Рішення

від 01.06.2022 по справі 924/50/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2022 р. Справа № 924/50/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., за участю секретаря судового засідання Шевчук І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Хмельницької міської ради м. Хмельницький

до фізичної особи підприємця Коваленко Олени Миколаївни м. Харків

про стягнення 502365,06 грн. безпідставно збережених коштів

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Хмельницька міська рада м. Хмельницький звернулася з позовною заявою до фізичної особи підприємця Коваленко Оксани Миколаївни м. Харків про стягнення 502365,06 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Зарічанській, 34 у м. Хмельницькому за період з 01.04.2020р. по 01.10.2021р..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на приписи статті 206 Земельного кодексу України, згідно якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, відповідачі зберігали кошти, а тому, вказує позивач, ним, як потерпілим, втрачено належне йому майно (кошти від орендної плати). Отже, відповідно до статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, відповідачі, на думку позивача, є особами, які набули майно або зберегли його у себе без достатньої правової підстави, а тому зобов`язані повернути потерпілому це майно та відшкодувати всі доходи, які вони одержали або могли одержати від цього майна.

Відповідач свого представника до суду не направив, письмового відзиву не подав. Повідомляючи відповідача про місце, дату і час судового засідання, йому направлено ухвали суду, за адресою, вказаною у позові. Однак, дана кореспонденція повернута поштою з відміткою - "адресат відсутній за даною адресою". Проте, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, оскільки вищевказана адреса відповідача, відповідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ є реєстраційною.

При цьому, суд прийняв до уваги положення ч. 7 ст. 120 ГПК України де вказано, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. В даному разі слід вказати, що інформації стосовно іншої адреси відповідача в суду немає.

Крім того, згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК, днем вручення судового рішення (за ст. 232 ГПК ухвала є одним з видів судового рішення) є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, суд, в порядку ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.01.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.02.2022р.

Ухвалою суду від 28.02.2022р. підготовче засідання у справі №924/50/22 перепризначено на 04.04.2022р.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.04.2022р., провадження у справі №924/50/22 за позовом Хмельницької міської ради м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Інвест" м. Дніпро в частині стягнення 117838,62 грн. закрито.

Ухвалою суду від 04.04.2022р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та підготовче засідання відкладено на 20.04.2022р.

Ухвалою суду від 20.04.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.05.2022р.

Ухвалою суду від 16.05.2022р. відкладено розгляд справи по суті на 02.06.2022р.

Позивач в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання в якому просить справу розглядати без участі представника позивача, крім того повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідача в судове засідання не з`явився.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 288508064 від 06.12.2021р., ТОВ «АТБ - Інвест» з 30.11.2018р. є власником 19/100 частки торгівельного центру з продажу продовольчих і непродовольчих товарів загальною площею 6804,4 кв.м. по вул. Зарічанській,34 у м. Хмельницький, на підставі договору купівлі - продажу №2346 від 30.11.2018р., а ФОП Коваленко О.М. з 30.11.2018р. є власником 81/100 частки торгівельного центру з продажу продовольчих і непродовольчих товарів загальною площею 6804,4 кв.м. по вул. Зарічанській,34 у м. Хмельницький, на підставі договору купівлі - продажу №2187 від 25.07.2018р

31.03.2021р. управління земельних ресурсів звернулося з листами №868/02-14 та №869/02-14 до відділу у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в яких просило надати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку сформованих земельних ділянок та витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку 1 кв.м. земельної ділянки по вул. Зарічанська,34 (кадастровий номер 6810100000:03:002:0112) площею 0,3477 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Відповідно до Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 6-22-0.33-512/116-21 та №6-22-0.33-513/116-21 від 01.04.2021р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки у м. Хмельницькому по вул. Зарічанська,34 (кадастровий номер 6810100000:03:002:0112), площею 0,3477 га становить 7808671 грн.

05.04.2021р. управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради звернулось до Головного управління ДПС у Хмельницькій області з листом № 955/02-13 в якому просило надати інформацію щодо сплачених сум земельного податку/орендної плати, в тому числі і Коваленко О.М., за період з 2020р. по 2021р., за користування земельною ділянкою, що знаходиться по вул. Зарічанська,34, площею 0,3477 га.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області надано відповідь за № 3229/5/22-01-12-03-17 від 15.04.2021р. згідно якої Коваленко О.М. орендну плату/земельний податок за період з 2020 по 2021р.р. не сплачувала.

08.04.2021р. головними спеціалістом відділу оренди та продажу землі управління земельних ресурсів складено акт обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:03:002:0112) площею 0,3477 га, згідно якого встановлено, що земельна ділянка частково огороджена, на території розміщений торгівельний центр, ведеться господарська діяльність. Станом на 08.04.2021р. договір оренди земельної ділянки площею 0,3477 га по вул. Зарічанській, 34 у м. Хмельницькому між ТОВ „АТБ - Інвест", Коваленко О.М. та Хмельницькою міською радою не укладено, правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.09.2021р. № НВ-0007530822021 земельна ділянка площею 0,3477 га за адресою м. Хмельницький, вул. Зарічанська,34, з кадастровим номером 6810100000:03:002:0112 зареєстрована відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 04.12.2014р.

Згідно наданого управлінням земельних ресурсів Хмельницької міської ради розрахунку, розмір орендної плати за період з 01.04.2020 року по 01.10.2021р. визначався на підставі таких показників, як площа земельної ділянки (2816,37 кв. м.), нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 502365,06 грн. (орендна плата за з 01.04.2020р. по 31.12.2020р. (9 місяців) - площею 2816,37 кв.м., нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 6325023,51 грн., орендна плата в рік (8% та 3% від НГО) - 334909,99 грн., розмір плати за місяць - 27909,17 грн., розмір неодержаного доходу в розмірі орендної плати за землю - 251182,53 грн. та орендна плата за період з 01.01.2021 року по 01.10.2021р. (9 місяців) - площею 2816,37 кв.м., нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 6325023,51 грн., орендна плата в рік (8% та 3% від НГО) - 334909,99 грн., розмір плати за місяць - 27909,17 грн., розмір неодержаного доходу в розмірі орендної плати за землю - 251182,53 грн.)

Таким чином, розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати склав 502365,06 грн.

Проте, оскільки відповідачем - ФОП Коваленко О.М. не укладено договір оренди та не сплачено орендну плату, позивач звернувся з даним позовом, у якому просить стягнути безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за період з 01.04.2020 року по 01.10.2021р. в розмірі 502365,06 грн.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України, є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Матеріалами справи стверджується, що відповідач - ФОП Коваленко О.М. є власником нерухомого майна, а саме: нерухомого майна , загальною площею 81/100 (2816 кв.м.), що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська,34.

Відповідне право щодо земельної ділянки за відповідачем у період з 01.04.2020р. по 01.10.2021р. не зареєстровано, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Статтею 377 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, перехід права на земельну ділянку не відбувається автоматично, а потребує оформлення. Набуттю права користування передує волевиявлення особи, яка виявила бажання набути таке право, і лише після цього здійснюється волевиявлення відповідного органу місцевого самоврядування. За змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно даних з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №288508064 від 06.12.2021р., ФОП Коваленко О.М. з 30.11.2018р. є власником 81/100 частки (2816 кв.м.) торгівельного центру з продажу продовольчих і непродовольчих товарів загальною площею 6804,4 кв.м. по вул. Зарічанській,34 у м. Хмельницький, на підставі договору купівлі - продажу №2187 від 25.07.2018р

Матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів оформлення права оренди земельної ділянки комунальної власності, на якій знаходиться нерухомість відповідача ФОП Коваленко О.М., у встановленому законодавством порядку в період з 01.04.2020р. по 01.10.2021р.

З викладеного суд дійшов до висновку, що відповідач користувався земельною ділянкою, на якій розміщена належна йому на праві власності нерухомість, без достатньої правової підстави, тобто, без укладення договору оренди та сплати орендодавцю орендної плати. Тобто, ФОП Коваленко О.М., як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки, зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею. Позиція узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 листопада 2018 року в справі № 922/3412/17.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, норма статті 1212 Цивільного кодексу України, регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільний кодекс України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача ФОП Коваленко О.М., сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

При цьому, суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Таким чином, з часу виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник й обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на вищезазначену земельну ділянку. Цього обов`язку відповідач не виконав, а отже без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі.

Відтак, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

За розрахунком позивача, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна склав 502365,06 грн., з яких за земельну ділянку площею 2816,37 кв.м. - 251182,53 грн. за період з 01.04.2020р. по 31.12.2020р. (9 місяців), 251182,53 грн. за період з 01.01.2021р. по 01.10.2021р. (9 місяців). З приводу зазначеного судом враховується, що у відповідності до абз.1 п. 289.1 ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

За приписами ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача ФОП Коваленко О.М. - 502365,06 грн. безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної форми власності, площею 2816,37 кв.м. за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська,34, без належних на те правових підстав, тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

При прийнятті рішення судом бралися до уваги аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача ФОП Коваленко О.М. відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця Коваленко Оксани Миколаївни, м. Харків про стягнення 502365,06 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Зарічанська,34, у м. Хмельницькому задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Коваленко Оксани Миколаївни, ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Гагаріна,3) (р/р UA968999980314030611000022775, ЄДРПОУ 37971775, одержувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Хмельниц. Мтг/24062200, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу - кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу) - 502365,06 грн. (п`ятсот дві тисячі триста шістдесят п`ять гривень 06 коп.) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Зарічанська,34 у м. Хмельницькому, 7535,48 грн. (сім тисяч п`ятсот тридцять п`ять гривень 48 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 06.06.2022 року.

Суддя С.В. Гладій

Відрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя,3)(реком. з повід.) та rada@khm.gov.ua

3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 )(реком. з повід.) та ІНФОРМАЦІЯ_1