Справа № 703/916/22
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2022 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Прилуцького В.О.
секретаря судових засідань Кочеткової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна, посилаючись на те, що після смерті чоловіка ОСОБА_3 відкрилась спадщина на частку квартири АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю. Позивач прийняла спадщину після смерті чоловіка шляхом подачі відповідної заяви приватному нотаріусу Смілянського міського нотаріального округу Леус Н.В. Проте оформити право власності на спадщину за законом у нотаріальному порядку вона не може з підстав того, що за життя спадкодавця на його частину квартири був накладений арешт на підставі листа ДВ-4 168 від 02.02.2000 Смілянської міської державної виконавчої служби, що унеможливлює нотаріуса видати їй відповідне свідоцтво.
Крім того, як стверджує позивач, вже безпосередньо у нотаріуса, під час вирішення питання про видачу їй свідоцтва про право власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , вона дізналась, що крім арешту на вказаний об`єкт нерухомого майна, що накладений на ім`я спадкодавця, іще аналогічний арешт накладений тим же суб`єктом на це ж нерухоме майно і на її ім`я, а також міститься іще і третій арешт, зокрема на все невизначене нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що накладений на підставі постанови державного виконавця Смілянського МРВ ДВС серії АМ №216468 від 08.09.2005, яка винесена у зв`язку із пред`явленням до примусового виконання виконавчого листа, виданого Смілянським міськрайсудом у справі №2-1984/2005р.
У зв`язку з тим, що вона позбавлена можливості оформити право власності на спадщину, а також реалізувати своє право власності на належне їй нерухоме майно, тому звернулася до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 25 квітня 2022 року відкрито спрощене провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи по суті на 07 червня 2022 року.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, від неї надійшла до суду заява, в якій вона позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, з підстав викладених у прохальній частині позовної заяви, а справу розглянути у її відсутність. Крім того, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Представник Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, хоча про день час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовою кореспонденцією. Правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явився, від нього надійшла до суду заява, в якій він позовні вимоги визнає, а розгляд справи просить провести у його відсутність.
Згідно п.1 ч. 3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву чи заперечень щодо позовної заяви суду не надав. Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, врахувавши позицію позивачки, що викладена у заяві про розгляд справи без її участі, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 06 листопада 1993 року ЗАГС м. Сміла, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено шлюб.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Смілянським МВ ДРАЦС ГТУЮ у Черкаській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З листа приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Леус Н.В. №5/01-16 від 12.01.2022 суд встановив, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулась ОСОБА_1 як дружина спадкодавця і ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом. На підставі цих заяв приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Леус Н.В. була заведена спадкова справа №2/2020.
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10 січня 2022 року №294045515 (далі Інформація №294045515 від 10.01.2022), об`єкт нерухомого майна: квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності, в розмірі 2/5 частини, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також 3/5 вказаного нерухомого майна належить ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності.
Крім того, згідно Інформації №294045515 від 10.01.2022, наявні у ній записи про обтяження об`єктів нерухомого майна (все інше невизначене нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , а також безпосередньо квартира АДРЕСА_1 ), а саме: 1) № 2404972 від 19 вересня 2005 року, реєстратор: Смілянська державна нотаріальна контора, підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника серії АМ №216648 від 08.09.2005, видана державним виконавцем Смілянського МРВ ДВС; 2) №4949218 від 14 травня 2007 року, реєстратор: Смілянська державна нотаріальна контора, підстава виникнення обтяження: лист ДВ-4 168 від 02.02.2000 Смілянської міської державної виконавчої служби; 3) №4949236 від 14 травня 2007 року, реєстратор: Смілянська державна нотаріальна контора, підстава виникнення обтяження: лист ДВ-4 168 від 02.02.2000 Смілянської міської державної виконавчої служби.
З листа Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №20.13-38/230 від 06.01.2022 вбачається, що позивач у грудні 2021 року звернулась до відповідача із заявою про припинення арешту як на квартиру АДРЕСА_1 , так і на все інше невизначене нерухоме майно, розташоване за тією ж адресою. Проте відповідач відмовив їй у задоволенні заяви з підстав того, що відносно неї та ОСОБА_3 як боржників в Автоматизованій системі виконавчого провадження, перевірити інформацію, в рамках яких виконавчих проваджень винесено постанови про арешт майна боржника, не має можливості, оскільки відповідні журнали знищено у зв`язку із закінченням терміну зберігання.
Також як встановлено судом на підставі досліджених відповідей Черкаського обласного державного нотаріального архіву №388/01-17 від 13.04.2022 та Смілянської державної нотаріальної контори №75/01-16 від 21.01.2022, позивачка, до подання позовної заяви до суду, звернулася як до Черкаського обласного державного архіву, так і до завідувача Смілянською державною нотаріальною конторою. Проте вказані установи повідомили їй, що в них відсутній документ на підставі якого було винесено, зокрема заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 - лист ДВ-4 168 від 02.02.2000 Смілянської міської державної виконавчої служби. Одночасно Черкаським обласним державним нотаріальним архівом позивачці направлено засвідчену копію постанови про арешт майна боржника серії АМ №216648 від 08.09.2005, що видана державним виконавцем Смілянського МРВ ДВС.
Із вказаної постанови державного виконавця судом встановлено, що винесений цей процесуальний документ у зв`язку із примусовим виконанням виконавчого листа, виданого Смілянським міськрайонним судом у справі №2-1984/2005р. Згідно дослідженого рішення Смілянського міськрайонного суду у вказаній цивільній справі судом встановлено, що цим судовим рішенням стягнуто з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромашина» борг в сумі 503,49 грн.
Також із матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Електромашина» (код ЄДРПУО: 21387303) ліквідовано іще у 2007 році на підставі ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.04.2007 (справа №01/5247) у зв`язку з банкрутством. На підставі вказаної ухвали господарського суду вчинено державну реєстрацію припинення ТОВ «Електромашина» як юридичної особи без правонаступників вказаної юридичної особи.
У відповідності з ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК україни, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема і з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини ти і основоположних свобод та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Аналогічні норми закріплені і в ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, а ще при тій умові, що ці порушення були поєднані з позбавленням володінням майном. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Як передбачено положеннями ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Підпунктами 4.16, 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.
Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Статтею 609 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.
Оскільки стягувач згідно виконавчого листа, виданого Смілянським міськрайонним судом у справі №2-1984/2005р., ТОВ «Електромашина», ліквідований у зв`язку з банкрутством без правонаступництва, то, керуючись ст.609 ЦК України, припинилось і зобов`язання ОСОБА_1 перед цією юридичною особою, що виникло на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду у справі №2-1984/2005.
У зв`язку із цим, залишення обтяження на все інше невизначене нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що вчинено на підставі постанови державного виконавця Смілянського МРВ ДВС про арешт майна боржника серії АМ №216648 від 08.09.2005, суд вважає, що буде невиправданим втручанням у право власності на відповідне нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 .
З огляду на це, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зняття арешту із всього іншого невизначеного нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , обтяження № 2404972 від 19 вересня 2005 року, реєстратор: Смілянська державна нотаріальна контора, підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника серії АМ №216648 від 08.09.2005, видана державним виконавцем Смілянського МРВ ДВС, а тому цій частині задовольняє позов.
Щодо позовних вимог в частині зняття арешту безпосередньо із квартири АДРЕСА_1 , що накладений як на ім`я позивача, так і на ім`я її померлого чоловіка ОСОБА_3 , на підставі листа ДВ-4 168 від 02.02.2000 Смілянської міської державної виконавчої служби, то суд і в цій частині визнає обґрунтованими позовні вимоги з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На підставі ч. 2 ст.321 ЦК України, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи листа ДВ-4 168 від 02.02.2000 Смілянської міської державної виконавчої служби ані у Смілянській державній нотаріальній конторі, що реєструвала означені обтяження, ані у Черкаському обласному державному нотаріальному архіві не збереглося.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999, що був чинним, станом на день складення листа ДВ-4 168, передбачений був вичерпний перелік рішень, що підлягали примусовому виконанню Державною виконавчою службою. Проте серед вказаного переліку такого виконавчого документа як лист ДВС законодавцем передбачено не було.
Крім того, як встановлено судом жодного виконавчого провадження на виконанні у відповідача, боржниками в якому є ОСОБА_1 , чи ОСОБА_3 , що було б відкрите на підставі листа ДВ-4 168 від 02.02.2000 Смілянської міської державної виконавчої служби, станом на день розгляду справи, не перебуває.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що позивачка позбавлена можливості як оформити спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 на вказаний вище об`єкт нерухомості, так і розпорядитись ним у зв`язку з наявною забороною на його відчуження, а також неможливість зняття відповідної заборони у позасудовий спосіб, суд приходить до висновку про необхідність захисту її порушеного права.
Суд, оцінивши наявні у справі докази на підставі свого внутрішнього переконання та за критеріями їх належності, допустимості і достовірності, надавши належну їм оцінку, приходить до висновку що позовні вимоги позивачки і в частині зняття арешту безпосередньо на квартиру АДРЕСА_1 підлягають до задоволення, оскільки порушується право власності позивачки на нерухоме майно, а іншим чином зняти арешт з майна, аніж в судовому порядку законодавством не передбачено.
Вимог про стягнення з відповідача судових витрат позивачка не заявила, тому їх слід віднести на її рахунок.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 317, 321, 328, 391, 598, 609 ЦК України, ст. 223, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.
Зняти заборону і виключити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів обтяження: квартири АДРЕСА_1 та всього іншого невизначеного нерухомого майна, розташованого за цією ж адресою, що накладені: 1) 19 вересня 2005 року Смілянською державною нотаріальною конторою за реєстраційним номером обтяження: 2404972, на підставі постанови про арешт майна боржника серії АМ №216648 від 08.09.2005; 2) 14 травня 2007 року Смілянською державною нотаріальною конторою за реєстраційним номером обтяження: 4949218, на підставі листа ДВ-4 168 від 02.02.2000 Смілянської міської державної виконавчої служби; 3) 14 травня 2007 року Смілянською державною нотаріальною конторою за реєстраційним номером обтяження: 4949236, на підставі листа ДВ-4 168 від 02.02.2000 Смілянської міської державної виконавчої служби.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: В. О. Прилуцький
Суд | Смілянський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2022 |
Оприлюднено | 23.06.2022 |
Номер документу | 104637993 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису) |
Цивільне
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Прилуцький В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні