Ухвала

від 18.04.2021 по справі 128/394/19

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/394/19

УХВАЛА

19.04.2021 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Саєнко О.Б., при секретарі Кобенда Ю.О.

за участі: представника позивача- прокурора Петрусєвич А.Б.,

представника відповідача- Мишковської Т.М.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах: Вінницької обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до Вінницької районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними розпоряджень та державних актів на право власності на земельні ділянки, а також повернення земельних ділянок, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Лаврівська сільська рада Вінницького району Вінницької області,-

ВСТАНОВИВ:

15.02.2019 до провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшла вищевказана цивільна справа.

Ухвалою судді Вінницького районного суду від 05.03.2019 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання (Т.1, а.с. 160).

21.10.2019 року ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області закрито підготовче провадження у даній справі, призначено дану справу до розгляду в порядку загального позовного провадження (Т.1, а.с.232).

16.03.2021, через канцелярію суду від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що позовна заява у даній справі підписана заступником керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, однак будь-яких документів, які б свідчили про те, що на момент підписання позовної заяви прокурор був відсутній і заступник виконував обов`язки прокурора в матеріалах справи відсутні, а отже таку позовну заяву належало б повернути у відповідності до п.4 ч.1 ст. 186 ЦПК України як таку, що підписана особою, яка не має права її підписувати, або посадовою особою, посадове становище якої не вказано.

Вказує, із посиланням на ст. 24 ЗУ «Про прокуратуру», яка діяла на час подачі позову, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Зазначає, що Верховний суд вказує, що за загальним правилом, повноваження щодо здійснення представництва регіональної прокуратури у відносинах з органами державної влади надані її керівнику і лише в разі відсутності останнього такі повноваження може виконувати перший заступника, а у разі відсутності першого заступника - один із заступників.

Вказує, що заступник прокурора області був уповноважений підписувати позовну заяву Прокуратури лише у разі відсутності, на дату її підписання і подання, прокурора області та його першого заступника.

Зазначає, що Законом №1697-VІІ не передбачено можливості керівника регіональної прокуратури делегувати повноваження щодо представництва регіональної прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених ч.3 ст. 11 цього Закону, а тому сама наявність лише відповідних повноважень заступника керівника у Регламентів не є самостійною підставою для підписання ним позовної заяви від імені регіональної прокуратури, оскільки це суперечить нормам ст. 11 Закону №1697-VІІ.

Вказує, що відповідно до норм п.6 ч.1 ст. 255 ЦПК, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п.4 ч.1 ст. 186 ЦПК позовну заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище її не вказано, у зв`язку з чим просить суд закрити провадження в справі.

Також попередньо на адресу суду від заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури надійшло заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, з якого убачається, що статус прокурора, який здійснює представництво інтересів держави в суді, не можна ототожнювати зі статусом представника у судовому процесі, оскільки відносини між представником і довірителем ґрунтуються на договорі доручення.

Вказує, з посиланням на ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у відсутності такого органу.

Зазначає, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначенні законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Вважає, що у даній справі прокурор реалізував конституційну функцію представництва інтересів держави, а тому клопотання представника відповідача є необґрунтованим та безпідставним, у зв`язку з чим просить відмовити у його задоволенні.

Окрім цього, прокурор вважає, що дане клопотання представника відповідача не підлягає до задоволення, оскільки стадія підготовчого засідання по справі вже пройшла.

Крім цього, 16.03.2021 від прокурора Вінницької окружної прокуратури Черниш Г.М. надійшла заява про залучення до участі у справі правонаступника Вінницької місцевої прокуратури Вінницьку окружну прокуратуру, яка мотивована тим, що відповідно до Закону Україні «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-ІХ, Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 №40 з 15.03.2021 почала працювати Вінницька окружна прокуратура та припинила роботу Вінницька місцева прокуратура.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Мишковська Т.М. подане нею клопотання про закриття провадження підтримала в повному обсязі, з підстав зазначених у ньому, просила його задовольнити. Додатково зазначила, що заступник керівника прокуратури не мав повноважень на підписання позову, а тому вважає, що позов у даній справі підписано неналежною особою. Не заперечувала щодо залучення у даній справі правонаступників Вінницької місцевої прокуратури та Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Прокурор Петрусєвич А.Б. заперечила щодо задоволення даного клопотання, з підстав наведених у письмовому запереченні на дане клопотання, зазначила, що у даній справі прокурор реалізував конституційну функцію представництва інтересів держави, а також дане клопотання подано після закриття підготовчого провадження, у зв`язку з чим у його задоволенні просила суд відмовити.

Також не заперечувала щодо залучення у даній справі правонаступників Вінницької місцевої прокуратури та Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Інші учасники справи до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися.

Суд , вважає за можливе провести дане судове засідання за відсутності інших учасників справи, з метою вирішення наявних в матеріалах справи клопотань та заяв.

Суд, вивчивши клопотання про закриття провадження та заперечення на нього, письмову заяву прокурора Черниш Г.М. про заміну сторони правонаступником, дослідивши матеріали справи в межах поданих клопотань та заяв, з`ясувавши думку присутніх учасників щодо них, суд прийшов до наступного висновку.

Представник відповідача у своєму клопотання посилається як на підставу закриття провадження у даній справі на п.4 ч.1 ст. 186, п.6 ч.1 ст.255 ЦПК України , а мотивує тим, що позовну заяву підписано заступником керівника Вінницької місцевої прокуратури, тобто особою яка не має право її підписувати, з посилкою на правовий висновок ВС КАС від 28.05.2020 справа №819/478/17, згідно якого Законом України « Про прокуратуру» не передбачено можливість керівника регіональної прокуратури делегувати повноваження щодо представництва регіональної прокуратури у взаємовідносинах представляє регіональну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями ( п.1 ч.1 ст. 11 Закону), окрім випадків, передбачених ч.3 ст.11 цього Закону. Тому саме лише наявність відповідних повноважень у заступника керівника у Регламенті, не є самостійною підставою для підписання ним позовної заяви від імені регіональної прокуратури , оскільки це суперечить нормам ст.11 Закону України « Про прокуратуру».

Отже суд вважає, що представник відповідача зробила описку у статті, а саме вважала підставу свого клопотання положення саме п.4 ч.1 ст.185 ЦПК України.

Відповідно доп.6ч.1ст.255ЦПК Українисуд своєюухвалою закриваєпровадження усправі,якщо суд встановить обставини, які є підставою, для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу.

Пункти 4,5частини першоїстатті 186ЦПК України,передбачає,щосуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому самому третейському суді виявився неможливим;

5) є рішення суду іноземної держави, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у порядку, що визначені законом.

З цього приводу у Рішенні від 5 червня 2019 р. № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

У Законі України «Про прокуратуру» закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях. Таке представництво відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону здійснюється лише у випадках порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо: 1) захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, 2) відсутній компетентний орган.

Згідно з ч. 4 ст. 23 цього Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень; наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

При цьому ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що право подання позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом надано Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Встановлено також, що повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством, тобто закріплений пріоритет положень відповідних процесуальних кодексів.

На часзвернення прокурораз данимпозов (15.02.2019)для визначенняєдиних засадорганізації діяльностіорганів прокуратуриУкраїни щодозабезпечення ефективноговиконання покладенихна нихфункцій зметою захиступрав ісвобод людини,загальних інтересівсуспільства тадержави,існував НаказГенерального прокурораУкраїни від 19.01.2017 №15«Про основні засади організації роботи в органах прокуратури України» ( далі- Наказ) (втратив чинність на підставі Наказу Офісу Генерального прокурора № 365 від 07.08.2020).

Згідно до пункту 3 підпункту 3.1. Наказу , керівникам та прокурорам прокуратур усіх рівнів здійснювати повноваження лише в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, чинними міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно до наказу Генерального прокурора України «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень» від 21.09.2018 № 186 ( далі- Наказ) який визначає джерела інформації, з яких прокурор встановлює необхідність здійснення представництва, форми такого представництва, порядок організації роботи прокурора щодо подання позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг.

Так, у п.6.1 Наказу зазначено, що позови (заяви) надсилати до суду за підписом Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників регіональних і місцевих прокуратур, їхніх перших заступників та заступників.

Згідно до ч.1 ст. 24 Закону України « Про прокуратуру» ( в редакції Закону на час звернення до суду з даним позовом) право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Дана позовна заява підписана заступником керівника Вінницької місцевої прокуратури Карманчук Л. та подана до суду 15.02.2019.

Подібна правова позиція викладена в постанові від 21 січня 2021 року Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 580/1503/20 , який за результатом розгляду передав справу для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження до суду апеляційної інстанції, скільки останній необґрунтовано вирішив, що прокурор не підтвердив належно повноваження для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Зокрема, серед іншого, Верховний Суд зазначив, що за приписами ч.ч. 3-5 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Отже, закріплені ч. 3 ст. 24 Закону № 1697-VII повноваження щодо підписання заступником керівника обласної прокуратури, зокрема, апеляційної скарги повинні реалізовуватись у чітко визначених законом випадках, а саме у разі здійснення прокурором представництва інтересів громадянина або держави в суді. Тому, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу на рішення окружного адміністративного суду, яку подав заступник прокурора, підписала особа, що мала на це відповідні повноваження.

Виходячи з наведеного , суд не знаходить підстав для закриття провадження у справі в порядку п.6 ч.1 ст.255 ЦПК України, тому в задоволені клопотання представника відповідача слід відмовити.

Згідно з ч.1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до Закону Україні «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-ІХ, Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 №40 з 15.03.2021 почала працювати Вінницька окружна прокуратура та припинила роботу Вінницька місцева прокуратура.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що заява прокурора Черниш Г.М. є обґрунтованою, а тому суд вважає за можливе її задовільнити та залучити до участі у справі замість Вінницької місцевої прокуратури її правонаступника Вінницьку окружну прокуратуру, місцезнаходження: пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020.

Також суд, з власної ініціативи, вважає за доцільне вирішити питання щодо залучення до участі у даній справі замість третьої особи Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області її правонаступника Стрижавську селищну об`єднану територіальну громаду, і такі дії суду спрямовані на ефективний, своєчасний розгляд справи, а також економії в часі, та жодним чином не порушують прав учасників даної цивільної справи, виходячи з такого.

Відповідно до Розпорядження КМУ «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» від 12.06.2020 визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Вінницької області згідно з додатком, в якому зазначено, що територію Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області включено до Стрижавської селищної об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області.

Згідно з ч.1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до п. 7-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України. Рішення Кабінету Міністрів України про визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад подається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших місцевих виборів депутатів сільських, селищних, міських рад і сільських, селищних, міських голів відповідних територіальних громад.

Згідно з п. 1 п. 6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади).

Відповідно до п. 9 п. 6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Відповідно до ч. 8 ст. 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.

Таким чином, Стрижавська селищна об`єднана територіальна громада Вінницького районного суду Вінницької області є правонаступником Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Керуючись ст.ст.55, 222 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання представника відповідача- адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни про закриття провадження у даній цивільній справі- відмовити.

Залучити до участі у цивільній справі за позовом Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах: Вінницької обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до Вінницької районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними розпоряджень та державних актів на право власності на земельні ділянки, а також повернення земельних ділянок, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Лаврівська сільська рада Вінницького району Вінницької області , у якості правонаступника :

- позивача: Вінницької місцевої прокуратури - Вінницьку окружну прокуратуру Вінницької області;

- третьої особи: Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області - Стрижавську селищну об`єднану територіальну громаду, місцезнаходження: вулиця 40-річчя Перемоги, 7, Стрижавка, Вінницька область, 23210.

Роз`яснити правонаступникам , що усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступників, обов`язкові для них так само, як вони були обов`язкові для особи, яку вони замінили.

Оголосити перерву у судовому засідання у даній справі до 13.45 год.- 10.06.2021.

Копію ухвали скерувати усім учасникам справи, для відома; Стрижавській селищній об`єднаній територіальній громаді Вінницького районного суду Вінницької області разом з копією ухвали одночасно надіслати копію позовної заяви та доданих до неї документів.

Ухвала в частині заміни правонаступників може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. або через Вінницькій районний суд Вінницької області.

В інший частини ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала суду складена 23.04.2021.

Суддя: О.Б. Саєнко