Рішення

від 30.09.2021 по справі 910/247/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2021Справа № 910/247/21

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАБІР`Я"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АЛМАЗ-ТЕРМ"

про стягнення 82 656,00 грн,

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАБІР`Я" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ-ТЕРМ" про стягнення 82 656,00 грн, з яких 80 000,00 грн основного боргу, три проценти річних у розмірі 2 400,00 грн та 256,00 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 2019/01 від 01.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/247/21, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив, додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 16.01.2021 про відкриття провадження у справі № 910/247/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03148, місто Київ, ПРОСПЕКТ ЛЕСЯ КУРБАСА, будинок 2 Б.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 16.01.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте відповідач в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2019 між Приватним акціонерним товариством "ЗАБІР`Я" (після зміни 30.05.2020 організаційно-правової форми - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАБІР`Я", далі - Товариство, позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АЛМАЗ-ТЕРМ" (надалі - Підприємство, позичальник) укладено договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 2019/01 (далі - договір).

За умовами пунктів 1.1, 1.2 договору позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу на безвідсотковій (безвідплатній) основі, а останній зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк.

Відповідно до пункту 2.1 договору сума позики становить 80000 грн.

Позикодавець надає позику протягом 5 робочих днів з моменту підписання цього договору в безготівковій формі (пункти 2.2, 2.3 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що строк позики становить три місяці з дати підписання договору - до 01.12.2019.

За змістом пункту 5.1 договору останній набуває чинності з моменту перерахування суми позики позичальнику і діє до моменту його остаточного виконання.

На виконання умов договору Товариство перерахувало на рахунок Підприємства поворотну фінансову допомогу в розмірі 80000 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 474 від 01.03.2019.

З огляду на те, що Підприємство в установлені договором строки суму позики Товариству не повернуло, останнє звернулося до Підприємства з претензією № 11 від 23.01.2020, однак відповіді або грошових коштів не отримало.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).

Частиною 2 статті 1049 ЦК України передбачено, що позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи вбачається, що Товариство перерахувало на рахунок Підприємства поворотну фінансову допомогу в розмірі 80000 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 474 від 01.03.2019.

Водночас, Підприємство в обумовлені договором строки повернення грошових коштів у сумі 80000 грн не здійснило, чим допустило прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Підприємства заборгованості в загальному розмірі 80000 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нараховані за період з 01.12.2019 по 15.12.2020 на суму позики в розмірі 80000 грн три проценти річних у розмірі 2400 грн та 256 грн інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Разом із цим, суд вважає за необхідне наголосити на положеннях статті 253 ЦК України, за якими перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (дана позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15, від 08.10.2018 у справі № 927/490/18).

Наведені приписи законодавства не були враховані Товариством при визначені початку періоду прострочення виконання Підприємством зобов`язань з повернення суми позики, у зв`язку з чим суд зауважує, що такий період розпочинається з 02.12.2019, тобто з наступного дня після кінцевого строку повернення позики.

Утім, наведені обставини не вплинули на правильність арифметичних розрахунків Товариства інфляційних втрат та трьох процентів річних, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення даних компенсаційних виплат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-80, 86, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАБІР`Я" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ-ТЕРМ" про стягнення 82 656,00 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АЛМАЗ-ТЕРМ" (03148, місто Київ, ПРОСПЕКТ ЛЕСЯ КУРБАСА, будинок 2 Б; ідентифікаційний код 41493188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАБІР`Я" (08145, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Забір`я; ідентифікаційний код 00476665) 80000 (вісімдесят тисяч) грн суми боргу, три проценти річних у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) грн, 256 (двісті п`ятдесят шість) грн інфляційних втрат, а також 2 102 (дві тисячі сто дві) грн судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 06.06.2022.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