Рішення

від 06.06.2022 по справі 930/797/22

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/797/22

№2/930/482/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2022 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Алєксєєнка В.М.

при секретарі Путій З.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що в березні місяці 2022 року вона домовилась із відповідачкою - ОСОБА_2 про те, що вона продасть її належну їй на праві приватної власності земельну ділянку загальним розміром 2.3472 га., кадастровий номер 0523055600:02:001:0161, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розміщена на території колишньої Ситковецької селищної ради Немирівського району.

Позивачка зобов`язувалась сплатити відповідачці 70 000 (сімдесят тисяч ) гривень, що і зробила, про що свідчать його її розписка, підписана нею власноручно, яка зараз знаходиться у позивачки.

Вказана земельна ділянка належить відповідачці на підставі успадкування нею за заповітом після смерті її матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дашів Гайсинського району.

Маючи намір на нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу купленої позивачкою земельної ділянки, вона звернулась до нотаріуса Немирівського нотаріального округу, однак, її було повідомлено про те, що нотаріально посвідчити вказаний договір купівлі-продажу можливо лише при наявності відповідачки в нотаріальній конторі із відповідними документами, які посвідчують її особу.

Позивачка звернулась до відповідачки з метою посприяти нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, однак, вона відмовила її в цьому, зіславшись на стан здоров`я, відсутність бажання, коштів та вільного часу.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачка свідомо ухиляється від нотаріального посвідчення договору, позивачка змушена звернутись до суду із даним позовом.

Сторони в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви, у яких вимоги позовної заяви підтвердили, просили їх задовольнити, розглянути справу без їх участі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За вказаних обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами договору було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов договору передбачених ч.1 ст. 638, ст. ст. 655-657 ЦК України.

Згідно ст.ст. 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбаченими п.4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідност. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен укладатись у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

У відповідності зіст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004р. N952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1. ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі і право власності на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

При вирішенні справи по суті суд приймає до уваги правову позицію, яка викладена в Постанові ВСУ № 6-1288цс17 від 06 вересня 2017 року, згідно якої суди дійшли неправильного висновку про те, що норма ч. 2ст. 220 ЦК Українине застосовується до спірних правовідносин у зв`язку з необхідністю державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна. Однією з умов застосування ч. 2ст. 220 ЦК Українита визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. Відповідно до п. 13постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 рокупри розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

ВСУ в своїй Постанові від 04 жовтня 2017 року зазначив, що однією з умов застосування частини другоїстатті 220 ЦК Українита визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість.

Таким чином, суд, дослідивши надані письмові докази в сукупності, дійшов висновку, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідност. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд констатує, що позивач письмовими доказами по справі довів правомірність та обґрунтованість позовних вимог, а отже, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 220,328,334,638,639,657 ЦК України, ст.ст. 82, 200, 206, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним, визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку загальним розміром 2.3472 га., кадастровий номер 0523055600:02:001:0161, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розміщена на території Райгородської сільської ради Гайсинського району Вінницької області (колишньої Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області).

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В.М. Алєксєєнко