Рішення
від 25.05.2022 по справі 910/20159/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.05.2022Справа № 910/20159/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В.,розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, будинок 127; ідентифікаційний код 00032112) до Фізичної особи-підприємця Алі Ахмед Таха Алі ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про стягнення 1 102 381,07 грн, розірвання договорів та виселення,

За участю представників сторін:

від позивача -Орєхов А.В.;

від відповідача - не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" з позовом до Фізичної особи-підприємця Алі Ахмед Таха Алі про стягнення 1 102381,07 грн, розірвання договорів оренди нерухомого майна банку № 185-03/1/211116 від 21.11.2016 та № 216-00/4/040917 від 04.09.2017 та виселення відповідача з приміщень загальною площею 117,2 кв.м, а саме, з нежилого приміщення з № 3 по № 9 площею 98,00 кв.м та з частини приміщення № III площею 19,2 кв.м першого поверху будівлі, яка знаходиться за адресою: вул. Софіївська, буд. 6, м. Київ, та з приміщення загальною площею 67,9 кв.м, а саме - з нежитлових приміщень № 1, 2, 10, 11 площею 56,00 кв.м та з частини -приміщення № III площею 11,9 кв.м групи приміщень № 1 першого поверху будівлі, розташованої за адресою: вул. Софіївська, 6, м. Київ., орендованих за вказаними договорами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує умови договорів оренди нерухомого майна банку № 185-03/1/211116 від 21.11.2016 та № 216-00/4/040917 від 04.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2020 позовну заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Фізичної особи-підприємця Алі Ахмед Таха Алі про стягнення 1 102 381,07 грн, розірвання договорів та виселення та додані до неї документи повернуто без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 04.03.2021 задоволено апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.12.2020.

Матеріали справи № 910/20159/20 повернулися до Господарського суду міста Києва та відповідно були передані судді Баранову Д.О. для вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Фізичної особи-підприємця Алі Ахмед Таха Алі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 самовідвід судді Баранова Д.О. від розгляду позовної заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Фізичної особи-підприємця Алі Ахмед Таха Алі про стягнення 1 102 381,07 грн, розірвання договорів та виселення - задоволено.

Ухвалою суду від 29.03.2021 позовну заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Фізичної особи-підприємця Алі Ахмед Таха Алі про стягнення 1 102 381,07 грн, розірвання договорів та виселення - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

До Господарського суду міста Києва від позивача надійшов лист про усунення недоліків позовної заяви, з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 відкрито провадження у справі №910/20159/20 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 10.06.2021.

В судовому засіданні 10.06.2021 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 01.07.2021.

30.06.2021 та 05.07.2021 від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі.

Вищевказані заявиобгрунтовані тим, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/5425/20 за позовом Фізичної особи-підприємця Алі Ахмеда Таха Алі до Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про стягнення з відповідача відшкодування вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт проведених в орендованих приміщеннях у розмірі 289157,00 грн та 1 279507,00 грн, визнання строку дії договорів оренди нерухомого майна банку №185-03/1/211116 від 21.11.2016 і №216- 00/4/040917 від 04.09.2017 поновленими терміном до 20.11.2020 та визнання переважного права позивача перед третіми особами на укладення договору (договорів) оренди та договору (договорів) купівлі-продажу нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про призначення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи у справі № 910/5424/20 задоволено, призначено у справі № 910/5425/20 будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Враховуючи вищевикладене відповідач зазначає, що справа № 910/5424/20 та 910/20159/20 є пов`язані між собою, оскільки вимоги як Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк У країни» до Фізичної особи-підприємця Алі Ахмед Taxa Алі так Фізичної особи-підприємця Алі Ахмеда Taxa Алі до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» можуть вплинути на подальше виконання рішення суду яке буде в свою чергу винесено по одній чи по іншій справі, що в подальшому ускладнить його виконання, а тому справа № 910/20159/20 за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Фізичної особи-підприємця Алі Ахмед Taxa Алі про стягнення 1 102 381,07 грн, розірвання договорів та виселення не може бути розглянута об`єктивно до вирішення питання у справі № 910/5425/20 за позовом Фізичної особи-підприємця Алі Ахмеда Таха Алі до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про відшкодування вартості невід`ємних поліпшень орендованих приміщень, здійснених орендарем, визнання строку дії договорів оренди поновленими, визнання переважних прав орендаря.

Судове засідання, призначене на 01.07.2021 не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/20159/20. Підготовче засідання у справі №910/20159/20 призначено на 22.07.21 о 10:20 год.

В судовому засіданні 22.07.2021 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 27.07.2021.

23.07.2021 від представника позивача через електронну пошту суду надійшло заперечення на заяву про зупинення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 у задоволенні заяви відповідача Фізичної особи-підприємця Алі Ахмеда Таха Алі про зупинення провадження у справі № 910/20159/20 до розгляду справи №910/5425/20 за позовом Фізичної особи-підприємця Алі Ахмеда Таха Алі до Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про стягнення з відповідача відшкодування вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт проведених в орендованих приміщеннях у розмірі 289157,00 грн та 1 279 507,00 грн, визнання строку дії договорів оренди нерухомого майна банку №185-03/1/211116 від 21.11.2016 і №216- 00/4/040917 від 04.09.2017 поновленими терміном до 20.11.2020 та визнання переважного права позивача перед третіми особами на укладення договору (договорів) оренди та договору (договорів) купівлі-продажу нерухомого майна - відмовлено.Закрито підготовче провадження у справі № 910/20159/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.08.21 о 10:00 год.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 та 23.09.2021 відкладено судове засідання у справі № 910/20159/20, востаннє на 21.10.2021.

18.10.2021 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотанням про продовження строку на подання відзиву.

Як вбачається з останнього, представник відповідача заперечує стосовно позовних вимог, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Зокрема в обгрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначає, що направлені позивачем листи від01 жовтня 2019 року № 0016500/23573-19, від 07 лютого 2020 року, від 04 березня 2020 року, від 10.03.2020 року, від 10 квітня 2020 року були надіслані позивачем за адресою м. Суми вул. Робітниче селище 14, але не отримано відповідачем та повернуто за завершенням терміну зберігання, в зв`язку з тим що за даною адресоювідповідач не мешкає, а вказана адреса є технічною в м. Суми для реєстрації іноземців та осіб без місця реєстрації та на момент надсилання листів вона була ліквідована за рішенням СМР.

В судовому засіданні 21.10.2021 суд, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання про долучення до матеріалів справи наданого відповідачем відзиву та оголошено перерву в судовому засіданні до 11.11.2021.

29.10.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній вказує, що зазначена адреса була вказана в договорах оренди, укладених між AT Укрексімбанк» та ФОП Алі Ахмед Таха Алі, № 185-03/1/211116 від 21.11.16 та 216-00/4/040917 від 04.09.17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 відкладено судове засідання у справі № 910/20159/20 на 25.11.2021.

24.11.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання письмових доказів.

В судовому засіданні 25.11.2021 суд, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи по суті на 16.12.2021.

06.12.2021 від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про приєднання письмових доказів.

Ухвалою суду від 17.12.2021відкладено судове засідання у справі № 910/20159/20 на 30.12.2021.

28.12.2021 від представника відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 30.12.2021 відкладено судове засідання у справі № 910/20159/20 на 27.01.2022.

Ухвалою суду від 31.01.2022 судове засідання, призначене на 27.01.2022 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Демидова В.О. у відпустці, відтак розгляд справи по суті призначено на 17.02.22.

Ухвалою суду від 03.02.2022 судове засідання, призначене на 17.02.2022 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Демидова В.О. з 14.02.2022 по 18.02.2022 на обов`язковому навчанні у Національній школі суддів України, у зв`язку з чим розгляд справи по суті призначено на 24.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.22 у зв`язку з перебуванням судді Демидова В.О. у відпустці, було призначено розгляд справи по суті у справі №910/20159/20 на 10.03.2022.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно з указом Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

За наведених обставин призначене на 10.03.2022 о 11:50 год судове засідання з розгляду справи № 910/20159/20 не відбулося з об`єктивних причин, що не залежать від суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2022 розгляд справи по суті у справі №910/20159/20 призначено на 26.05.2022.

23.05.2022 від представника позивача надійшло клопотання про заміну позивача в частині позовних вимог його правонаступником.

Останнє обгрунтоване тим, що 11 лютого 2022 року між Акціонерним товариством «Державниі експортно-імпортний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю « Петро ой ленд кемікалс» було укладено договір купівлі - продажу майна, предмет договору - нерухоме майно - нежилі приміщення ( в літ. А), загальною площею 884, 3 (вісімсот вісімдесят чотири і три десятих) кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 6 (шість) та об`єкти рухомого майна, відповідно до Додатку 1 цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 6 (шість). Таким чином, власником майна, в тому числі частини, що перебуває в оренді у ФОП Алі Ахмед Таха Алі, стало ТОВ «Петро ойлендкемікалс».

Враховуючи вищевикладене, позивач просить в частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди нерухомого майна банку № 185-03/1/211116 від 21 листопада 2016 року та розірвання договору оренди нерухомого майна банку № 216-00/4/040917 від 4 вересня 2011 року, а також щодо виселення Фізичної особи-підприємця Алі Ахмед Таха Алі з приміщення загальною площею 117,2 кв.м, а саме, з нежилого приміщення з № 3 по № 9 площею 98,00 кв.м та з частини приміщення № III площею 19,2 кв.м першого поверху будівлі, яка знаходиться за адресою: вул. Софіївська, буд. 6, м. Київ та щодо виселення Фізичної особи-підприємця Алі Ахмед Таха Алі з приміщення загальною площею 67,9 кв.м, а саме - з нежитлових приміщень № 1,2, 10, 11 площею 56,00 кв.м та з частини приміщення № III площею 11,9 кв.м групи приміщень № 1 першого поверху будівлі, розташованої за адресою: вул. Софіївська, 6, м. Київ вважаємо за необхідне замінити AT «Укрексімбанк» на правонаступника, ТОВ «Петро ой ленд кемікалс» (ЄДРПОУ 43144624; вул. Болсуновська, 13-15, оф. 507, м. Київ, 01014). В іншій частині позовні вимоги просить залишити без змін.

У судове засідання 26.05.2022представник позивача прибув, надав свої пояснення, відповідач у судове засідання не прибув, уповноваженого представника не направив, повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні 26.05.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

21.11.2016 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Алі Ахмед Таха Алі (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна банку №185-03/1/211116 (надалі також - договір №185-03/1/211116, Договір 1), за умовами п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майне, загальною площею - 117,2 кв.м, а саме, нежилі приміщення з № 3 по № 9 площею - 98,00 кв.м. та частину приміщення № III площею 19,2 кв.м. (надалі по тексту - Орендовані приміщення) першого поверху будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, буд.6 (надалі по тексту - Будівля), зі всіма внутрішніми системами та комунікаціями, що існують на час укладення цього Договору (надалі - тексту разом з Орендованими приміщеннями - Орендоване майно).

Відповідно до п. 2.1 договору №185-03/1/211116, орендоване майно надається Орендарю для його використання за основним цільовим призначенням.

Згідно з п. 3.2 договору №185-03/1/211116, орендоване майно передається Орендарю у платне користування строком до 20 листопада 2018 року (надалі по тексту - Строк оренди). Передача Орендованого майна в оренду не призводить до виникнення в Орендаря права власності на Орендоване майно.

У п. 3.3 договору №185-03/1/211116 вказано, що Орендар, в останній день Строку оренди/строку дії цього Договору, повертає, а Орендодавець приймає Орендоване майно за Актом приймання-передачі Орендованого майна Орендаря до Орендодавця, що складається Сторонами у формі, викладеній в Додатку №3 до цього Договору.

Орендоване майно вважається повернутим Орендодавцю з дати підписання Акту приймання - передачі Орендованого майна від Орендаря до Орендодавця уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін. (п. 3.4 договору №185-03/1/211116).

За приписами пунктів4.1, 4.1.1, 4.1.2, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 договору №185-03/1/211116 розмір орендної плати за один календарний місяць користування Орендованим майном (надалі по тексту - Орендна плата) становить:

За період з 15 грудня 2016 року по 14 грудня 2017 року: за 1 (один) кв.м. користування Орендованим майном - 208,33 (двісті вісім гривень 33 копійки) гривень, крім того ПДВ- 41,67 (сорок одна гривня 67 копійок) гривня, а всього з ПДВ - 250,00 ( двісті п`ятдесят гривень 00 копійок) гривень; за користування Орендованим майном - 24 416,67 двадцять чотири тисячі чотириста шістнадцять гривень 67 копійок) гривень, крім того ПДВ -4883,33 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят три гривні 33 копійки) гривень, а всього з ПДВ - 29 300,00 (двадцять дев`ять тисяч триста гривень 00 копійок) гривень;

За період з 15 грудня 2017 року по 20 листопада 2018 року: за 1 (один) кв.м. користування Орендованим майном - 250,00 (двісті п`ятдесят гривень 00 копійок) гривень крімтого ПДВ - 50,00 (п`ятдесят гривень 00 копійок) гривень, а всього з ПДВ - 300,00 (триста гривень 00 копійок) гривень; за користування Орендованим майном - 29 300,00 (двадцять дев`ять тисяч триста гривень 00 копійок) гривень, крім того ПДВ - 5 860,00 (п`ять тисяч вісімсот шістдесят гривень 00 копійок) гривень, а всього з ПДВ - 35 160,00 (тридцять п`ять тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок) гривень.

Орендна плата нараховується, починаючи з дати передачі Орендованого майна Орендарю за Актом приймання-передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря та сплачується Орендарем Орендодавцю щомісяця на підставі рахунків-фактур, виставлених Орендодавцем, протягом п`яти банківських днів з дня отримання Орендарем відповідного рахунку-фактури. Орендодавець виставляє Орендарю рахунки-фактури щодо сплати Орендної плати до п`ятнадцятого числа кожного поточного місяця, за який сплачується Орендна плата.

Орендна плата за цим Договором підлягає щомісячній індексації наступним чином: розмір індексації Орендної плати за поточний місяць користування Орендарем Орендованим майном, визначається як різниця між Орендною платою, скоригованою на індекс інфляції (застосовується оприлюднений Державною службою статистики України індекс інфляції за місяць, що передує поточному місяцю користування Орендарем Орендованим майном) таОрендною платою.

Якщо Орендар користується Орендованим майном неповний місяць, для розрахунку індексації береться частина Орендної плати за фактичний строк користування Орендованим майном у такому місяці.

Різниця між проіндексованою згідно з цим пунктом, Договору Орендною платою та Орендною платою (надалі по тексту - індексація Орендної плати) підлягає сплаті Орендарем на підставі виставленого Орендодавцем рахунку-фактури, протягом п`яти банківських днів з дати його виставлення Орендодавцем. При цьому Орендодавець виставляє Орендарю рахунки-фактури щодо сплати індексації Орендної плати до двадцятого числа кожного поточного місяця, за який сплачується індексація Орендної плати.

Припинення дії цього Договору не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити Орендодавцю частини Орендної плати за останній повний/неповний місяць користування Орендованим майном, що виникла у зв`язку із застосуванням індексу інфляції (надалі по тексту Індексація за останній місяць оренди) відповідно до цього пункту Договору. Індексація за останній місяць оренди, підлягає сплаті Орендарем на підставі виставленого Орендодавцем рахунку-фактури, протягом п`яти банківських днів з дати його виставлення Орендодавцем. При цьому, Орендодавець виставляє Орендарю рахунок-фактуру щодо сплати Індексації за останній місяць оренди протягом п`яти робочих днів з дати повернення Орендодавцю Орендованого майна з оренди (у випадку, якщо на дату такого повернення індекс інфляції за відповідний місяць Оренди оприлюднений Державною службою статистики України), або впродовж трьох робочих днів з дати оприлюднення Державною службою статистики України індексу інфляції ( у випадку, якщо на дату такого повернення індекс інфляції за останній місяць Оренди не оприлюднений Державною службою статистики України).

Орендна плата не включає вартість комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення) та інших витрат, що безпосередньо пов`язані із Орендованим майном.

Компенсація вартості комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення) за Орендоване майно здійснюється Орендарем Орендодавцю щомісячно у сумі фактичних витрат Орендодавця, що розраховуються Орендодавцем за діючими на дату отримання послуг цінами і тарифами, збільшеними на суму ПДВ. Розрахунок вартості комунальних послуг здійснюється Орендодавцем відповідно до показників лічильників Орендованого майна, а у разі відсутності окремого(их) лічильника(ів) для Орендованого майна - відповідно до показників загального(их) лічильника(ів) Будівлі, пропорційно займаної площі Орендованого майна до площі усієї Будівлі.

