Рішення

від 30.05.2022 по справі 904/9406/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2022м. ДніпроСправа № 904/9406/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Лєшукової Н.М., розглянув спір

за позовом Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалітт", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення штрафу та пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у сумі 136 000,00 грн.

Представники:

від позивача Солодухін М.В.

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом стягнення штрафу у сумі 68 000,00 грн. та пені у сумі 68 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач ухиляється від виконання рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2021 № 54/5-р/к у справі № 54/39-20 в частині сплати штрафу за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ст. 50 та п. 4. ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів) шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у закупівлі за державні кошти, проведенні комунальним некомерційним підприємством «Криворізька міська лікарня № 3» Криворізької міської ради на закупівлю робіт з «Демонтажу терапевтичного корпусу лікарні», згідно з оголошенням № UA-2019-05-27-001470-b.

У відзиві на позов відповідач зазначає про те, що до теперішнього часу ТОВ «Мегалітт» не отримувало рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2021 № 54/5-р/к у справі № 54/39-20 про накладання штрафу, та вказує про те, що позивачем не надано жодного належного доказу, який би підтверджував факт отримання останнім вказаного рішення, а отже, останній вважає, що відповідно до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлений строк сплати штрафу ще не сплив.

Тобто, на думку відповідача, позивач передчасно звернувся з даним позовом до суду, у зв`язку з чим, на даний час відсутні підстави для стягнення штрафу та пені.

У відповіді на відзив позивач з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, не погоджується та зазначає про те, що твердження ТОВ «Мегалітт» стосовно неотримання витягу з рішення адміністративної колегії Відділення від 30.03.2021 № 54/5-р/к, спростовуються наступним.

Супровідним листом від 31.03.2021 № 54-02/1147 на адресу відповідача надіслано витяг з рішення від 30.03.2021 № 54/5-р/к, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень акціонерного товариства «Укрпошта» № 177 від 13.04.2021.

Позивач звертає увагу суду на те, що супровідний лист № 54-02/1147 датовано саме 31.03.2021, а не 31.04.2021, як зазначає відповідач, саме через механічну помилку у даті, яка була допущена під час здійснення запису, та яку виправлено від руки, про що свідчить копія листа № 54-02/1147 та підтверджується інформацією з системи електронного документообігу «Аскод», яка використовується органами Антимонопольного комітету України.

Позивач зазначає про те, що спірне рішення 21.04.2021 отримано особисто представником відповідача - Смішко, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4900401559995.

Також, позивач вказує про те, що з інформації від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка відображена у рішенні, вбачається, що головним бухгалтером ТОВ «Мегалітт» була ОСОБА_1 .

Тобто, слід прийти до висновку про те, що поштове відправлення № 4900401559995 отримано саме представником відповідача.

Отже, кінцевим строком сплати штрафу є 21.06.2021.

Щодо твердження ТОВ «Мегалітт» про відсутність інформації про поштове відправлення № 4900401559995 на офіційному сайті «Укрпошта», позивач вказує про те, що дана інформація зберігається у автоматизованій системі «Укрпошта» протягом шести місяців, а відтак, у січні 2022 не можливо перевірити інформацію про поштове відправлення, яке відправлено та отримано у квітні 2021 року.

Ухвалою від 13.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.01.2022, з наступним його відкладенням до 08.02.2022.

Ухвалою суду від 08.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 15.03.2022 та відкладено підготовче засідання до 15.03.2022.

Ухвалою суду від 15.03.2022 визнано поважними причини, що унеможливили проведення підготовчого засідання у справі, яке було призначено на 15.03.2022.

Ухвалою суду від 13.04.2022 призначено підготовче засідання на 03.05.2022.

Відповідач в підготовче засідання, що відбулося 03.05.2022 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, з метою повідомлення останнього про призначення підготовчого засідання, на електронну адресу ТОВ «Мегалітт», яка зазначена в поданих ним заявах по суті, направлялась ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2022.

Під час підготовчого провадження вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 ГПК України, у зв`язку з чим господарським судом завершено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 31.05.2022.

У судове засідання, що відбулося 31.05.2022 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

31.05.2022 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини винесення рішення про накладення на відповідача штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції; строк сплати штрафу; наявність прострочення сплати штрафу.

Рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2021 № 54/5-р/к у справі № 54/39-20, визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегалітт» вчинило порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4. ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів) шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у закупівлі за державні кошти, проведенні комунальним некомерційним підприємством «Криворізька міська лікарня № 3» Криворізької міської ради на закупівлю робіт з «Демонтажу терапевтичного корпусу лікарні», згідно з оголошенням № UA-2019-05-27-001470-b.

За вчинені порушення законодавства про захист економічної конкуренції даним рішенням на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Копія рішення від 30.03.2021 № 54/5-р/к у справі № 54/39-20 надіслана із супровідним листом від 31.03.2021 № 54-02/1147 та отримана відповідачем 21.04.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 4900401559995 (а.с. 23).

Отже, строк сплати штрафу, накладеним рішенням №54/5-р/к, закінчився 21.06.2021.

Відповідач не скористався своїм правом на оскарження рішення №54/5-р/к

Таким чином, рішення №54/5-р/к є законним та відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про Антимонопольний комітет" підлягає до обов`язкового виконання.

Відповідачем не здійснено оплату штрафу, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення штрафу у загальному розмірі 68 000,00 грн.

Крім того, на підставі частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 68 000,00 грн. за період з 22.06.2021 по 30.11.2021 включно.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон) визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Згідно з частини 3 статті 56 Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За приписами частини 8 статті 56 Закону протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Враховуючи положення частини 3 статті 56 Закону, строк сплати штрафу за вчинені порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням на відповідача, закінчився 21.04.2021.

Частиною 1 статті 60 Закону передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення, яким накладено штраф на відповідача, останнім не оскаржувалось.

Таким чином, рішення №54/5-р/к є законним та відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про Антимонопольний комітет" підлягає до обов`язкового виконання.

Доказів на підтвердження належної сплати відповідачем штрафу у сумі 68 000,00 грн. матеріали справи не містять.

У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (ч. 7 ст. 56 Закону № 2210-III).

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення штрафу є законними й обґрунтованими.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі у розмірі 68 000,00 грн. за період з 22.06.2021 по 30.11.2021 включно.

При цьому позивач зазначає, що пеня за цей період становить 165 240,00 грн., проте, враховуючи частину 5 статті 56 Закону, заявлена сума пені складає 68 000,00 грн.

Перевіривши розрахунок пені, господарський суд встановив, що він здійснений правильно, у зв`язку з чим пеня у розмірі 68 000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

За приписами частини 7 статті 56 Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Доводи відповідача стосовно того, що останнім рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2021 № 54/5-р/к у справі № 54/39-20 не отримано, у зв`язку з чим строк сплати штрафу не сплив, господарським судом до уваги не придумаються, з огляну на те, що в матеріалах справи наявне рекомендоване поштове повідомлення про врочення рішення представнику відповідача, а саме головному бухгалтеру ТОВ «Мегалітт» Смішко Олені Василівні - 21.04.2021, отже кінцевим строком сплати штрафу є 21.06.2021.

Згідно зі статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1, 22, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтями 48, 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалітт" (50075, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Постишева, буд. 92, ідентифікаційний код 34545169) в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" на рахунок UA528999980313070106000004638, відкритий в управлінні Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, отримувач ГУК у Дн-кій обл./Металург.р-н/21081100, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37988155, штраф у розмірі 68 000,00 грн. та пеню у розмірі 68 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалітт" (50075, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Постишева, буд. 92, ідентифікаційний код 34545169) на користь Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (49004, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 2, ідентифікаційний код 20306037) 2 270,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 06.06.2022.

Суддя І.Ф. Мельниченко