Рішення

від 01.06.2022 по справі 756/18053/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02.06.2022 Справа № 756/18053/21

Номер справи 756/18053/21

Номер провадження 2/756/2086/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2022 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Белоконної І.В.,

за участю секретаря Мушкетик І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, -

встановив:

ОСОБА_1 у листопаді 2021 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому просив в рахунок погашення заборгованості за Договором позики від 21 квітня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі 1 400 000 (один мільйон чотириста тисяч) грн 00 коп, звернути стягнення в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» на предмет іпотеки: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 160,9 кв.м. на земельній ділянці площею 0,1000 га, яка має кадастровий номер 8000000000:85:836:0001 шляхом визнання права власності на зазначене майно за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В обґрунтуванні позову зазначив, що 21 квітня 2021 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір позики, згідно умов якого позикодавець передав, а позичальник прийняв позику 1 400 000,00 грн. Строк повернення позики готівкою до 05 травня 2021 року.

У якості забезпечення зобов`язання відповідачем було також укладено 21 квітня 2021 року Договір Іпотеки, згідно умов якого відповідач передав в іпотеку житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, відповідачем не повернуто борг, у зв`язку з чим позивач вважає необхідним звернути стягнення на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки.

13 грудня 2021 року за вищевказаним позовом судом відкрито провадження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, якою також визнав позовні вимоги та не заперечував проти їхнього задоволення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

21 квітня 2021 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір позики, згідно умов якого позикодавець передав, а позичальник прийняв позику 1 400 000,00 грн. Строк повернення позики готівкою до 05 травня 2021 року.

Як вбачається зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В якості забезпечення зобов`язання сторонами 21 квітня 2021 року було укладено Договір Іпотеки, згідно умов якого відповідач передав в іпотеку позивачу житловий будинок, загальна площа 160,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0, 1000 га, яка має кадастровий номер 8000000000:85:836:0001.

Відповідно до п. 5 Договору іпотеки від 21.04.2021 при порушенні іпотекодавцем умов основного зобов`язання щодо строків погашення заборгованості по Кредиту та у випадках, встановлених законом, у іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог по основному зобов`язанню, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 неналежним чином виконував свої зобов`язання за вищевказаним Договором позики від 21.04.2021, внаслідок чого станом на день розгляду справи борг позикодавцю ОСОБА_1 не повернув.

Статтями 572, 575, 576, 589 ЦК України, 1, 3, 5, 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Застава (іпотека) має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодератель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Згідно ст. 590 ЦК України, ст. 3, 12, 33 Закону України «Про іпотеку», пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону: у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Беручи до уваги наведене та те, що відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання згідно Договору позики від 21.04.2021, виконання якого забезпечено Договором іпотеки, враховуючи визнання позову відповідачем та те, що таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України суд вбачає можливим стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11 350,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, ст. 525, 526, 527, 530, 549, 551, 599, 610, 612, 1048, 1049, 1050 та 1054, 1077 ЦК України, ст. 1, 3, 5, 7, 12, 33, 37, 39-41 Закону України «Про іпотеку», та керуючись ст. 4-5, 12-13, 133-141, 263-265 ЦПК України, суд, -, -

вирішив:

Позовні вимоги - задовольнити.

У рахунок погашення заборгованості за Договором позики від 21 квітня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі 1 400 000 (один мільйон чотириста тисяч) гривень 00 копійок, звернути стягнення в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» на предмет іпотеки: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 160,9 кв.м. на земельній ділянці площею 0,1000 га, яка має кадастровий номер 8000000000:85:836:0001 шляхом визнання права власності на зазначене майно за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 11 350 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна