Рішення

від 15.05.2022 по справі 627/576/21

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/576/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2022 року смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бугаєнко І.В.,

за участі секретаря Сургай М.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняв смтКраснокутськ цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа Краснокутськатериторіальна громада,про встановленняфакту,що маєюридичне значеннята провизнання прававласності впорядку спадкуванняза законом -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просить: 1) встановити факт, що має юридичне значення, тобто факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була рідною матір`ю померлої ОСОБА_4 та рідною бабусею ОСОБА_1 ; 2) визнати за ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) визнати за ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку (кадастровий номер 6323581200:02:000:0109), загальною площею 6,4560 га, за адресою: Харківська область, Краснокутський район, Каплунівська сільська рада; 4) визнати за за ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку (кадастровий номер 6323581201:01:001:0047), загальною площею 0,25 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; 5) визнати за ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку (кадастровий номер 6323581201:01:001:0048), загальною площею 0,2907 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; 6) визнати за ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства згідно зі свідоцтвом про право власності на майновий пай СВК «Каплунівський», серія НОМЕР_1 від 01.07.2002 р.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна бабуся ОСОБА_3 . Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з наступного:

- житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- земельної ділянки (кадастровий номер 6323581200:02:000:0109), загальною площею 6,4560 га, за адресою: Харківська область, Краснокутський район, Каплунівська сільська рада;

- земельної ділянки (кадастровий номер 6323581201:01:001:0048), загальною площею 0,2907 га, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельної ділянки (кадастровий номер 6323581201:01:001:0047), загальною площею 0,2500 га, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства згідно зі свідоцтвом про право власності на майновий пай, серія НОМЕР_1 від 01.07.2002 р., де прізвище спадкодавиці зазначено як ОСОБА_5 .

Позивач зазначає, що він та відповідач ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки їх мати - ОСОБА_4 померла раніше - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач вказує, що у встановленому порядку звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадщини, однак при перевірці документів, наданих нотаріусу, було встановлено неоднакове зазначення прізвища спадкодавці у деяких документах, а саме: у свідоцтві про смерть спадкодавця зазначена - ОСОБА_3 ; у свідоцтві про народження покійної ОСОБА_4 в графі «мати» записано ОСОБА_3 ; у висновку про відмову у внесенні виправлень відділу РАЦС зазначено, що у повному витягу про народження ОСОБА_6 , прізвище матері зазначено як ОСОБА_7 , а в повторному свідоцтві про народження прізвища матері і дитини зазначені як ОСОБА_8 ; державні акти на земельні ділянки видані ОСОБА_3 ; свідоцтво про право власності на житловий будинок видано ОСОБА_3 ; свідоцтво про право на пай видане ОСОБА_3 . Таким чином, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.07.2020 року позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавицею. На звернення до відділу РАЦС з питанням внесення змін до актового запису про прізвище спадковиці, позивачу було відмовлено.

Зазначає, що він є таким, що прийняв спадщину, а ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини на його користь, однак розбіжності в написанні прізвища спадкодавці перешкоджають позивачу оформити спадщину після її смерті.

Позивач у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, прохав їх задовольнити. Пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна бабуся ОСОБА_3 , після смерті якої залишилося спадкове майно. Зазначає, що він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а його брат, відповідач по справі ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини. Однак, нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавицею.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, в матеріалах справи міститься заява від 28.09.2021 року про розгляд справи без його участі, позов визнає та не заперечує проти його задоволення.

Згідно із ч. 4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам цивільного законодавства, відповідає інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.

Представник третьої Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, в матеріалах справи міститься заява від 17.09.2021 року про розгляд справи без участі третьої особи, за наявними в матеріалах справи документами та при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

Відповідно до ч.1ст. 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-яког оучасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач та третя особа належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за необхідне провести судове засідання за відсутності відповідача та третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, покази свідків, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого в с.Каплунівка Краснокутського району Харківської області, прізвище, ім`я та по батькові бабусі позивача зазначено російською мовою як « ОСОБА_5 » /том1, а.с. 128/.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 02.05.2018 року виконавчим комітетом Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, вбачається що, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /том 1, а.с.138/.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження матері позивача серії НОМЕР_4 виданого повторно 18.12.2000 року Краснокутським відділом реєстрації актів громадського стану Харківської області прізвище, ім`я та по батькові зазначено « ОСОБА_9 », в графі мати зазначено « ОСОБА_3 » /том 1, а.с.140/.

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00033337259 від 26.10.2021 року вбачається, що 01.04.1978 року Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції було зареєстровано актовий запис № 333 про укладення шлюбу між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , 1951 року народження /том 1, а.с.196-198/.

Згідно із копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 виданого Червонозаводським відділом ЗАЦС м.Харкова від 14.01.1992 року, шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 розірвано, про що складено актовий запис № 18, після розірвання шлюбу прізвище дружини зазначено як « ОСОБА_14 » /том 1, а.с.137/.

Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , яке видане 05.04.2011 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 /том 1, а.с.136/.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 виданого 16.09.1981 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі мати зазначено російською мовою « ОСОБА_15 » /том 1, а.с.139/.

Висновком про відмову у внесенні виправлень, наданим начальником відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах юстиції у Харківській області, встановлено, що: 1) в повному витязі щодо актового запису про народження № 54 від 15.12.1951 року складеному на ОСОБА_6 Каплунівською сільською радою Краснокутського району Харківської області значаться прізвища дитини та матері ОСОБА_7 , в повторному свідоцтві про народження НОМЕР_8 від 18.12.2000 року, виданому Краснокутським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківської області зазначені прізвища дитини та матері ОСОБА_8 ; 2) в повному витязі щодо актового запису про шлюб № 333 від 01.04.1978 року, складеному Комінтернівським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Харківській області, на ОСОБА_16 , прізвище нареченої до реєстрації шлюбу значиться як « ОСОБА_7 »; 3) в повному витязі щодо актового запису про смерть бабусі заявника № 04 від; 02.05.2018р., складеному Каплунівською сільською радою Краснокутського району Харківської області значиться ОСОБА_3 ; 4) в інформації Державного архіву Харківської області від 18.10.218р. за №01-29/33197 зазначено, що в метричних книгах церкви Різдва Богородиці с.Каплунівка Богодухівського повіту Харківської губернії за 1917 рік метричного запису про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 немає. Крім того, цим же висновком відмовлено у внесенні змін прізвища дитини та матері на ОСОБА_17 до актового запису про народження № 54 від 15.12.1951 року, складений на ОСОБА_6 Каплунівською сільською радою Краснокутського району Харківської області, до актового запису про шлюб № 333 від 01.04.1978 року, складений на ОСОБА_18 Комінтернівським районний у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Харківській області, у зв`язку з розбіжністю у документах та відсутністю актового запису про народження бабусі заявника /том 1, а.с.132/.

З копії технічного паспорту житлового будинку індивідуального фонду по АДРЕСА_1 , складеного 02.07.2002 року начальником БТІ Федоренком П.І., вбачається, що технічний паспорт складено на ім`я власника будинку - ОСОБА_3 /том 1, а.с.142-147/.

Згідно із копіями державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 062619, серії ЯД № 062618, серії ХР № 019700, останні видані на ім`я ОСОБА_3 /том 1, а.с. 131, 130, 129/.

Як вбачається із копії свідоцтва № 23 від 16.07.2002 про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтво видане на ім`я ОСОБА_3 /том 1, а.с.134/.

Згідно із копією свідоцтва серії НОМЕР_1 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) виданого 01.07.2002 року Каплунівською сільською радою, прізвище власника заначено як « ОСОБА_5 » том 1, /а.с.133/.

У копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , датованого 2007 роком, замовник значиться як « ОСОБА_3 » /том 1, а.с.148-160/.

У копії посвідчення до медалі серії НОМЕР_9 від 21.02.2005 року, прізвище, ім`я та по батькові нагороджуваної зазначено як « ОСОБА_3 » /том 2, а.с. 37/.

Згідно з копією спадкової справи № 200/2018 року, а також інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №66841234 від 13.10.2021 року заведена спадкова справа №200/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Спадкова справа заведена за заявою ОСОБА_1 . Крім того, в спадковій справі міститься заява ОСОБА_2 , згідно із якою останній відмовляється від належної йому частини в спадщині за законом на користь онука спадкодавці гр. ОСОБА_1 . Також в матеріалах спадкової справи наявна довідка № 02-32/330 від 22.08.2018 року видана виконавчим комітетом Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, з якої вбачається, що на день смерті ОСОБА_3 проживала сама. Заповіт ОСОБА_3 виконавчим комітетом Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області посвідчено 16.12.2012 року на громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в рівних долях. Реєстраційний № 62, зареєстровано в Спадковому реєстрі № 53652573 /том 1, а.с. 207-215/.

Як вбачається з постанови державного нотаріуса Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області виконуючої обов`язки держаного нотаріуса Краснокутської держаної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.07.2020 року, гр. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю документів, що встановлюють родинні відносини /том 1, а.с. 135/.

Відповідно до дублікату заповіту, посвідченого секретарем Каплунівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 16.10.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 62, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, яке на день її смерті їй належатиме, заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в рівних долях. Згідно із відміткою старости старостинського округу апарату Краснокутської селищної ради Світлани Курило від 21.02.2022 року, на день смерті заповідача заповіт не скасовувався та не поновлявся /том 2, а.с. 39/.

З витягу зі спадкового реєстру (заповіту/спадкові договори) № 68855451 від 27.04.2022 року, вбачається, що у Спадковому реєстрі зареєстровано заповіт ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за № 53652573, стан чинний, номер в реєстрі 62, дата посвідчення 16.10.2012 року Каплунівською сільською радою Краснокутського району Харківської області /том 2, а.с. 38/.

Допитана у відкритому судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19 пояснила, що давно знайома з позивачем, підтримує дружні сусідські відносини. Зазначила, що їй відомо про те, що бабусею позивача була ОСОБА_3 , матір`ю позивача - ОСОБА_4 , дівоче прізвище якої було « ОСОБА_17 ». Бабуся позивача проживала сама, з дитинства онуки приїжджали до неї майже кожного тижня. Свідку відомо, що раніше ОСОБА_3 склала заповіт на свою доньку ОСОБА_4 , однак донька померла раніше, 9 років тому, а бабуся померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Онуки - і позивач, і його брат ОСОБА_20 називали ОСОБА_3 бабусею, а ОСОБА_21 мамою. Онуки допомагали бабусі по господарству, фінансово та на городі, привозили їй продукти харчування. Свідок наполягала, що прізвище померлої бабусі було саме « ОСОБА_17 », про існування розбіжностей у написанні прізвища померлої в інших документах свідку невідомо.

Допитаний у відкритому судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_22 , пояснив, що родину позивача знає приблизно з 1972 року. Йому відомо, що прізвище бабусі позивача було « ОСОБА_17 », у матері позивача до реєстрації шлюбу також було прізвище « ОСОБА_17 », яке вона після одруження змінила на « ОСОБА_14 ». Зазначає, що бабуся проживала одна, її донька та онуки часто приїздили до неї, практично кожного тижня, допомагали їй по господарству. Онуки називали ОСОБА_3 бабусею, а вона їх онуками. Захороненням ОСОБА_3 займалися онуки позивач та його брат ОСОБА_20 . Про те, що існує розбіжність у написанні прізвища померлої бабусі та матері позивача в деяких документах, свідку невідомо.

Згідно із п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема на підставі п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч. 1 ст.315ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни №5від 31.03.1995року «Просудову практикуу справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення» вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно із п.п. 7 та 13постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №5від 31березня 1995року «Просудову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення спадщини.

Судом встановлено, що відсутність документального підтвердження родинних відносин між померлою матір`ю позивача ОСОБА_4 та бабусею позивача ОСОБА_3 фактично і юридично позбавляє позивача можливості отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті бабусі ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішити питання в іншому, окрім судовому порядку, неможливо.

Дослідивши надані позивачем докази, надавши їм належну оцінку, суд доходить висновку про доведеність вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав в частині задоволення вимог про встановлення факту родинних відносин.

В свою чергу, позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , бабуся позивача.

Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку (кадастровий номер 6323581200:02:000:0109), загальною площею 6,4560 га, за адресою: Харківська область, Краснокутський район, Каплунівська сільська рада; земельну ділянку (кадастровий номер 6323581201:01:001:0047), загальною площею 0,25 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку (кадастровий номер 6323581201:01:001:0048), загальною площею 0,2907 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства згідно зі свідоцтвом про право власності на майновий пай СВК «Каплунівський», серія НОМЕР_1 від 01.07.2002 р.

Згідно із нормою ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (ст. ст. 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини, за правилами ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її ч. 1 ст. 1268 ЦК України.

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем визначені у ч. ч. 3, 4 ст. 1268, ст. 1269 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до Витягу зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 27.04.2022 померла ОСОБА_3 залишила заповіт посвідчений Каплунівською сільською радою Краснокутського району Харківської області від 16.10.2012 року. З копіїї заповіту вбачається, що ОСОБА_3 заповіла все своє майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (позивачу по справі) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (брату позивача).

Як вбачається з копії спадкової справи № 200/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_3 , її онук ОСОБА_1 (позивач по справі) в межах шестимісячного строку звернувся до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття спадщини; його брат ОСОБА_2 звернувся з заявою якою відмовився від прийняття спадщини за законом на користь ОСОБА_1 .

Частиною 1 статті 1297ЦК України, встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. (п. 23 Постанови № 7 від 30.03.2008 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Постановою нотаріуса від 01.07.2020 р. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_3 через відсутність документів, що встановлюють родинні відносини з померлою.

Відповідно до частин першої третьої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду цивільної справи № 654/1790/16-ц (постанова від 18.12.2018р.), за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на викладене правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного суду України в п. 23 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Крім того, як роз`яснено Пленумом ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ в п. 3.1. Інформаційного листа від 16.05.2013р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

У справі, яка розглядається, відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину обґрунтовано тільки тим, що у ОСОБА_1 відсутні документи, що встановлюють його родинні зв`язки з померлою бабусею ОСОБА_3 . Отже, позивач не має жодних перешкод в отриманні свідоцтва про право на спадщину в нотаріальному порядку після встановлення судом факту родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною бабусею ОСОБА_1 .

У зв`язку з зазначеним суд вважає вимогу про визнання права власності на спадкове майно завчасною, оскільки інші підстави відмови у вчиненні нотаріальних дій, згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій, відсутні.

Натомість, звертаючись до суду з даним позовом про визнання права власності позивач по суті просить суд перебрати на себе повноваження нотаріальних органів щодо оформлення спадщини, що не передбачено законом і не віднесено до обов`язків суду.

За відсутності перешкод для вчинення нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про права на спадщину суд не може перебирати на себе функції нотаріуса та фактично займатися оформленням права власності на спадкове майно, оскільки Законом України«Про нотаріат» передбачено чіткий порядок здійснення нотаріальних дій, зокрема, і щодо перевірки права власності, обтяжень нерухомого майна та виконання вимог щодо сплати передбачених зборів та обов`язкових платежів до державного бюджету.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 4ст. 206 ЦПК України,у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК Україниу разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідачемвизнано позовдо початкурозгляду справипо суті, асудом прийнятотаке визнання,тому яктаке визнаннявідповідає яквимогам цивільногозаконодавства,так йінтересам сторінпо справі,та несуперечить правамта інтересамінших осіб,беручи доуваги те,що судом задоволено позовні вимоги в частині встановлення факту, що має юридичне значення, суд на підставі ч. 1 ст. 142ЦПК України вважає за доцільне повернути позивачеві з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду з позовною вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно із наявної в матеріалах справи квитанції № 1-590К від 08.06.2021 Відділення АТ «АЛЬФА-БАНК», за подання до суду позовної заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 454,00 грн., та у зв`язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч. 1 ст.142 ЦПК України,позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що складає 227,00 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що судом було відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо визнання за позивачем права власності на спадкове майно, судові витрати зі сплати судового збору понесені позивачем в цій частині залишаються за ним.

Щодо оскарження судового рішення.

Частиною сьомою ст. 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами робота суду може бути припинена за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду.

Законом України № 2112-ХІ «Про внесення змін до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо визначення територіальної підсудності судових справ» від 3 березня 2022 передбачено, що «у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється».

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.03.2022 № 14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської областей)» відповідно до частини сьомої статті 147Закону України"Просудоустрій істатус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Харківському апеляційному суду змінено територіальну підсудність судових справ наПолтавський апеляційний суд.

З огляду на викладене рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 12,13, 81, 82, 141, 142, 206, 223, 259, 263-265, 268, 293, 354, 355 ЦПК України,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Краснокутська територіальна громада, про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , була рідною матір`ю померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , та рідною бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 .

Позивач - ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_11 .

Третя особа - Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області, розташована за адресою: вул. Охтирська, 1, смт Краснокутськ, Богодухівський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 04397359.

Суддя І.В. Бугаєнко