Постанова

від 24.05.2022 по справі 700/314/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 травня 2022 року

м. Київ

справа № 700/314/20

провадження № 61-9948св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Наше Зерно Плюс», Державний реєстратор виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопа Богдан Анатолійович,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року у складі судді Бесараб Н. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 травня 2021 року у складі колегії суддів: Фетісова Т. Л. Гончар Н. І., Новіков О. М.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року ОСОБА_1 , діючи через адвоката Якименка О. В., звернувся до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області,

ОСОБА_2 , ТОВ «Наше Зерно Плюс», державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Цьопи Б. А. про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру, рішення державного реєстратора, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання ГУ Держгеокадастру видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із клопотанням від 19 липня 2019 року, яким просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Хижинської сільської ради Лисянського району за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим №7122887600:03:001:0346.

Це клопотання зареєстроване ГУ Держгеокадастру 30 липня 2019 року за вх.№Ч-5541/0/94-19. По результатам його розгляду ГУ Держгеокадастру в Черкаській області видало наказ від 16 серпня 2019 року №23-3036/14-19 СГ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Позивач через представника уклав договір із сертифікованим інженером -землевпорядником ФОП ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Після розробки проект землеустрою був погоджений експертом державної експертизи ОСОБА_5 відповідно до висновку від 08 липня 2019 року №15050/82-19.

Позивач через Управління надання адміністративних послуг 16 грудня

2019 року подав заяву до ГУ Держгеокадасту у Черкаській області з проханням затвердити вказаний проект землеустрою до якої долучила витяг з Державного земельного кадастру та погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За результатами розгляду цієї заяви ГУ Держгеокадастру в Черкаській області видало наказ від 02 січня 2020 року №23-58/14-20-СГ, яким відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим №7122887600:03:001:0346 у власність з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проект землеустрою та передано у власність іншій особі дану земельну ділянку.

З інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що 15 січня 2020 року згідно рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Цьопи Б. А. на земельну ділянку з кадастровим №7122887600:03:001:0346 зареєстровано право власності ОСОБА_2 , номер запису 50659693, підстава - наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність зі зміню цільового призначення від 28 грудня 2019 року №23-6709/14-19-СГ.

Крім того, державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №50785292 від 23 січня 2020 року, яким зареєстровано інше речове право: право оренди ТОВ «Наше Зерно Плюс» на спірну земельну ділянку, підстава - договір оренди землі б/н від

20 січня 2020 року.

Позивач вважає, що вказані накази ГУ Держгеокадастру є незаконними, а право власності ОСОБА_2 та договір оренди землі - недійсними, оскільки вони виникли всупереч вимог законодавства та порушують права позивача щодо отримання у власність спірної земельної ділянки.

У зв`язку з цим просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року №23-58/14-20-СГ «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району, розмір 2,00 га, кадастровий №7122887600:03:001:0346, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність;

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року №23-6709/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 вказану земельну ділянку;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Цьопи Б. А., індексний №50659693 від 15 січня 2020 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0346 за ОСОБА_2 та визнати припиненим право власності останнього на цю земельну ділянку, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 січня 2020 року, запис №35043881;

- визнати недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Наше Зерно Плюс» щодо вказаної земельної ділянки;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Цьопи Б. А. індексний №50785292 від 23 січня 2020 року про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ «Наше Зерно Плюс» та визнати припиненим вказане право оренди, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 січня 2020 року, запис №35161744;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру в Черкаській області видати наказ про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки та надання цієї земельної ділянки у власність.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого

2021 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 12 травня 2021 року, позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року №23-58/14-20-СГ «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району, розмір 2,00 га, кадастровий №7122887600:03:001:0346, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року №23-6709/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 спірну земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності зі зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Цьопи Б. А., індексний №50659693 від 15 січня 2020 року, про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 .

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Наше Зерно Плюс» щодо спірної земельної ділянки.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Цьопи Б. А., індексний №50785292 від 23 січня 2020 року, про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ «Наше Зерно Плюс».

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що після проходження позивачем всіх законодавчо визначених етапів безоплатної приватизації земельної ділянки та звернення до ГУ Держгеокадастру в Черкаській області із заявою про затвердження проекту землеустрою у позивача виникли легітимні сподівання на отримання земельної ділянки у власність, які, однак, були порушені переданням у власність та в подальшому в оренду цієї ж земельної ділянки іншій особі. Позивач із відповідною заявою до ГУ Держгеокадастру звернувся раніше, ніж ОСОБА_2 , його дії щодо оформлення права на земельну ділянку були послідовними, своєчасними, добросовісними, з дотриманням вимог законодавства, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області фактично надало необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки іншій особі.

Аргументи учасників справи

15 червня 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить судові рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів, визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання недійсним договору оренди скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права (статті 116, 118, 122, 186-1 ЗК України, статтю 24 Конституції України). Надання ГУ Держгеокадастру в Черкаській областіодночасно йому та позивачу дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення однієї земельної ділянки не суперечить вимогам чинного законодавства України, так як отримання дозволу є лише стадією процесу безоплатної приватизації земельної ділянки та не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права в майбутньому. Аналогічної правової позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суд в п. 30 постанови від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц та в п. 35 постанови від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16.

Таким чином, отримавши відповідні дозволи, він та позивач набули рівні права на розроблення відповідних проектів землеустрою та подальше отримання у власність спірної земельної ділянки.

На підставі отриманих від ГУ Держгеокадастру в Черкаській області дозволів, на замовлення його та позивача сертифікованими виконавцями робіт із землеустрою було розроблено відповідні проекти землеустрою, які в подальшому погоджено в установленому законом порядку та неодноразово подано на затвердження ГУ Держгеокадастру в Черкаській області. Тобто, як ним, так і позивачем, було вчинено визначені земельним законодавством дії, спрямовані на отримання земельної ділянки у власність в порядку безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам, які були послідовними, добросовісними, майже одночасними, та здійснені з дотриманням вимог законодавства.

З огляду на обставини, які склалися між учасниками спірних правовідносин, зокрема, повне дотримання ним визначеної законодавством процедури безоплатного отримання у власність спірної земельної ділянки та проходження ним всіх її етапів значно раніше за позивача, задовольняючи частково позовні вимоги та фактично позбавляючи його набутого ним на законних підставах права власності на спірну земельну ділянку, судами попередніх інстанцій допущено незаконне та непропорційне втручання у його право на мирне володіння майном (спірною земельною ділянкою), яке було надано йому у відповідності до положень чинного законодавства уповноваженим на розпорядження цим майном органом та за відсутності будь-яких порушень чи зловживань з його сторони, а отже судами порушено норми статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Позивач у цій справі пред`явив позов про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно до неналежного відповідача (державний реєстратор), тому висновки судів про задоволення позовних вимог до нього є помилковими.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасовання наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, визнанння незаконними та скасовання рішень про державну реєстрацію прав, визнання недійсним договору оренди землі, тому в іншій частині судові рішення в касаційному порядку не переглядаються.

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі; зупинено виконання рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року у справі

№ 700/314/20, яке залишене без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 12 травня 2021 року, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду України від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16, від 29 вересня 2020 року у справі

№ 688/2908/16-ц, від 05 травня 2020 року у справі № 750/3917/17, від

22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, у постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 686/24410/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 570/4524/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 472/1282/17, від 04 вересня 2019 року у справі № 527/2036/18, від 06 березня 2019 року у справі № 1640/2594/18, від 24 січня 2020 року у справі № 316/979/18, від

30 серпня 2019 року у справі № 817/586/17, від 18 лютого 2021 року у справі № 570/2301/17, від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, 03 лютого 2021 року у справі № 686/10381/16.

Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із клопотанням від 19 липня 2019 року, у якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Хижинської сільської ради Лисянського району за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим №7122887600:03:001:0346 (спірна земельна ділянка).

Вказане клопотання зареєстроване ГУ Держгеокадастру 30 липня 2019 року за вх.№Ч-5541/0/94-19.

По результатам його розгляду ГУ Держгеокадастру в Черкаській області видало наказ від 16 серпня 2019 року №23-3036/14-19 СГ про надання

ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В той же день наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від

16 серпня 2019 року № 23-3007/14-19-СГ надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки. Тобто ГУ Держгеокадастру у Черкаській області в один день надало дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність на одну й ту ж земельну ділянку двом різним фізичним особам.

Позивач через представника 01 жовтня 2019 року уклав договір із сертифікованим інженером -землевпорядником ФОП ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Після розробки проект землеустрою був погоджений експертом державної експертизи ОСОБА_5 відповідно до висновку від 08 листопада 2019 року №15050/82-19.

Позивач через Управління надання адміністративних послуг 16 грудня

2019 року подав заяву до ГУ Держгеокадасту у Черкаській області з проханням затвердити вказаний проект землеустрою до якої долучив витяг з Державного земельного кадастру та погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

ОСОБА_2 таку ж заяву на ту ж земельну ділянку подав 17 грудня

2019 року.

28 грудня 2019 року ГУ Держгеокадасту у Черкаській області видав наказ

№ 23-6709/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2.0000 га, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0346) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

За результатами розгляду заяви позивача ГУ Держгеокадастру в Черкаській області видало наказ від 02 січня 2020 року №23-58/14-20-СГ, яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим №7122887600:03:001:0346 у власність з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проект землеустрою та передано у власність іншій особі дану земельну ділянку.

15 січня 2020 року згідно рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Цьопи Б. А. на земельну ділянку з кадастровим №7122887600:03:001:0346 зареєстровано право власності ОСОБА_2 , номер запису 50659693, підстава - наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність зі зміню цільового призначення від 28 грудня 2019 року №23-6709/14-19-СГ.

23 січня 2020 року державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №50785292, яким зареєстровано інше речове право: право оренди ТОВ «Наше Зерно Плюс» на спірну земельну ділянку, підстава - договір оренди землі б/н від 20 січня 2020 року.

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з пунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У пункті «б» частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118 та 186-1 ЗК України.

У частині шостій статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята статті 118 ЗК України).

Згідно змісту статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У частині першій статті 50 Закону України «Про землеустрій» визначено, що проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20) зазначено, що «у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що «рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. … може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи. … неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим. Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2022 року в справі № 700/301/20 (провадження № 61-5407св21) зазначено, що «встановивши, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки замовлялися ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, а не з метою її формування, яку було сформовано, присвоєно кадастровий номер, тобто визначено її як об`єкт цивільних прав не за розробленим за замовленням відповідача проектом землеустрою, суди зробили правильний висновок, що посилання відповідача на те, що ним розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки раніше ніж позивачем правового значення для правильного вирішення цієї справи немає. Тому є обґрунтованим висновок судів, що за встановлених обставин цієї справи визначальним є завершальний етап процедури безоплатної приватизації земельних ділянок - затвердження проекту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність. Встановивши, що після розроблення проекту землеустрою та його погодження у порядку статті 186-1 ЗК України ОСОБА_6 раніше звернувся до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, суди правильно вважали, що саме позивач мав законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку, за відсутності для цього законних перешкод, а відмова йому у затвердженні проекту свідчить про фактичне надання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області необґрунтованої переваги у відведенні земельної ділянки відповідачу».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої удової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 700/303/20 (провадження № 61-8524св21) зазначено, що «оскільки під час передачі у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Черкаській області не було дотримано вимог, передбачених Конституцією України та ЗК України, то з урахуванням вищенаведених положень статей 203, 215 ЦК України, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 і ТОВ «Наше Зерно Плюс»,об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0361, що розташована на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області. Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 першим пройшов всі передбачені земельним законодавством процедури безоплатної приватизації земельної ділянки, а тому першим отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури - прийняття ГУ Держгеокадастру у Черкаській області рішення про затвердження проєкту землеустрою та надання йому спірної земельної ділянки у власність, спростовуються змістом положень статті 118 ЗК України, відповідно до яких завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердження проєкту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність, а також встановленими судами обставинами, згідно з якими на відміну від ОСОБА_2 , ОСОБА_1 першим подав належно оформлену заяву про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, а тому першим отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури. Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що ОСОБА_2 значно раніше за позивача замовив розроблення свого проєкту землеустрою, погодив його в установленому законом порядку та першим подав його на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, а саме 24 вересня 2019 року, не заслуговують на увагу, так як ОСОБА_2 було відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки у зв`язку з наявністю недоліків проєкту. ОСОБА_2 також звертався до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про затвердження проєкту 21 листопада 2019 року, однак йому також було відмовлено у зв`язку із наявністю недоліків проєкту. Наведені в касаційній скарзі постанови Верховного Суду містять правові висновки, які були зроблені за інших встановлених фактичних обставин, а саме позивачами, яким відмовлено в передачі земельних ділянок у приватну власність, було дотримано встановленої законом процедури одержання безоплатно у власність земельних ділянок із земель державної власності, і земельні ділянки було сформовано на підставі технічної документації, виготовленої на замовлення саме позивачів, тому Верховний Суд з цих підстав визнавав протиправними рішення відповідних органів про затвердження відповідачам проєктів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, які вже були сформовані раніше на підставі проєктів землеустрою інших осіб - позивачів у справах. Відтак доводи касаційної скарги про те, що суди не врахували таких правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду, не заслуговують на увагу».

Аналогічні висновки зроблені, зокрема у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 липня 2021 року у справі № 700/294/20 (провадження № 61-3376 св 21), від

15 вересня 2021 року у справі № 700/318/20 (провадження № 61-6443св21), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року у справі № 700/297/20 (провадження № 61-3502св21), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року у справі

№ 700/302/20-ц (провадження № 61-3355св21), від 26 січня 2022 року у справа № 700/317/20 (провадження № 61-5406св21).

Суди встановили, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки замовлялися сторонами з метою зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, яку було сформовано раніше, присвоєно кадастровий номер, тобто визначено її як об`єкт цивільних прав не за розробленим за замовленням відповідача проектом землеустрою; 16 грудня 2019 року позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки, однак наказом від 28 грудня 2019 року №23-6709/14-19-СГ позивачу відмовлено, оскільки земельну ділянку з кадастровим №7122887600:03:001:0346 передано у власність ОСОБА_2 на підставі заяви, поданої ним 17 грудня 2019 року, тобто після аналогічної заяви позивача.

За таких обставин суди правильно вважали, що саме позивач перший мав законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку, за відсутності для цього законних перешкод, а відмова йому у затвердженні проекту свідчить про фактичне надання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області необґрунтованої переваги у відведенні земельної ділянки відповідачу. Тому колегія суддів погоджується із висновками судів про задоволення позову в оскарженій частині.

Разом з тим, відповідно до частин першої - четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».

Тому державний реєстратор виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаської області Цьопа Б. А. є неналежним відповідачем, у задоволенні позовних вимог до якого судам необхідно було відмовити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, а також необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 липня 2021 року у справі

№ 700/294/20 (провадження № 61-3376 св 21) від 15 вересня 2021 року у справі № 700/318/20 (провадження № 61-6443св21), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від

17 червня 2021 року у справі № 700/297/20 (провадження № 61-3502св21), від 06 жовтня 2021 року у справі № 700/303/20 (провадження № 61-8524св21), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 700/302/20-ц (провадження № 61-3355св21), від 26 січня 2022 року у справа № 700/317/20 (провадження № 61-5406св21), 23 лютого 2022 року в справі № 700/301/20 (провадження № 61-5407св21), дають підстави для висновку, що судові рішення в оскарженій частині частково ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення в частині вирішення вимог до державного реєстратора скасувати з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог, а іншій частині - залишити без змін.

Оскільки судові рішення змінено тільки в частині мотивів прийняття, то розподіл судових витрат не здійснюється.

У зв?язку з цим підлягає поновленню виконання рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року в нескасованій частині.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 412, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого

2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 травня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого

2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 травня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше Зерно Плюс» про визнання незаконним та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, рішень державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, визнання недійсним договору оренди землі залишити без змін.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року та постанова Черкаського апеляційного суду від 12 травня 2021 рокув скасованій частині втрачають законну силу.

Поновити виконання рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року в нескасованій частині.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук