Постанова

від 18.06.2010 по справі 2-а-1940/10/1970

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1940/10/1970

"18" червня 2010 р.                                                                                           м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді                                                            Мартиць О.І.

при секретарі                                                                      Митко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Чортківсир»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

В С Т А Н О В И В:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Чортківсир»про стягнення 22 102,40 грн. адміністративно-господарських санкцій та 318,27 грн. пені, посилаючись на те, що відповідач в порушення вимог ст.ст.19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»не забезпечив в 2009 році 2 (два) робочих місця для працевлаштування інвалідів, як передбачено нормативом і відповідно до 15.04.2010 року самостійно не сплатив адміністративні санкції у вказаному розмірі, у зв’язку з чим нараховано пеню на 48 днів прострочення, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки на весь її строк.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала і просить задовольнити, з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в суд не з’явився, хоча про день, час і місце слухання справи  повідомлявся своєчасно і належним чином, що не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутності за наявних достатніх документів про права і обов’язки сторін у відповідності до чинного законодавства України.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини.

Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 року №875–ХІІ (надалі–Закон) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників особового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб –у кількості одного робочого місця.

Згідно вимог ст. 20 Закону підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема звіту відповідача приватного підприємства «Чортківсир»про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (форма № 10 –ПІ) поданим 25.02.2010 року до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) за 2009 рік складає 125 осіб і відповідно норматив робочих місць для інвалідів становить 5, працевлаштовано 3 інваліди, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 11 051,20 грн.

Таким чином, за 2 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 15.04.2010 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 22 102,40 грн.

В судовому засіданні встановлено не забезпечення відповідачем працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу робочих місць, визначеному підприємству на підставі ст. 19 Закону, а у зв’язку з прийнятими змінами підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Судом не здобуто жодних доказів про укладення відповідачем трудового договору з інвалідами протягом 2009 року, що свідчить про не виконання ним обов’язку щодо працевлаштування інвалідів згідно вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»і правомірність нарахування позивачем адміністративно-господарських санкцій у зазначеному розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка згідно Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року, обчислюється виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки на весь її строк.

Таким чином, позивачем правомірно нараховано пеню за 48 днів прострочення в розмірі 318,27 грн.

За таких встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6,11,86,158,163,186 КАС України, Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Чортківсир»(м. Чортків, вул. Копичинецька, 130 Тернопільської області, код ЄДРПОУ 30344807) в користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (46000 м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, код ЄДРПОУ 14032334) 22 102 (двадцять дві тисячі сто дві) грн. 40 коп. адміністративно-господарських санкцій та 318 (триста вісімнадцять) грн. 27 коп. пені на р/р 31219230700554, ГУДК України в Тернопільській області, МФО 838012, код одержувача 23588160.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання такої заяви, у строк, встановлений для її подання.

Головуючий суддя                                                                                Мартиць О.І.

копія вірна

Суддя                                                                                                    Мартиць О.І.