Рішення

від 05.06.2022 по справі 925/219/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2022 року м. Черкаси справа № 925/219/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ДОМАШНІЙ ТЕКСТИЛЬ-ОДЕСА" до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 87269,20 грн.

Обставини справи.

22.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК ДОМАШНІЙ ТЕКСТИЛЬ-ОДЕСА" (ідентифікаційний код 39554948, адреса місцезнаходження: 02081, Київ, вул. Сортувальна, 2) звернулося до суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).

Предметом позову є стягнення заборгованості за договором поставки від 28.09.2021 № 280921-КП в розмірі 87269,20 грн, у тому числі: 62300,00 грн основний борг, 4935,23 грн пеня, 17800,00 грн штраф, 573,50 грн 3% річних та 1696,47 грн інфляційні втрати. У позові позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн.

Підставами позову є неналежне виконання зобов`язань за договором поставки від 28.09.2021 № 280921-КП.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22 лютого 2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/219/22, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 22.02.2022 про відкриття провадження у справі надіслана учасникам справи в установленому порядку, зокрема відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження (а. с. 35), який повернутий поштою на адресу суду з довідкою Укрпошти адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 42-47); позивачу - рекомендованим листом.

22.02.2022 суд з метою забезпечення прав відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 бути поінформованим про розгляд справи №925/219/22 оприлюднив інформацію про його виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади (а. с. 41).

Відповідно до частини 4 статті 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, враховуючи норми частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України, відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідач, у встановлений судом строк, не подав суду відзив на позовну заяву, не спростував доводів позивача, викладених у позовній заяві, проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заперечив, клопотання про розгляд справи з повідомлення сторін не подав.

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

28.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК ДОМАШНІЙ ТЕКСТИЛЬ-ОДЕСА", як покупець, та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , як постачальник, уклали договір поставки № 280921-КП (а. с. 10-13), за умовами пункту 1 якого постачальник поставляє, а покупець приймає та сплачує товар: станок для перемотки тканини. Ціна цього договору складає 89 000,00 грн (вісімдесят дев`ять тисяч гривень 00 коп.). Постачальник гарантує, що товар, який поставляється за цим договором, не обтяжений вимогами третіх осіб (щодо арешту, застави, податків, мита та інше).

Сторони погодили усі істотні умови договору поставки, і зокрема погодилися про таке:

п. 2.1. - постачальник зобов`язаний поставити товару в кількості та асортименті, що заявлені покупцем;

п. 2.2. - поставка товару здійснюється постачальником протягом 18 календарних днів з моменту отримання від покупця 70% попередньої оплати за товар;

п. 2.3. - днем виконання постачальником зобов`язань з поставки товарів є дата фактичного прийому-передачі товарів, що підтверджується підписанням уповноваженими особами сторін накладних на товар. Право власності на товар, що поставляється, переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару. Постачальник несе ризик випадкової загибелі, пошкодження, псування товару до моменту фактичної передачі його покупцю;

п. 2.4. - відпуск товару здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати замовленню. Відступлення в накладній від змісту замовлення допускаються в межах суми замовлення та за згодою покупця. Після підписання представниками обох сторін накладної, замовлення втрачає чинність, а накладна, що свідчить про погодження сторонами асортименту, кількості та ціни кожного найменування, загальної вартості відповідної партії товару, стає невід`ємною частиною цього договору;

п. 2.5. - приймання товару покупцем здійснюється відповідно до Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю № П-6 від 15.06.1965 та Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 від 15.04.1966 та за супровідними документами.

Перед передачею товару покупцеві постачальник зобов`язаний здійснити збірку і установку (монтаж) товару, а також провести відповідні перевірки (випробування) товару за участю представника покупця на предмет якості товару, його комплектності та працездатності;

п. 2.10 постачальник зобов`язується в момент поставки надати наступні документи на поставлений товар: технічну документацію на товар; паспорта на вузли та комплектуючі товару; керівництво по монтажу та експлуатації;

п. 5.2.- оплата за товар здійснюється покупцем на наступних умовах:

- 70% вартості партії товару в сумі 62300,00 грн (шістдесят дві тисячі триста гривень 00 коп.) оплачується на умовах попередньої оплати;

- 30 % вартості партії товару в сумі 26000,00 грн (двадцять шість тисяч гривень 00 коп.) протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання покупцем товару та установки (монтажу) товару, за умови відсутності претензій покупця до товару та/або якості виконаних робіт;

п. 5.3. - днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, списується з рахунку покупця;

п. 6.1. - сторони несуть повну майнову відповідальність за збитки, що сталися внаслідок невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань за даним договором;

п. 6.2 за прострочення оплати, покупець сплачує на вимогу постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати;

п. 6.5. - за прострочення поставки або недопоставку товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від вартості не поставленого в строк, або недопоставленого товару за кожний день прострочення поставки або недопоставки товару до моменту фактичної поставки та/або допоставки товарів. У разі порушення строків поставки більш ніж на 2 календарні дні, постачальник сплачує штраф у розмірі 20 % від вартості замовлення;

п. 6.8. у разі неналежного виконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором, постачальник зобов`язаний повністю відшкодувати покупцю завдані збитки.

07-08.10.2021 позивач перерахував відповідачу на виконання п.5.2 договору на умовах попередньої оплати 70% вартості партії товару в сумі 62300,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 07.10.2021 №123 на суму 44000,00 грн (а. с. 14) та від 08.10.2021 №128 на суму 18300,00 грн (а. с. 15).

Отже, позивач належним чином виконав умови договору та повністю сплатив відповідно до п. 5.2 договору 70% попередньої оплати вартості товару.

Відповідач не виконав умов п.2.2 договору та не поставив позивачу протягом 18 календарних днів з моменту отримання від позивача 70% попередньої оплати за товар. Отже, відповідач не поставив позивачу товар у строк до 26.10.2021.

01.12.2021 позивач надіслав відповідачу претензію №01/12 (а. с. 16-17), у якій просив поставити товар у добровільному порядку, а у разі неможливості поставити товар, повернути позивачу попередню оплату у розмірі 62300,00 грн.

Отже, основний борг відповідача перед позивачем на час звернення з позовом складав 62300,00 грн.

Тому позивач на підставі пункту 6.5 договору нарахував та просив стягнути з відповідача 4935,23 грн пені та 17800,00 грн штрафу, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України - 1696,47 грн інфляційних втрат та 573,50 грн 3% річних.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

На виконання умов договору позивач повністю виконав зобов`язання та сплатив попередню оплату вартості товару.

Відповідач не виконав умови договору, не поставив позивачу протягом 18 календарних днів з моменту отримання від позивача попередньої оплати за товар та не повернув позивачу попередню оплату.

На підставі досліджених судом письмових доказів суд дійшов висновку про доведеність позивачем обставин виникнення між позивачем та відповідачем господарського зобов`язання на підставі договору поставки №280921-КП від 28.09.2021, належне виконання позивачем господарського зобов`язання та умов договору.

Відповідно до п. 5.2. договору оплата за товар здійснюється покупцем на наступних умовах: 70% вартості партії товару в сумі 62300,00 грн (шістдесят дві тисячі триста гривень 00 коп.) оплачується на умовах попередньої оплати; 30 % вартості партії товару в сумі 26000,00 грн (двадцять шість тисяч гривень 00 коп.) протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання покупцем товару та установки (монтажу) товару, за умови відсутності претензій покупця до товару та/або якості виконаних робіт.

07-08.10.2021 позивач перерахував відповідачу на виконання умов договору на умовах попередньої оплати 70% вартості партії товару в сумі 62300,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 07.10.2021 № 123 на суму 44000,00 грн (а. с. 14) та від 08.10.2021 №128 на суму 18300,00 грн (а. с. 15).

Відповідач зобов`язаний був протягом 18 календарних днів з дня отримання від позивача 70% попередньої оплати за товар здійснити поставку позивачу товару, тобто у строк до 26.10.2021. Проте відповідач не поставив позивачу товар та не повернув позивачу отриману ним попередню оплату у розмірі 62300,00 грн. Отже, відповідач не виконав зобов`язання за договором, чим порушив п. 2.2 договору. Внаслідок невиконання зобов`язання з поставки товару утворилася заборгованість у розмірі 62300,00 грн, стягнення якої і становить предмет майнових вимог позивача до відповідача. Доказів про своєчасного виконання зобов`язання з поставки товару чи повернення отриманої попередньої оплати за товар відповідач суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, суд дійшов висновку про порушення відповідачем господарського зобов`язання внаслідок його неналежного виконання, зокрема непоставки товару протягом 18 календарних днів з моменту отримання від позивача 70% попередньої оплати за товар відповідно до умов, укладеного між сторонами договору.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тому вимога позивача про стягнення попередньої оплати у розмірі 62300,00 грн за непоставлений відповідачем товар підтверджена позивачем належними і допустимими доказами, відповідачем не сплачена та не спростована, а отже підлягає до стягнення в судовому порядку.

Сторони погодили в п. 6.5 договору, що за прострочення поставки або недопоставку товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від вартості не поставленого в строк, або недопоставленого товару за кожний день прострочення поставки або недопоставки товару до моменту фактичної поставки та/або допоставки товарів. У разі порушення строків поставки більш ніж на 2 календарні дні, постачальник сплачує штраф у розмірі 20 % від вартості замовлення.

У зв`язку з непоставкою відповідачем товару та неповерненням попередньою оплати позивачем заявлено до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 17800 грн (89000 грн (ціна договору, встановлена п. 1.2 Договору) :100% x 20%) та пені у розмірі 4935,23 грн за період 27.10.2021 по 15.02.2022 (89000 грн (ціна договору, встановлена п. 1.2 Договору) x 2 (подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення : 365) x 112 кількість днів прострочення) підставі п. 6.5 Договору та частини 6 статті 232 Господарського кодексу України; на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України за період 27.10.2021 по 15.02.2022 573,50 грн 3% річних (62300 грн (сума попередньої оплати) x 3% x 112 днів прострочення : 365 днів : 100) та 1696,47 грн інфляційних втрат (62 300,00 грн x 1.02723062 інфляційне збільшення - 62 300,00 грн).

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. Відповідну правову позицію викладено у постанові Великої палати Верховного Суду від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19.

Розрахунки позивача, покладені в основу вимог про стягнення спірних сум пені, штрафу, інфляційних втрат і 3% річних арифметично і методологічно проведені правильно, з урахуванням умов договору поставки №280921-КП від 28.09.2021 і фактичних сум боргу, тому вимога позивача і в цій частині позову підлягає задоволенню.

У відповідності до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки 280921-КП від 28.09.2021 в розмірі 87 269,20 грн, у тому числі: 62300,00 грн основний борг, 4935,23 грн пеня, 17800,00 грн штраф, 573,50 грн 3% річних та 1696,47 грн інфляційні втрати підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, належним чином доведені та не спростовані відповідачем.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2481 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ДОМАШНІЙ ТЕКСТИЛЬ-ОДЕСА" (ідентифікаційний код 39554948, адреса місцезнаходження: 02081, Київ, вул. Сортувальна, 2) 62300 грн (шістдесят дві тисячі триста гривень) основного боргу, 4935,23 грн (чотири тисячі дев`ятсот тридцять п`ять гривень 23 копійки) пені, 17800 грн (сімнадцять тисяч вісімсот гривень) штрафу, 573,50 грн (п`ятсот сімдесят три гривні 50 копійок) 3% річних, 1696,47 грн (тисячу шістсот дев`яносто шість гривень 47 копійок) інфляційних втрат, 2481 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

СуддяА.І. Гладун