Рішення

від 31.05.2022 по справі 909/30/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/30/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Енд Таєрс"

про стягнення коштів в сумі 337680 грн 00 коп.

за участі:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: представник не з"явився

встановив: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Енд Таєрс" про стягнення коштів в сумі 337680 грн 00 коп.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

14.01.2022 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначити розгляд справи по суті на 07.02.2022 (ухвала від 14.01.2022).

07.02.2022 суд, враховуючи неявку сторін та у зв`язку з високим рівнем епідемічної небезпеки на території Івано-Франківської області та стрімким збільшенням кількості хворих працівників суду, відклав розгляд справи на 28.03.2022 (ухвала від 07.02.2022).

28.02.2022 судове засідання не відбулося у зв"язку із військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, відповідно до указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

18.05.2022 суд повідомив сторін, про те що розгляд справи відбудеться 01.06.2022.

Відповідач в судове засідання не з"явився, причин нез"явлення не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Копію ухвали про відкриття провадження у справі та ухвали-повідомлення суд надсилав відповідачу на адресу, що зазначена в позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поштові відправлення, які суд надсилав відповідачу, повернулись до суду із відміткою відділення Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог суду.

Крім того, суд здійснив спробу передати відповідачу телефонограму на номер телефону зазначений у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак за вказаним номером оператор повідомив, що цей номер не є дійсним.

Згідно з ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 01.06.2022 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач згідно з усною домовленістю на підставі виставленого відповідачем рахунку перерахував 337680 грн 00 коп. попередньої оплати за товар - навантажувач. Однак відповідач зобов"язань щодо поставки не виконав, отримані кошти не повернув, що стало підставою для звернення до суду. Позовні вимоги обґрунтовані ст. 205, 530, 610, 614, 615, 655 ЦК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів поставки товару чи повернення коштів не надав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Предметом позову є вимога про повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається із матеріалів справи 23.09.2021 та 29.09.2021 позивач, згідно з усною домовленістю та на підставі виставленого відповідачем рахунку -фактури №СФ-0000077 від 22.09.2021 перерахував відповідачу кошти в сумі 337680 грн 00 коп., в підтвердження чого подав копії платіжних доручень, а саме № 145 від 23 вересня 2021 року та 29 вересня 2021 року. В поданих платіжних дорученнях в призначенні платежу вказано "авансовий внесок згідно рахунку -фактури №СФ-0000077 від 22.09.2021".

08.10.2021 з метою досудового врегулювання спору позивач на адресу відповідача направив претензію №б/н з вимогою поставити товар узгоджений сторонами, докази направлення приєднані до матеріалів справи.

23.11.2021 позивач на адресу відповідача направив вимогу про повернення коштів, докази чого знаходяться в матеріалах справи. Однак вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

Статтею 175 ГК України визначено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Приписами ч.1 ст.202, ч.1 ст.626 ЦК України, встановлено, що договором/правочином є домовленість двох або більше сторін/дія особи, спрямована на встановлення/набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (надалі за текстом - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та відповідачем є договором купівлі-продажу.

Як передбачено ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання визначеного варіанта правової поведінки продавця є виключно правом покупця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки закон не визначає форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі шляхом подання позову.

Відповідно до висновку щодо застосування норм права, викладеного у п. 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 по справі № 918/631/19, виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Зміст частини другої статті 693 ЦК України, яка передбачає право покупця вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, не містить жодних заборон з приводу того, щоб покупець заявив продавцю альтернативну вимогу: або поставити товар або повернути отриману передоплату.

У зв`язку з невиконанням боржником жодного з цих альтернативних зобов`язань, покупець може звернутись до суду із обраним ним способом захисту, зокрема просити суд стягнути з продавця сплачену суму попередньої оплати.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки положеннями частини другої статті 693 ЦК України не визначено строку виконання продавцем товару зобов`язання з повернення попередньої оплати за товар, то до цих правовідносин належить застосовувати положення частини другої статті 530 ЦК України, а саме продавець зобов`язаний повернути покупцю суму попередньої оплати за непоставлений своєчасно товару у семиденний строк з моменту пред`явлення вимоги.

За приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновок суду.

З системного аналізу викладеного вище законодавства та матеріалів справи слідує, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Таким чином, суд встановив, що спірні кошти - попередня оплата перерахована позивачем відповідачеві за існування достатніх правових підстав, а саме з правочину, укладеного у спрощений спосіб шляхом виставлення рахунку та підтвердження прийняття до виконання замовлення, тобто у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству.

Отже суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту невиконання відповідачем зобов"язань щодо поставки товару - навантажувача, відтак позов належить до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 5065 грн 20 коп., що підтверджується квитанцією ID № 6812-5639-1835-0612 від 04 січня 2022 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, враховуючи задоволення позовних вимог судовий збір в сумі 5065 грн 20 коп. покладає на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Енд Таєрс" про стягнення коштів в сумі 337680 грн 00 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Енд Таєрс", вул. Юності, буд. 33, с. Микитинці, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область,76494 (код 40009538) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1 ) 337680 (триста тридцять сім тисяч шістсот вісімдесят) грн 00 коп., а також 5065 (п"ять тисяч шістдесят п"ять) грн 20 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.06.2022

Суддя Т.В. Максимів