Рішення

від 01.06.2022 по справі 753/2550/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2550/22

провадження № 2/753/4139/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поллі-Київ» про встановлення факту припинення трудових відносин,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся в Дарницький районний суд м. Києва із позовною заявою до ТОВ «Поллі-Київ», в якій просив розірвати трудовий договір, укладений між ним та відповідачем.

Позовна заява обґрунтована тим, що 06.05.2011 між позивачем та відповідачем було укладено трудовий договір, за умовами якого позивач був прийнятий до ТОВ «Поллі-Київ» на посаду директора з окладом згідно штатного розпису. В жовтні 2021 року позивач звернувся до загальних зборів товариства із заявою про звільнення його з посади директора, однак вказана заява залишилася нерозглянутою, що порушує його трудові права.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 18.02.2022 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від сторін до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді, однак відзив на позовну заяву до суду не подав.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є директором ТОВ «Поллі-Київ», про що свідчить інформація розміщена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Учасниками ТОВ «Поллі-Київ» є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким належать 2 % та 98% відповідно статутного капіталу товариства.

15.10.2021 позивачем на ім`я засновників товариства була направлена заява від 11.10.2021 про звільнення його з посади за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП та проведення протягом 14 днів загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про звільнення.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

За змістом ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Статтею 36 КЗпП України передбачені підстави припинення трудового договору.

Згідно зі ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Згідно ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", до компетенції загальних зборів учасників належать: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Відповідно до ч. ч. 1-4, 13 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Згідно частини 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 36 КЗпП України передбачені підстави припинення трудового договору, до яких, зокрема, належать угода сторін; закінчення строку (п.п. 2, 3 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.ст. 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. ст. 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45).

Нормою частини 1 ст. 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до вимог ст. 232 КЗпП України трудові спори безпосередньо розглядаються в судах.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано копії заяв про звільнення та факт направлення позивачем їх учасникам товариства.

Як зазначає позивач, загальні збори товариства не були зібрані, оскільки основний учасник товариства Поллі Холдінгс Лімітід Кіпр припинив свою діяльність.

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Такого висновку за схожих обставин дійшов Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 року у справі № 758/1861/18.

Отже, судом встановлено, що станом на момент розгляду справи загальні збори учасників товариства щодо прийняття рішення про звільнення позивача з посади директора за його власним бажанням на підставі поданої заяви не проведено, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань досі містяться відомості про позивача, як директора відповідача.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

За правилами ст. 22 Кодексу законів про працю України відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при припиненні трудового договору залежно від роду і характеру занять не допускається.

З приписів чинного законодавства вбачається, що елементом конституційного права особи на працю є й право бути звільненим.

При цьому, згода роботодавця на розірвання трудового договору з ініціативи працівника за статтею 38 КЗпП України не передбачано, тобто у роботодавця немає вибору між тим, щоб звільняти чи не звільняти працівника після того, як працівник звернувся із заявою про звільнення з роботи за власним бажанням, в такому випадку, роботодавець зобов`язаний вчинити усі дії зі свого боку для розірвання трудового договору. Своєю заявою про звільнення з роботи за власним бажанням працівник розпочинає процес звільнення, який, за умови, що таке бажання продовжує діяти, має бути завершений, за загальним правилом, через два тижні. Таким чином, подання заяви про звільнення з роботи за власним бажанням є юридичним фактом, який за спливом двох тижнів має свої юридичні наслідки - розірвання трудового договору.

Відтак, за належного виконання умов статті 38 КЗпП України, розірвання трудового договору - це активний процес обох сторін, спрямований на завершення трудових відносин між працівником та працедавцем.

Однак, оскільки роботодавець не вчиняє дій для розірвання трудового договору, право працівника бути звільненим реалізується шляхом визнання судом факту припинення трудових відносин з таким роботодавцем за умови, що судом буде встановлено, що працівник звертався до роботодавця з заявою про звільнення за власним бажанням.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що позивач 15.10.2021 направив учасникам товариства заяву від 11.10.2021 про звільнення за власним бажанням, однак його заява роботодавцем була проігнорована, суд вважає, що позов підлягає задоволенню шляхом встановлення факту припинення трудових відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Поллі-Київ».

Оскільки закон зобов`язує попереджати роботодавця за два тижні про реалізацію права на розірвання трудового договору, а позивачем відповідна заява направлена 15.10.2021, то трудові відносини є припиненими з 29.10.2021.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 23, 81, 89, 141, 258, 259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поллі-Київ» на підставі заяви ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням від 15.10.2021 за частиною 1 статті 38 КЗпП України з 29.10.2021.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поллі-Київ» та користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Поллі-Київ», адреса Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 25, код ЄДРПОУ 35520742.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Заставенко