Компенсація вартості послуг з електропостачання за приміщення загального користування, якими користується Орендар у зв`язку з орендою Орендованих приміщень, включає також вартість фактичних витрат Орендодавця на роботу системи кондиціонування та вентиляції повітря в Будівлі. Розрахунок вартості зазначених послуг здійснюється Орендодавцем відповідно до показників загальних лічильників Будівлі, пропорційно займаної Орендарем площі Орендованих приміщень до площі усієї Будівлі.

Оплата платежів, передбачених цим пунктом Договору, здійснюється Орендарем протягом п`яти банківських днів з дня отримання відповідного акту-рахунку від Орендодавця, який виставляється Орендодавцем до двадцять п`ятого числа кожного місяця, наступного за місяцем отримання Орендарем таких послуг.

У випадку дострокового припинення дії цього Договору та/або повернення Орендованого майна Орендарем Орендодавцю до останнього дня Строку оренди, Орендар зобов`язується сплатити зазначені в цьому пункті Договору платежі на підставі виставлених Орендодавцем актів-рахунків. Оплата зазначених платежів здійснюється Орендарем протягом п`яти банківських днів після отримання відповідного акту-рахунку Орендодавця.

Всі суми, належні до сплати Орендодавцю за цим Договором, мають бути сплачені Орендарем шляхом банківського переказу на поточний рахунок Орендодавця, зазначений у цьому Договорі, або в окремому письмовому повідомленні, направленому Орендодавцем Орендарю.

Нарахування Орендної плати здійснюються за весь час фактичного користування Орендованим майном.

Розділом 6Договору №185-03/1/211116 орендар зобов`язується зокрема:

- своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендну плату та інші платежі, передбачені Договором (в тому числі здійснювати компенсацію Орендодавцю вартості комунальних послуг та інших витрат відповідно до умов Договору);

- по закінченню строку оренди, припинення або дострокового розірвання Договору повернути Орендодавцеві Орендоване майно в порядку, обумовленого у Договорі, у стані не гіршому, ніж той, в якому Орендоване майно було одержано Орендарем з урахування договору оренди щодо Орендованого майна на новий строк, Орендар зобов`язаний повідомити про це Орендодавця письмово за тиждень до закінчення дії Договору.

У відповідності до п. 10.2, 10.3 Договору №185-03/1/211116 сторони передбачили, що при порушенні Орендарем строків виконання грошових зобов`язань, визначених Договором, зокрема щодо сплати Орендної плати, індексації Орендної плати, компенсації Орендодавцю вартості комунальних послуг, перерахування Гарантійного платежу та інших витрат, передбачених Договором тощо, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, від суми, яка підлягає сплаті.

Пунктом 10.3 сторони визначили, що у випадку невиконання або неналежного виконання Орендарем своїх зобов`язань за цим Договором щодо строків повернення Орендодавцю Орендованого майна з оренди, Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю штрафні санкції у розмірі 0,1 % від суми Орендної плати, за кожний день прострочення виконання вказаних зобов`язань.

У відповідності до акту приймання - передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря від 15.12.2016, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею - 117,2 кв.м. а саме, нежилі приміщення з № 3 во № 9 площею - 98,00 кв.м. та частину приміщення № III площею - 19,2 кв.м. (надалі по тексту -Орендовані приміщення) першого поверху будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, буд.6 (надалі по тексту - Будівля), зі всіма внутрішніми системами та комунікаціями, загальною вартістю (відновною) з ПДВ 4 168 783,99 (чотири мільйони сто шістдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят три гривні 99 копійок) гривень (надалі по тексту - Орендоване майно).

Вищевказаний договір, а також акт приймання-передачі підписані з боку позивача та відповідача без зауважень.

За договором №185-03/1/211116 відповідачем 27.03.2020 за вх. № 4629-20 було подано заяву до позивача про те, що останній зазнав впливу форс-мажорних обставин та просив надати знижку на оренду в розмірі 50% за договором оренди №185-03/1/211116 від 21.11.2016.

Заявою за вх. № 4527-20 від 25.03.2020 відповідач повідомив позивача, що на виконання п. 12.3 Договору № 185-03/1/211116 від 21.11.2016, орендар зазнав впливу форс-мажорних обставин та повідомив про припинення своїх зобов`язань з 17.03.2020.

Позивач за Договором №185-03/1/211116, листом від 10.04.2020 №0016500/8872-20 повідомив відповідача про надання належних документів на підтвердження форс-мажорних обставин та зазначив, що не розглядає можливості надання знижки у розмірі 50%.

Крім того, 04.09.2017 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Алі Ахмед Таха Алі (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна банку №216-00/4/040917 (надалі також - договір №216-00/4/040917, Договір 2), за умовами п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майне, загальною площею - 67,9 кв.м, а саме: нежитлові приміщення № 1, 2, 10, 11 площею - 56,00 кв.м. та частина приміщення № III площею 11,9 кв.м. (надалі по тексту - Орендовані приміщення) першого поверху будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 6 (надалі по тексту - Будівля), зі всіма внутрішніми системами та комунікаціями, що існують на час укладення цього Договору (надалі - тексту разом з Орендованими приміщеннями - Орендоване майно).

Відповідно до п. 2.1 договору №216-00/4/040917, орендоване майно надається Орендарю для його використання за його цільовим призначенням.

Згідно з п. 3.2 договору №216-00/4/040917, орендоване майно передається Орендарю у платне користування строком до 30вересня 2018 року (надалі по тексту - Строк оренди). Передача Орендованого майна в оренду не призводить до виникнення в Орендаря права власності на Орендоване майно.

У п. 3.3 договору №216-00/4/040917вказано, що Орендар, в останній день Строку оренди/строку дії цього Договору, повертає, а Орендодавець приймає Орендоване майно за Актом приймання-передачі Орендованого майна Орендаря до Орендодавця, що складається Сторонами у формі, викладеній в Додатку №3 до цього Договору.

Орендоване майно вважається повернутим Орендодавцю з дати підписання Акту приймання - передачі Орендованого майна від Орендаря до Орендодавця уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін. (п. 3.4 договору №216-00/4/040917).

За приписами пунктів 4.1, 4.1.1, 4.1.2, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 договору №216-00/4/040917розмір орендної плати за один календарний місяць користування Орендованим майном (надалі по тексту - Орендна плата) становить:

208,33 (двісті вісім гривень 33 копійки) гривень, крім того ПДВ- 41,67 (сорок одна гривня 67 копійок) гривня, а всього з ПДВ - 250,00 ( двісті п`ятдесят гривень 00 копійок) гривень.

Загальний розмір орендної плати за один календарний місяць користування Орендарем Орендованим майном становить 14 145,83 (чотирнадцять тисяч сто сорок п`ять гривень 83 копійки) гривень, крім того ПДВ - 2 829,17 (дві тисячі вісімсот двадцять дев`ять гривень17 копійок) гривень, а всього з ПДВ - 16 975,00 (шістнадцять тисячдев`ятсот сімдесят п`ять гривень 00 копійок) гривень;

Орендна плата нараховується, починаючи з дати передачі Орендованого майна Орендарю за Актом приймання-передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря та сплачується Орендарем Орендодавцю щомісяця на підставі рахунків-фактур, виставлених Орендодавцем, протягом п`яти банківських днів з дня отримання Орендарем відповідного рахунку-фактури. Орендодавець виставляє Орендарю рахунки-фактури щодо сплати Орендної плати до п`ятнадцятого числа кожного поточного місяця, за який сплачується Орендна плата.

Орендна плата за цим Договором підлягає щомісячній індексації наступним чином: розмір індексації Орендної плати за поточний місяць користування Орендарем Орендованим майном, визначається як різниця між Орендною платою, скоригованою на індекс інфляції (застосовується оприлюднений Державною службою статистики України індекс інфляції за місяць, що передує поточному місяцю користування Орендарем Орендованим майном) та Орендною платою ( у випадку дефляції розмір орендної плати залишається незмінним та Орендодавець не сплачує Орендарю будь-яких грошових коштів).

Якщо Орендар користується Орендованим майном неповний місяць, для розрахунку індексації береться частина Орендної плати за фактичний строк користування Орендованим майном у такому місяці.

Різниця між проіндексованою згідно з цим пунктом, Договору Орендною платою та Орендною платою (надалі по тексту - індексація Орендної плати) підлягає сплаті Орендарем на підставі виставленого Орендодавцем рахунку-фактури, протягом п`яти банківських днів з дати його виставлення Орендодавцем. При цьому Орендодавець виставляє Орендарю рахунки-фактури щодо сплати індексації Орендної плати до двадцятого числа кожного поточного місяця, за який сплачується індексація Орендної плати.

Припинення дії цього Договору не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити Орендодавцю частини Орендної плати за останній повний/неповний місяць користування Орендованим майном, що виникла у зв`язку із застосуванням індексу інфляції (надалі по тексту Індексація за останній місяць оренди) відповідно до цього пункту Договору. Індексація за останній місяць оренди, підлягає сплаті Орендарем на підставі виставленого Орендодавцем рахунку-фактури, протягом п`яти банківських днів з дати його виставлення Орендодавцем. При цьому, Орендодавець виставляє Орендарю рахунок-фактуру щодо сплати Індексації за останній місяць оренди протягом п`яти робочих днів з дати повернення Орендодавцю Орендованого майна з оренди (у випадку, якщо на дату такого повернення індекс інфляції за відповідний місяць Оренди оприлюднений Державною службою статистики України), або впродовж трьох робочих днів з дати оприлюднення Державною службою статистики України індексу інфляції ( у випадку, якщо на дату такого повернення індекс інфляції за останній місяць Оренди не оприлюднений Державною службою статистики України).

Орендна плата не включає вартість комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення) та інших витрат, що безпосередньо пов`язані із Орендованим майном.

Компенсація вартості комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення) за Орендоване майно здійснюється Орендарем Орендодавцю щомісячно у сумі фактичних витрат Орендодавця, що розраховуються Орендодавцем за діючими на дату отримання послуг цінами і тарифами, збільшеними на суму ПДВ. Розрахунок вартості комунальних послуг здійснюється Орендодавцем відповідно до показників лічильників Орендованого майна, а у разі відсутності окремого(их) лічильника(ів) для Орендованого майна - відповідно до показників загального(их) лічильника(ів) Будівлі, пропорційно займаної площі Орендованого майна до площі усієї Будівлі.

Компенсація вартості послуг з електропостачання за приміщення загального користування, якими користується Орендар у зв`язку з орендою Орендованих приміщень, включає також вартість фактичних витрат Орендодавця на роботу системи кондиціонування та вентиляції повітря в Будівлі. Розрахунок вартості зазначених послуг здійснюється Орендодавцем відповідно до показників загальних лічильників Будівлі, пропорційно займаної Орендарем площі Орендованих приміщень до площі усієї Будівлі.

Оплата платежів, передбачених цим пунктом Договору, здійснюється Орендарем протягом п`яти банківських днів з дня отримання відповідного акту-рахунку від Орендодавця, який виставляється Орендодавцем до двадцять п`ятого числа кожного місяця, наступного за місяцем отримання Орендарем таких послуг.

У випадку дострокового припинення дії цього Договору та/або повернення Орендованого майна Орендарем Орендодавцю до останнього дня Строку оренди, Орендар зобов`язується сплатити зазначені в цьому пункті Договору платежі на підставі виставлених Орендодавцем актів-рахунків. Оплата зазначених платежів здійснюється Орендарем протягом п`яти банківських днів після отримання відповідного акту-рахунку Орендодавця.

Всі суми, належні до сплати Орендодавцю за цим Договором, мають бути сплачені Орендарем шляхом банківського переказу на поточний рахунок Орендодавця, зазначений у цьому Договорі, або в окремому письмовому повідомленні, направленому Орендодавцем Орендарю.

Нарахування Орендної плати здійснюються за весь час фактичного користування Орендованим майном.

Розділом 6Договору №216-00/4/040917орендар зобов`язується зокрема:

- своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендну плату та інші платежі, передбачені Договором (в тому числі здійснювати компенсацію Орендодавцю вартості комунальних послуг та інших витрат відповідно до умов Договору);

- по закінченню строку оренди, припинення або дострокового розірвання Договору повернути Орендодавцеві Орендоване майно в порядку, обумовленого у Договорі, у стані не гіршому, ніж той, в якому Орендоване майно було одержано Орендарем з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або знищення (повного або часткового) Орендованого майна з вини Орендаря.

У відповідності до п. 10.2, 10.3 Договору №216-00/4/040917сторони передбачили, що при порушенні Орендарем строків виконання грошових зобов`язань, визначених Договором, зокрема щодо сплати Орендної плати, індексації Орендної плати, Гарантійного платежу, компенсації Орендодавцю вартості комунальних послуг, перерахування Гарантійного платежу та інших витрат, передбачених Договором тощо, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, від суми, яка підлягає сплаті.

Пунктом 10.3 сторони визначили, що у випадку невиконання або неналежного виконання Орендарем своїх зобов`язань за цим Договором щодо строків повернення Орендодавцю Орендованого майна з оренди, Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю штрафні санкції у розмірі 0,1 % від суми Орендної плати, за кожний день прострочення виконання вказаних зобов`язань.

У відповідності до акту приймання - передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря від 01.10.2017, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування предмет оренди - нерухоме майно, загальною площею 67,9 кв.м, а саме: нежитлові приміщення № 1, 2, 10, 11 площею - 56,00 кв.м та частина приміщення № III площею - 11,9 кв.м групи приміщень № І першого поверху будівлі, розташованої за адресою: Київ, вул. Софіївська, 6, зі всіма внутрішніми системами та комунікаціями, загальною вартістю (відновною) з ПДВ 2 174 980,67 (два мільйони сто сімдесят чотири тисячі дев`ятсот вісмдесят гривень 67 копійок) гривень (надалі по тексту - Орендоване майно).

Вищевказаний договір, а також акт приймання-передачі підписані з боку позивача та відповідача без зауважень.

Оскільки у строк встановлений п. 3.2 Договору №216-00/4/040917, відповідачем не було повернуто майно, позивачем було направлено лист від 01.10.2019 №0016500/23573-19, відповідно до якого позивач вказав, що обов`язок Орендаря повернути Позивачу орендоване майно та підписати Акт приймання-передачі орендованого майна від Орендаря до Орендодавця в останній день строку оренди/строку дії цього Договору, а саме - 30 вересня 2018 року не був виконаний Орендарем. Оскільки сторонами не було підписано Акт приймання-передачі орендованого майна від Орендаря до Орендодавця у 2018 році, відповідно строк дії Договору-2 продовжився до 30 вересня 2019 року.

Крім того, зазначеним листом було попереджено Відповідача, що АТ «Укрексімбанк» заперечує щодо продовження строку дії Договору та відповідно користування Відповідачем орендованим майном та направило акт приймання-передачі орендованого майна від Орендаря до Орендодавця у двох примірниках. Орендодавець вимагав від Орендаря повернути Орендодавцеві до 29 жовтня 2019 року орендоване майно та надати Орендодавцю примірник підписаного уповноваженим представником Орендаря та скріпленого відбитком печатки Орендаря Акту приймання-передачі орендованого майна від Орендаря до Орендодавця. Докази надіслання останнього позивачем долучено до вищевказаного листа.

Згідно з вимогою від 07 лютого 2020 року № 0016500/3642-20, що була направлена Відповідачу, останнього було повідомлено про те, що станом на 01 лютого 2020 року Орендарем, не виконані грошові зобов`язання своєчасно та в повному обсязі щодо сплати Орендодавцеві орендну плату та інші платежі (в тому числі не компенсовано Орендодавцю вартість комунальних послуг і інших витрат), які були нараховані та підлягали сплаті у зв`язку з орендою нерухомого майна. Докази надіслання останнього позивачем долучено до вищевказаного листа.

Листом від 04 березня 2020 року №0016500/5925-20 відповідачеві було направлено акт обстеження орендованого майна від 28.02.20, відповідно до якого працівниками Банку було виявлено, що зовнішні стіни в арці, що веде до заднього двору будівлі, розфарбовані фарбою; Орендар самостійно зробив виходи з нежитлового приміщення №2, що входить до складу Орендованих приміщень 2, з нежитлових приміщень № 3,9,ІІІ (Орендовані приміщення 1). Докази надіслання останнього позивачем долучено до вищевказаного листа.

Заявою за вх. № 4531-20 відповідач повідомив позивача, що на виконання п. 12.3 Договору № 216-00/4/040917 від 04.09.2017, орендар зазнав впливу форс-мажорних обставин та повідомив про припинення своїх зобов`язань з 17.03.2020.

В подальшому Позивач направив Відповідачеві листа № 0016500/6340-20 від 10.03.20, в якому вимагав в строк до 31 березня 2020 року повернути Орендодавцю орендоване майно, що було передано йому в оренду відповідно доДоговору оренди-1 та Договору оренди-2. Докази надіслання останнього позивачем долучено до вищевказаного листа.

Листом від 10 квітня 2020 року № 0016500/8869-20 Позивач повідомив відповідача про те, що протягом строку дії Договору оренди-1 та Договоруоренди-2 траплялись випадки неналежного виконання Орендарем умов вказаних договорів, про що Банк неодноразово повідомляв Орендаря та звертав увагу на необхідність дотримання ним їх положень. В ході перевірки Банком порядку використання орендованого майна та його стану були виявлені і перепланування, здійснені без отримання письмової згоди Орендодавця.

17 квітня 2020 року за № 0016500/9341-20позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу про погашення заборгованості з грошового зобов`язання за договорами оренди №185-03/1/211116 та за № 216-00/4/040917, яка складає в загальному 70 666 грн. 34 коп. Докази надіслання долучено до останньої.

Листом № 0016500/11837-20 від 25.05.20 позивач звернувся до Відповідача з тим, що 11 березня 2020 року Банком було встановлено, що орендоване майно, що розташоване за адресою: вул. Софіївська, 6, в м. Києві, передається орендарем в суборенду гр. ОСОБА_1 під кав`ярню «Ван Літл» та перукарню. З огляду на зазначене, AT «Укрексімбанк» вимагав розірвання укладених із відповідачем Договору оренди-1 та Договору оренди-2 та негайного повернення орендованого майна Орендодавцеві. Докази надіслання долучено до останньої.

Листом № 0016500/11840-20 від 25.05.20 Позивач звернувся до відповідача з вимогою сплати 116 163,45 грн. в семиденний термін після отримання цього листа, а також Банком висловлено намір розірвати укладені договори оренди-1 та Договір оренди-2 та запропоновано негайно повернути орендоване майно Орендодавцю. Докази надіслання долучено до останньої.

19 червня 2020 року Відповідачеві направлено вимогу № 0016500/14157-20 щодо необхідності погашення заборгованості за Договорами оренди №185-03/1/211116 та за № 216-00/4/040917, яка складає в загальному 170 545 грн. 35 коп. Докази надіслання долучено до останньої.

15 липня 2020 року Відповідачеві направлено вимогу № 0016500/16451-20 щодо необхідності погашення заборгованості за Договорами оренди №185-03/1/211116 та за № 216-00/4/040917, яка складає в загальному 223 326 грн. 03 коп. Докази надіслання долучено до останньої.

Вимоги Позивача залишились без уваги та без реагування Відповідача.

Крім того, як стверджує позивач, відповідачеві було направлено рахунки-фактури щодо Договору оренди-1, зокрема:

рахунок-фактура № 03/ВІ/2020 від 13.03.20 щодо орендної плати за березень 2020 року;

рахунок-фактура № 04/ВІ/2020 від 15.04.20 щодо орендної плати за квітень 2020 року;

акт-рахунок від 23.04.20 щодо оплати компенсації вартості комунальних послуг за період з 01.03.20 по 31.03.20;

рахунок-фактура № 05/ВІ/2020 від 18.05.20 щодо орендної плати за травень 2020 року;

акт-рахунок від 18.05.20 щодо сплати компенсації вартості комунальних послуг за період з 01.04.20 по 30.04.20;

акт-рахунок від 22.07.20 щодо компенсації вартості комунальних послуг за період з 01.06.20 по 30.06.20;

рахунок-фактура № 06/ВІ/2020 від 12.06.20 щодо орендної плати за червень 2020 року;

акт-рахунок від 18.06.20 щодо сплати компенсації вартості комунальних послуг за період з 01.05.20 по 31.05.20;

рахунок-фактура № 07/ВІ/2020 від 16.07.20 щодо орендної плати за липень 2020 року.

Також Відповідачу було направлено ряд рахунків-фактур та актів-рахунків щодо Договору оренди-2, зокрема:

рахунок-фактура № 03/ВІ/2020 Н від 13.03.20 щодо орендної плати за березень;

рахунок-фактура № 04/ВІ/2020 Н від 15.04.20 щодо необхідності сплати орендної плати за квітень;

акт-рахунок від 23.04.20 щодо оплати компенсації вартості комунальних послуг з 01.03.20 по 31.03.20;

рахунок-фактура від 18.05.20 щодо орендної плати за травень;

акт-рахунок від 18.05.20 щодо сплати компенсації вартості комунальних послуг за період з 01.04.20 по 30.04.20;

акт-рахунок від 18.06.20 щодо сплати компенсації вартості комунальних послуг за період з 01.05.20 по 31.05.20;

рахунок-фактура № 06/ВІ/2020 Н від 12.06.20 щодо сплати орендної плати за червень 2020 року;

рахунок-фактура № 07/ВІ/2020 Н від 16.07.20 щодо сплати орендної плати за липень 2020 року;

акт-рахунок від 22.07.20 щодо сплати компенсації вартості комунальних послуг за період з 01.06.20 по 30.06.20.

Докази надіслання вищевказаних актів та рахунків відповідачеві долучено до останніх.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить стягнути з відповідача за договором оренди нерухомого майна № 185-03/1/211116 від 21 листопада 2016 року заборгованість у розмірі 626 882,69 грн. з яких: 211 698,36 грн. - орендна плата з урахуванням індексації; 390 580, 72 грн. - розмір неустойки відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України; 5942, 04 грн. - штрафні санкції у розмірі 0,1% за невиконання або неналежне виконання орендарем своїх зобов`язань за Договором щодо строків повернення орендодавцю орендованого майна; 6896,94 грн - пені щодо сплати орендної плати; 11279,25 грн - сума компенсації комунальних платежів, 485,38 грн пені щодо компенсації вартості комунальних послуг, а також просив розірвати даний договір та виселити Фізичну особу-підприємця Алі Ахмед Таха Алі із займаних за вказаним договором приміщень та просить стягнути з відповідача за договором оренди нерухомого майна № 216-00/4/040917 від 04вересня 2017 року заборгованість у розмірі 475 498,38 грн. з яких: 102206,48 грн. - орендна плата з урахуванням індексації; 360864,78 грн. - розмір неустойки відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України; 5482,93 грн. - штрафні санкції у розмірі 0,1% за невиконання або неналежне виконання орендарем своїх зобов`язань за Договором щодо строків повернення орендодавцю орендованого майна; 111,12 грн - пені щодо сплати орендної плати; 3502,41 грн - сума компенсації комунальних платежів, 3330,66 грн пені за порушення строків виконання грошових зобов`язань щодо сплати орендної плати, а також просив розірвати даний договір та виселити Фізичну особу-підприємця Алі Ахмед Таха Алі із займаних за вказаним договором приміщень.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

За змістом пункту 3 частини першої статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 509, частини першої статті 627 Цивільного кодексу України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов`язує сторони виконувати зобов`язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526, частина перша статті 628, стаття 629 Цивільного кодексу України).

Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями глави 58 «Найм (оренда)» розділу III «Окремі види зобов`язань» книги п`ятої «Зобов`язальне право» Цивільного кодексу України та статей 283- 291 Господарського кодексу України.

Згідно із частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами першою та шостою статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У частині першій статті 284 Господарського кодексу України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

За частиною першою статті 773 Цивільного кодексу України на наймача покладений обов`язок користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Аналогічні за змістом положення містить частина четверта статті 284 Господарського кодексу України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 Господарського кодексу України).

Виняток з наведеного правила передбачено частиною першою статті 764 Цивільного кодексу України, відповідно до якої в разі якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільного кодексу України.

Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За змістом наведених норм із закінченням строку договору найму (оренди), на який його було укладено, за наявності заперечень наймодавця щодо подальшого користування наймачем майном, Договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії Договору є невиконанням зобов`язання за цим Договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов`язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) Договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами).

Частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини першої статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Таким чином, договір є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Суд зазначає, що зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України, вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Незаперечення орендодавцем можливості продовження договірних відносин може мати прояв у «мовчазній згоді» і у такому випадку орендар в силу закону вправі розраховувати, що договір оренди вважається поновленим.

Необхідно зауважити, що за таких обставин договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк, тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди на інших умовах.

Отже, відповідно до наведених вище норм договір може бути пролонгованим, тобто продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, за відсутності у сторін відповідних заперечень щодо цього (за відсутності заяв про припинення або зміну умов договору).

При цьому в таких випадках для «автоматичного» продовження дії договору від сторін, за загальним правилом, не вимагається обов`язкового укладення нового договору оренди або внесення змін до вже існуючого шляхом підписання ними додаткового договору, договору про внесення змін тощо.

Позивачем долучено до позовної заяви копію листавід 01.10.2019 №0016500/23573-19, відповідно до якого позивач вказав, що обов`язок Орендаря повернути Позивачу орендоване майно та підписати Акт приймання-передачі орендованого майна від Орендаря до Орендодавця в останній день строку оренди/строку дії цього Договору, а саме - 30 вересня 2018 року не був виконаний Орендарем. Оскільки сторонами не було підписано Акт приймання-передачі орендованого майна від Орендаря до Орендодавця у 2018 році, відповідно строк дії Договору-2 продовжився до 30 вересня 2019 року.

Крім того, зазначеним листом було попереджено Відповідача, що АТ «Укрексімбанк» заперечує щодо продовження строку дії Договору №216-00/4/040917 та відповідно користування Відповідачем орендованим майном та направило акт приймання-передачі орендованого майна від Орендаря до Орендодавця у двох примірниках. Орендодавець вимагав від Орендаря повернути Орендодавцеві до 29 жовтня 2019 року орендоване майно та надати Орендодавцю примірник підписаного уповноваженим представником Орендаря та скріпленого відбитком печатки Орендаря Акту приймання-передачі орендованого майна від Орендаря до Орендодавця.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зокрема вказує на те, що лист від 01 жовтня 2019 року № 0016500/23573-19був надісланий позивачем за адресою м. Суми вул. Робітниче селище 14, але не отримано відповідачем та повернуто за завершенням терміну зберігання, в зв`язку з тим що за даною адресоювідповідач не мешкає, а вказана адреса є технічною в м. Суми для реєстрації іноземців та осіб без місця реєстрації та на момент надсилання листів вона була ліквідована за рішенням СМР.

Вищевказаний лист було направлено позивачем на адресу відповідача у підтвердження чого, позивачем долучено опис вкладення у цінний лист № 67741715, а також копію поштового конверта з відміткою за закінченням терміну зберігання. Як вбачається з розділу 16 договору №216-00/4/040917, сторони у вищевказаному розділу зазначили свої реквізити, зокрема відомості про адресу відповідача - 40004, Сумська обл. м. Суми вул. Робітниче селище, буд. 14.

Відтак у суду відсутні підстави вважати, що позивач направив вищевказаний лист за неналежною адресою.

З огляду на вищевикладені обставини, суд зазначає, що позивачем доведено суду належними та допустимими доказами існування обставин, що свідчать про припинення 30.09.2019 строку дії Договору оренди від 04.09.2017 №216-00/4/040917.

Зокрема, як встановлено судом, орендодавець належним чином повідомляв відповідача (орендаря) протягом місяця від дати закінчення строку оренди про те, що Договір оренди від 04.09.2017 №216-00/4/040917 не буде поновлюватися на новий строк.

За таких обставин, оскільки орендодавець належним чином та у встановлені законом і договором строки повідомив орендаря про припинення 30.09.2019 строку дії Договору оренди від 04.09.2017 №216-00/4/040917, суд дійшов висновку, що строк дії вказаного договору оренди закінчився 30.09.2019.

Стосовно договору оренди №185-03/1/211116, суд зазначає наступне.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували направлення на адресу відповідача заперечення стосовно продовження вищевказаного договору.

Відтак, відповідно до наведених вище норм договір №185-03/1/211116 є пролонгованим, тобто продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (за відсутності заяв про припинення або зміну умов договору), а тому суд дійшов висновку, що останній пролонгований до 26.10.2020 (на той самий строк, а саме на 706 днів).

Отже з врахуванням викладеного, договір оренди №185-03/1/211116, пролонгований до 26.10.2020 (на той самий строк, а саме на 706 днів) та не вважається таким, що припинив свою дію 20.11.2018.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

За змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 Цивільного кодексу України та статті 216 Господарського кодексу України.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України).

Законодавець у частині першій статті 614 Цивільного кодексу України визначив, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Правові наслідки порушення умов договору оренди визначені відповідними нормами Закону про оренду, Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка згідно із частиною другої статті 785 Цивільного кодексу України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).

Водночас неустойка за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що до предмета доказування при розгляді спорів щодо стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, входять обставини невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисне ухилення орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем в доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та невчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не вчинялись дії щодо повернення об`єкта оренди після закінчення строку дії Договору оренди від 04.09.2017 №216-00/4/040917. При цьому, доказів існування умов, які б перешкоджали відповідачу повернути орендовані приміщення позивачу, відповідачем суду не надано.

Крім того, на адресу відповідача неодноразово надсилався акт прийому-передачі (повернення) майна (листами від 01.10.2019, від 10.03.2020), однак відповідачем не було вчинення дій з метою повернення орендованого майна з оренди після закінчення строку дії Договору оренди від 04.09.2017 №216-00/4/040917.

У Постанові ОП КГС ВС від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19 викладено наступну правову позицію : «За змістом положень частини першої статті 763, частини першої статті 764, частини першої статті 785 ЦК України, частини четвертої статті 284, частини четвертої статті 291 ГК України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII із закінченням строку договору найму (оренди), на який його було укладено, за наявності заперечень наймодавця щодо подальшого користування наймачем майном, договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії договору є невиконанням зобов`язання за цим договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов`язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Отже, договір найму (оренди) є підставою для виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору найму (оренди) невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

З огляду на викладене ОП КГС ВС дотримується висновку, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов, тобто є неправомірним користуванням майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 ЦК України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному - сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

ОП КГС ВС зазначила, що неврахування вищевикладених висновків призводить до того, що з орендаря, який після припинення строку дії договору найму (оренди) не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягується потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Такий підхід у регулюванні орендних правовідносин вочевидь не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

ОП КГС ВС звернула увагу на те, що обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору (до спливу строку дії договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Неустойка стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Отже, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення договору, що відбулося у спірних правовідносинах, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України).»

Враховуючи, що строку дії Договору оренди від 04.09.2017 №216-00/4/040917 припинив свою дію 30.09.2019, суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування відповідачу неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за вказаний позивачем період з 30.10.2019 - 16.09.2020 у заявленому позивачем розмірі, що складає 360 864,78 грн.

Стосовно решти вимог, що заявлені позивачем в частині стягнення з відповідача за договором орендинерухомого майна № 216-00/4/040917 від 04вересня 2017 року за період з березня 2020 по серпень 2020, а саме: 102206,48 грн. - орендної плати з урахуванням індексації; 5482,93 грн. - штрафних санкцій у розмірі 0,1% за невиконання або неналежне виконання орендарем своїх зобов`язань за Договором щодо строків повернення орендодавцю орендованого майна; 111,12 грн - пені щодо сплати орендної плати; 3330,66 грн пені, з урахуванням вищевикладеногоне підлягають задоволенню.

Стосовно нарахованих позивачем за Договором оренди від 04.09.2017 №216-00/4/040917 -3502,41 грн - суми компенсації комунальних платежів, суд зазначає наступне.

Пунктом 4.4 Договору оренди від 04.09.2017 №216-00/4/040917, сторони передбачили, що орендна плата не включає вартість комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення) та інших витрат, що безпосередньо пов`язані із Орендованим майном.

Компенсація вартості комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення) за Орендоване майно здійснюється Орендарем Орендодавцю щомісячно у сумі фактичних витрат Орендодавця, що розраховуються Орендодавцем за діючими на дату отримання послуг цінами і тарифами, збільшеними на суму ПДВ. Розрахунок вартості комунальних послуг здійснюється Орендодавцем відповідно до показників лічильників Орендованого майна, а у разі відсутності окремого(их) лічильника(ів) для Орендованого майна - відповідно до показників загального(их) лічильника(ів) Будівлі, пропорційно займаної площі Орендованого майна до площі усієї Будівлі.

Компенсація вартості послуг з електропостачання за приміщення загального користування, якими користується Орендар у зв`язку з орендою Орендованих приміщень, включає також вартість фактичних витрат Орендодавця на роботу системи кондиціонування та вентиляції повітря в Будівлі. Розрахунок вартості зазначених послуг здійснюється Орендодавцем відповідно до показників загальних лічильників Будівлі, пропорційно займаної Орендарем площі Орендованих приміщень до площі усієї Будівлі.

Оплата платежів, передбачених цим пунктом Договору, здійснюється Орендарем протягом п`яти банківських днів з дня отримання відповідного акту-рахунку від Орендодавця, який виставляється Орендодавцем до двадцять п`ятого числа кожного місяця, наступного за місяцем отримання Орендарем таких послуг.

У випадку дострокового припинення дії цього Договору та/або повернення Орендованого майна Орендарем Орендодавцю до останнього дня Строку оренди, Орендар зобов`язується сплатити зазначені в цьому пункті Договору платежі на підставі виставлених Орендодавцем актів-рахунків. Оплата зазначених платежів здійснюється Орендарем протягом п`яти банківських днів після отримання відповідного акту-рахунку Орендодавця.

Як зазначалось вище, позивачем було надіслано на адресу відповідача:акт-рахунок від 23.04.20 щодо оплати компенсації вартості комунальних послуг з 01.03.20 по 31.03.20 у розмірі 1 736,98 грн;акт-рахунок від 18.05.20 щодо сплати компенсації вартості комунальних послуг за період з 01.04.20 по 30.04.20 у розмірі 565,87 грн;акт-рахунок від 18.06.20 щодо сплати компенсації вартості комунальних послуг за період з 01.05.20 по 31.05.20 у розмірі 434,09 грн;акт-рахунок від 22.07.20 щодо сплати компенсації вартості комунальних послуг за період з 01.06.20 по 30.06.20 у розмірі 367,86 грн.

При додаванні вищевказаних сум, за розрахунком суду заборгованість становить 3 104,80 грн.

Відтак враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення суми компенсації комунальних платежів за Договором оренди від 04.09.2017 №216-00/4/040917 у розмірі 3104,80 грн в іншій частині суд відмовляє, оскільки позивачем не надано доказів надіслання акту-рахунку від 20.08.2020 на суму 397,61 грн як і самого акту-рахунку не долучено до матеріалів справи, з огляду нащо, суд відмовляє у задоволенні 397,61 грн.

Стосовно нарахування за договором оренди № 185-03/1/211116 від 21 листопада 2016 року: 211 698,36 грн. - орендної плата з урахуванням індексації; 390 580, 72 грн. - розміру неустойки відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України; 5942, 04 грн. - штрафних санкцій у розмірі 0,1% за невиконання або неналежне виконання орендарем своїх зобов`язань за Договором щодо строків повернення орендодавцю орендованого майна; 6896,94 грн - пені щодо сплати орендної плати; 11279,25 грн - сума компенсації комунальних платежів, 485,38 грн пені щодо компенсації вартості комунальних послуг, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 10.2, 10.3 Договору №185-03/1/211116 сторони передбачили, що при порушенні Орендарем строків виконання грошових зобов`язань, визначених Договором, зокрема щодо сплати Орендної плати, індексації Орендної плати, компенсації Орендодавцю вартості комунальних послуг, перерахування Гарантійного платежу та інших витрат, передбачених Договором тощо, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, від суми, яка підлягає сплаті.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами пунктів 4.1, 4.1.1, 4.1.2, 4.2, 4.3 договору №185-03/1/211116 розмір орендної плати за один календарний місяць користування Орендованим майном (надалі по тексту - Орендна плата) становить:

За період з 15 грудня 2016 року по 14 грудня 2017 року: за 1 (один) кв.м. користування Орендованим майном - 208,33 (двісті вісім гривень 33 копійки) гривень, крім того ПДВ- 41,67 (сорок одна гривня 67 копійок) гривня, а всього з ПДВ - 250,00 ( двісті п`ятдесят гривень 00 копійок) гривень; за користування Орендованим майном - 24 416,67 двадцять чотири тисячі чотириста шістнадцять гривень 67 копійок) гривень, крім того ПДВ -4883,33 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят три гривні 33 копійки) гривень, а всього з ПДВ - 29 300,00 (двадцять дев`ять тисяч триста гривень 00 копійок) гривень;

За період з 15 грудня 2017 року по 20 листопада 2018 року: за 1 (один) кв.м. користування Орендованим майном - 250,00 (двісті п`ятдесят гривень 00 копійок) гривень крім того ПДВ - 50,00 (п`ятдесят гривень 00 копійок) гривень, а всього з ПДВ - 300,00 (триста гривень 00 копійок) гривень; за користування Орендованим майном - 29 300,00 (двадцять дев`ять тисяч триста гривень 00 копійок) гривень, крім того ПДВ - 5 860,00 (п`ять тисяч вісімсот шістдесят гривень 00 копійок) гривень, а всього з ПДВ - 35 160,00 (тридцять п`ять тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок) гривень.

Орендна плата нараховується, починаючи з дати передачі Орендованого майна Орендарю за Актом приймання-передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря та сплачується Орендарем Орендодавцю щомісяця на підставі рахунків-фактур, виставлених Орендодавцем, протягом п`яти банківських днів з дня отримання Орендарем відповідного рахунку-фактури. Орендодавець виставляє Орендарю рахунки-фактури щодо сплати Орендної плати до п`ятнадцятого числа кожного поточного місяця, за який сплачується Орендна плата.

Орендна плата за цим Договором підлягає щомісячній індексації наступним чином: розмір індексації Орендної плати за поточний місяць користування Орендарем Орендованим майном, визначається як різниця між Орендною платою, скоригованою на індекс інфляції (застосовується оприлюднений Державною службою статистики України індекс інфляції за місяць, що передує поточному місяцю користування Орендарем Орендованим майном) та Орендною платою.

Якщо Орендар користується Орендованим майном неповний місяць, для розрахунку індексації береться частина Орендної плати за фактичний строк користування Орендованим майном у такому місяці.

Різниця між проіндексованою згідно з цим пунктом, Договору Орендною платою та Орендною платою (надалі по тексту - індексація Орендної плати) підлягає сплаті Орендарем на підставі виставленого Орендодавцем рахунку-фактури, протягом п`яти банківських днів з дати його виставлення Орендодавцем. При цьому Орендодавець виставляє Орендарю рахунки-фактури щодо сплати індексації Орендної плати до двадцятого числа кожного поточного місяця, за який сплачується індексація Орендної плати.

Припинення дії цього Договору не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити Орендодавцю частини Орендної плати за останній повний/неповний місяць користування Орендованим майном, що виникла у зв`язку із застосуванням індексу інфляції (надалі по тексту Індексація за останній місяць оренди) відповідно до цього пункту Договору. Індексація за останній місяць оренди, підлягає сплаті Орендарем на підставі виставленого Орендодавцем рахунку-фактури, протягом п`яти банківських днів з дати його виставлення Орендодавцем. При цьому, Орендодавець виставляє Орендарю рахунок-фактуру щодо сплати Індексації за останній місяць оренди протягом п`яти робочих днів з дати повернення Орендодавцю Орендованого майна з оренди (у випадку, якщо на дату такого повернення індекс інфляції за відповідний місяць Оренди оприлюднений Державною службою статистики України), або впродовж трьох робочих днів з дати оприлюднення Державною службою статистики України індексу інфляції ( у випадку, якщо на дату такого повернення індекс інфляції за останній місяць Оренди не оприлюднений Державною службою статистики України).

Проте відповідач свого обов`язку зі сплати передбаченої договором оренди орендної плати, зокрема, орендар не сплатив за період з квітня 2020 по вересень 2020 орендну плату в розмірі 211698,36 грн. ( з урахуванням індексації).

Матеріали справи доказів протилежного не містять.

Враховуючи викладене вище, з відповідача підлягає стягненню заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди за період з квітня 2020 по вересень 2020у розмірі 211698,36 грн. ( з урахуванням індексації п. 4.3 Договору), з огляду на що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язаньпозивач просить стягнути з відповідача 5942, 04 грн. - штрафних санкцій у розмірі 0,1% за невиконання або неналежне виконання орендарем своїх зобов`язань за Договором щодо строків повернення орендодавцю орендованого майна; 6896,94 грн - пені щодо сплати орендної плати; 485,38 грн пені щодо компенсації вартості комунальних послуг.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу частини другої статті 230 Господарського кодексу України суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу, а саме: суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (частина перша статті 231 Господарського кодексу України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (частина четверта статті 231 Господарського кодексу України).

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Оскільки судом встановлено, що відповідач у встановлений договором оренди строк свого обов`язку по перерахуванню коштів по сплаті орендної плати не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Приписами ч. 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 6896,94 грн - пені щодо сплати орендної плати, 485,38 грн пені щодо компенсації вартості комунальних послуг.

Стосовно 5942, 04 грн. - штрафних санкцій у розмірі 0,1% за невиконання або неналежне виконання орендарем своїх зобов`язань за Договором щодо строків повернення орендодавцю орендованого майна, нараховані за період з 01.04.2020-16.09.2020, суд зазначає наступне.

Як було встановлено вище, договір оренди №185-03/1/211116 був пролонгований до 26.10.2020, а відтак суд не вбачає підстав для нарахування штрафних санкцій у розмірі 0,1% за невиконання або неналежне виконання орендарем своїх зобов`язань за Договором щодо строків повернення орендодавцю орендованого майна, оскільки строк повернення не настав.

Відтак суд відмовляє у задоволенні в цій частині.

Заборгованість в частині нарахування 11279,25 грн - сума компенсації комунальних платежів з урахування вищевикладеного є такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно нарахованої позивачем неустойки відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України у розмірі 390 580, 72 грн, суд зазначає наступне.

Як було заначено вище, а саме у правовій позиції, що викладена у Постанові ОП КГС ВС від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19 відповідно до якої, договір найму (оренди) є підставою для виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору найму (оренди) невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку, що договір оренди №185-03/1/211116 був пролонгований до 26.10.2020, суд не вбачає підстав для застосування частини другої статті 785 ЦК України за обраний позивачем період, а саме з квітня 2020 по вересень 2020 року.

Стосовно поданого 23.05.2022 представником позивача клопотання про заміну позивача в частині позовних вимог його правонаступником, яке обгрунтоване тим, що 11 лютого 2022 року між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю « Петро ой ленд кемікалс» було укладено договір купівлі - продажу майна, предмет договору - нерухоме майно - нежилі приміщення ( в літ. А), загальною площею 884, 3 (вісімсот вісімдесят чотири і три десятих) кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 6 (шість) та об`єкти рухомого майна, відповідно до Додатку 1 цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 6 (шість). Таким чином, власником майна, в тому числі частини, що перебуває в оренді у ФОП Алі Ахмед Таха Алі, стало ТОВ «Петро ойлендкемікалс».

Враховуючи вищевикладене, позивач просить в частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди нерухомого майна банку № 185-03/1/211116 від 21 листопада 2016 року та розірвання договору оренди нерухомого майна банку № 216-00/4/040917 від 4 вересня 2011 року, а також щодо виселення Фізичної особи-підприємця Алі Ахмед Таха Алі з приміщення загальною площею 117,2 кв.м, а саме, з нежилого приміщення з № 3 по № 9 площею 98,00 кв.м та з частини приміщення № III площею 19,2 кв.м першого поверху будівлі, яка знаходиться за адресою: вул. Софіївська, буд. 6, м. Київ та щодо виселення Фізичної особи-підприємця Алі Ахмед Таха Алі з приміщення загальною площею 67,9 кв.м, а саме - з нежитлових приміщень № 1,2, 10, 11 площею 56,00 кв.м та з частини приміщення № III площею 11,9 кв.м групи приміщень № 1 першого поверху будівлі, розташованої за адресою: вул. Софіївська, 6, м. Київ вважаємо за необхідне замінити AT «Укрексімбанк» на правонаступника, ТОВ «Петро ой ленд кемікалс» (ЄДРПОУ 43144624; вул. Болсуновська, 13-15, оф. 507, м. Київ, 01014). В іншій частині позовні вимоги просить залишити без змін, суд зазначає наступне.

В обгрунтування вищевикладеного клопотання, представник позивача зазначає зокрема положення ст. 47 ГПК України, відповідно до якої позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Однак вищевказаний позов був поданий Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" до Фізичної особи-підприємця Алі Ахмед Таха Алі іншого позивача не було заявлено.

Окрім того як вбачається зі змісту повноважень представника позивача, що викладені у довіреності від 14.07.2021 № 0024701/22547-21, остання не містить таких прав як подання клопотань та/або будь-яких інших заяв в частині залучення співпозивача, окрім того Господарським процесуальним кодексом взагалі не передбачено можливості під час розгляду справи залучити співпозивача, відтаксуд відмовляє у задоволенні даного клопотання.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб.

Несплата орендної плати та інших обов`язкових платежів, вочевидь порушує принцип добросовісності.

Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як передбачено пунктом 13.4.6. договір припиняється внаслідок продажу Орендодавцем Орендованого майна ( у такому випадку цей договір вважається припиненим з дати укладення відповідного правочину з продажу орендованого майна, але не раніше ніж через 6 (шість) календарних місяців з дати направлення орендодавцем орендареві повідомлення про намір орендодавця щодо продажу орендованого майна).

Частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Як встановлено статтею 773 Цивільного кодексу України наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору.

Відповідно до положень статті 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору.

Згідно частини четвертої статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, дані норми встановлюють умови одностороннього розірвання договору оренди на вимогу наймодавця (орендодавця).

Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вбачається з долученого до клопотання про заміну позивача в частині позовних вимог його правонаступником, а саме договору купівлі-продажу майна від 11.02.2022 року, відповідно до якого Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» відчужило на користь Товариством з обмеженою відповідальністю « Петро ой ленд кемікалс» нерухоме майно - нежилі приміщення ( в літ. А), загальною площею 884, 3 (вісімсот вісімдесят чотири і три десятих) кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 6 (шість) та об`єкти рухомого майна, відповідно до Додатку 1 цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 6 (шість).

Частиною 1 ст. 770 ЦК України передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Оскільки договір купівлі - продажу майна між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю « Петро ой ленд кемікалс`був укладений 11 лютого 2022 року, останнє дає підстави вважати, що договір оренди нерухомого майна банку № 185-03/1/211116 від 21 листопада 2016 року у відповідності до п. 13.4.6 договору оренди припинив своє дію з 12.02.2022, а відтак до Товариством з обмеженою відповідальністю « Петро ой ленд кемікалс» перейшло право власності на об`єкт оренди, а тому з вимогою про розірвання та виселення відповідача за договорами оренди нерухомого майна банку № 185-03/1/211116 від 21 листопада 2016 року та № 216-00/4/040917 від 4 вересня 2011 року, з приміщення загальною площею 117,2 кв.м, а саме, з нежилого приміщення з № 3 по № 9 площею 98,00 кв.м та з частини приміщення № III площею 19,2 кв.м першого поверху будівлі, яка знаходиться за адресою: вул. Софіївська, буд. 6, м. Київ та щодо виселення Фізичної особи-підприємця Алі Ахмед Таха Алі з приміщення загальною площею 67,9 кв.м, а саме - з нежитлових приміщень № 1,2, 10, 11 площею 56,00 кв.м та з частини приміщення № III площею 11,9 кв.м групи приміщень № 1 першого поверху будівлі, розташованої за адресою: вул. Софіївська, 6, м. Київ не підлягає задоволенню, оскільки з такою вимогою може звернутись новий власник Товариство з обмеженою відповідальністю « Петро ой ленд кемікалс».

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Алі Ахмед Таха Алі ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, будинок 127; ідентифікаційний код 00032112) за договором оренди нерухомого майна № 185-03/1/211116 від 21 листопада 2016 року заборгованість у розмірі 626 882,69 грн. з яких: 211 698 (двісті одинадцять тисяч шістсот дев`яносто вісім) грн 36 коп. - орендна плата з урахуванням індексації; 6896 (шість тисяч вісімсот дев`яносто шість) грн. 94 коп. - пені щодо сплати орендної плати; 11279 (одинадцять тисяч двісті сімдесят дев`ять) грн 25 коп - сума компенсації комунальних платежів, 485 (чотириста вісімдесят п`ять) грн 38 коп. пені щодо компенсації вартості комунальних послуг.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Алі Ахмед Таха Алі ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, будинок 127; ідентифікаційний код 00032112) за договором оренди нерухомого майна № 216-00/4/040917 від 04 вересня 2017 року заборгованість у розмірі 475498,38 грн. з яких: 360864 (триста шістдесят тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 78 коп. - розмір неустойки відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України; 3 104 (три тисячі сто чотири) грн. 80 коп. - сума компенсації комунальних платежів та судовий збір у розмірі 13 947 (тринадцять тисяч дев`ятсот сорок сім) грн 90 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 06.06.2022.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення25.05.2022
Оприлюднено23.06.2022
Номер документу104634194
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії

Судовий реєстр по справі —910/20159/20

Ухвала від 24.10.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко А.І.

Ухвала від 13.07.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко А.І.

Ухвала від 03.07.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тищенко А.І.

Ухвала від 05.06.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Рішення від 25.05.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Ухвала від 10.04.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Ухвала від 22.02.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Ухвала від 03.02.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Ухвала від 31.01.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Ухвала від 30.12.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні