Ухвала

від 26.05.2022 по справі 675/1808/21

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/1808/21

Провадження № 1-кп/675/21/2022

У Х В А Л А

"26" травня 2022 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ізяславі кримінальне провадження № 12021244000000481, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 липня 2021 року про кримінальні правопорушення, передбачені ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в :

26травня 2022року прокурорзвернувся досуду зписьмовим клопотаннямпро продовженняобвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходуу видітримання підвартою,оскільки 05червня 2022року закінчуєтьсястрок триманняпід вартою ОСОБА_6 ,однак увідношенні обвинуваченогонаявні ризики,визначені ст.177КПК України,і жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів незможе запобігтицим ризикам.Своє клопотанняпрокурор мотивуєтим,що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачуєтьсяу вчиненніодинадцяти кримінальнихправопорушень,ряд зяких відноситьсядо категоріїтяжких,котрі скоєніпід часіспитового строку, ОСОБА_6 був неодноразовосудимим зазлочини противласності.Прокурор зазначає,що існуєобґрунтований ризиктого,що ОСОБА_6 ,перебуваючи наволі,може продовжитизлочинну діяльність,що доводитьсянаявністю кримінальногопровадження №12021244000000680про кримінальнеправопорушення,передбачене ч.2ст.185КК України,у вчиненніякого обвинувачується ОСОБА_6 ,яке направленедо суду.Також,перебуваючи наволі,обвинувачений моженезаконно вплинутина потерпілихта свідківзі сторониобвинувачення шляхомвисловлювання погроз,застосування фізичногонасильства,схиляння їхдо дачіщодо ньогонеправдивих показань,оскільки ізвказаними особами ОСОБА_6 проживає водному населеномупункті.Крім того,прокурор зазначив,що ОСОБА_6 не маєміцних соціальнихзв`язків,не працевлаштований, що свідчить про наявність ризику того, що ОСОБА_6 може переховуватись від суду, що унеможливить контроль за його поведінкою та явкою до суду у разі обрання іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Як на доказ своїх доводів прокурор послався на наявність вагомих доказів, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_6 у інкримінованих йому злочинах.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію прокурора.

Представник потерпілого ОСОБА_5 у судовому засіданні вказала, що при вирішенні клопотання покладається на думку суду.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечив, оскільки вважає його необґрунтованим, вважає, що, враховуючи бажання ОСОБА_6 проходити військову службу, доцільно змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За вимогами ч. 3 цієї ж статті незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

При вирішенні заявлених прокурором, захисником та обвинуваченим клопотань судом враховуються положення ст. 131 КПК України, якою визначено, що одним із передбачених КПК України видом заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, є запобіжні заходи, що застосовуються на підставі ухвали суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, якщо прокурор доведе, що є підстави для його застосування.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як зазначеноу ст.183КПК України,тримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`якихзапобіжних заходівне зможезапобігти ризикам,передбаченим ст.177цього Кодексу.Запобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований,окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Суд, дослідивши клопотання, заявлене прокурором, вислухавши позицію учасників судового провадження, дослідивши матеріали, додані до клопотання, приходить до наступних висновків.

19 липня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000481 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушенняст. 185 ч. 3 КК України.

08 серпня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000555 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушенняст. 185 ч. 3 КК України.

02 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000635 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушенняст. 185 ч. 3 КК України.

03 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000641 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушенняст. 185 ч. 3 КК України.

03 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000642 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушенняст. 185 ч. 2 КК України.

06 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000648 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушенняст. 185 ч. 2 КК України.

06 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000649 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушенняст. 185 ч. 2 КК України.

09 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000656 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушенняст. 185 ч. 3 КК України.

10 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000661 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушенняст. 185 ч. 3 КК України.

11 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000667 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушенняст. 185 ч. 3 КК України.

16 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000694 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушенняст. 185 ч. 3 КК України.

30 вересня 2021 року кримінальні провадження № 12021244000000481, № 12021244000000555, № 12021244000000635, № 12021244000000641, № 12021244000000642, № 12021244000000656, № 12021244000000661, № 12021244000000667, № 12021244000000694 об`єднані в одне провадження та присвоєно єдиний номер 12021244000000481.

28 жовтня 2021 року кримінальні правопорушення № 12021244000000481, № 12021244000000648, № 12021244000000649 об`єднані в одне провадження та присвоєно єдиний номер 12021244000000481.

28 жовтня 2021 року ОСОБА_6 оголошено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.ч. 2, 3 КК України.

27 жовтня 2021 року ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 25 грудня 2021 року включно.

17 грудня 2021 року ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 14лютого 2022 року включно.

11 лютого 2022 року ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 11квітня 2022 року включно.

07 квітня 2022 року ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 05червня 2022 року включно.

Суд наголошує, що метою і підставою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд також враховує особу, вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, репутацію підозрюваного: те, що ОСОБА_6 одружений і має малолітню дитину, являється учасником бойових дій, що було встановлено судом з допиту матері обвинуваченого ОСОБА_8 17 грудня 2021 року. На момент розгляду клопотання шлюб ОСОБА_6 розірваний.

Вказані обставини не є визначальними та такими, що давали б можливість обрати ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід.

Разом з тим, суд приймає до уваги те, що в ухвалі слідчогосудді Шепетівськогоміськрайонного судуХмельницької областівід 27 жовтня 2021 року № 688/2732/21 про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено альтернативний вид запобіжного заходу заставу. У вказаній ухвалі зазначено, що при внесенні суми застави ОСОБА_6 буде звільнений з місць попереднього ув`язнення і він вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

При цьому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Нечипорук та Йонкало проти України» зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви», № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Так, при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , судвраховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. ч. 2, 3 КК України.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_6 винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, даних про його особу, зокрема те, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, обвинувачується у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії нетяжких та тяжких, за які Кримінальним кодексом України, передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до п`яти та до шести років, що вчинені протягом встановленого судом іспитового строку за попереднім вироком, крім вищевикладеного, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12021244000000680, внесеному до Єдиного реєструдосудових розслідувань14вересня 2021року, котре скероване до розгляду до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що, знаходячись на волі, ОСОБА_6 може продовжити злочинну діяльність, переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, котрі проживають в одному населеному пункті з обвинуваченим, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

За таких обставин, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Розділ IX-1КПК України доповнено статтею 616 згідно із Законом№ 2125-IX від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав».

Згідно ч. 1 ст. 616 КПК України у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбаченихстаттями 115,146-147,152-156,186,187,189,255,255-1,257,258-262,305-321,330,335-337,401-414,426-433,436,437-442Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином з 22 березня 2022 року офіційно визначено порядок звернення з клопотанням про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та встановлені відповідні обмеження щодо можливості скористуватись таким правом.

Станом на 26 травня 2022 року від прокурора до суду надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, жодних інших клопотань від прокурора щодо ОСОБА_6 до суду не надходило.

З огляду на викладене, суд дійшов переконливого висновку, що обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, внаслідок чого не буде забезпечено виконання завданькримінального судочинства.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає можливим змінити ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобов`язання, відтак клопотання захисника обвинуваченого задоволенню не підлягає.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід обчислювати з дня винесення ухвали, тобто з 26 травня 2022 року.

Згідно ч.3ст.183КПК Українислідчий суддя,суд припостановленні ухвалипро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою зобов`язанийвизначити розмірзастави,достатньої длязабезпечення виконанняпідозрюваним,обвинуваченим обов`язків,передбачених цимКодексом,крім випадків,передбаченихчастиною четвертоюцієїстатті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.

Суд прийняв до уваги, що в ухвалі слідчогосудді Шепетівськогоміськрайонного судуХмельницької областівід 27 жовтня 2021 року № 688/2732/21 про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою визначенорозмір застави у розмірі 47580(сороксім тисячп`ятсот вісімдесят)гривеньзпокладенням на ОСОБА_6 обов`язків,передбачених п.п.1,2,3ч.5ст.194КПК України.Суд приходитьдо висновку,що зазначенийрозмір заставиє обґрунтованимі достатнімдля забезпеченняналежної процесуальноїповедінки обвинуваченого у разі внесення застави знаходить за необхідне встановити розмір застави у зазначених межах.

Керуючись ст. ст. 331, 372, 376, 393-395 Кримінального процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 про заміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або особисте зобов`язання відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 26 травня 2022 року по 24 липня 2022 року включно.

Ухвала діє по 24 липня 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, визначенихКримінальним процесуальним кодексом України.

Розмір застави визначити у розмірі 47580 (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень, які можуть бути внесені як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Хмельницькій області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України:

а) прибувати за першою вимогою до прокуратури або суду;

б) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає м. Ізяслав Хмельницької області - без дозволу прокурора або суду;

в) повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24липня 2022 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_6 підлягає направленню до державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор».

Копію ухвали про продовження запобіжного заходу вручити ОСОБА_6 негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1