року позивачці було вручено повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти СOVID-19. та попереджено про те, що вона до 31.01.2022 року повинна надати документ, який підтверджує отримання повного курсу вакцинації або одну дозу дводозної вакцини від COVID-19. Позивач не позбавлена права на працю та з роботи не звільнена, а лише відсторонена від своїх функціональних обов`язків. 01.03.2022 року набрав чинності наказ МОЗ України від 25.02.2022 р. № 380, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.02.2022 р. за № 256/37592, яким до завершення воєнного стану в Україні зупинено дію наказу цього Міністерства «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 р. № 2153., який передбачав відсторонення не щеплених працівників від роботи. Тому 01.03.2022 року позивача допущено до роботи.

З наведених прідстав представник відповідача просить залишити позов без задоволення.

Предcтавник третьої особи погодилася з позицією представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач працює на посаді бібліотекаря ІІ категорії дитячої бібліотеки-філії ім. В.Грабовецького смт. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області, що стверджується даними трудової книжки позивача (а.с.13-15).

Судом також встановлено, що 31.01.2022 року позивачу вручено копію оспорюваного наказу №09-к від 31.01.2022 року про її відсторонення без збереження заробітної плати від роботи з 31.01.2022 року на час відсутності щеплення від COVID-19 або пред`явлення медичного висновку про наявність протипоказань до вказаної вакцинації, виданого закладом охорони здоров`я (а.с.17).

Статтею 23 Загальної декларації прав людини передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи,на справедливі і сприятливі умови праці та на захист відбезробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право нарівну оплату за рівну працю.Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самоїта її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншимизасобами соціального забезпечення.

ЧастинаI Європейської соціальноїхартії закріплює,що сторони визнають метою своєї політики, яку вони запроваджуватимуть усіма відповідними засобами як національного, так i міжнародного характеру, досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися такі права та принципи: 1.Кожна людинаповинна матиможливість зароблятисобі нажиття професією,яку вонавільно обирає. 2.Усіпрацівникимають правонасправедливіумови праці. 3. Усі працівники мають право на безпечні та здорові умови праці.

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен маєправо напрацю,що включаєможливість зароблятисобі нажиття працею,яку вінвільно обираєабо наяку вільнопогоджується. Державастворює умовидля повногоздійснення громадянамиправа напрацю,гарантує рівніможливості увиборі професіїта родутрудової діяльності,реалізовує програмипрофесійно-технічногонавчання,підготовки іперепідготовки кадріввідповідно досуспільних потреб.

Положеннями ст.2 КЗпП України передбачене право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Згідноз правиламист.46цього Кодексу відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначенихЗаконом України"Про правовий режим воєнного стану".

Стаття 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачає, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремихпрофесій,виробництв таорганізацій,діяльність якихможе призвестидо зараженняцих працівниківта (або)поширення нимиінфекційних хвороб,підлягають обов`язковимпрофілактичним щепленнямтакож протиінших відповіднихінфекційних хвороб.У разівідмови абоухилення відобов`язковихпрофілактичних щепленьу порядку,встановленому законом,ці працівникивідсторонюються відвиконання зазначенихвидів робіт.Перелік професій,виробництв таорганізацій,працівники якихпідлягають обов`язковимпрофілактичним щепленнямпроти іншихвідповідних інфекційниххвороб,вс тановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. У разізагрозивиникненняособливо небезпечноїінфекційноїхворобиабо масовогопоширеннянебезпечноїінфекційної хворобинавідповіднихтериторіях таоб`єктахможутьпроводитисяобов`язковіпрофілактичніщепленняпроти цієїінфекційноїхворобиза епідемічнимипоказаннями.

Однак, стороною відповідача не надано суду докази того, що гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 віднесено у встановленому вище вказаним Законом порядку до переліку інфекційних хвороб, з метою захисту від якої передбачені обов`язкові профілактичні щеплення.

Тому суд дійшов висновку, що вказане відсторонення позивача проведено керівником відповідача без достатніх правових підстав, визначених на законодавчому рівні.

