Рішення

від 02.06.2022 по справі 520/27765/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 червня 2022 року № 520/27765/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімфармінвест" про стягнення податкового боргу,

установив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд стягнути до бюджету України кошти у розмірі 46893,59 грн у рахунок погашення податкового боргу з ТОВ "Хімфармінвест".

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем добровільно не погашено грошові зобов`язання на загальну суму 46893,59 грн., а саме: 7816,60 грн. податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів, а також 39077,99 грн. мита на товари.

Ухвалою від 24.12.2021 відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався. Ухвала про відкриття провадження направлена за адресою місцезнаходження відповідача та ним отримана, що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно зі статтею 272 Митного кодексу України ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

У відповідності до статті 377 Митного кодексу України товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

Отже, відповідно до положень Митного кодексу України та Податкового кодексу України, ввезення товарів на митну територію України є об`єктом оподаткування митними платежами - ввізним митом, акцизним податком та податком на додану вартість.

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до статті 278 Митного кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Частиною 2 статті 293 Митного кодексу України особою, на яку покладається обов`язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

В пункті 57.3 статті 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Судовим розглядом встановлено, що фахівцями позивача проведено документальну невиїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів по товарам оформлених за митними деклараціями від 04.08.2017 № UA100020/2017/306945, від 10.08.2017 № UA100020/2017/307259, від 19.08.2017 № UA100020/2017/307637, від 21.08.2017 № UA100020/2017/307674, від 29.08.2017 № UA100020/2017/307961

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 21.05.2019 № 1721/20-40-14-15-06/36460606, яким встановлено порушення підпункту 1,3 частини 3 статті 44, пункту 6 частини 8 статті 257, статті 278, пункту 1 частини 1 статті 279, частини 1 статті 293, частини 1 статті 295 Митного кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті мита на на суму 31262,39 грн та порушення пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого знижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 6252,48 грн..

У зв`язку із виявленими порушенням податкового законодавства, на підставі вказаного акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000311415 від 04.06.2019, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності у сумі 39077,99 грн, в тому числі основний платіж 31262,39 грн, штрафні санкції 7815,60 грн та податкове повідомлення-рішення від04.06.2019 № 0000321415, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 7815,60 грн, в тому числі основний платіж 6252,48 грн та штрафні санкції 1563,12 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення отримано підприємством-відповідачем, що підтверджується відповідним підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.29).

Відповідач зазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржував в адміністративному чи судовому порядку. Доказів протилежного суду не подано.

Внаслідок несплати податкового боргу позивачем в порядку статті 59 ПК України направлено відповідачу на його податкову адресу податкову вимогу форми «Ю» від 20.06.2019 № 57-17 (а.с.30), яка підприємством отримана, що підтверджено підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.30). Вказана вимога не оскаржена, доказів протилежного суду не надано.

Отже, суми грошових зобов`язань, визначені цими податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженими. Доказів сплати цієї суми у визначених законом 10-денний строк суду не подано. Отже, ці суми є податковим боргом відповідача.

В силу вимог пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 41.1,41.2 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Приписами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Харківській області обґрунтовані, документально підтверджені, узгоджуються з вимогами чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат між сторонами відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімфармінвест» (м.Харків, проспект Московський, 90, ЄДРПОУ 36460606) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути до бюджету України з Товариства з обмеженою відповідальністю « Хімфармінвест» суму податкового боргу у розмірі 46893 (сорок шість тисяч вісімсот дев`яносто три) грн 59 коп .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зоркіна Ю.В.