Ухвала

від 27.05.2022 по справі 761/8098/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/8098/22

Провадження № 1-кс/761/4543/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника власника майна, адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 серпня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020110000000737 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

05 травня 2022 року представник власник майна, адвокат ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 серпня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020110000000737 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2020 року, на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484000:02:002:5893, площею 0,05 га; 3222484000:02:002:5895, площею 0,05га; 3222484000:02:002:5905, площею 0,05га; 3222484000:02:002:5907, площею 0,05га; з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Клопотання мотивоване тим, що арешт накладений не обґрунтовано та підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_4 є добросовісним набувачем вказаних земельних ділянок, не є учасником кримінального провадження, а тому органом досудового розслідування не доведено співрозмірність та пропорційність застосованого заходу забезпечення.

Крім того, слід зазначити, що 05.08.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 761/27122/21 було вже скасовано арешт на вищезазначені земельні ділянки, та в подальшому, 20.08.021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі 761/30042/21 повторно накладено арешт на земельні ділянки.

А тому, посилаючись на зазначене, представник власник майна просить скасувати накладений арешт з огляду на необґрунтованість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

В судове засідання представник власника майна та власник майна не з`явились, однак направили клопотання про розгляд справи за їх відсутність.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України неявка сторін не є перешкодою для розгляду клопотання, при цьому, в розпорядженні слідчого судді наявні достатні матеріали для прийняття рішення по суті.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, дійшла до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.08.2021 накладено арешт на земельні ділянки, з кадастровими номерами 3222484000:02:002:5893, площею 0,05 га; 3222484000:02:002:5895, площею 0,05га; 3222484000:02:002:5905, площею 0,05га; 3222484000:02:002:5907, площею 0,05г, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4 .

При вирішенні питання про накладення арешту на майно слідчий суддя виходив з тих обставин, що Головним управлінням національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування, у кримінальному провадженні № 12020110000000737 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22 червня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Підставою для накладення арешту послугувало те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484000:02:002:5893, площею 0,05 га; 3222484000:02:002:5895, площею 0,05га; 3222484000:02:002:5905, площею 0,05га; 3222484000:02:002:5907, площею 0,05г, підпадають під ознаки речового доказу, оскільки є об`єктом кримінально-протиправних дій, а накладення арешту є необхідним з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантовано право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Тлумачення положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції при застосуванні її до вилучення майна під час кримінального провадження, надано Європейським судом з прав людини, зокрема, у Рішенні від 23 січня 2014 року у справі ««EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» проти України»:

«…1. Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series AN 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, п. п. 49 62 від 10 травня 2007 року).

2. Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п. п. 69 і 73, Series AN 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series AN 98)…».

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснюється з 22 червня 2020 року, питання про арешт майна вирішено ухвалою слідчого судді ще 20 серпня 2021 року, в той час як на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядку ст. 174 КПК України, власник арештованого майна не набув жодного процесуального статусу, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків, та суттєво обмежує непорушне право власника на мирне володіння своїм майном, закріплене Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, наведене вище дає підстави для висновку, що в кримінальному провадженні, в межах якого накладено арешт на згадані земельні ділянки, порушено справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

А тому, необхідно скасувати арешт, накладений на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484000:02:002:5893, площею 0,05 га; 3222484000:02:002:5895, площею 0,05га; 3222484000:02:002:5905, площею 0,05га; 3222484000:02:002:5907, площею 0,05га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4 .

На підставінаведеного,клопотання представник власник майна, ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна слід задовольнити, а арешт майна скасувати.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

клопотання представника власника майна, ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 серпня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020110000000737 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 серпня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020110000000737 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2020 року, а саме з земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484000:02:002:5893, площею 0,05 га; 3222484000:02:002:5895, площею 0,05га; 3222484000:02:002:5905, площею 0,05га; 3222484000:02:002:5907, площею 0,05га, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1