Ухвала

від 05.06.2022 по справі 640/16590/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/16590/20

УХВАЛА

06 червня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "18" листопада 2021 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Летол" до Головного управління ДПС у місті Києві, Держаної податкової служби України про скасування рішень, зобов`язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від "18" листопада 2021 р. позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його у апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору. Скаржнику надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2022 року задоволено клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та продовжено скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від "21" січня 2022 р. щодо сплати судового збору, а саме: на п`ять днів від дня отримання копії цієї ухвали.

25.05.2022 до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло клопотання про продовження строку для виконання ухвали від 21 січня 2022 року, яке обґрунтовано неможливістю сплатити судовий збір, посилаючись на воєнний стан введений на всій території України та відсутністю на рахунку контролюючого органу грошових коштів необхідних для такої сплати. Також скаржник у клопотанні посилається приписи чинного законодавства України, які передбачають підстави для зменшення, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору за оскарження судового рішення.

Щодо зменшення, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору за оскарження судового рішення суд вважає за необхідне зазначити таке.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено умови, перелік суб`єктів та коло певних правовідносин, за яких суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При здійсненні судочинства, апеляційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

Так, відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У цьому випадку, обов`язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, передбачений підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Отже, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Проаналізувавши викладе, суд вважає, що відповідачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав, зокрема, для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

Посилання податкового органу на скрутне майнове становище не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення, звільнення, зменшення, розстрочення сплати судового збору.

До того ж, у клопотанні, окрім посилання на воєнний стан введений на всій території України, відсутність фінансування та неможливість проведення органом казначейської служби платежів щодо сплати судового збору, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати судового збору з наданням відповідних доказів. Тобто, відсутні належні обґрунтування підстав для, зокрема, відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

Додана до клопотання службова записка від 02.05.2022, яка адресована Управлінню інфраструктури та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у місті Києві, містить лише загальну інформацію про відсутність коштів по КЕКВ 2800 та не свідчить, що скаржник вжив необхідних заходів задля сплати судового збору саме у цій справі. Посилання скаржника у клопотанні на те, що відповідальним працівником, який супроводжує дану справу, направлено службовий лист з проханням сплатити судовий збір у встановленій судом сумі не підтверджується належними доказами.

За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання щодо зменшення, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, наведені скаржником підстави у клопотання є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 298 КАС України та ч. 2 ст. 169 КАС України строк усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Отже, суд надав скаржнику максимальний строк, визначений КАС України для усунення недоліків апеляційної скарги.

Крім того, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2022 року був продовжений процесуального строк для виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2022 року.

Тож, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків з огляду на приписи ст.119 КАС України, відповідно до якої, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Станом на 06 червня 2022 року скаржник вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2022 року не виконав.

Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, то остання підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 169, 298, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "18" листопада 2021 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Летол" до Головного управління ДПС у місті Києві, Держаної податкової служби України про скасування рішень, зобов`язання вчинити дії повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду

Головуючий суддяЛ.Т. ЧерпіцькаСуддіО.Є. Пилипенко Я.М. Собків