ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16.02.2022 Справа №905/735/21
Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Огороднік Д.М., судді Курило Г.Є., Зельман Ю.С., при секретарі судового засідання Васильєвій О.М., розглянувши у судовому засіданні справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання»
до ОСОБА_1
третя особа на стороні відповідача Мале приватне підприємство «Галакс»
простягнення заборгованості у розмірі 196878, 90 грн
За участю представників сторін:
від позивача: Зеремба С.В. ;
від відповідача: не з`явився;
від третьої особи: не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Предмет та підстави спору
На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 196878,90 грн.
Позов обґрунтований тим, що між позивачем і відповідачкою укладений договір оренди нежитлового приміщення від 01.06.2017 б/н. На виконання умов договору, позивач надав відповідачці в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, проте остання не виконала своїх грошових зобов`язань за договором оренди, тому позивач просить суд стягнути суму заборгованості за договором оренди від 01.06.2017 б/н, інфляційні витрати та 3 % річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Заперечення учасників процесу
15.06.2021, через канцелярію суду, від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву від 13.06.2021 б/н, у якому остання заперечувала проти задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідачка вважає, що у позивача відсутнє право для стягнення заборгованості за оренду приміщень, інфляційних витрат та 3% річних на підставі того, що у позивача з 01.07.2017 не було правових підстав передавати нежитлове приміщення в оренду, так як нежитлове приміщення, яке позивач надавав відповідачці в оренду належить на праві власності з 2008 року іншому суб`єкту господарювання Малому підприємству «Галакс», тому відповідачка посилається на нікчемність договору оренди від 01.06.2017а також і на його недійсність.
Окрім цього, відповідачка посилається на рішення суду у справі №905/2081/20.
Також, відповідачка заперечує проти факту підписання додаткових угод від 31.12.2017 та 28.12.2018 до договору оренди нежитлового приміщення від 01.06.2017 б/н та вказує на те, що строк оренди був продовжений на підставі усної домовленості з відповідачем до 31.05.2019. У зв`язку з чим заявила клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та витребування від позивача оригіналів документів.
Разом з цим, відповідачка вважає що здійснила перерахунок усіх сум, які сплачувались на користь позивача у період з 01.06.2017 по день здійснення фактичного розрахунку - 31.10.2020, тобто відповідачка сплатила на користь позивача суму в розмірі 159500,00 грн, а тому залишок суми боргу по орендній платі, на думку відповідачки, становить 13700,00 грн, які на думку відповідачки має право вимагати тільки власник а не позивач.
Третя особа
08.11.2021, через канцелярію суду, від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Малого приватного підприємства «Галакс» в особі ліквідатора Новика Є.М. надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог.
Також, третя особа у своїх письмових поясненнях посилається на наступні судові рішення господарського суду у справах: №905/5579/13, №5006/27/69б/2012 (905/748/20), №5006/27/69б/2012 (905/2081/20), що набрали законної сили, та в яких встановлена незаконність вибуття із власності Малого приватного підприємства «Галакс» нерухомого майна, що є предметом спірного договору оренди, на користь позивача, який є недобросовісним набувачем такого майна. Зауважувала, що вказаними рішеннями були визнані недійсними правочини, на підставі яких було здійснено відчуження об`єкту нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (попередня назва АДРЕСА_2 ). Наполягала на необхідності врахування зазначених обставин при розгляді цієї справи.
Хід розгляду справи та процесуальні дії
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.11.2021 справу №905/735/21 призначено до колегіального розгляду.
Відповідно до Протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів, справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Огороднік Д.М., суддя: Курило Г.Є., Зельман Ю.С.
Ухвалою суду від 15.11.2021 справу №905/735/21 прийнято до провадження колегією суддів: головуючий суддя Огороднік Д.М., суддя: Курило Г.Є., Зельман Ю.С.; підготовче засідання призначено на 01.12.2021. Ухвалою суду від 01.12.2021 відкладено підготовче засідання на 15.12.2021 та в подальшому на 17.01.2022.
Ухвалою суду від 17.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи на 01.02.2022.
Ухвалою суду від 24.01.2022 викликано ОСОБА_1 у судове засідання призначене на 01.02.2022, явку відповідачки визнано обов`язковою.
27.01.2022 від відповідачки надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Благодійної організації «Фонд «Авакновенное чудо», в якому також відповідачка пояснили про неможливість з`явитись в судове засідання призначене на 01.02.2022 оскільки, вона себе погано почуває, у зв`язку з перенесенням у грудні 2021 коронавірусноі інфекції.
01.02.2022 позивач явку своїх представників не забезпечив, подав клопотання про проведення судового засідання без участі позивача.
Ухвалою суду від 01.02.2022 відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Благодійної організації «Фонд «Авакновенное чудо» та відкладено судове засідання на 16.02.2022.
У судове засідання призначене на 16.02.2022 з`явився представник позивача Зеремба С.В. Відповідачка та третя особа явку своїх представників не забезпечили.
ВСТАНОВИВ:
Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами
01.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Самойленко Раїсою Іванівною (орендар, відповідач) підписаний договір оренди нежитлового приміщення б/н (далі договір).
Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60, площею 300 кв.м. та зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату.
Стан приміщення‚ що орендується‚ на момент передання в оренду: придатний для використання у відповідності до мети оренди, визначеної у п. 2.1 цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору (мета оренди) приміщення передається в оренду для подальшої передачі в оренду.
У відповідності до п. 3.1 договору орендодавець протягом 10 днів передає орендарю в користування приміщення, яке орендується та оформлюється актом прийому-передачі, який підписується сторонами. З цього моменту орендарю нараховується орендна плата.
Згідно з п. 3.2 договору протягом строку, який вказаний в п. 3.1 договору, орендодавець зобов`язаний виїхати із орендованого приміщення та підготувати його для передачі орендарю.
Відповідно до п. 3.5, п.3.6 договору орендар протягом десяти днів після закінчення строку оренди повертає, а орендодавець приймає орендоване приміщення, яке оформлюється актом прийому-передачі, який підписується сторонами. Орендна плата нараховується орендарю до дня підписання акту прийому-передачі приміщення. У випадку, якщо орендар в строки та на умовах, визначених у п. 3.5 договору, не передасть орендодавцю орендоване приміщення, орендодавець має право вимагати від орендаря передачі приміщення та відшкодування збитків.
У п. 4.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017.
Пунктом 5.1 договору визначено, що розмір місячної орендної плати за офіс визначається як сума в національній валюті (гривні) та всього розмір місячної орендної плати складає 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ.
Згідно з п.п. 5.2,5.3,5.4,5.5 договору орендна плата сплачується орендарем по безготівковому розрахунку, шляхом переведення грошових коштів на поточний розрахунковий рахунок орендодавцю або шляхом внесення готівкових коштів до каси орендодавця, авансовим платежем не пізніше 05 числа поточного місяця. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендар протягом семи календарних днів, після підписання цього договору зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок орендодавця передоплату у розмірі двомісячної орендної плати визначеної договором. У випадку не внесення передоплати на розрахунковий рахунок орендодавця, договір вважається не укладеним. Орендар здійснює компенсацію вартості електроенергії орендодавця шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця.
Відповідно до п. 5.6 договору у випадку прострочення сплати орендної плати, орендар сплачує орендодавцю за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платіжу, а також штраф (у випадку прострочення платіжу більш ніж на п`ять днів) у розмірі 50% від розміру орендної плати, визначеної у п. 5.1 договору. Сплата неустойки не звільняє винувату сторону від виконання взятого на себе зобов`язання за цим договором в натурі.
Пунктом 5.7 договору орендодавець має право в односторонньому порядку змінити орендну плату, у зв`язку із змінами цін на комунальні послуги, тарифи, внесенням змін в діюче законодавство (веденням податку на нерухомість, а також введенням в дію інших законодавчих актів відносно землекористування та нерухомості, які змінюють фактичні витрати орендодавця на зміст приміщень. Ставка орендної плати також може бути змінена у випадку істотних змін ринку, послуг з оренди об`єктів нерухомості (загальний рівень цін на аналогічні об`єкти, коливань попиту та пропозицій та інші). Про зміну орендної плати орендодавець зобов`язується повідомити орендаря не пізніше, ніж за один місяць. У випадку не згоди орендаря із справжніми змінами, договір вважається розірваним із моменту отримання орендодавцем письмової відмови орендаря.
Договір оренди підписаний позивачем та відповідачкою, скріплений печаткою позивача.
Судом відмічається відсутність в умовах договору, за наявності яких договір може бути продовжений або поновлений.
У відповідності до умов договору (п. 3.1 договору) приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60, площею 300 кв.м. було передано позивачем відповідачу в оренду за актом прийому-передачі нежитлового приміщення до договору оренди нежитлового приміщення від 01.06.2017 б/н.
Позивачем до матеріалів справи надані копії додаткових угод від 31.12.2017 та 28.12.2019 до договору оренди, у відповідності до яких строк дії договору оренди орендованого нежитлового приміщення погоджений до 31.12.2018 та до 31.12.2019. Дані додаткові угоди містять підписи позивача та відповідачки.
Відповідачка заперечує проти підписання додаткових угоди від 31.12.2017 та від 28.12.2019 у зв`язку з чим заявила клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та витребування оригіналів доказів.
Ухвалою суду від 22.07.2021 витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» оригінал додаткової угоди від 31.12.2017; оригінал додаткової угоди від 28.12.2018 та визнано явку ОСОБА_1 у підготовче засідання призначене на 04.08.2021 обов`язковою.
Позивачем додано до матеріалів справи оригінали витребуваних документів.
Ухвалою суду від 24.01.2022 повторно визнано явку відповідачки в судове засідання обов`язковою.
В порущення вимог ухвал суду відповідачка жодного разу не з`явилась у підготовче/судове засідання.
Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, що мають значення для справи, для такого з`ясування необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису.
Згідно з пункту 1.1 глави 1 розділу I Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (в чинній редакції) на почеркознавчу експертизу (або експертне дослідження) надаються оригінали документів; для проведення почеркознавчої експертизи (або експертного дослідження) необхідно надати вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку і підпису певної особи від імені якої значиться підпис (та/або особи, яка виконала підпис від імені іншою особи).
За таких обставин, задля призначення судової почеркознавчої експертизи, суду необхідно мати в матеріалах справи оригінали документів, які є предметом дослідження та вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки підпису Самойленко Р.І., як особи, яка заперечує проти того, що її підпис міститься на додаткових угодах до договору.
Оригінали додаткових угод були надані позивачем до матеріалів справи, а зразки підписів Самойленко П.І., вільні, умовно-вільні, а також експериментальні зразки, останні з яких посвідчуються судом, як органом, який призначає експертизу та відбираються в підготовчому засіданні, в матеріалах справи відсутні, оскільки Самойленко П.І. не з`явилась у підготовче засідання для відбирання таких зразків та не надала жодних документів необхідних для проведення експертизи.
Судом відмічається, що відповідачка заявивши клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та заперечивши проти підписання додаткових угод, не сприяла встановленню в належний спосіб вказаних обставин, не з`являлась у підготовчі/судові засідання для можливості відібрання експериментальних зразків підпису, не надала суду вільні, умовно-вільні зразки свого підпису, тощо.
Отже, у суду відсутня можливість призначити судову почеркознавчу експертизу у справі додаткових угод до договору, оскільки матеріали справи не містять необхідного пакету документів для призначення такої експертизи. Не з`явлення відповідачки у підготовче/судове засідання, не надання належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності її підпису на додаткових угодах до договору не надає суду підстав для затягування судового процесу у зв`язку з призначенням судової експертизи.
Як зазначив позивач у додаткових поясненнях від 02.08.2021сторони переуклали договір оренди приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60, площею 300 кв.м шляхом підписання договору оренди від 01.09.2019.
Позивачем додано до матеріалів справи копію договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2019 підписаного між позивачем (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Самойленко Раїсою Іванівною (орендар, відповідач).
Договір оренди від 01.09.2019 підписаний позивачем та відповідачкою, скріплений печаткою позивача. Судом відмічається те, що договір не містить умов за яких договір може бути продовжений або поновлений.
Відповідно до п. 1.1 договору від 01.09.2019 орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60, площею 300 кв.м. та зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату
Стан приміщення‚ що орендується‚ на момент передання в оренду: придатний для використання у відповідності до мети оренди, визначеної у п. 2.1 цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору (мета оренди) приміщення передається в оренду для подальшої передачі в оренду.
У відповідності до п. 3.1 договору орендодавець протягом 10 днів передає орендарю в користування приміщення, яке орендується та оформлюється актом прийому-передачі, який підписується сторонами. З цього моменту орендарю нараховується орендна плата.
Відповідно до п. 3.5, 3.6 договору орендар протягом десяти днів після закінчення строку оренди повертає, а орендодавець приймає орендоване приміщення, яке оформлюється актом прийому-передачі, який підписується сторонами. Орендна плата нараховується орендарю до дня підписання акту прийому-передачі приміщення. У випадку, якщо орендар в строки та на умовах, визначених у п. 3.5 договору, не передасть орендодавцю орендоване приміщення, орендодавець має право вимагати від орендаря передачі приміщення та відшкодування збитків.
У п. 4.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.08.2022.
Пунктом 5.1 договору визначено, що розмір місячної орендної плати за офіс визначається як сума в національній валюті (гривні) та всього розмір місячної орендної плати складає 7200,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ.
Згідно з п.п. 5.2,5.3,5.4,5.5 договору орендна плата сплачується орендарем по безготівковому розрахунку, шляхом переведення грошових коштів на поточний розрахунковий рахунок орендодавцю або шляхом внесення готівкових коштів до каси орендодавця, авансовим платежем не пізніше 05 числа поточного місяця. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендар протягом семи календарних днів, після підписання цього договору зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок орендодавця передоплату у розмірі двомісячної орендної плати визначеної договором. У випадку не внесення передоплати на розрахунковий рахунок орендодавця, договір вважається не укладеним. Орендар здійснює компенсацію вартості електроенергії орендодавця шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця.
Відповідно до п. 5.6 договору у випадку прострочення сплати орендної плати, орендар сплачує орендодавцю за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платіжу, а також штраф (у випадку прострочення платіжу більш ніж на п`ять днів) у розмірі 50% від розміру орендної плати, визначеної у п. 5.1 договору. Сплата неустойки не звільняє винувату сторону від виконання взятого на себе зобов`язання за цим договором в натурі.
Між позивачем та відповідачкою 01.09.2019 підписаний акт приймання передачі нежитлових приміщень до договору від 01.09.2019.
Позивачем також до матеріалів справи додані копії рахунків- фактур, які ним виставлялись в адресу відповідачки на виконання умов договору оренди від 01.06.2017, зокрема:
від 02.06.2017 №16 на суму 7200,00 грн з ПДВ (орендна плата за червень 2017);
від 01.07.2017 №19 на суму 7200,00 грн з ПДВ (орендна плата за липень 2017);
від 01.08.2017 №23 на суму 7200,00 грн з ПДВ (орендна плата за серпень 2017);
від 01.09.2017 №27 на суму 7200,00 грн з ПДВ (орендна плата за вересень 2017);
від 01.10.2017 №31 на суму 7200,00 грн з ПДВ (орендна плата за жовтень 2017);
від 01.11.2017 №35 на суму 7200,00 грн з ПДВ (орендна плата за листопад 2017);
від 01.12.2017 №39 на суму 7200,00 грн з ПДВ (орендна плата за грудень 2017);
від 01.01.2018 №1 на суму 7200,00 грн з ПДВ (орендна плата за січень 2018);
від 01.02.2018 №6 на суму 7200,00 грн з ПДВ(орендна плата за лютий 2018);
від 01.03.2018 №10 на суму 7200,00 грн з ПДВ(орендна плата за березень 2018);
від 01.04.2018 №15 на суму 7200,00 грн з ПДВ(орендна плата за квітень 2018);
від 02.05.2018 № 18 на суму 7200,00 грн з ПДВ(орендна плата за травень 2018);
від 01.06.2018 №23 на суму 7200,00 грн з ПДВ(орендна плата за червень 2018);
від 01.07.2018 №27 на суму 7200,00 грн з ПДВ(орендна плата за липень 2018);
від 01.08.2018 №30 на суму 7200,00 грн з ПДВ(орендна плата за серпень 2018);
від 01.09.2018 №34 на суму 7200,00 грн з ПДВ(орендна плата за вересень 2018);
від 01.10.2018 №40 на суму 7200,00 грн з ПДВ(орендна плата за жовтень 2018);
від 01.11.2018 №43 на суму 7200,00 грн з ПДВ(орендна плата за листопад 2018);
від 01.12.2018 №47 на суму 7200,00 грн з ПДВ(орендна плата за грудень 2018);
від 01.01.2019 №2 на суму 11144,54 грн з ПДВ (орендна плата за січень 2019 та компенсація електроенергії);
від 01.02.2019 №7 на суму 11513,59 грн з ПДВ (орендна плата за лютий 2019 та компенсація електроенергії);
від 01.03.2019 №10 на суму 12765,37 грн з ПДВ (орендна плата за березень 2019 та компенсація електроенергії);
від 01.04.2019 №14 на суму 9409,55 грн з ПДВ(орендна плата за квітень 2019 та компенсація електроенергії);
від 01.05.2019 №17 на суму 8677,04 грн з ПДВ(орендна плата за травень 2019 та компенсація електроенергії);
від 01.06.2019 №24 на суму 8933,16 грн з ПДВ(орендна плата за червень 2019 та компенсація електроенергії);
від 01.07.2019 №27 на суму 10258,19 грн з ПДВ(орендна плата за липень 2019 та компенсація електроенергії);
від 01.08.2019 №31 на суму 9544,76 грн з ПДВ(орендна плата за серпень 2019 та компенсація електроенергії).
Окрім цього, позивачем до матеріалів справи додані копії рахунків- фактур, які ним виставлялись в адресу відповідачки на виконання умов договору оренди від 01.09.2019, зокрема:
від 01.10.2019 №38 на суму 9233,13 грн з ПДВ(орендна плата за жовтень 2019 та компенсація електроенергії);
від 01.11.2019 №43 на суму 8591,12 грн з ПДВ(орендна плата за листопад 2019 та компенсація електроенергії);
від 12.12.2019 №47 на суму 8752,63 грн з ПДВ(орендна плата за грудень 2019 та компенсація електроенергії);
від 29.01.2020 №2 на суму 11547,77 грн з ПДВ(орендна плата за січень 2019 та компенсація електроенергії);
від 03.02.2020 №7 на суму 12834,73 грн з ПДВ(орендна плата за лютий 2019 та компенсація електроенергії);
від 02.03.2020 №12 на суму 10154,68 грн з ПДВ(орендна плата за березень 2019 та компенсація електроенергії);
від 24.04.2020 №15 на суму 7903,43 грн з ПДВ(орендна плата за квітень 2019 та компенсація електроенергії);
від 01.05.2020 №18 на суму 8015,96 грн з ПДВ(орендна плата за травень 2019 та компенсація електроенергії);
від 01.06.2020 №23 на суму 7379,33 грн з ПДВ(орендна плата за червень 2019 та компенсація електроенергії);
від 01.07.2020 №26 на суму 9065,76 грн з ПДВ(орендна плата за липень 2019 та компенсація електроенергії);
від 03.08.2020 №30 на суму 9209,48 грн з ПДВ(орендна плата за серпень 2019 та компенсація електроенергії);
від 01.09.2020 №35 на суму 11194,30 грн з ПДВ(орендна плата за вересень 2019 та компенсація електроенергії);
від 01.10.2020 №39 на суму 7149,00 грн з ПДВ(орендна плата за жовтень 2019 та компенсація електроенергії).
На підтвердження сплати відповідачкою орендної плати, матеріали справи містять копії платіжних доручень, а саме: від 11.12.2017 на суму 11970,00 грн (рахунок №31); від 20.11.2017 на суму 5225,00 грн (рахунок №27); від 30.10.2017 на суму 5700,00 грн (рахунок №27); від 29.08.2017 №23 на суму 7200,00 грн (рахунок №19); від 28.07.2017 на суму 13300,00 грн (рахунок №16); від 26.10.2018 на суму 28920,00 грн (рахунок №18); від 11.01.2018 на суму 12350,00 грн (рахунок №39); від 06.03.2018 на суму 1260,00 грн (рахунок №1 від 01.01.2018); від 24.04.2018 №47 на суму 18950,00 грн (рахунок №1 від 01.01.2018); від 29.07.2019 на суму 19000,00 грн (відповідно до договору від 01.06.2017); від 07.04.2020 №80 на суму 15200,00 грн (відповідно до договору від 01.06.2017); від 15.04.2020 на суму 3800,00 грн (відповідно до договору від 01.06.2017); від 07.10.2020 №83 на суму 11400,00 грн (відповідно до договору від 01.06.2017); від 15.10.2020 №85 на суму 5225,00 грн (відповідно до договору від 01.06.2017), а також виписку з банківського рахунку про перерахування відповідачкою протягом 2017-2018 років позивачу за оренду на загальну суму 104875,00 грн та за 29.07.2019 про перерахування 19000,00 грн, та з квітня по жовтень 2020 орендну плату по договору від 01.06.2017 на загальну суму 35625,00 грн.
Як судом зазначалось вище, відповідачка заперечує проти підписання додатковий угод до договору від 01.06.2017 та у відзиві на позов вказує на те, що за усною домовленістю вона продовжила орендувати у позивача приміщення до 31.05.2019, акт приймання-передачі приміщення з оренди не складався та відповідачка припинила користуватись орендованим приміщенням саме 31.05.2019.
Разом з тим, відповідачка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень щодо підписання додаткових угод та не сприяла суду у встановленню своїх заперечень у спосіб передбачений нормами Господарського процесуального кодексу України.
На спростування обставин повідомлених відповідачкою щодо не підписання додаткових угод до договору оренди від 01.06.2017 та закінчення строку оренди 31.05.2019, позивач надав до матеріалів справи, копії договорів оренди від 01.01.2017, від 31.12.2019, підписаних між Фізичною особою -підприємцем Самойленко Р.І, як орендодавцем та Благодійним фондом «Авакновенное чудо», як орендарем про оренду приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 площею 89,1 кв. м (офіс 202), разом з актами приймання-передачі приміщення та додатковими угодами, рахунками -фактурами, актами приймання-передачі за період з грудня 2017 по жовтень 2020. На думку позивача, дані документи є підтвердженням того, що відповідачка передавала в суборенду Благодійному фонду «Авакновенное чудо» нежитлове приміщення орендоване у позивача, що в свою чергу, на переконання позивача, свідчить про те, що відповідачка користувалась орендованим приміщенням по жовтень 2020 року.
За таких обставин, оскільки обставини пов`язані з непідписанням відповідачкою додаткових угод до договору оренди від 01.06.2017 не встановлені та не підтверджені належним чином та доводи позивача щодо їх підписання не спростовані, то суд, при вирішенні даного спору з цих обставин, приймає доводи останнього.
Судом відзначається, що відповідачкою не надано жодних пояснень щодо підписання договору оренди від 01.09.2019.
Представник позивача у судовому засіданні, на запитання суду, під час дослідження доказів, не зміг пояснити, на підтвердження яких обставин, позивачем подано до матеріалів справи копію договору оренди від 01.09.2019. Представник позивача зазначив, що підставою для подання даного позову слід вважати правовідносини, які виникли з договору оренди від 01.06.2017, копія договору оренди від 01.09.2019 не стосується спірних правовідносин та просив суд не примати копію останнього в якості доказу по справі.
За таких обставин, суд не приймає в якості доказу по справі копію договору оренди від 01.09.2019 та розглядає даний спір в межах визначених позивачем у позовній заяві, а саме порушення грошових зобов`язань відповідачкою щодо сплати орендної плати за договором оренди від 01.06.2017.
29.01.2021 позивач звернувся до відповідачки з претензією №7/1 з вимогою перерахувати суму боргу з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 01.06.2017 у розмірі 190803,28 грн та з`явитися до орендодавця для вирішення питання про припинення дії договору та підписання відповідного акту. До вказаної претензії позивачем було додано: рахунок на оплату та акт звірки взаєморозрахунків.
Претензія була направлена на адресу відповідачки 29.01.2021, про що свідчать копія опису вкладення від 29.01.2021 та копія поштової накладної №8750510249737 від 29.01.2021.
Згідно долученої позивачем до матеріалів справи роздруківки відстеження поштового відправлення №8750510249737, останнє було перенаправлене в інше відділення за заявою отримувача та при прибутті у пункт видачі відправлення не вручено з інших причин.
Дане поштове направлення було повернуто на адресу позивача.
Окрім вищевказаних обставин, судом з`ясовуються обставини пов`язані з правом власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60, оскільки на відсутність у позивача права власності на орендоване приміщення посилається відповідачка у відзиві на позов.
На підтвердження права власності позивача на нежитлове приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60, останнім до матеріалів справи надано наступні документи:
копію свідоцтва про право власності від 30.07.2013, відповідно до якої за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» зареєстровано право власності не нежитлову будівлю за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 загальною площею 3527,3 кв.м.;
копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.07.2013, відповідно до якого за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» зареєстровано право власності не нежитлову будівлю за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 загальною площею 3527,3 кв.м.;
інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.01.2021, згідно якої за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» 27.07.2013 зареєстровано право власності не нежитлову будівлю за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 загальною площею 3527,3 кв.м; 05.01.2021 зареєстровано припинення (реєстрація переходу права власності); 05.01.2021 зареєстровано право власності вказаної нежитлової будівлі за Малим приватним підприємством «Галакс» на підставі рішення суду від 04.08.2020 №905/748/20.
Також, судом було встановлено, що відповідно до інформації отриманої з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» судами розглядались справи відносно Малого приватного підприємства «Галакс» та відчуження нежитлової будівлі загальною площею -3527,30 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область,м. Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена (колишня назва вул. Енгельса, 60).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.05.2012 порушено справу №5006/27/69б/2012 про банкрутство Малого приватного підприємства «Галакс».
Постановою Господарського суду Донецької області від 31.05.2012 у справі №5006/27/69б/2012 боржника Мале приватне підприємство «Галакс» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії - Симонова А.Л.
У зв`язку з проведенням на території міста Донецька та Донецької області антитерористичної операції матеріали справи №5006/27/69б/2012 були втрачені.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.12.2016 частково відновлено за наявними документами втрачену справу №5006/27/69б/2012 про банкрутство Малого приватного підприємства «Галакс» м. Маріуполь на стадії ліквідаційної процедури.
23 квітня 2020 року Мале приватне підприємство «Галакс» в особі ліквідатора Новика Євгенія Миколайовича звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1 Приватного підприємства «Дімітріус», відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання», відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Регалс» про визнання недійсними результатів аукціону від 11.07.2012 та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Господарського суду Донецького області від 04.08.2020 року по справі №5006/27/696/2012 (905/748/20) позовні вимоги Малого приватного підприємства «Галакс» в особі ліквідатора Новика Євгенія Миколайовича до відповідача 1 Приватного підприємства «Дімітріус», відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання», до відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Регалс» про визнання недійсними результатів аукціону від 11.07.2012 та витребування майна із незаконного чужого володіння задоволені повністю.
Визнано недійсними результати аукціону, що відбувся 11.07.2012 з продажу майна банкрута Малого приватного підприємства «Галакс» (ідентифікаційний код 13537629), а саме: нежитлової будівлі, загальною площею 3527,3 кв. м., (основна будівля, А-4, прибудова, А3- 1), що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул. Нільсена Архітектора (колишня назва - вулиця Енгельса), будинок 60 адміністративної будівлі, загальною площею - 8 080,1 кв. м., літ. А-4, площадка літ. А, прибудова літ. А3 -1м, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Фонтанна, будинок 70.
Витребувано із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» (код ЄДРПОУ 37793512) на користь Малого приватного підприємства «Галакс» (код ЄДРПОУ 13537629) нерухоме майно - нежитлову будівля загальною площею 3527,3 кв. м., (основна будівля, А-4, прибудова, А3-1), що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул. Нільсена Архітектора (колишня назва вулиця Енгельса), будинок 60, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: 120034914123,що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» (код ЄДРПОУ 37793512, місцезнаходження: 71100, Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Правди, будинок 80-А).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 року у справі №5006/27/69б/2012 (провадження №905/748/20) залишено без задоволення апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» та Приватного підприємства «Дімітріус» на рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2020 року, а рішення суду залишено без змін.
Рішенням суду від 04.08.2020 року по справі №5006/27/696/2012 (905/748/20) встановлено наступне:
01.08.2013 Мале приватне підприємство «Галакс» зверталося до Господарського суду Донецької області до Приватного підприємства «Дімітріус», Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину до договору купівлі-продажу нежилої будівлі від 06 вересня 2012 року № 2655, зобов`язання Відповідача 2 скасувати записи стосовно реєстрації права власності за ПП Дімітріус на нежитлову будівлю загальною площею 3527,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, буд.60, та державної реєстрації договору купівлі-продажу у реєстрах правочинів; зобов`язати Відповідача 2 поновити запис про реєстрацію права власності за МПП Галакс на нежитлову будівлю загальною площею 3527,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, буд.60.
В перебігу розгляду справи Позивачем 23.09.2013 надано клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 06 вересня 2012 року №2655 з моменту його укладення, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 липня 2013 року № 4525463, зобов`язати Реєстраційну службу Маріупольського міського управління юстиції скасувати запис про реєстрацію спірних будівель за Товариством з обмеженою відповідальністю СПЕЦТОРГОБЛАДНАННЯ, скасувати записи про реєстрацію спірних будівель за Приватним підприємством Дімітріус та поновити записи про право власності за Позивачем.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.10.2013 у справі №905/5579/13 задоволено позовні вимоги Малого приватного підприємства «Галакс» до Приватного підприємства «Дімітріус», третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання». Визнано недійсним договір від 06.09.2012 року №2655 купівлі-продажу нежилої будівлі за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 (на теперішній час - вул. Нільсена Архітектора, 60) укладений між Малим приватним підприємством «Галакс» та Приватним підприємством «Дімітріус».
Провадження в частині позовних вимог Малого приватного підприємства «Галакс» до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - припинено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.03.2014 у справі №905/5579/13 змінено п. 1 резолютивної частини рішення Господарського суду Донецької області від 24.10.2013 та викладено його в наступній редакції: «Припинити провадження в частині позовних вимог Малого приватного підприємства «Галакс» до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції про зобов`язання Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції скасувати запис про реєстрацію спірних будівель за Приватним підприємством «Дімітріус» та поновити записи про право власності за Малим приватним підприємством «Галакс». В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 24.10.2013 у справі №905/5579/13 залишено без змін.
Судовими рішеннями у справі №905/5579/13 встановлено наступні обставини.
10.07.2012 відбулося засідання зборів кредиторів МПП Галакс, оформлене протоколом №1, за результатами якого сформовано комітет кредиторів у складі Аствацатурова В.С. та Симонова А.Л., який одночасно є ліквідатором.
Протоколом зборів комітету кредиторів Малим приватним підприємством «Галакс» №1 від 10.07.2012 було затверджено реєстр вимог кредиторів, затверджено вартість нежитлових будівель, у тому числі - розташованих за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 у розмірі 3501661 грн. згідно експертного висновку.
Вирішено продати вказане нерухоме майно боржника не нижче експертної вартості, шляхом проведення 11.07.2012 аукціону. Проведення аукціону доручили ліквідатору Симонову А.Л.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 26.06.2013 у справі №5006/27/69б/2012 визнав збори кредиторів від 10.07.2012 неповноважними та визнав неповноважним обраний на таких зборах комітет кредиторів через допущені ліквідатором Симоновим порушення.
11.07.2012 ліквідатором Симоновим А.Л. було проведено аукціон з продажу майна банкрута Малого приватного підприємства «Галакс», зокрема нежитлової будівлі загальною площею - 3 527,30 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60.
Переможцем аукціону з продажу нежитлової будівлі літ. А-4, площадка літ.А, прибудова літ. А3-1, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60, загальною площею 3527,3кв.м. - було визнано Приватне підприємство «Дімітріус».
06.09.2012 між Малим приватним підприємством «Галакс» в особі ліквідатора Симонова Андрія Леонідовича та Приватним підприємством «Дімітріус» укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60.
На підставі зазначеного договору купівлі-продажу, 12.09.2012 за Приватним підприємством «Дімітріус» було зареєстровано право приватної власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою; м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав.
Досліджуючи обставини стосовно здійснення Приватним підприємством «Дімітріус» розрахунків з продавцем (Малим приватним підприємством «Галакс»), Донецький апеляційний господарський суд в постанові від 17.03.2014 у справі №905/5579/13 зазначив про відсутність належних доказів виконання покупцем грошових зобов`язань з оплати майна.
19.07.2013 засновником Приватним підприємством «Дімітріус» прийнято рішення увійти до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» з внесенням до статутного капіталу товариства своєї частки нерухомим майном: нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, буд.60, загальною площею 3527,30 кв.м. вартістю 3501661,00 грн.
Враховуючи зазначене, протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» від 23.07.2013 було затверджено статут товариства у новій редакції.
24.07.2013 Приватне підприємство «Дімітріус» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» склали та підписали акт приймання-передачі нерухомого майна: нежитлової будівлі загальною площею - 3527,30 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60, до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання».
Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.07.2013, право власності на вищевказану нежитловубудівлю зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання».
11.11.2013 на підставі рішення засновника Приватного підприємства «Дімітріус» на загальних зборах фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання», оформлених протоколом, Приватне підприємство «Дімітріус» було виключено зі складу учасників фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» та вирішено виплатити йому вартість частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі товариства грошовими коштами або матеріальними цінностями.
Мале приватне підприємство «Галакс» зверталося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» про витребування з незаконного володіння нежитлової будівлі розташованої за адресою: Україна, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса 60, загальною площею 3527, 3 кв.м. та визнання права власності на вказану будівлю.
17.12.2013 Господарським судом Донецької області прийнято рішення у справі №905/7978/13, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано право власності за Малим приватним підприємством «Галакс», м. Маріуполь на нерухоме майно - нежитлове приміщення, літ. А-4 з прибудовою літ. А3-1, площею - 3527, 30 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» нерухоме майно - нежитлове приміщення, літ. А-4 з прибудовою літ. А3-1, площею - 3527, 30 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60, реєстраційний номер 120034914123. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2014 у справі №905/7978/13 рішення Господарського суду Донецької області від 17.12.2013 скасовано в частині задоволення позовних вимог і в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства «Галакс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» про витребування майна та визнання права власності відмовлено.
У вказаній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази вибуття майна з володіння позивача поза його волею, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» є добросовісним набувачем, а тому відсутні підстави для витребування майна.
Суд першої інстанції при вирішенні справи №5006/27/69б/2012 (905/748/20) дійшов висновку, що спірне майно (нежитлова будівля загальною площею - 3527,30 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60) вибуло з власності Малого приватного підприємства «Галакс» поза його волею, оскільки в межах справи №905/748/20 суд визнав недійсними результати аукціону, що відбувся 11.07.2012 з продажу майна банкрута Малого приватного підприємства «Галакс» (за наслідками якого між МПП «Галакс» та ПП «Дімітрус» був укладений договір від 06.09.2012 №2655 купівлі-продажу спірної нежитлової будівлі), а сам договір рішенням Господарського суду Донецької області від 24.10.2013 по справі №905/5579/13 також було визнано недійсним.
Колегія суддів апеляційної інстанції встановила обставини порушення вимог Закону України про банкрутство та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" при підготовці та проведенні аукціону від 11.07.2012, а саме: порушення порядку визначення і погодження первинної вартості майна; порушення порядку оповіщення про проведення аукціону з продажу майна банкрута; здійснення публікації оголошення про аукціон з порушенням визначених законом строків та порядку розрахунків; відсутність доказів оплати з боку ПП «Дімітріус» за придбане майно; визначення ринкової, а не ліквідаційної вартості об`єкту нерухомості за адресою: м.Маріуполь, вул.Енгельса, 60; відсутність належним чином вираженої волі уповноваженого органу комітету кредиторів на реалізацію майна; порушення порядку зниження ціни під час проведення аукціону.
Також, судом апеляційної інстанції зазначено, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.06.2013 у справі №5006/27/69б/2012 визнано неналежним та таким, що порушує інтереси кредитора виконання ліквідатором Симоновим А.Л. своїх обов`язків та припинено його повноваження з тих підстав, що при підготовці до продажу майна банкрута ліквідатором були допущені порушення порядку скликання комітету кредиторів, а саме, не повідомлено ПАТ «Банк Форум» як заставного кредитора про проведену оцінку заставного майна та про призначення прилюдних торгів з реалізації заставного майна банку.
У вказаній ухвалі судом зазначено, що через допущені порушення збори кредиторів та комітет кредиторів МПП «Галакс» є неповноважними.
Таким чином, в порушення ч.2 ст.30 Закону про банкрутство, комітетом кредиторів не було погоджено порядок та умови продажу майна банкрута, а отже, не було належним чином вираженої волі уповноваженого органу комітету кредиторів на реалізацію спірного майна на умовах, визначених договором купівлі-продажу з ПП «Дімітріус».
Колегією суддів за результатами розгляду справи №5006/27/69б/2012 (905/748/20) встановлено численні порушення порядку підготовки, проведення та оформлення аукціону від 11.07.2012, а також розпорядження ліквідатором майном не у спосіб і не в межах повноважень, передбачених Законом про банкрутство, про що було зазначено вище.
Наведені вище обставини свідчать про те, що майно боржника вибуло з володіння власника (органу управління МПП «Галакс») поза межами його волевиявлення, при цьому визначений законодавцем орган управління майном (ліквідатор Симонов Л.А.) діяв з порушенням тих повноважень, які йому було надано законодавцем при реалізації спірного майна з аукціону.
Під час розгляду справи №905/748/20 встановлено недійсність результатів аукціону, що відбувся 11.07.2012 з продажу майна банкрута Малого приватного підприємства Галакс, а сам договір купівлі-продажу спірної нежитлової будівлі від 06.09.2012 №2655 визнано недійсним за рішенням Господарського суду Донецької області від 24.10.2013 у справі №905/5579/13.
Отже, судова колегія прийшла до висновку про відсутність вираження волі власника на вибуття майна з його володіння.
Судова колегія звернула увагу на ту обставину, що спірне майно було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» в результаті внесення його Приватним підприємством «Дімітріус» до статутного фонду товариства.
Таким чином, вказаний правочин не є відплатним договором в розумінні ст. 388 Цивільного Кодексу України.
Крім того, колегія суддів звернула увагу на наступне.
19.07.2013 рішенням засновника Приватного підприємства «Дімітріус» було вирішено увійти до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» з внесенням до статутного капіталу товариства своєї частки нежитлове приміщення за адресою: м.Маріуполь, вул.Енгельса, 60.
24.07.2013 між відповідачами складено акт приймання-передачі нерухомого майна.
24.10.2013 року рішенням Господарського суду Донецької області у справі №905/5579/13 визнано недійсним договір купівлі-продажу спірного майна, що було внесено до статутного фонду.
Разом із тим, 11.11.2013 на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» було виключено Приватне підприємство "Дімітріус» зі складу учасників товариства, що встановлено судовими рішеннями у справі №905/5579/13.
Докази сплати ПП «Дімітріус» товариством «Спецторгобладнання» частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі відсутні.
Вказані дії сторін, які здійснені під час розгляду господарським судом спору про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна є недобросовісними.
Враховуючи наведене, судова колегія у постанові по справі №5006/27/69б/2012 (905/748/20) погодилась з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦТОРГОБЛАДНАННЯ на користь Малого приватного підприємства ГАЛАКС нерухомого майна - нежитлової будівля загальною площею 3527,3 кв. м., (основна будівля, А-4, прибудова, АЗ-1), що знаходиться з: адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул. Нільсена Архітектора (колишня назва вулиця Енгельса), будинок 60.
Відповідно до частини 4 статті 75Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У справі №5006/27/69б/2012 (905/748/20) брали участь ті самі особи (МПП «Галакс», ТОВ «Спецторгобладнання»), встановлювалися обставини щодо продажу майна МПП «Галакс», розташованого за адресою: м.Маріуполь, вул.Енгельса, 60, а тому, встановлені у вказаному рішенні обставини (факти) мають преюдиціальне значення при вирішенні цього спору стосовно відповідача та третьої особи та не потребують повторного доказування.
Отже, обставини пов`язані з незаконністю та недійсністю аукціону, що відбувся 11.07.2012 з продажу майна банкрута Малого приватного підприємства «Галакс» (ідентифікаційний код 13537629), зокрема: нежитлової будівлі, загальною площею 3527,3 кв. м., (основна будівля, А-4, прибудова, А3- 1), що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул. Нільсена Архітектора (колишня назва - вулиця Енгельса), будинок 60; обставини пов`язані з відсутністю вираження волі власника,- Малого приватного підприємства «Галакс» на вибуття нежитлової будівля загальною площею 3527,3 кв. м., (основна будівля, А-4, прибудова, АЗ-1), що знаходиться з: адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул. Нільсена Архітектора (колишня назва вулиця Енгельса), будинок 60 з його володіння; обставини пов`язані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» набуло право власності на нежитлову будівлю загальною площею 3527,3 кв. м., (основна будівля, А-4, прибудова, АЗ-1), що знаходиться з: адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул. Нільсена Архітектора (колишня назва вулиця Енгельса), будинок 60 не за відплатним договором; обставини пов`язані з недобросовістністю дій Приватного підприємства «Дімітріус» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» щодо внесенням до статутного капіталу товариства частки приватного підприємства нежитлового приміщення за адресою: м.Маріуполь, вул.Енгельса, 60 та виходу зі складу учасників товариства підприємства у період судових спорів щодо майна; обставини пов`язані з недійсністю договору купівлі- продажу договору від 06.09.2012 №2655, на підставі якого Приватне підприємство «Дімітріус» набуло право власності на нежитлове приміщення що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул. Нільсена Архітектора (колишня назва вулиця Енгельса), будинок 60 та в подальшому передало його до статутного капіталу Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання», яке в подальшому використовувало дане приміщення у своїй господарській діяльності,
Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із орендою майна здійснюються Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
У даній справі, у зв`язку з тим, що відповідачка оспорює право позивача на стягнення орендної плати через те, що останній не є власником орендованого приміщення, суду слід дослідити обставини пов`язані з правом позивача передавати майно у найм за договором від 01.06.2017, тобто з набуттям позивачем прав власності та/або майнових прав та/або повноважень на укладення договору найму на нежитлове приміщення, що є предметом договору оренди.
Як встановлено судом вище, на підтвердження права власності позивача на нежитлове приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60, останнім до матеріалів справи надано наступні документи:
копію свідоцтва про право власності від 30.07.2013, відповідно до якої за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» зареєстровано право власності не нежитлову будівлю за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 загальною площею 3527,3 кв.м.;
копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.07.2013, відповідно до якого за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» зареєстровано право власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 загальною площею 3527,3 кв.м.;
інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.01.2021, згідно якої за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» 27.07.2013 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 загальною площею 3527,3 кв.м; 05.01.2021 зареєстровано припинення (реєстрація переходу права власності); 05.01.2021 зареєстровано право власності вказаної нежитлової будівлі за Малим приватним підприємством «Галакс» на підставі рішення суду від 04.08.2020 №905/748/20.
Отже, згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за позивачем було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 загальною площею 3527,3 кв.м за період з 30.07.2013 по 05.01.2021.
Спірний договір оренди підписаний 01.06.2017 року.
Разом з тим, як встановлено судом вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» набуло право власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 загальною площею 3527,3 кв.м шляхом внесення останнього Приватним підприємством «Дімітріус» до статутного капіталу товариства. Приватне підприємство «Дімітріус» отримало право власності на нежитлову будівлю на підставі укладеного з Малим приватним підприємством «Галакс» договору купівлі-продажу від 06.09.2012 №2655, який був визнаний рішенням Господарським судом Донецької області від 24.10.2013, залишеним в цій частині без змін постановою апеляційної інстанції від 17.03.2014, недійсним. Після визнання недійсним договору від 06.09.2012 сторони не здійснили двосторонню реституцію та не внесли зміни до відповідних реєстрів. Спір щодо витребування майна з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» завершився залишенням без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 року у справі №5006/27/69б/2012 (провадження №905/748/20) рішення Господарського суду Донецької області від 04.08.2020, яким витребувано із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» на користь Малого приватного підприємства «Галакс» спірну нежитлову будівлю. Поряд з цим, як судом зазначено вище, суд при вирішенні справи №5006/27/69б/2012 (провадження №905/748/20) встановив обставини пов`язані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» набуло право власності на спірну нежитлову будівлю загальною площею не за відплатним договором, а дії Приватного підприємства «Дімітріус» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» щодо внесенням до статутного капіталу товариства частки приватного підприємства нежитлового приміщення за адресою: м.Маріуполь, вул.Енгельса, 60 та виходу зі складу учасників товариства підприємства у період судових спорів щодо майна, суд визнав недобросовісними.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
П. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Аналогічні висновки викладені в постанові ОП КГС ВС від 24.01.2020 № 910/10987/18.
Враховуючи те, що договір купівлі-продажу від 06.09.2012 №2655, на підставі якого Приватне підприємство «Дімітріус» набуло право власності на нежитлове приміщення, яке є предметом оренди, був визнаний недійсним рішенням Господарським судом Донецької області від 24.10.2013, залишеним в цій частині без змін постановою апеляційної інстанції від 17.03.2014, а також те, що судом під час вирішення справи №5006/27/69б/2012 (провадження №905/748/20) встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» було недобросовісним та незаконним володільцем нежитлової будівлі за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 60 загальною площею 3527,3 кв.м., то відповідно наявність державної реєстрації права власності за позивачем не приймається судом як належний та допустимий доказ на підтвердження права власності позивача у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів у позивача на спірну нежитлову будівлю.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» на момент підписання договору оренди від 01.06.2017 не було власником спірної нежитлової будівлі, не мало майнові права на останню, а було його володільцем, при цьому, як встановлено судом у справі №5006/27/69б/2012 (провадження №905/748/20) без законних на то підстав. Позивач також не надав суду належні та допустимі докази на підтвердження наявності у нього повноважень на укладення договору найму на нежитлове приміщення від законного власника, або від іншої особи уповноваженої власником.
Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» не мало право 01.06.2017 передавати майно в оренду, яке не належить йому на праві власності, на яке у нього відсутні майнові права та на передачу якого в оренду відсутні доручення власника.
В останніх поясненнях позивач посилається на ч. 1,2 статті 1214 Цивільного кодексу України, згідно з якими особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов?язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави, а також на ч. 1 ст. 390 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.
Вказані норми права, на думку позивача, надають йому право вимагати стягнення орендної плати з відповідачки, оскільки в подальшому, на вимогу законного власника, він буде зобов`язаний відшкодувати власнику всі доходи, які позивач отримав за час незаконного володіння та розпорядження майном.
Суд не погоджується з такими твердженнями позивача, виходячи із того, що вищевказана норма не закріплює право володільця отримувати доходи від незаконного володіння чужим майном шляхом стягнення коштів з користувача, а навпаки передбачає право власника майна вимагати відшкодування доходів від незаконного володільця.
При цьому, матеріали справи не містять відповідної вимоги Малого приватного підприємства «Галакс» до позивача про відшкодування неодержаних доходів в порядку статті 1214 Цивільного кодексу України, а тому є абстрактним твердженням останнього про можливі наслідки. Наявність теоретичного обґрунтування майбутньої грошової вимоги власника до незаконного володільця про стягнення доходів отриманих під час розпорядженням чужим майном ще не є підставою для його стягнення.
Отже, з встановлених судом обставин справи та відносин, які склались між учасниками справи вбачається, що позивач як незаконний володілець майна третьої особи намагається отримати дохід від незаконного користування, розпорядження власністю третьої особи шляхом стягнення орендної плати з відповідачки за користування нежитловим приміщенням, що належить на праві власності третій особі в примусовому порядку.
Разом з тим, суд виходячи із загальних положень права власності, яке є непорушним. (ніхто не може бути протиправно (тобто крім як у випадках, встановлених законом) бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні) не вбачає правових підстав для судового захисту прав незаконного володільця замість власника майна щодо доходів від майна, оскільки норми чинного законодавства передбачають саме право вимоги власника стягнути доходи за час володінням майном у тому числі з недобросовісного набувача майна.
Інші доводи та посилання позивача та відповідачки суд не приймаються виходячи із вищевикладеної позиції суду.
Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Судові витрати.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача
Керуючись статтями 129, 130, 191, 231, 234, 236 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до суду апеляційної інстанції у порядку та строки передбаченими ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 16.02.2022 оголошено, підписано та складено вступну та резолютивну частини рішення.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Відповідно до положень статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно наказу Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» №20 від 28.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.
Згідно розпорядження голови Господарського суду Донецької області від 15.04.2022 №9-р з 18.04.2022 запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у віддаленому режимі.
У зв`язку з вищенаведеним, повний текст рішення складено 03.06.2022.
Головуючий суддя Д.М. Огороднік
Суддя Г.Є. Курило
Суддя Ю.С. Зельман
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 15.02.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104635928 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Огороднік Діна Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні