Рішення

від 05.06.2022 по справі 910/14822/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.06.2022Справа № 910/14822/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовомПублічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоклевер Україна»

про стягнення 18584,28 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоклевер Україна» про стягнення 18584,28 грн., з яких 16183,44 грн пені, 622,44 грн штрафу та 1778,40 грн штрафу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №14/23 про закупівлю (поставку) товарів від 23.12.2019 не поставив позивачу обумовлений договором товар, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 16183,44 грн (за період з 01.09.2020 по 30.11.2020), штраф у розмірі 622,44 грн (за прострочення поставки понад 20 днів) та штраф у розмірі 1778,40 грн (за односторонню відмову від виконання зобов`язання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 відкрито провадження у справі №910/14822/21; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/14822/21 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 31Б), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0105478533787, з якого вбачається, що ухвала суду від 15.09.2021 була отримана відповідачем 21.10.2021.

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/14822/21.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.12.2019 між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гоклевер Україна» (постачальник) укладено Договір №14/23 про закупівлю (поставку) товарів, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товар (продукцію) згідно з умовами договору (п. 1.1 договору), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору №14/23 про закупівлю (поставку) товарів від 23.12.2019 найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатку до договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору №14/23 про закупівлю (поставку) товарів від 23.12.2019 ціною договору є загальна сума цін на продукцію (вартість), що поставляється за даним договором.

Згідно з п. 2.2 Договору №14/23 про закупівлю (поставку) товарів від 23.12.2019 ціни на продукцію визначаються в додатку до договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору №14/23 про закупівлю (поставку) товарів від 23.12.2019 постачальник здійснює поставку продукції згідно з додатком до договору.

Згідно з п. 3.2 Договору №14/23 про закупівлю (поставку) товарів від 23.12.2019 місце, строк (термін) поставки продукції визначається в додатку до договору.

Відповідно до п. 5.3 Договору №14/23 про закупівлю (поставку) товарів від 23.12.2019 датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції. В разі якщо фактична передача продукції і дата підписання акту приймання-передачі не співпадають - до підписання акту приймання-передачі продукції, продукція вважається переданою покупцю на відповідальне зберігання.

Відповідно до п. 13.1 Договору №14/23 про закупівлю (поставку) товарів від 23.12.2019 даний договір набирає чинність з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеного в додатку до договору.

У Додатку №1 до Договору №14/23 про закупівлю (поставку) товарів від 23.12.2019 сторони визначили найменування продукції, її кількість та вартість. Зокрема, погодили, що загальна вартість продукції становить 8892,00 грн.

У п. 4 Додатку №1 зазначено, що постачальник здійснює поставку продукції автомобільним транспортом на умовах поставки DDP (Трипільска ТЕС) відповідно до правил Інкотермс-2010 за такими реквізитами вантажоодержувача: вул. Промислова, 1, м. Українка, Обухівський р-н, Київська обл., 08720.

Відповідно до п. 5 Додатку №1 строк поставки - протягом 5-ти робочих днів з дати отримання постачальником письмової заявки покупця.

Строк дії договору - з моменту укладення до 31.03.2020 (п. 9 Додатку №1).

Додатковою угодою №1 від 12.03.2020 до Договору №14/23 про закупівлю (поставку) товарів від 23.12.2019 сторони змінили строк дії договору до 31.12.2020.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №14/23 про закупівлю (поставку) товарів від 23.12.2019 не поставив позивачу обумовлений договором товар, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 16183,44 грн (за період з 01.09.2020 по 30.11.2020), штраф у розмірі 622,44 грн (за прострочення поставки понад 20 днів) та штраф у розмірі 1778,40 грн (за односторонню відмову від виконання зобов`язання).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом, сторони у п. 5 Додатку №1 погодили строк поставки - протягом 5-ти робочих днів з дати отримання постачальником письмової заявки покупця.

Позивачем долучено до позовної заяви копію письмової заявки вих. №08-1992 від 14.05.2020, в якій позивач, посилаючись на умови укладеного між сторонами Договору №14/23 про закупівлю (поставку) товарів від 23.12.2019, просив відповідача поставити продукцію, погоджену у Додатку №1 до вказаного договору, на загальну суму 8892,00 грн (з ПДВ).

При цьому, позивачем долучено до позовної заяви копію накладної Нової пошти №59800514588444, з якої вбачається, що поштова кореспонденція (документи) були направлена 20.05.2020.

У позовній заяві позивач пояснив, що за вказаною поштовою відправкою відповідачу була надіслана заявка на поставку товару вих. №08-1992 від 14.05.2020.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не було подано до суду, вказаних тверджень позивача не спростовано.

Відповідно до п. 1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Таким чином, враховуючи Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, суд дійшов висновку, що вказана заявка була отримана відповідачем 23.05.2020.

Отже, беручи до уваги строк виконання відповідачем обов`язку з поставки товару, який визначений у п. 5 Додатку №1 до договору (протягом 5-ти робочих днів з дати отримання заявки), суд дійшов висновку, що відповідач повинен був поставити позивачу товар (продукцію) у строк до 29.05.2020 включно.

Оскільки у вказаний строк відповідачем не було поставлено позивачу обумовлений Договором №14/23 про закупівлю (поставку) товарів від 23.12.2019 товар, позивач 21.07.2020 повторно звернувся до відповідача з листом вих. 08-3165 від 20.07.2020, в якому просив в найкоротший термін поставити продукцію відповідно до умов Договору №14/23 про закупівлю (поставку) товарів від 23.12.2019.

Вказаний лист був отриманий відповідачем 27.07.2020, що підтверджується роздруківкою Нової пошти, яка долучена позивачем до позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Станом на дату розгляду справи у суді відповідачем не надано, а матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем обов`язку з поставки товару за Договором №14/23 про закупівлю (поставку) товарів від 23.12.2019.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі 16183,44 грн (за період з 01.09.2020 по 30.11.2020) та штраф у розмірі 622,44 грн (за прострочення поставки товар понад 20 днів).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з п. 9.2 Договору №14/23 про закупівлю (поставку) товарів від 23.12.2019 у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 2% вартості продукції, з якої допущено прострочення, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 20 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, і крім цього постачальник відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання зобов`язань за цим договором, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплачених зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу (відповідно до п. 9.2 договору), суд дійшов висновку щодо їх обгрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоклевер Україна» пені у розмірі 16183,44 грн та штрафу у розмірі 622,44 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 1778,40 грн, нарахований на підставі п. 9.3 договору.

Так, у п. 9.3 Договору №14/23 про закупівлю (поставку) товарів від 23.12.2019 сторонами погоджено, що у випадку односторонньої відмови постачальника від виконання своїх зобов`язань щодо поставки продукції постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі не менше 20% ціни договору.

Суд зазначає, що за змістом наведеного пункту сторони передбачили відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20% від ціни договору саме за односторонню відмову постачальника від виконання своїх зобов`язань щодо поставки продукції.

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів, що відповідач вчиняв дії, які могли б мати наслідком зміну чи припинення його зобов`язання з поставки товару, а саме по собі невиконання відповідачем зобов`язання у встановлений строк не припиняє зобов`язання боржника, не змінює узгоджений строк та спосіб його виконання.

Аналогічна правова позиція щодо тлумачення подібного за змістом пункту договору викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №903/198/19.

Таким чином, оскільки невиконання відповідачем зобов`язання у встановлений строк з поставки товару не припиняє зобов`язання боржника, не змінює узгоджений строк та спосіб його виконання та, відповідно, не є односторонньою відмовою від договору, суд вважає необгрунтованими позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоклевер Україна» штрафу, нарахованого на підставі п. 9.3 Договору №14/23 про закупівлю (поставку) товарів від 23.12.2019 (за односторонню відмову від виконання зобов`язання), у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні вказаної частини позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центренерго» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоклевер Україна» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 31Б; ідентифікаційний код: 37954461) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49; ідентифікаційний код: 22927045) в особі Трипільської ТЕС пеню у розмірі 16183 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят три) грн. 44 коп., штраф у розмірі 622 (шістсот двадцять дві) грн 44 коп. та судовий збір у розмірі 2052 (дві тисячі п`ятдесят дві) грн 78 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 06.06.2022.

Суддя М.Є.Літвінова