Постанова

від 23.05.2022 по справі 911/773/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/773/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Багай Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 (головуючий суддя Куксов В. В., судді Тищенко О. В., Чорногуз М. Г.)

у справі № 911/773/20

за позовом Броварської міської ради Київської області

до 1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" і 2) Державного реєстратора - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни

про скасування рішення про державну реєстрацію та виключення запису про державну реєстрацію іншого речового права,

(у судовому засіданні взяв участь представник позивача Голосій Т. А.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Броварська міська рада Київської області (далі - позивач, Рада) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" (далі - відповідач-1, СТОВ "Нова Україна"), державного реєстратора - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни (далі - відповідач-2, Державний реєстратор) про скасування рішення Державного реєстратора номер: 47764244 від 12.07.2019 про державну реєстрацію іншого речового права, запис про право власності №32379246, на земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:01:063:0569, площею 0,242 га (спірна земельна ділянка) та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису №32379246 про державну реєстрацію іншого речового права за СТОВ "Нова Україна" на земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:01:063:0569, площею 0,242 га.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про безпідставність подання СТОВ "Нова Україна" заяви для проведення державної реєстрації іншого речового права - права постійного користування належною позивачу на праві власності земельною ділянкою кадастровий номер 3210600000:01:063:0569, а також про незаконність дій Державного реєстратора, оскільки останнім порушено передбачений законом порядок та процедуру прийняття і перевірки поданих документів.

3. Позивач зазначив про дефекти державного акта на право користування землею серія та номер Б№085659, виданого виконавчим комітетом Броварської районної (міської) Ради народних депутатів у 1981 році (далі - державний акт Б№085659), на підставі якого проведено відповідну реєстраційну дію, що вказаним державним актом закріплювалися землі сільськогосподарського призначення, у той час як спірна земельна ділянка знаходиться на території земель громадської забудови, а також про відсутність оригіналу вказаного акта.

4. Також позивач вказав, що під час вчинення спірної реєстраційної дії Державному реєстратору наданий витяг з Державного земельного кадастру від 12.07.2019 №11789543, який, згідно з листом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 17.07.2020, не видавався.

5. Посилаючись на викладені у висновку Комісії питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 09.09.2019 дані щодо обставин спірної реєстраційної дії позивач вказав, що Державний реєстратор не перевірив повноваження осіб, що проводили реєстрацію, а до заяви про державну реєстрацію не додано установчих документів, що визначають обсяг цивільної правоздатності та дієздатності СТОВ "Нова Україна". У Державному реєстрі відсутні скан-копії документів, що підтверджують повноваження СТОВ "Нова Україна", та документа, на підставі якого прийнято рішення про державну реєстрацію. Державний реєстратор не перевірив відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах.

6. Позивач зауважив, що 22.04.2019 право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за Радою, тоді як жодного документа, що міг би бути підставою для визнання права постійного користування спірною земельною ділянкою за СТОВ "Нова Україна", під час вчинення реєстраційної дії 12.07.2019 Державному реєстратору надано не було. Спірна земельна ділянка зареєстрована на підставі технічної документації, розробленої саме позивачем і до якої відповідач жодного відношення не має, тоді як під час спірної реєстрації технічну документацію СТОВ "Нова Україна" Державному реєстратору не надано.

7. Також позивач заперечив обставини щодо правонаступництва СТОВ "Нова Україна" прав та обов`язків радгоспу імені Кірова, у тому числі і стосовно прав користування землею за державним актом Б№085659. Вказав на відсутність доказів віднесення земельної ділянки кадастровий номер 3210600000:01:063:0569 до виділених радгоспу імені Кірова земель.

8. За твердженнями позивача, із врахуванням вимог діючих на момент видачі державного акта Б№085659 статей 15, 16, 20, 21, 35 Земельного кодексу Української РСР, відповідач-1 повинен мати: рішення виконавчого комітета, докази встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), докази освоєння протягом двох років наданої земельної ділянки, попри те вказані документи під час вчинення спірної реєстраційної дії Державному реєстратору для підтвердження речових прав не надано.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. Рішенням Господарського суду Київської області від 16.02.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Припинення ж права користування земельною ділянкою з підстави припинення юридичної особи, зважаючи на положення статті 141 ЗК України, допускається лише у випадку, коли припинення такої особи виключає правонаступництво.

11. Окрім того, місцевий господарський суд виходив з того, що документ, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею), виданий відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсним та залишається чинним, а право постійного користування землею, яке виникло в суб`єкта господарювання до набрання чинності ЗК України - 01.01.2002, продовжує зберігатися у подальшому, а отже, може переходити від підприємства до його правонаступника.

12. Суд першої інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, а також взявши до уваги, в порядку частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), обставини встановлені у справі № 910/4319/19, дійшов висновку, що оскільки в безстроковому і безплатному користуванні радгоспу ім. Кірова, реорганізованого шляхом приватизації в КСП "Нова Україна", яке своєю чергою реорганізовано в СТОВ "Нова Україна" шляхом приєднання, перебували землі площею 7584,2 га згідно з державним актом Б№085659, дійшов висновку, що право користування цими землями перейшло до відповідного правонаступника всіх прав і обов`язків таких підприємств - СТОВ "Нова Україна".

13. Місцевий господарський суд за результатом дослідження, зокрема, копії статуту КСП "Нова Україна", затвердженого зборами уповноважених членів трудового колективу радгоспу ім. Кірова 21.12.1993, плану приватизації державного майна радгоспу ім. Кірова та акта прийому-передачі державного майна радгоспу ім. Кірова від 14.10.1993, а також оригінала державного акта Б№085659 відхили доводи позивача в частині відсутності правонаступництва СТОВ "Нова Україна" майна і прав радгоспу ім. Кірова, недоліків державного акта і відсутності його оригінала.

14. Суд першої інстанції відхилив доводи позивача про відсутність доказів віднесення земельної ділянки кадастровий номер 3210600000:01:063:0569 до виділених радгоспу імені Кірова земель, вказавши на наданий відповідачем-1 висновок експерта від 15.10.2020 №ЕС-1701-1-1562.20 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи.

15. З огляду на висновок про те, що спірна земельна ділянка входить до складу земельної ділянки згідно з державним актом Б№085659, право постійного користування якою перейшло до відповідного правонаступника всіх прав і обов`язків радгоспу ім. Кірова і КСП "Нова Україна" - СТОВ "Нова Україна", місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність обставин наявності у відповідача-1 права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3210600000:01:063:0569, а відтак про відсутність порушення відповідачем-1, у контексті реєстрації права користування, права власності позивача на цю земельну ділянку.

16. Місцевий господарський суд, з посиланнями на приписи п. 8 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", дійшов висновку, що державна реєстрація права користування відповідача-1 на земельну ділянку здійснена на визначеній законом підставі - державного акта Б№085659. Водночас, судом не встановлено наявності визначених вказаним Законом підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації прав відповідача-1 на момент їх вчинення.

17. З огляду на наявні матеріали справи суд відхилив посилання позивача на порушення, вчинені Державним реєстратором під час проведення спірної реєстраційної дії, а також на неподання необхідних документів для проведення спірної реєстраційної дії та дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Державного реєстратора номер: 47764244 від 12.07.2019 про державну реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:01:063:0569, площею 0,242 га.

18. Стосовно вимоги позивача про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису №32379246 про державну реєстрацію іншого речового права за СТОВ "Нова Україна" на земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:01:063:0569, площею 0,242 га, місцевий господарський суд з посиланням на приписи частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вказав про те, що вона не відповідає ефективним способам захисту.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

19. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2021 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни номер: 47764244 від 12.07.2019 про державну реєстрацію іншого речового права, запис про право власності №32379246, на земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:01:063:0569, площею 0,242 га та виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №32379246 про державну реєстрацію іншого речового права за СТОВ "Нова Україна" на земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:01:063:0569, площею 0,242 га.

20. Апеляційний господарський суд виходив з того, що припинення державного підприємства у будь-якій формі - реорганізації чи ліквідації, матиме своїм наслідком припинення права постійного користування відповідною земельною ділянкою, наданою такому державному підприємству. Автоматичне переоформлення прав землекористування діючим законодавством України не передбачено. Перехід до правонаступника частини майнових прав і обов`язків не породжує автоматичний перехід до новоствореного підприємства (відповідача-1) права саме постійного користування земельною ділянкою, як і в минулому не відбулося переходу до КСП "Нова Україна" такого права постійного користування земельною ділянкою, яка була відведена радгоспу імені Кірова.

21. Безвідносно до висновків про припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку з припиненням юридичної особи, що виключає правонаступництво, апеляційний господарський суд також дійшов висновку, що матеріали цієї справи не містять доказів як на підтвердження правонаступництва СТОВ "Нова Україна" майна та прав КСП "Нова Україна" та радгоспу ім. Кірова, так і доказів передачі земельної ділянки в порядку цього правонаступництва.

22. Стосовно заявлених позивачем позовних вимог щодо скасування рішення про державну реєстрацію суд апеляційної інстанції вказав, що при вчиненні спірної реєстраційної дії відповідачем-1 не було надано: 1) документів щодо підтвердження повноважень особи, яка подала заяву про державну реєстрацію; 2) документів на підтвердження правонаступництва СТОВ "Нова Україна" після КСП "Нова Україна", 3) документів на підтвердження правонаступництва КСП "Нова Україна" після радгоспу імені Кірова, у земельних правовідносинах, 4) документів щодо належності спірної ділянки СТОВ "Нова Україна", 5) документів, що дозволяють ідентифікувати земельну ділянку щодо якої проводилася державна реєстрація.

23. Суд апеляційної інстанції вказав, що зі змісту державного акта Б№085659 не можливо встановити, по-перше, підстави набуття відповідачем-1 права постійного користування; по-друге, саме земельною ділянкою з кадастровим номером 3210600000:01:063:0569.

24. Відсутність в Державному реєстрі при проведенні реєстраційної дії скан-копій документів, що підтверджують повноваження СТОВ "Нова Україна"; невідповідність даних у державному акті Б№ 085659, даним щодо реєстрації права власності на зазначену ділянку за Радою; відсутність документів, що підтверджують користування СТОВ "Нова Україна" земельною ділянкою 3210600000:01:063:0569; недоведеність, що ця земельна ділянка відноситься до земель наданих в користування за державним актом Б№085659; відсутність документів, що підтверджують правонаступництва СТОВ "Нова України" прав та обов`язків радгоспу імені Кірова, за висновком суду апеляційної інстанції свідчить про грубе порушення порядку державної реєстрації, встановленого Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", які є безумовними та імперативними підставами для відмови в державній реєстрації права користування.

25. Суд апеляційної інстанції вказав, що земельна ділянка, щодо якої вчинена спірна реєстраційна дія, вибула з користування власника майна (позивача) поза його волею, що свідчить про незаконність таких дій та порушення прав власника, а враховуючи, що наслідки розгляду цього спору безпосередньо стосуються майнових прав позивача, обраний позивачем спосіб захисту є належним та таким, що підлягає захисту шляхом скасування рішень про державну реєстрацію права постійного користування та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідного запису.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

26. СТОВ "Нова Україна" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 і залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2021.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

27. Суд апеляційної інстанції застосував положення п. "в" ч. 1 ст. 141 ЗК України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаної норми у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі № 21-3а11, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 911/4065/16, від 21.05.2018 у справі № 922/1017/17, від 31.10.2018 у справі № 916/1776/17, від 10.10.2018 у справі № 907/916/17, від 22.05.2019 у справі № 914/1104/18, від 02.09.2020 у справі № 918/194/19, від 26.09.2019 у справі № 924/1114/18, від 02.08.2018 у справі №911/2726/17, від 31.01.2019 у справі №914/839/18.

28. Апеляційний господарський суд застосував положення статей 104, 107 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права, викладених у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц.

29. Апеляційний господарський суд в порушення вимог частин 4, 5 статті 75, статей 86, 236 ГПК України не дослідив зібрані у справі докази та дійшов хибного висновку про відсутність у відповідача-1 статусу правонаступника радгоспу ім. Кірова, КСП "Нова Україна". Скаржник погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо доведення відповідачем-1 тих обставин, що він є правонаступником майна і прав радгоспу ім. Кірова, КСП "Нова Україна", в тому числі з урахуванням обставин, встановлених у справі № 910/4319/19. Разом з тим скаржник вважає помилковим врахування судом апеляційної інстанції обставин, встановлених у справах № 911/2997/16, № 911/2403/16, № 911/3588/13.

30. Скаржник зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції в частині того, що державний акт Б№085659 не є належним доказом, який посвідчує право постійного користування відповідачем-1 спірною земельною ділянкою, не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16.

31. Апеляційний господарський суд застосував положення ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування вказаної норми у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 04.11.2020 у справі № 910/7648/19 (у якій містяться посилання також на постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19 та від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19).

Позиція інших учасників справи

32. Рада подала відзив у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції, з підстав, викладених у ній, залишити без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

33. Відповідно до інформаційної довідки від 17.07.2019 №174103809, за територіальною громадою міста Бровари в особі Ради 22.04.2019 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:01:063:0569.

34. З відповідної інформаційної довідки від 17.07.2019 №174103809 також вбачається, що рішенням Державного реєстратора від 12.07.2019 №47764244, на підставі державного акта Б№085659 за СТОВ "Нова Україна" зареєстровано інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3210600000:01:063:0569, про що до реєстру внесено запис №32379246 (далі - спірна реєстраційна дія).

35. У матеріалах справи наявні копії:

- державного акта Б№085659 з якої слідує, що у 1981 році виконавчим комітетом Броварської районної (міської) Ради народних депутатів за радгоспом імені Кірова закріплено в безстрокове і безплатне користування 7584,2 га землі;

- статуту КСП "Нова Україна", затвердженого зборами уповноважених членів трудового колективу радгоспу ім. Кірова 21.12.1993, відповідно до якого КСП "Нова Україна" засновано в процесі приватизації майна радгоспу ім. Кірова у відповідності з приписами Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та Декрету Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 №51-93 "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність підприємств;

- плану приватизації державного майна радгоспу ім. Кірова, зі змісту якої слідує, що землекористування підприємством здійснюється згідно з державним актом №Б085659; станом на 01.11.1993 у землекористуванні радгоспу значиться 4114,2 га землі; сільськогосподарських угідь - 3292,4 га, з них: рілля - 1382,4 га, сінокоси - 1573,3 га, пасовища - 289,6 га;

- акта прийому-передачі державного майна радгоспу ім. Кірова від 14.10.1993, зі змісту якої слідує, що відділення Фонду державного майна України по Київській області, як продавець, передало, а товариство покупців радгоспу ім. Кірова прийняли продане станом на 01.11.1993 державне майно згідно з переліком, зокрема, державне майно, що підлягає приватизації: основні фонди, запаси і затрати, фінансові активи з урахуванням перекриття заборгованості, вартість незавершеного будівництва та незавершені капітальні вкладення.

36. Під час вчинення спірної реєстраційної дії відповідачем-1 надані Державному реєстратору такі документи:

- заява про державну реєстрацію;

- відомості за результатами пошуку інформації у вигляді Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер документа 17369870 від 12.07.2019), з яких вбачається, що власником земельної ділянки є Рада;

- державний акт Б№ 085659;

- відомості про земельну ділянку від 12.07.2019 № 11789543 (витяг з Державного земельного кадастру, щодо якого, відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Київській області від 17.07.2020, наявна інформація, що він не видавався);

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.07.2019;

- витяг з державного реєстру речових прав від 12.07.2019 № 173698777.

РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

Заяви з процесуальних питань

37. Рада подала клопотання відповідно до частини 5 статті 302 ГПК України про передачу справи № 911/773/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для формування єдиної правозастосовчої практики, у зв`язку з відсутністю усталеної судової практики Верховного Суду щодо застосування положень статей 92, 141 ЗК України при вирішенні подібних спорів, які стосуються переходу права постійного користування земельною ділянкою в порядку правонаступництва до особи, яка на момент такого переходу вже не може набути таке право в силу закону.

38. Відповідно до положень наведеної норми процесуального права суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

39. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що при передачі на її розгляд справ як таких, що містять виключну правову проблему, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) або неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики.

40. Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №757/21639/15-ц, від 28.10.2020 у справі №906/677/19).

41. Заявлене Радою клопотання не містить належного обґрунтування виключної правової проблеми за кількісним та якісним критерієм, а обставини, наведені у клопотанні, не дають підстав для висновку про існування виключної правової проблеми та про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики Великою Палатою Верховного Суду.

42. За таких обставин у задоволенні такого клопотання слід відмовити.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

43. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

44. Постанова суду апеляційної інстанції оскаржується відповідачем-1 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

Щодо суті касаційної скарги

45. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ключовим питанням, яке наводить скаржник, є його незгода з висновками суду апеляційної інстанції про те, що СТОВ "Нова Україна" не є правонаступником майна і прав КСП "Нова Україна" та радгоспу ім. Кірова.

46. Суд апеляційної інстанції, в оскаржуваній постанові, з цього питання дійшов двох основних висновків, а саме, що (1) право постійного користування земельною ділянкою припиняється разом з державним підприємством, якому надано таку земельну ділянку, і правонаступнику воно не переходить; (2) позивач не довів, що є правонаступником права постійного користування в тому числі спірною земельною ділянкою на підставі державного акта Б№ 085659 як після КСП "Нова Україна", так і після радгоспу ім. Кірова.

47. Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

48. Також, згідно з пунктом 6 частини 2 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

49. Таким чином, призначенням Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

50. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

51. З метою єдності однакового застосування норм закону в питанні щодо порядку переходу речового права на земельну ділянку державної власності в порядку правонаступництва у подібних правовідносинах провадження у цій справі № 911/773/20 зупинялося до закінчення перегляду в касаційному порядку палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 906/620/19.

52. У постанові від 15.11.2021 у справі № 906/620/19, де ключовим питанням був перехід права постійного користування землею в порядку правонаступництва від державного підприємства, яке набуло його на підставі закону, до відповідача, який не входить в перелік осіб, що на підставі статті 92 ЗК України можуть отримати земельні ділянки в порядку постійного користування, палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що приписи в тому числі підпункту "в" частини 1 статті 141 ЗК України слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

53. У пункті 85 наведеної постанови, у контексті доводів щодо посвідчення права постійного користування відповідача, викладено висновок про те, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.

54. В цій частині колегія суддів вважає за необхідне окремо зазначити, що практика Верховного Суду щодо необхідності та доцільності зупинення касаційних проваджень у справах, в яких стояло питання переходу права постійного користування, до закінчення перегляду в касаційному порядку палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 906/620/19 (пункти 47-51 цієї постанови) була сталою (зокрема, ухвали від 06.07.2021 у справах №№ 922/2380/20, 922/2249/20 і 922/2250/20). У низці таких справ (зокрема, постанови від 15.02.2022 у справах №№ 922/2380/20 і 922/2250/20) після поновлення провадження у них Верховний Суд з урахуванням встановлених (або невстановлених) обставин не брав «за аксіому» перехід права постійного користування.

55. Доводи скаржника, викладені у пунктах 27, 28 цієї постанови по суті зводяться до цитування аналогічних висновків Верховного Суду, викладених у постановах, ухвалених раніше ніж постанова у справі № 906/620/19, до якої зупинялося провадження.

56. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від наведених висновків Верховного Суду.

57. Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції, викладені у пункті 20 цієї постанови, не відповідають практиці Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

58. Разом з тим, зазначене вище не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови з огляду на таке.

59. Предметом розгляду цієї справи є вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію та виключення запису про державну реєстрацію іншого речового права.

60. Стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

61. Відповідно до частин 1, 2 статті 24 вказаного Закону (в редакції, чинній на час проведення спірної реєстраційної дії) у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

62. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що поданих відповідачем-2 документів під час вчинення спірної реєстрації дії недостатньо для проведення державної реєстрації похідного права - права постійного користування за відповідачем-1 спірної земельної ділянки, з їх змісту неможливо встановити наявність у відповідача-2 такого права, а відтак наявні підстави для прийняття рішення про відмову в державній реєстрації права (пункти 22-24 цієї постанови).

63. Касаційна скарга (нова редакція) взагалі не містить доводів на спростування зазначеного висновку / цієї підстави для задоволення позову. Доводи ж первісно поданої касаційної скарги в цій частині не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною другою статті 287 ГПК України (що і було підставою для залишення касаційної скарги без руху).

64. Наведене у пункті 62 цієї постанови є самостійною і достатньою підставою для задоволення позовних вимог, яку скаржник як у поданій первісній касаційній скарзі, так і в касаційній скарзі, поданій після усунення недоліків, належним чином не спростував з урахуванням передбачених процесуальним законом підстав касаційного оскарження. Її (цієї підстави) оцінка Верховним Судом порушувала б вимоги статті 300 ГПК України щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

65. Інші доводи касаційної скарги (в тому числі в частині доводів скаржника, обґрунтованих пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України (пункт 29 цієї постанови), які (1) зводяться до незгоди скаржника із установленими судом апеляційної інстанції обставинами справи та (2) направлені на переоцінку доказів та обставин справи) Суд відхиляє, оскільки вони (з огляду на зазначене вище) не мають вирішального значення для правильного вирішення цього спору (за умови наявності неспростованої скаржником окремої і самостійної підстави для задоволення позову) та / або не підпадають під правове регулювання частини другої статті 287 ГПК України, а тому Суд в силу приписів статей 287 і 300 ГПК України не надає їм оцінку.

66. Безвідносно до висновків, що містяться вище, (для забезпечення єдності судової практики) колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги (як і відповідні посилання скаржника на судові рішення Верховного Суду) в частині неправильного застосування судом апеляційної інстанції приписів частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", які зводяться до того, що з 16.01.2020 законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права (пункт 31 цієї постанови), оскільки у цій справі позивач просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав і такий спосіб захисту відповідає вимогам чинного законодавства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

67. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

68. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

69. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник, в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваного судового рішення у справі.

70. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу СТОВ "Нова Україна" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Розподіл судових витрат

71. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 911/773/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Багай

С. К. Могил