Ухвала

від 05.06.2022 по справі 640/29579/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/29579/20

УХВАЛА

06 червня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. та суддів Костюк Л.О., Кузьмишиної О.М., перевіривши апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марафет Хоум" до Київської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Марафет Хоум" звернувся до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року залишено без руху, через її невідповідність вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України та запропоновано усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження та надати докази на їх підтвердження.

Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 19 травня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про врученням поштового відправлення.

Разом з тим, зазначені в ухвалі суду недоліки апеляційної скарги станом на 06 червня 2022 року апелянтом не були усунуті.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 р. по справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Отже, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконана.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи те, що апелянт в установлений судом строк, недоліки в апеляційній скарзі не усунув, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст., 299, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марафет Хоум" до Київської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Костюк Л.О.

Кузьмишина О.М.