Постанова

від 06.06.2022 по справі 200/11197/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року справа №200/11197/21

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року (повне судове рішення складено 08 листопада 2021 року в м. Слов`янську) у справі № 200/11197/21 (суддя в І інстанції Ушенко С.В.) за позовом Державного агентства водних ресурсів України до Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», третя особа Головне управління ДПС у Донецькій області про анулювання дозволу на спеціальне водокористування,

УСТАНОВИВ:

Державне агентство водних ресурсів України звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління ДПС у Донецькій області про анулювання дозволу на спеціальне водокористування від 31.08.2012 № УКР-ДОН 5328.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області було видано Приватному акціонерному товариству «Азовзагальмаш» дозвіл на спеціальне водокористування № УКР-ДОН 5328 від 31.08.2012 терміном дії до 01.10.2015, який подовжено на період проведення антитерористичної операції відповідно до пункту 15 статті 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Листом від 07.06.2021 № 1228/0/06-21 Головне управління ДПС у Донецькій області повідомило Державне агентство водних ресурсів України про несплату рентної плати Приватним акціонерним товариством «Азовзагальмаш» та необхідність вжиття заходів відповідно до законодавства.

Враховуючи зазначений лист Головного управління ДПС у Донецькій області і посилаючись на приписи ст. 55 Водного кодексу України, Державне агентство водних ресурсів України просило суд анулювати дозвіл на спеціальне водокористування, виданий Приватному акціонерному товариству «Азовзагальмаш».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року позов задоволено у повному обсязі.

Анульовано дозвіл на спеціальне водокористування від 31.08.2012 № УКР-ДОН 5328, виданий Приватному акціонерному товариству «Азовзагальмаш» (ЄДРПОУ 13504334, 87535, Донецька обл., м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд. 1).

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду та закрити провадження в справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1).

Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22 травня 2022 року №2263-ІХ затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення в Україні правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, зазначена постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів справи.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивач Державне агентство водних ресурсів України центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів. Діяльність агентства спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України черезМіністра захисту довкілля та природних ресурсів,через що належить до суб`єктів владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач Приватне акціонерне товариство «Азовзагальмаш» згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною особою, код ЄДРПОУ 13504334, місце реєстрації: 87535, Донецька область, м. Маріуполь, площа Машинобудівників, буд. 1.

31 серпня 2012 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області видано Приватному акціонерному товариству «Азовзагальмаш» дозвіл на спеціальне водокористування № УКР-ДОН 5328 від 31.08.2012 терміном дії до 01.10.2015, який подовжено на період проведення антитерористичної операції відповідно до пункту 15 статті 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (а.с. 11-19).

Головним управлінням ДПС у Донецькій області на адресу Державного агентства водних ресурсів України направлено лист від 07.06.2021 №1228/0/06-21, яким проінформовано про несплату Приватним акціонерним товариством «Азовзагальмаш» рентної плати за спеціальне використання води та вжиття заходів відповідно до законодавства.

Листом № 3537/5/11-21 від 14.06.2021 Державне агентство водних ресурсів України звернулося до відповідача із пропозицією протягом 10 робочих днів сплатити заборгованість з рентної плати за спеціальне використання води (а.с. 9).

У зв`язку з отриманням листа Головного управління ДПС у Донецькій області від 07.06.2021 № 1228/0/06-21 про несплату Приватним акціонерним товариством «Азовзагальмаш» рентних платежів, на підставі ст. 55 Водного кодексу України Державне агентство водних ресурсів звернулось з позовом до адміністративного суду про анулювання дозволу на спеціальне водокористування, виданого Приватному акціонерному товариству «Азовзагальмаш».

22 вересня 2021 року відповідач на адресу місцевого суду подавав клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про закриття провадження у справі.

В подальшому судом першої інстанції прийнято рішення по суті спору, яке оскаржено відповідачем.

Мотивами апеляційної скарги визначено саме порушення місцевим судом юрисдикційної належності розгляду цієї справи.

Отже, апеляційний суд спочатку оцінює дотримання місцевим судом норм процесуального права із зазначеного питання.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Так, відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим, вбачається, що ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2016 у справі № 910/3262/16 порушено провадження про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (код ЄДРПОУ 13504334), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника. 21.04.2016 на офіційному сайті Вищого господарського суду України під номером 30700 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (код ЄДРПОУ 13504334).

Згідно з відомостями, які наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш» (код ЄДРПОУ 13504334) змінило тип товариства з публічного на приватне.

Станом на теперішній час справа про банкрутство ПрАТ «Азовзагальмаш» перебуває на стадії розпорядження майном.

В силу норм ч. 6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство розглядаються господарськими судами у порядку, передбаченому цим кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 зазначеного Кодексу, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (ч. 9 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, 21.10.2019 набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до ст. 1 якого банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

У відповідності до ч. 2 ст.7 вказаного кодексу, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Виходячи зі змісту положень Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Отже, норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що у провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/3262/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», розгляд вимог Державного агентства водних ресурсів України до ПрАТ «Азовзагальмаш» віднесений до юрисдикції саме Господарського суду м. Києва. Тому провадження у справі № 200/11197/21 підлягає закриттю.

В той же час, мотивуючи відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, суд першої інстанції послався на правові норми, які втратили чинність 21.10.2019.

Так, у мотивувальній частині ухвали від 27.09.2021 у справі № 200/11197/21 місцевий суд зазначив: «Частиною четвертою статті 10 Закону України № 2343-ХП «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) визначено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України».

Тому, на підставі вказаної норми суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що «Оскільки спір у даній справі не майнового характеру і є таким, що не пов`язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, тому з огляду на суб`єктний склад сторін спору має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства».

Проте, постановляючи ухвалу від 27.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд залишив поза увагою те, що 21.10.2019 набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, ухвалу від 27.09.2021 у справі № 200/11197/21 постановлено на підставі правових норм, які втратили чинність станом на час розгляду справи судом першої інстанції.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду про застосування до спірних правовідносин правових норм, які втратили чинність, призвело до ухвалення судом незаконного і необґрунтованого рішення у справі.

Так само й правові висновки Великої Палати Верховного Суду, на які є посиланні в ухвалі від 27.09.2021, є такими, що сформовані до набуття чинності Кодексом України з процедур банкрутства та до втрати чинності Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому не можуть вважатися актуальними станом на час розгляду справи № 200/11197/21.

Внаслідок вказаних обставин, справу № 200/11197/21, яку не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, розглянуто Донецьким окружним адміністративним судом, тому судове рішення першої інстанції підлягає скасуванню повністю в апеляційному порядку, а провадження у справі підлягає закриттю.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до статті 7 Кодексу № 2597-УІІІ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц сформувала з цього приводу наступний правовий висновок: «Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства».

Отже, після набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства, який запровадив концентрацію всіх (не тільки майнових) вимог до боржника у провадженні господарського суду, який розглядає справу про банкрутство, правові висновки про те. що в межах справи про банкрутство розглядаються тільки вимоги до боржника, що мають майновий характер, тобто вартісну оцінку, втратили свою актуальність.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно із частиною першоюстатті 319 КАС Українисудове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідностаттями 238,240цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановленихстаттею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Згідно до п. 1 ч. 1ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки місцевий суд помилково розглянув справу у порядку адміністративного судочинства, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 238, частини першої статті 319 КАС України, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, п. 3 ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 319 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року скасувати, а провадження в справі № 200/11197/21 - закрити.

Повне судове рішення 07 червня 2022 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук