Рішення

від 13.07.2010 по справі 8/715-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" липня 2010 р.

Справа № 8/715-10

за позовом  фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький    

до селянського (фермерського) господарства „Оріон”, с. Пилипи Олександрівські Віньковецького району

про стягнення 48763,25 грн. основного боргу, 8240,99 грн. інфляційних втрат, 2120,18 грн. –3% річних, 16121,91 грн. пені

Суддя                     Смаровоз М.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 01.06.2010р.;

відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні 13.07.2010р. за погодженням з представником позивача  оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Повний текст рішення підготовлено та підписано 19.07.2010р.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 48763,25 грн. основного боргу, 8240,99 грн. інфляційних втрат (за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р.), 2120,18 грн. –3% річних (за період з 01.01.2009р. по 13.06.2010р.), 16121,91 грн. пені (за період з 01.01.2009р. по 30.06.2009р.). Як на підставу задоволення позовних вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір №1-СГП на виконання сільськогосподарських робіт від 07.07.2008р., договір –заявку №02 на виконання транспортних послуг автомобільним транспортом від 01.08.2008р. та неналежне виконання умов цих договорів.

Повноважний представник позивача в судових засіданнях наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони підтверджені та обґрунтовані поданими в матеріали справи доказами.

Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, відзив на позов не подав, позовні вимоги за суттю та розміром не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, що не перешкоджає вирішенню спору згідно зі ст. 75 ГПК України.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено  наступне.

07.07.2008р. між приватним підприємцем ОСОБА_1, м. Хмельницький (надалі позивач) та селянським фермерським господарством „Оріон”, с. Пилипи Олександрівські Віньковецького району (надалі відповідач) було укладено договір №1-СГП на виконання сільськогосподарських робіт.

Відповідно до п. 1.1. договору, позивач зобов’язався виконати роботи по збиранню врожаю сільськогосподарських культур (ріпак (100га) та ячмінь (50га) з 01.08.2008р. по 31.08.2008р.), а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити їх на умовах, в об’ємах та в термін, передбачені даною угодою.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що оплата робіт позивача проводиться на розрахунковий рахунок позивача, або в натуральній формі на протязі 2-х банківських днів з моменту надання рахунку позивачем відповідачеві.

Сторонами 01.08.2009р. укладено договір заявку №02 на виконання транспортних послуг автомобільним транспортом з перевезення зернових культур збору урожаю 2008 року та інших товарно –матеріальних цінностей. Згідно визначених умов договору, оплата проводиться безготівковим розрахунком на протязі 2-х банківських днів після факту отримання відповідачем рахунку, акту виконаних робіт та за умови відсутності претензій зі сторони відповідача. Термін дії договору з 01.08.2008р. по 31.12.2008р.

У відповідності до акту №ОУ-0000003 здачі –прийняття робіт (надання послуг) від 14.08.2008р.позивачем надано послуги по перевезенню зерна ріпаку на суму 3068,25 грн. та згідно акту №ОУ-0000004 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 14.08.2008р. позивачем надано послуги по збиранню зерна ріпаку та зерна ячменю комбайном загалом  на суму 45695,00 грн.

Вказані вище акти виконаних робіт підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Позивачем виставлено відповідачу до оплати рахунок –фактуру №СФ-0000002 від 14.08.2008р. на суму 48763,25 грн.

З посиланням на п. 5.3. договору №1-СГП на виконання сільськогосподарських робіт від 07.07.2008р., позивачем нараховано до стягнення 16121,91грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених збиральних робіт за кожен день прострочення за період з 01.01.2009р. по 30.06.2009р.  

23.02.2010р. позивач на адресу відповідача надіслав претензію за №2 про сплату основного  боргу в розмірі 48763,25 грн. та нарахованих пені, річних, інфляційних втрат. Відповідач жодної відповіді позивачу не надіслав.

Відповідач належним чином свої зобов'язання щодо оплати товару перед позивачем не виконав, що і стало підставою звернення до господарського суду про примусове стягнення боргу.

Досліджуючи  надані  докази, оцінюючи  їх  в сукупності, судом береться до уваги  наступне.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен  передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного  грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки  може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 48763,25 грн. основного боргу, 8240,99 грн. інфляційних втрат, 2120,18 грн. –3% річних, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.

Однак, зважаючи на помилкове нарахування позивачем пені (без урахування положення ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України, а також незважаючи на відсутність в договорі-заявці від 01.08.2008р. відповідальності відповідача у вигляді сплати пені), позовні вимоги в частині пені підлягають задоволенню в сумі 176,52  грн. (за період з 01.01.2009 р. по 16.02.2009 р.).

У решті позову слід відмовити з огляду на його безпідставність.

Судові витрати згідно зі ст. 49 ГПК України підлягають покладенню на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись  ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства „Оріон” (с. Пилипи Олександрівські Віньковецького району, вул.Фрунзе, 15, ідентифікаційний код 31424872) на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 48763,25 грн. основного боргу, 8240,99 грн. інфляційних втрат, 2120,18 грн. –3% річних, 176,52 грн. пені, 593,01 грн. відшкодування сплаченого державного мита та 185,99 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

                              Суддя                                                                      

Повний текст рішення підготовлено та підписано 19.07.2010р.

Віддрук. 3 прим.: 1  -    до справи, 2 -    позивачу, 3  -    відповідачу.