Постанова

від 24.05.2022 по справі 405/4934/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2022 року м. Кропивницький

справа № 405/4934/18

провадження № 22-ц/4809/83/22

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Мурашка С.І., Черненка С.І.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області у складі судді Бойко І.А. від 01 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, -

встановив:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 10 січня 2017 року її батьком - ОСОБА_3 було складено заповіт, яким він заповів їй земельну ділянку за кадастровим номером 3522583900:02:000:0059 площею 5,75 га, яка розташована в Кіровоградському районі Кіровоградської області, та житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько ОСОБА_3 помер. Вказала, що після звернення до Першої державної нотаріальної контори м. Кропивницького із заявою про прийняття спадщини, їй стало відомо про те, що існує інший заповіт, складений її батьком у червні 2017 року на ім`я її брата - ОСОБА_2 , яким батько заповів йому все рухоме і нерухоме майно.

Вважає, що оспорюваний правочин не відповідав волі її батька, оскільки останні роки він хворів, проживав разом з нею до часу своєї смерті та коли саме він міг вчинити такі дії їй не відомо.

Посилаючись на ці обставини, просила визнати заповіт складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 недійсним.

07.12.2018 ОСОБА_1 подала уточнення до позовної заяви, в якій вказала, що її батько не міг підписати заповіт посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького нотаріального округу Качан Л.Л. від 19 травня 2017 року через втрату зору на початку 2017 року. Вважає, що відповідач, усвідомлюючи, що ОСОБА_3 не може надавати значення своїм діям через свої фізичні вади (сліпота) під приводом необхідності подачі документів для оформлення інвалідності, які підлягають нотаріальному засвідченню, шляхом обману переконав його підписати зовсім інший документ - заповіт на свою користь. Також зазначила, що у заповіті відсутня відмітка нотаріуса про те, що він прочитаний в голос.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 01 червня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Зокрема, вказує, що судом першої інстанції безпідставно не враховано висновок посмертної судово-медичної експертизи, яким встановлено ОСОБА_3 під час підписання оспорюваного правочину не міг його прочитати, оскільки мав вади зору та мав гостроту зору обох очей - рух тіні. Також вважає, помилковим висновок суду про здатність ОСОБА_3 до читання, а оглянуті у судовому засіданні відеозаписи не є достовірними доказами.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 31.01.2018 року Кропивницьким міським відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (т.1 а.с.73).

Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку з кадастровим номером 3522583900:02:000:0059 (т.1 а.с.93, 209).

Згідно заповіту від 10.01.2017 року, посвідченого секретарем виконкому Клинцівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області та зареєстрованого в реєстрі за № 1, ОСОБА_3 все своє майно заповів ОСОБА_1 . Заповіт внесений до спадкового реєстру (т.1 а.с.75, 79).

Заповітом від 19.05.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Качан Л.Л., ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було із чого б воно не складалось і взагалі, все те, що буде йому належати на день смерті і на що він матиме право, заповів сину ОСОБА_2 . Заповіт записаний нотаріусом зі слів заповідача ОСОБА_3 , до підписання прочитаний уголос заповідачем ОСОБА_3 і власноручно підписаний ним у присутності нотаріуса о 17.00 год. Особу заповідача встановлено, дієздатність перевірено. Заповіт зареєстрований у спадковому реєстрі за № 317(т.1 а.с.77-78).

З витребуваної судом спадкової справи № 72//2018 заведеної до майна померлого ОСОБА_3 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини за заповітом 09.02.2018 року до нотаріуса звернувся ОСОБА_2 , 18.07.2018 року із заявою про прийняття спадщини за заповітом до нотаріуса звернулась ОСОБА_1 (т.1 а.с.70-99).

ОСОБА_3 є батьком відповідача, згідно свідоцтва про народження: серії НОМЕР_2 , а також батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 (т.1 а.с.83, 91, 92).

Згідно довідок № 598 від 13.07.2018 року, № 678 від 03.08.2018 року Квартального комітету № 19 Подільського району м.Кропивницького ОСОБА_3 з 04.08.2017 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ним проживали: онук ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_1 , з якою вони вели спільне господарство. ОСОБА_1 доглядала за батьком, після його смерті здійснила його поховання (т.1 а.с.87, 159).

Згідно договору дарування від 19.06.2017 року, який посвідчено державним нотаріусом Кропивницької міської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1-493 ОСОБА_3 передав у власність обдарованому ОСОБА_5 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно вказаного договору особи сторін встановлено, їх дієздатність перевірено, договір підписано в присутності нотаріуса (т.1 а.с.33).

Відповідно до довіреності від 18.08.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Балик Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 725 ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_2 бути його представником для вчинення дій, пов`язаних із реєстрацією права власності, управлінням та передачею в оренду земельної ділянки. В довіреності зазначено, що вона ОСОБА_3 прочитана, умови довіреності та правові наслідки її підписання йому зрозумілі. Нотаріусом зазначено, що особу ОСОБА_3 встановлено, його дієздатність перевірена, довіреність підписана в його присутності (т.1 а.с.32).

Згідно договору купівлі-продажу від 19.08.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Тєрєховою С.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1119, ОСОБА_3 продав належну йому кватиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (т.2 а.с.139-140).

З відповіді головного лікаря Комунального закладу «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи» № 10040 від 21.12.2018 року та медичної справи МСЕК вбачається, що за після огляду лікаря-окуліста ОСОБА_6 , яка встановила ОСОБА_3 діагноз - атрофія зорових нервів, початкова катаракта обох очей і рекомендувала направити його на МСЕК. На підставі висновку лікарсько-консультативної комісії КЗ «Центральна міська лікарня м.Кіровограда» ОСОБА_3 31.05.2017 року оглянутий спеціалізованою офтальмо-неврологічною МСЕК та визнаний особою з інвалідністю І Б групи, безтерміново, через загальне захворювання по зору (т.1 а.с.100-114).

На запит суду головним лікарем комунального закладу «Центральна міська лікарня м. Кіровограда» Управлінням охорони здоров`я Міської ради міста Кропивницького надано медичну карту амбулаторного хворого ОСОБА_7 та довідку до акта огляду МСЕК, серія 12ААА № 185445, про встановлення ОСОБА_3 першої групи інвалідності по зору (т.1 а.с115-128).

Відповідно до висновку посмертної судово-медичної експертизи № 33 від 12.06.2019 року, проведеної в складі: ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , комісія прийшла до висновків, що ОСОБА_3 страждав на початкову катаракту обох очей, атрофію зорових нервів обох очей, гострота правого та лівого ока - рух тіні. З гостротою зору, яка мала місце у ОСОБА_3 , прочитати заповіт не можливо (т.1 а.с.218-221).

Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статі 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно із положеннями статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною другою статті 1257 ЦК України передбачено, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Згідно частини четвертої статті 207 ЦК України якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

За положеннями статті 1248 ЦК України, нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 ЦК України).

Відповідно до вимог частин першої, п`ятої, шостої статті 1253 ЦК України, на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках. У випадках, встановлених абзацом третім частини другої статті 1248 і статтею 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов`язковою. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.

Порядок посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його скасування передбачений Порядком № 296/5 (тут і надалі в редакції, чинній на час посвідчення заповіту).

Відповідно до пункту 1.8 глави 3 розділу ІІ Порядку № 296/5 якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншою фізичною особою.

Відповідно до пункту 1.11 глави 3 розділу ІІ Порядку № 296/5 на бажання заповідача, а також у випадках, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватись не менше ніж при двох свідках.

Свідками можуть бути особи з повною цивільною дієздатністю. Свідками не можуть бути: нотаріус; особи, на користь яких складено заповіт; члени сім`ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.

Текст заповіту має містити відомості про особи свідків, а саме: прізвище, ім`я, по батькові кожного з них, дату народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого було встановлено особу свідка.

Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що позивачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження своїх доводів, оскільки висновок посмертної судово-медичної експертизи складений з порушенням встановленого порядку, а саме без вирішення питання щодо заявленого відповідачем відводу експерту.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду. Судом першої інстанції правильно враховано, що групу по інвалідності ОСОБА_3 встановлено вже після складання заповіту, а також характер захворювання.

Клопотань про повторну експертизу позивач не заявляв.

З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до формальної незгоди з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 01 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07.06.2022

Судді:

О.А.Письменний С.І. Мурашко В.В. Черненко