Постанова

від 25.05.2022 по справі 160/12982/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2022 року м. Дніпросправа № 160/12982/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Замкової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року (суддя Дєєв М.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель» до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.07.2021 № 19456 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.08.2021 № 22259 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позову посилається на те, що оскаржувані рішення не містять мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку. Позивач зазначив, що у рішеннях не наведено доказів, що підтверджують ознаки здійснення ризикових операцій позивачем з посиланням на відповідні документи. Крім того, в оскаржуваних рішеннях відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято такі рішення, зокрема відсутня позначка у колонках у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів. Також у рядку Податкова інформація рішення не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для його прийняття, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Таким чином, невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності та скасування.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування скарги відповідач зазначив, що спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийнято відповідачем у відповідності з приписами чинного законодавства, оскільки встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості та у зв`язку із недоведеністю реальності господарської операції. Отже комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом. При цьому, внесення суб`єктом владних повноважень позивача до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Також, відповідач зазначив, що суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 568/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі 826/8803/15 суть яких зводиться до того, що адміністративний суд у справах про оскарження рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України критеріям не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки та за такими критеріями.

Від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник позивача просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін. У відзиві зазначив, що висновки викладені в рішеннях про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків є передчасними, помилковими, необґрунтованими, а самі рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню повністю. Зокрема, представник позивача зазначив, що платник податків не знав і не міг знати про наявність ознак ризиковості у своїх контрагентів, а тому не може нести будь-яку відповідальність. Жодним законодавчим актом України не передбачено відповідальність однієї особи за протиправні дії іншої особи.

У судовому засіданні представник відповідачів просив апеляційну скаргу задовольнити з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель» є юридичною особою, дата запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи: 17.08.2004, номер запису: 12241020000001082.

Основними видами господарської діяльності є: 27.32 виробництво інших видів електронних і електричних проводів і кабелів (основний); 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері траспорту.

Для своєї виробничої діяльності позивач використовує офісні, виробничі приміщення та виробниче обладнання (в тому числі, яке знаходиться у його власності) та яке відображено в податковій звітності. Всі господарські операції відображенні у первинній, бухгалтерській документації та податковій звітності.

Відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань позивачем було сформовано податкову накладну № 1 від 01.07.2021. Зазначена податкова накладна надіслана 28.07.2021 для реєстрації у встановленому законом порядку до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна № 1 від 01.07.2021 прийнята, проте реєстрацію зупинено.

Відповідно до відомостей, які містяться в особовому кабінеті платника податків, рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.07.2021 № 19456 віднесено платника податків на додану вартість до переліку платників податків, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості.

В обґрунтування рішення від 13.07.2021 № 19456 відповідачем зазначено, що комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платника податків з ознаками ризиковості, а саме ТОВ «ГОЛДЕНРАЙЗ» (код ЄДРПОУ 43351180), ТОВ «ІНГУЛЬЦ» (код ЄДРПОУ 43303838), ТОВ «ШЕФІКС ГРУП» (код ЄДРПОУ 43400636), ТОВ «МОНОТОРГ» (код ЄДРПОУ 43810320).

В подальшому, вже після відкриття провадження у цій справі позивач дізнався, що відповідно до відомостей , які містяться в особовому кабінет і платника податків, рішенням про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 22259 від 18.08.2021 товариство віднесено до переліку платників , які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування рішення № 22259 від 18.08.2021 комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області встановлено відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, податкова інформація - «Аналіз наявної податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій».

Не погоджуючись з рішеннями від 13.07.2021 № 19456 та № 22259 від 18.08.2021 про віднесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема і наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Втім, наявність повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, наслідком чого може бути прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

З огляду на вказане, первинним об`єктом судового дослідження у цій справі є законність дій відповідача щодо зупинення реєстрації розрахунку коригування, оскільки наслідком саме цих дій є обов`язок позивача надати пояснення та документи на підтвердження інформації, яка міститься в податковій накладній.

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Відповідно до п. 26 Порядку №1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, передбачено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють Комісії головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судом встановлено, що оскаржувані рішення не містять розшифрування податкової інформації, натомість податковим органом лише продубльовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що не дає можливості встановити, яких саме документів недостатньо контролюючому органу для прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Тобто, первинним об`єктом судового дослідження в даній справі є обставини, за яких відповідач вчинив дії при зупиненні реєстрації податкових накладних. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

При цьому, оскаржувані рішення від 13.07.2021 № 19456 та від 18.08.2021 № 22259 не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції (зазначено в додатках) .

Відповідачем не надано жодного документу в якості доказу, на підставі якого винесено оскаржувані рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

Крім того, в оскаржуваних рішеннях відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято такі рішення, зокрема відсутня позначка у колонках у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Також у рядку Податкова інформація рішення не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для його прийняття, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Отже, оскаржувані рішення не містять мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Відповідачем також не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності.

Таким чином колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржені рішення підлягають скасуванню.

Крім того, відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в редакції постанови Кабінетом Міністрів України №1165 передбачено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з приписами п. 6 Порядку, Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, зазначеними нормами законодавства встановлено право оскарження спірних рішень в судовому порядку та не виключають можливості виключення платника податку з переліку платників податку за судовим рішенням.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Щодо посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 568/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі № 461/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018, колегія суддів зазначає, що така правова позиція сформована під час дії Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, який втратив чинність 01.02.2020 та застосуванню до спірних правовідносин не підлягає.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров