Рішення

від 14.12.2021 по справі 910/13499/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.12.2021Справа № 910/13499/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Л"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша зернова біржа"

про стягнення боргу за договором поставки в розмірі 1 760 108,50 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 15.12.2021,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Л" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша зернова біржа" (далі - відповідач, Біржа) про стягнення боргу за договором поставки в розмірі 1 760 108,50 грн, з яких 1 709 697,22 грн боргу, 33 508,77 грн інфляційних втрат та 16 902,51 грн три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача договірних обов`язків за договором поставки № 26-03/2021/П від 26.03.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в справі № 910/13499/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.09.2021, встановлено сторонам строки на вчинення процесуальних дій.

У зв`язку з неявкою представників сторін у судове засідання 15.09.2021 підготовче засідання відкладено на 11.10.2021.

Судове засідання, відкладене на 11.10.2021, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Джарти В. В. на лікарняному.

Ухвалою від 21.10.2021 підготовче засідання у справі призначено на 08.11.2021.

Ухвалою від 08.11.2021 виправлено допущену в ухвалах Господарського суду міста Києва від 28.08.2021, 15.09.2021 та 21.10.2021 описку в частині зазначення назви відповідача.

У судовому засіданні 08.11.2021 було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи та у задоволенні клопотання про колегіальний розгляд справи, продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів в порядку статті 177 ГПК України та оголошено перерву до 22.11.2021.

За наслідками судового засідання 22.11.2021 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судовому засіданні 15.12.2021.

Під час судового засідання 15.12.2021 представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені в позовній заяві.

У свою чергу представник відповідача проти позову заперечував, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2021 між ТОВ "Восток-Л", як продавцем, та ТОВ "Перша зернова біржа", як покупцем, (Покупець або Відповідач) було укладено договір поставки № 26-03/2021/П (далі - договір).

За умовами договору продавець взяв на себе зобов`язання поставити покупцю пшеницю 2-го та 3-го класу врожаю 2020 року (далі - товар), а покупець взяв на себе зобов`язання прийняти та оплатити товар. Кількість товару було визначено сторонами договору у 600,0 тонн +/- 5%. Ціна одиниці товару 6 500 грн за 1 тонну з ПДВ (пункт 1.1. договору).

Місцем поставки товару було визначено склад продавця за адресою вул. Нова, 33, с. Чистопілля, Токмацький (нині Пологівський) район Запорізької області, 71725 (пункт 2.1 договору). Підтвердженням факту поставки товару сторони договору визначили підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної (видаткових накладних) на відповідну партію (пункт 2.4 договору).

Покупець повинен сплатити вартість товару з ПДВ протягом 14-ти календарних днів з моменту поставки товару (пункт 3.6 договору).

У той же день продавець на підставі договору поставки виставив на ім`я покупця рахунок № 13 від 26.03.2021, згідно якого за 558,4 тонни пшениці 3 класу врожаю 2020 року по ціні 5 701,57 грн за тонну без ПДВ підлягало оплаті всього 3 183 857,21 грн без ПДВ, сума ПДВ 445 740,01 грн, всього з ПДВ 3 629 697,22 грн.

Поставки товару продавцем покупцю за договором і документи, якими оформлювалися передання окремих партій:

05.04.2021 130,3 тонни пшениці третього класу на загальну суму 846 949,35 грн з ПДВ (видаткова накладна № 32, акт приймання-передачі товару № 1);

06.04.2021 39,88 тонн пшениці третього класу на загальну суму 259 219,80 грн з ПДВ (видаткова накладна № 33, акт приймання-передачі товару № 2);

07.04.2021 122,88 тонн пшениці третього класу на загальну суму 798 719,39 грн ПДВ (видаткова накладна № 34, акт приймання-передачі №3);

08.04.2021 192,08 тонн пшениці третього класу на загальну суму 1 248 519,04 грн з ПДВ (видаткова накладна № 35, акт приймання-передачі товару № 4);

09.04.2021 73,26 тонн пшениці третього класу на загальну суму 476 189,64 грн з ПДВ (видаткова накладна № 36, акт приймання-передачі товару № 5);

Всього було здійснено поставку 558,4 тонн пшениці третього класу на загальну суму 3 629 597,22 грн з ПДВ.

У процесі виконання договору продавцем також було складено і зареєстровано в установленому порядку наступні податкові накладні: № 1 від 05.04.2021: товар - пшениця 3 класу, кількість 130,3 тонн, обсяг постачання 742 938,03 грн, ПДВ 104 011,3242 грн; № 2 від 06.04.2021: товар - пшениця 3 класу, кількість 39,88 тонн, обсяг постачання 227 385,79 грн, ПДВ 31 834,0106 грн; № 3 від 07.04.2021: товар - пшениця 3 класу, кількість 122,88 тонн, обсяг постачання 700 631,04 грн, ПДВ 98 088,3456 грн; № 4 від 08.04.2021: товар - пшениця 3 класу, кількість 192,08 тонн, обсяг постачання 1 095 192,14 грн, ПДВ 153 326, 8996 грн; № 5 від 09.04.2021: товар - пшениця 3 класу; кількість 73,26 тонн, обсяг постачання 417 710,21 грн, ПДВ 58 479,4294 грн.

Покупець оплатив поставлений Продавцем товар частково на загальну суму 1 920 000,00 грн наступними платіжними документами: платіжне доручення № 100 від 09.04.2021 на суму 600 000,00 грн; платіжне доручення № 105 від 16.04.2021 на суму 300 000,00 грн; платіжне доручення № 110 від 16.04.2021 на суму 320 000,00 грн; платіжне доручення № 118 від 27.04.2021 на суму 250 000,00 грн; платіжне доручення № 158 від 24.05.2021 на суму 350 000,00 грн; платіжне доручення № 197 від 05.08.2021 на суму 100 000,00 грн.

Поставка товару позивачем закінчилася 09.04.2021. Відповідач повинен був оплатити Товар повністю до 23.04.2021 включно. Отже починаючи з 24.04.2021 року у Відповідача виникла прострочена заборгованість за поставлений Позивачем Товар.

Залишок боргу покупця перед продавцем за договором складає станом на день звернення із позовом до суду становить 1 709 597,22 грн з ПДВ.

У порядку досудового врегулювання спору 18.06.2021 позивач направив на адресу Біржі вимогу, яка залишена відповідачем без виконання, що зумовило звернення Товариства із цим позовом до суду, у межах якого крім суми боргу позивач також просить суд стягнути 33 508,77 грн інфляційних втрат та 16 902,51 грн три проценти річних.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Біржа в своєму відзиві стверджує про відсутність заборгованості, оскільки відсутні документи первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводився розрахунок заборгованості.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, щодо позову, господарський суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільний кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Норми вказаної статті кореспондуються із приписами статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

У силу вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, умовами пункту 3.3 та 3.6 договору сторонами погоджена оплата шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 14-ти календарних днів з моменту поставки товару.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що товар поставлений позивачем відповідачу 09.04.2021, граничний строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором настав 23.04.2021.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок невиконання обов`язку з оплати поставленого товару в повному обсязі, за відповідачем обліковується заборгованість спірним договором в сумі 1 709 597,22 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 33 508,77 грн інфляційних втрат та 16 902,51 грн три проценти річних за період з 24.04.2021 по 12.08.2021.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційної складової боргу, суд дійшов висновку про те, що до стягнення з відповідача підлягає три проценти річних у розмірі 16 902,51 грн та 33 508,77 грн інфляційних втрат.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд критично оцінює заперечення відповідача щодо відсутності первинних документів з огляду на наявність в матеріалах справи видаткових накладних № 2 від 05.04.2021, № 32 від 06.04.2021, № 34 від 07.04.2021, № 35 від 08.04.2021, № 36 від 09.04.2021 та актів приймання-передачі товару № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, скріплених підписом директора ҐБіржі та засвідчених печаткою відповідача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, позовні вимоги Товариства, є обґрунтованими, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Л" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша зернова біржа" про стягнення боргу за договором поставки в розмірі 1 760 108,50 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша зернова біржа" (03150, місто Київ, вул. Антоновича, будинок 172, офіс 1317-1; ідентифікаційний код 44037155) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Л" (71725, Запорізька обл., Токмацький р-н, село Чистопілля, ВУЛИЦЯ НОВА, будинок 33; ідентифікаційний код 37153788) 1 709 697,22 грн (один мільйон сімсот дев`ять тисяч шістсот дев`яносто сім гривень 22 копійки) основного боргу, 16 902,51 грн (шістнадцять тисяч дев`ятсот дві гривні 51 копійку) три проценти річних, 33 508,77 грн (тридцять три тисячі п`ятсот вісім гривень 77 копійок) інфляційних втрат та 26 401,63 грн (двадцять шість тисяч чотириста одну гривню 63 копійки) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 06.06.2022.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