Згідно з положеннями частин 1 та 2 ст.235 вказаного КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Прозапобігання корупції"іншою особою,працівник повиненбути поновлений на попереднійроботі органом,який розглядаєтрудовий спір. Привинесенні рішенняпро поновленняна роботіорган,який розглядаєтрудовий спір,одночасно приймаєрішення провиплату працівниковісереднього заробіткуза часвимушеного прогулуабо різниців заробіткуза часвиконання нижчеоплачуваної роботи,але небільш якза один рік.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що оспорюваний наказ слід визнати незаконним та скасувати, а позивача - поновити на займаній нею посаді з дня її відсторонення зі стягненням з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 31.01.2022 року по 28.02.2022 року, оскільки з 01.03.2022 року позивача вже поновлено на вказаній посаді, що підтверджується наказом №12/к, винесеним керівником відповідача 01.03.2022 року (а.с.43).

Цей заробіток слід вирахувати, керуючись положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.

Згідно з довідкою про доходи від 09.12.2021 року загальний розмір заробітної плати позивача за останні два календарні місяці роботи, що передували дню її відсторонення, а саме за листопад та грудень 2021 року, становив 15 533,32 грн., а загальна кількість робочих днів у цих місяцях складала 43 (а.с.15).

Середньоденна заробітна плата позивача визначається шляхом ділення вказаного загального розміру заробітної плати на загальну кількість робочих днів, та складає 361,24 (15 533,32 : 43) грн.

Враховуючи, що позивача поновлено на роботі з 01.03.2022 року наказом № 12/к від 01.03.2022 року, то позовні вимоги слід задовольнити лише за період з 31.02. по 28.02.2022 року включно, що складає 22 робочі дні (1 роб. день - 31.01.2022 року та 21 робочий день в лютому 2022 року, враховуючи, що середньомісячна кількість робочих днів становить 21). Загальну суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд визначає відповідно до п.8 Порядку шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді (361,24 х 22) і така загальна сума складає 7 947, 28 грн.

Отже, позов підлягає частковому задовленню.

Відповідно до ч.7 ст. 235 КЗпП України та пунктів 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на вказаній посаді та виплати йому середнього заробітку за один місяць.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до вимог ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону,на користьякої ухваленорішення,звільнено відсплати судовихвитрат,з другоїсторони стягуютьсясудові витратина користьосіб,які їхпонесли,пропорційно дозадоволеної чивідхиленої частинивимог,а іншачастина компенсуєтьсяза рахунокдержави упорядку,встановленому КабінетомМіністрів України.

Суд вважає, що основними є дві позовні вимоги, а тому з відповідача слід стягнути судовий збір в мінімальному розмірі саме за таку кількість вимог.

На підставі наведеного, ст. 43, 129-1 Конституції України, ст.ст. 2, 46, 232, 235 КЗпП України та, керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника відділу культури і туризму Печеніжинської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області № 09/к від 31.01.2022 року про відсторонення від роботи з 31.01.2022 року бібліотекаря ІІ категорії дитячої бібліотеки-філії ім. В.Грабовецького смт. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 .

Поновити з 31.01.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на посаді бібліотекаря ІІ категорії дитячої бібліотеки-філії ім. В.Грабовецького смт. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області.

Стягнути з відділу культуриі туризмуПеченіжинської селищноїради Коломийського району Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ41043454, вулиця Незалежності, 15, смт. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з31.01.2022року по28.02.2022року включно в розмірі 7 947 (сім тисяч дев`ятсот сорок сім) гривень 28 копійок.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на вказаній посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити в зв`язку з їх безпідставністю.

Стягнути з відділу культуриі туризмуПеченіжинської селищноїради Коломийського району Івано-Франківської області судовий збір в розмірі 1 984 гривні 80 копійок в дохід держави, на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача:

Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Апеляційна скарганарішеннясуду можебутиподанадо Івано-Франківськогоапеляційногосудупротягом т ридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 30 травня 2022 року

Суддя Калинюк О. П.