ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/24734/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 червня 2022 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О.Желік розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Водолій» про зобов`язання вчинити дії -
встановив:
Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Водолій», у якій просить:
- зобов`язати ТзОВ «Компанію «Водолій» привести до попереднього стану вхідні двері нежитлового приміщення кафе загальною площею 127,1 кв. м у будинку № 151 на вулиці Личаківській у м. Львові шляхом демонтажу пластикових дверей та відновлення дерев`яного дверного полотна, яке самовільно змінене з лицьового боку фасаду будинку.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27.04.2021 ЛКП «Господар» складено та скеровано на адресу відповідача припис, яким було зобов`язано відповідача надати дозвільні документи на проведення робіт або привести до попереднього стану заповнення фасаду будинку. 25.07.2021 склало протокол про адміністративне правопорушення № 42, яким встановлено, що відповідач самовільно демонтував дерев`яне дверне полотно та замінив його на пластикове. 02.09.2021 адміністративною комісією Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради винесено постанову № 103 про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Згідно з постановою адміністративної комісії відповідач порушив ст. 150 КУпАП, а саме: відповідач самовільно демонтував дерев`яне дверне полотно та замінив його на пластикове за адресою: м. Львів, вул. Личаківська будинок № 151. Комісією ЛКП «Господар» складено акт, яким встановлено, що відповідач, станом на 15.11.2021 припису про приведення дерев`яного дверного полотно не виконав. Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що будинок № 151 на вул. Личаківській знаходиться в межах історичного ареалу міста відповідно до рішення виконкому Львівської міської ради від 09.12.2005 № 1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова». Зазначає, що відповідно до п. 1 Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 31.08.2007 № 643 «Про впорядкування заміни та встановлення віконних і дверних заповнень фасадів на території історичного ареалу м. Львова» (із наступними змінами) дерев`яне дверне полотно та заміна його на пластикове, які розміщені в історичному ареалі міста, виконувати за наявності погодженої у встановленому порядку проектної документації. Оскільки відповідач добровільно не провів демонтажу пластикових дверей та відновлення дерев`яного дверного полотна, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 24.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали від 24.12.2021 відповідач отримав, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа. Правом подати письмовий відзив на позовну заяву відповідачі не скористалися, відтак суд, керуючись ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вирішив справу за наявними матеріалами.
Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі Львівської міської ради, на обслуговуванні Львівського комунального підприємства «Господар».
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.12.2021 № 288492730 нежитлове приміщення першого поверху на вул. Личаківській 151 належить на праві приватної власності ТзОВ «Компанії «Водолій» (а.с. 9).
29.04.2021 ЛКП «Господар» скерувало припис від 27.04.2021 № вих-631 відповідачу, яким зобов`язало надати дозвільні документи на проведення робіт (а.с. 13). 25.07.2021 майстром Виробничої дільниці Волошин Галиною Василівною складено протокол № 42 від 25.07.2021 за ст.150 КУпАП щодо ОСОБА_1 , який є кінцевим бенефіціарним власником ТзОВ «Компанія «Володій»» за самовільно демонтоване дерев`яне дверне полотно та заміну його на пластикове в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 15-17).
02.09.2021 адміністративною комісією при Личаківській районній адміністрації Львівської міської ради розглянуто вказаний протокол № 42 від 25.07.2021 та прийнято постанову № 103 від 02.09.2021 про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на суму 51,00 грн (а.с. 18).
ЛКП «Господар» складено акт обстеження з виходом на місце про те, що відповідачем не відновлено дерев`яне дверне полотно, яке він самовільно замінив на пластикове у будинку АДРЕСА_1 (а.с. 20).
У зв`язку з невиконанням в добровільному порядку відповідачем вимог щодо демонтажу пластикових дверей та відновлення дерев`яного дверного полотна, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про охорону культурної спадщини» регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема:
- визначення меж територій пам`яток національного значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць (п. 12);
- погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних
заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини (п. 14).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 затверджено Список історичних населених місць України (міста і селища міського типу), до якого включене місто Львів.
Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 (зі змінами і доповненнями) (далі - Порядок).
Згідно з п. 4 Порядку відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Міністерство культури України та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.
Відповідно до п. 12 Порядку визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Міністерством культури України.
Отже, згідно з нормами чинного законодавства межі історичного ареалу встановлюються науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів населеного місця, яка погоджується відповідним органом місцевого самоврядування та затверджується Міністерством культури України.
Тобто, межі історичного ареалу населеного місця вважатимуться належним чином визначеними тільки після їх затвердження Міністерством культури України.
На офіційному сайті Міністерства культури України міститься інформація щодо затвердження меж та режимів використання історичних ареалів історичних населених місць наказами Міністерства культури України. Разом з тим, суд встановив, що межі історичного ареалу міста Львова Міністерством культури України станом на день виникнення спірних правовідносин і на день розгляду справи не затверджені.
Відповідно до положень ст.7 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Законодавство, яке діяло на дату прийняття рішення виконкому Львівської міської ради № 1311 від 09.12.2005, не передбачало повноважень (власних чи делегованих) виконавчих комітетів рад щодо затвердження меж історичних ареалів населеного місця.
Тому, рішення виконкому Львівської міської ради № 1311 від 12.09.2005 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова» не може вважатися достатнім документом, для того, щоб вважати затвердженими межі історичного ареалу міста Львова, без погодження таких меж центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, тобто Міністерством культури.
Відсутність факту затвердження меж історичного ареалу м.Львова компетентним органом і в належному порядку також підтверджується й тим, що лише рішенням від 22.10.2021 року №924 Львівська міська рада погодила межі сторичного ареалу м.Львова, які підлягають подальшому погодженню центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Крім того, матеріали справи не містять належних доказів, які підтверджують, що будинок № 151 на вул.Личаківській належить до пам`яток культурної спадщини, є пам`яткою архітектури державного чи місцевого значення, а відтак, якоїсь спеціальної цінності собою не представляє.
З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов є безпідставним та не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд,
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради (79017 м.Львів вул.К.Левицького 67; код за ЄДРПОУ 04056109) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Водолій»» (79066 м.Львів вул.Кос-Анатольського 14/9; код за ЄДРПОУ 31896394) відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Желік О.М
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2022 |
Оприлюднено | 23.06.2022 |
Номер документу | 104672829 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Желік Олександра Мирославівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Желік Олександра Мирославівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні