Рішення

від 06.06.2022 по справі 908/557/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/17/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2022 Справа № 908/557/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі суду судді Федорової Олени Владиславівни розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справу:

за позовом приватного підприємства «Санрайз Плюс» (92905, Луганська область, Сєвєродонецький район, м. Кремінна, вул. Слобожанська, буд. 101, ідентифікаційний код 37705489)

до відповідача приватного підприємства «Торговий Дім «Січ» (69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, буд. 5, кв. 39, ідентифікаційний код 35148048)

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося приватне підприємство «Санрайз Плюс» з позовом до приватного підприємства «Торговий Дім «Січ» про стягнення 184.338,89 грн.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманої продукції в рамках договору поставки №449 від 23.06.2021, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Також позивач у позові зазначив, що в загальну суму, яка підлягає стягненню з відповідача, включена сума боргу за договором №199 від 25.07.2019, про що сторонами було зазначено в угоді про розірвання договору постачання товарів №199 від 25.07.2019 та укладання нового договору. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст. ст. 11, 509, 510, 610, 611 ЦК України, ст. ст. 42, 193, 216, 218, 222 ГК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/557/22, присвоєно справі номер провадження 28/17/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, але не пізніше 22.04.2022.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження приватного підприємства «Торговий Дім «Січ» є: 69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, буд. 5, кв. 39.

Ухвала суду від 22.03.2022 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з відомостями, зазначеними в позові. Втім, зазначена ухвала 28.04.2022 повернута на адресу суду з позначкою представників Укрпошти про причину не вручення «за закінченням строку зберігання».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Указом Президента України №64/2022 з 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено.

Суд враховує, що у зв`язку із введенням в Україні 24.02.2022 воєнного стану строки, визначені законом, за наявності відповідних обставин та поважних причин, можуть бути продовжені (поновлені).

Сторони не позбавлені права звернення до суду з відповідними заявами про продовження процесуальних строків чи відсутності заперечень щодо розгляду справи та ухвалення рішення по суті спору.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) або продовження строків для надання заяв процесуального характеру від сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору 07.06.2022.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 07.06.2022.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Санрайз Плюс» (Постачальник, позивач у справі) та приватне підприємство «Торговий дім «Січ» (Покупець, відповідач у справі) 25.07.2019 уклали договір постачання товарів №199 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти товар найменування (номенклатура, асортимент), кількість, ціна, вказуються в товарній накладній, на підставі замовлення та сплатити його відповідно до умов цього договору.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом: в ліній період 14 (чотирнадцять), а в зимовий 21 (двадцяти одного) календарних днів з моменту передачі партії товару на складі покупця.

Відповідно до п. 3.1 договору постачальник зобов`язується поставити товар покупцю протягом 3-х днів з дня надходження замовлення і в повному обсязі.

Даний договір вступає в законну силу в день підписання його сторонами і діє до 31.12.2020 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (7.1 договору).

23.07.2021 сторонами підписана Угода про розірвання договору постачання товарів №119 від 25.07.2019 та укладання нового договору (надалі Угода).

В пункті 1 Угоди зазначено, що договір постачання товарів №199 від 25.07.2019 розірвати.

В день підписання сторонами даної Угоди укласти новий договір постачання товарів на новий строк (п. 2 Угоди).

Відповідно до п. 3 Угоди заборгованість ПП «торговий Дім «Січ» перед ПП «Санрайз Плюс» за договором постачання товарів №199 від 25.07.2019 у розмірі 113.405,69 грн, яка існує на день підписання цієї угоди та визнається сторонами, розподілити наступним чином:

-80.000,00 грн заборгованість ПП «Санрайз Плюс» залишає ПП «Торговий Дім «Січ» у виглядів товарного кредиту, яким покупець користується відповідно до умов п. 2.1 положень нового договору постачання товарів.

-33.405,69 грн заборгованість ПП «Торговий Дім «Січ» зобов`язується сплатити на користь ПП «Санрайз Плюс» у строк, який не перевищує 40 календарних днів з дня підписання даної Угоди, але не пізніше дати поставки першої партії товару за новим договором.

23.06.2021 ПП «Санрайз Плюс» (постачальник, позивач у справі) та ПП «Торговий Дім «Січ» (покупець, відповідач у справі) уклали договір постачання товарів №449 (надалі договір №449).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти товар найменування (номенклатура, асортимент), кількість, ціна, вказуються в товарній накладній, на підставі замовлення та оплатити його відповідно до умов цього договору.

Постачальник надає покупцеві товарний кредит у розмірі, який не може перевищувати 80.000,00 грн в грошовому еквіваленті, яким покупець користується протягом усього строку дії даного договору (п.2.1 договору №449).

Пунктом 2.2 договору №449 встановлено, що сторони зобов`язуються провести усі взаєморозрахунки за даним договором, не пізніше ніж за десять днів до кінцевої дати дії цього договору про що скласти відповідний акт підписаний сторонами.

Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів, у вигляді передоплати за товар, на розрахунковий рахунок постачальника, або за домовленістю сторін, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту передачі товару на складі покупця, але не пізніше дати поставки наступної партії товару (п. 2.3 договору№449 ).

Пунктом 3.1 договору №449 встановлено, що постачання товару здійснюється на підставі накладних на відпустку товару, в яких указується найменування товару, його кількість, ціна за згодою сторін, а також надається вся необхідна документація (товаротранспортна накладна, податкові накладні, сертифікати якості, сертифікати відповідності і т.п.).

Відповідно до п. 7.1 договору даний договір вступає в законну силу в день підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2021 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Таким чином, на момент укладання договору постачання товарів №449 від 23.06.2021 заборгованість відповідача за попередніми поставками склала 113.405,69 грн.

Доказів оскарження, визнання недійсним або розірванням договору постачання товарів №449 від 23.06.2021 суду не надано.

Як свідчать матеріали справи позивач в період з червня 2021 по 31.12.2021 (дата спливу строку дії договору) поставив відповідачу товар на загальну суму 118.091,20 грн, про що свідчать видаткові накладні №БСР00001340 від 24.06.2021, №БСР00001548 від 15.07.2021 та специфікації до них.

Зазначені документи містять підпис обох сторін та скріплені печатками підприємств.

Доказів наявності претензії щодо кількості або якості отриманого товару суду не надано.

Відповідач частково виконав зобов`язання щодо оплати отриманого товару на суму 47.158,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №727 від 16.07.2021.

Невиконання відповідачем зобов`язань за договором №449 від 23.06.2021 щодо повної оплати поставленого товару стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем зобов`язань щодо поставки товару відповідачу на загальну суму 118.091,20 грн в рамках договору №449 від 23.06.2021. Крім того, факт наявності у відповідача заборгованості в розмірі 113.405,69 грн, яка виникла у зв`язку неналежним виконанням покупцем зобов`язань за договором №199 від 25.07.2019, підтверджена сторонами під час укладання договору №449 від 23.06.2021.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Матеріали справи містять докази часткової оплати відповідачем обумовленого в договорі товару та докази отримання цього товару уповноваженим представником ПП «Торговий Дім «Січ».

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення заборгованості у розмірі 184.338,89 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у розмірі 2765,08 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов приватного підприємства «Санрайз Плюс» до приватного підприємства «Торговий Дім «Січ» про стягнення 184.338,89 грн задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства «Торговий Дім «Січ» (69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, буд. 5, кв. 39, ідентифікаційний код 35148048) на користь приватного підприємства «Санрайз Плюс» (92905, Луганська область, Сєвєродонецький район, м. Кремінна, вул. Слобожанська, буд. 101, ідентифікаційний код 37705489) 184.338,89 грн) сто вісімдесят чотири тисячі триста тридцять вісім грн. 89 коп) заборгованості (в тому числі ПДВ 20%), 2.765,08 грн (дві тисячі сімсот шістдесят п`ять грн 08 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07 червня 2022 року.

Суддя О.В. Федорова