Рішення

від 30.05.2022 по справі 607/1965/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31.05.2022 Справа №607/1965/22 Провадження № 2/607/1669/2022

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Марциновської І.В.,

за участю: секретаря судового засідання Семенець Т.О.,

представника позивача Мелех О.Р. ,

представника третьої особи Пронкевич М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, комунальний заклад Тернопільської міської ради «Тернопільський міський центр соціальних служб» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

УСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до служби у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради з проханням влаштувати малолітню ОСОБА_5 до комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини» у зв`язку з тим, що відповідачка перебуває у матеріальній скруті, не працює, хворіє, має велику заборгованість з оплати комунальних послуг. Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 07.10.2020 малолітню ОСОБА_4 влаштовано до вказаного закладу на пів року.

У травні 2021 року ОСОБА_2 повторно звернулась до служби у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради з проханням продовжити термін перебування малолітньої дитини в комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини» у зв`язку з відсутністю у відповідачки роботи, лікуванням та складним матеріальним становищем. Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 02.06.2021 продовжено перебування малолітньої ОСОБА_4 у комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини» ще на пів року. Строк перебування дитини у вказаному закладі завершився 23.10.2021.

Так, працівниками служби у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради проведено обстеження умов проживання ОСОБА_2 та з`ясовано, що квартира потребує ремонту, в помешканні брудно, відсутні продукти харчування, одяг та взуття для дитини, немає умов для проживання дитини та її виховання.

З серпня 2021 року матір жодного разу не цікавилась розвитком та самопочуттям дитини. Батько дитини з моменту народження дівчинки не допомагав матеріально, не цікавився станом її здоров`я та не відвідував її.

При цьому з відповідачами проводились профілактичні бесіди про дотримання норм поведінки, роз`яснено обов`язки батьків щодо виховання дітей та попереджено про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1211 від 22.12.2021 затверджено висновок про відібрання малолітньої ОСОБА_4 від батьків без позбавлення їх батьківських прав.

За таких підстав з урахуванням заяви від 22.04.2022 позивач просить: 1). відібрати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без позбавлення їх батьківських прав; 2). стягнути з відповідачів на користь комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1309 гривень з кожного щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з кожного щомісячно, починаючи стягнення з 03.02.2022 і до досягнення дитиною повноліття.

21.02.2022 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.03.2022, наданий учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

18.03.2022 підготовче засідання відкладене на 08.04.2022 у зв`язку з неявкою учасників справи.

08.04.2022 підготовче засідання відкладене на 05.05.2022 у зв`язку з неявкою учасників справи.

Ухвалою від 05.05.2022, постановленою у судовому засіданні та занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 31.05.2022.

У судовому засіданні 11.05.2022 представник позивача органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради Мелех О.Р. позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила позов задовольнити. Пояснила, що за наслідками обстеження умов проживання дитини встановлено, що такі умови не відповідають потребам дитини. Також з відповідачами проведено профілактичну бесіду щодо необхідності виконання батьківських обов`язків. Відповідачі написали зави, що не заперечують щодо відібрання малолітньої дитини та її влаштування у сімейну форму виховання. Вважає, що відібрання дитини сприятиме захисту та реалізації її прав. При цьому немає підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав, оскільки існують шанси на те, що останні зацікавляться розвитком дитини та зможуть створити їй необхідні умови у майбутньому. Зазначила, що малолітню дитину необхідно передати органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, оскільки у неї відсутні родичі, які б виявляли бажання тимчасово нею опікуватись. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.

У судовому засіданні 11.05.2022 представник третьої особи комунального закладу Тернопільської міської ради «Тернопільський міський центр соціальних служб» Пронкевич М.Г. вважала, що є усі підстави для задоволення позову. Пояснила, що на даному етапі відібрання малолітньої дитини у відповідачів сприятиме захисту та реалізації прав дитини та відповідатиме її найкращим інтересам. У період перебування дитини у комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини» батьки не відвідували дитину жодного разу, не цікавились її розвитком та самопочуттям.

У судове засідання 31.05.2022 відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , належним чином повідомлені про дату, час і місце цього судового засідання, не з`явилися. Правом подання відзиву відповідачі не скористалися. Заяв чи клопотань на день розгляду справи від відповідачів до суду не надходило.

Ураховуючи наявність усіх умов, визначених ст. 280 ЦПК України, суд прийшов до переконання про можливість здійснення заочного розгляду даної справи та ухвалення за наслідками її розгляду заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замініють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Суд встановив, що батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Указане підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.05.2016, виданого Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільської області (а.с. 3).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.04.2016 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано (а.с. 13).

У подальшому 28.08.2019 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб та після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище ОСОБА_2 . Указане підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 14).

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 780 від 07.10.2020 за заявою ОСОБА_2 малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вирішено влаштувати до комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини» до 24.03.2021 (а.с. 11).

Також рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 405 від 02.06.2021 за заявою ОСОБА_2 вирішено продовжити термін перебування малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини» до 23.10.2021 (а.с. 12).

Відповідно до інформації комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради вих. № 222 від 17.11.2021 за період з 20.08.2021 ОСОБА_9 жодного разу не відвідувала свою малолітню дочку ОСОБА_4 , яка була влаштована в комунальне некомерційне підприємство «Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини», а тому адміністрація закладу не вбачає можливості для повернення дитини в сім`ю (а.с. 9).

Також органом опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради проведено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . За наслідками обстеження встановлено, що житлово-побутові умови не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, зокрема, для дитини не створено належні умови для проживання, в квартирі брудно, меблі поламані, наявний неприємний запах. Указане підтверджується копією акту обстеження умов проживання від 15.11.2021 (а.с. 10).

15.11.2021 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради заяви, в яких зазначили, що не заперечують проти відібрання від них малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та влаштування її у сімейну форму виховання (а.с. 16, 17).

З висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради вбачається, що відповідачі не виконують обов`язки щодо виховання та утримання своєї дитини, мають незадовільні житлово-побутові умови та не заперечують щодо відібрання від них малолітньої дитини та влаштування її у сімейну форму виховання. Відтак орган опіки та піклування вважає за доцільне відібрати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без позбавлення їх батьківських прав. Указаний висновок затверджений рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1211 від 22.12.2021 (а.с. 6-7).

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Такий обов`язок батьків передбачений і ч. 2 ст. 150 СК України.

Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

За змістом абз. 1 ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених п. 2-5 ч. 1 ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно з п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва тощо.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09, рішення від 17.07.2015) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Таким чином суд констатує безумовне право батьків на виховання дітей, однак вважає, що у даному випадку неможливо надати перевагу саме цьому праву, оскільки воно суперечить інтересам дітей, які мають першочергове значення при вирішенні справи.

Суд вважає, що позивач довів належними, допустимими та достатніми доказами, що відповідачі ОСОБА_9 та ОСОБА_3 по відношенню до дитини ОСОБА_4 не проявляють батьківської турботи та любові, не піклуються про її фізичний і духовний розвиток, не забезпечують дитину необхідним харчуванням та одягом, а також не спілкуються з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. При цьому держава приймає міри для надання відповідачам можливості покращити житлово-побутові умови та налагодити взаємовідносини зі своєю дитиною.

За таких підстав суд доходить висновку, що ОСОБА_9 та ОСОБА_3 ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітньої дитини ОСОБА_4 , а тому позов в частині відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав є обґрунтованим і доведеним, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

Суд доходить висновку, що саме рішення про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав відповідає якнайкращим інтересам дитини, не позбавляючи при цьому відповідачів можливості за їх бажанням піклуватися про дитину. Більше того згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини. Відтак відповідачі не позбавлені можливості змінити своє відношення та ставлення до виконання батьківських обов`язків та звернутись в суд із заявою про повернення їм дитини.

Також ч. 1 ст. 170 СК України визначає, що у разі відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Враховуючи відсутність інших родичів, яким дитина ОСОБА_4 може бути передана, суд вважає за доцільне передати дитину органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради.

Щодо стягнення аліментів суд зазначає таке.

Стаття 180 СК України визначає, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч. 2 ст. 193 СК України якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

Частина 4 ст. 170 СК України визначає, що при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Враховуючи, що дитина ОСОБА_9 та ОСОБА_3 перебуває на повному утриманні в комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради, суд вважає, що з відповідачів мають стягуватись аліменти на користь даного соціального закладу на утримання дитини.

Частина 2 ст. 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімально необхідний рівень матеріального забезпечення дитини відповідного віку встановлений на законодавчому рівні.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Так, згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до від 6 до 18 років з 01.01.2022 становить 2618 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище дитини, зважаючи на рівний обов`язок батьків утримувати дитину, суд доходить висновку, що достатніми та фінансово можливими для відповідачів для забезпечення належного рівня життя дитини будуть аліменти у твердій грошовій сумі у мінімальному визначеному законом розмірі, а саме по 1309 грн з кожного відповідача щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі по 2481 грн з кожного.

Керуючись ст. 150 ч. 2, 164 ч. 1, 170, 180, 181, 182, 184, 191, 193 ч. 2 СК України, ст. 4, 76-82, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 6, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, комунальний заклад Тернопільської міської ради «Тернопільський міський центр соціальних служб» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити повністю.

Відібрати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення їх батьківських прав.

Передати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради» (р/р НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 338783, код ЄДРПОУ 03395192) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1309 (одна тисяча триста дев`ять) гривень з кожного щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з кожного щомісячно, починаючи стягнення з 03 лютого 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави судовий збір у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, місцезнаходження: вул. Листопадова, буд. 5, м. Тернопіль; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04058344.

Третя особа: комунальний заклад «Тернопільський міський центр соціальних служб», місцезнаходження: вул. Медова, буд. 3, м. Тернопіль; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22607257.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

СуддяІ. В. Марциновська

Повне рішення суду складене 07.06.2022.