Рішення

від 07.06.2022 по справі 440/3069/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2022 року м. ПолтаваСправа №440/3069/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (надалі - відповідач, Омельницька сільська рада), у якому просив:

визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення десятої сесії восьмого скликання Омельницької сільської ради від 24.12.2021 "Про перенесення або відмову в розгляді клопотань громадян та юридичних осіб";

зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5322483200:04:000:0715 площею 0.8675 га в оренду на 49 років зі зміною цільового призначення з код КВЦПЗД B03.10. (для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури) на код КВЦПЗД J11.02 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості).

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність спірного рішення відповідача, прийняття якого перешкоджає в реалізації позивачем свого права на отримання у користування земельної ділянки, на якій розташований належний позивачу на праві власності об`єкт нерухомого майна (будівля майстерні з кузнею, будівля контори, будівля гаража), оскільки таке рішення не містить жодних мотивів на підтвердження наявності достатніх підстав для відмови у наданні дозволу на розробку землевпорядної документації.

2. Позиція відповідача.

Відповідач 11.05.2022 отримав копію ухвали суду від 14.03.2022 про відкриття провадження у цій справі, однак відзив на позов у строк, визначений частиною першою статті 261 КАС України, до суду не надав.

За змістом частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

А відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

На підставі договору купівлі-продажу від 13.01.2007 ОСОБА_1 придбав у ТОВ КБМУ "ЛАДА" нежитлові будівлі, розташовані про АДРЕСА_1 , що складається з: майстерні з кузнею літ.Б площею 458,2 кв.м., гаражу літ.В площею 936,9 кв.м., будівлі контори літ.Г площею 766,1 кв.м. /а.с. 9-10/.

Розпорядженням Голови Полтавської обласної державної адміністрації від 25.01.2016 №29 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки":

затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 для розміщення складських приміщень із земель, що перебувають в користуванні ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" за межами населених пунктів Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області;

вилучено земельну ділянку площею 0,8675 га земель промисловості, що перебувають у користуванні ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , при умові встановлення права земельного сервітуту з метою обслуговування комунікацій ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта";

надано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 5322483200:04:000:0715, в довгострокову оренду терміном на 20 років площею 0,8675 га земель промисловості із зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури за межами населених пунктів на території Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області /а.с. 22/.

Позивач звернувся до Омельницької сільської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5322483200:04:000:0715 площею 0.8675 га в оренду на 49 років зі зміною цільового призначення з код КВЦПЗД B03.10. (для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури) на код КВЦПЗД J11.02 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості).

24.12.2021 на десятій сесії Омельницької сільської ради восьмого скликання прийнято рішення "Про перенесення або відмову в розгляді клопотань громадян та юридичних осіб", пунктом 1 якого позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку землевпорядної документації з огляду на відсутність містобудівної документації (детального плану) на земельну ділянку кадастровий номер 5322483200:04:000:0715 площею 0.8675 га /а.с. 5/.

Не погодившись із зазначеним рішенням сільської ради, позивач оскаржив його до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону /стаття 14 Конституції України/.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі земельних ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.

Статтею 65 Земельного кодексу України визначено, що землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

У силу частин першої, другої статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За змістом частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частин першої - третьої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Частиною другою цієї статті передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У силу абзацу першого частини третьої статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.97 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність рішення органу місцевого самоврядування про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною її цільового призначення.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд враховує, що відповідно до статті 123 Земельного кодексу України порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачає визначену правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у користування;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 Земельного кодексу України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Отже, передача земельних ділянок у користування передбачає виготовлення проекту землеустрою, його погодження компетентними органами, а відтак, прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки у користування.

За результатами розгляду заяви громадянина, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки, або надати відмову у наданні такого дозволу.

Разом із цим, така відмова повинна бути мотивована, оформлена належним чином та прийнята виключно з підстав, встановлених частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відтак, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, визначений частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України, є вичерпним.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права у спірних відносинах наведений у постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №200/5001/21.

За обставин цієї справи Омельницька сільська рада відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав відсутності містобудівної документації (детального плану) на земельну ділянку кадастровий номер 5322483200:04:000:0715 площею 0.8675 га.

Проте наведена підстава не передбачена частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України. При цьому законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідач відзив на позов не надав, із заявами (клопотаннями) про поновлення строку для подання відзиву на позов до суду не звертався, правомірність своїх доводів, викладених у рішенні від 24.12.2021, не довів.

За таких обставин, суд констатує, що рішення Омельницької сільської ради від 24.12.2021 не містить законодавчо визначених підстав для відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, з урахування чого позов у цій частині вимог належить задовольнити.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з того, що відповідач одноразово відмовив позивачу у наданні такого дозволу і у суду наразі немає підстав вважати, що відповідач може в подальшому створювати перешкоди у реалізації заявником гарантованого йому законодавством права на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою. У даному випадку суд може зобов`язати відповідача з урахуванням висновків суду повторно розглянути відповідне питання та прийняти за наслідками розгляду вмотивоване та обґрунтоване нормами законодавства рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права у спірних відносинах наведений у постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №200/5001/21 та врахований судом на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.

Суд зауважує, що надання дозволу на розроблення землевпорядної документації є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. А тому ухвалення відповідного рішення компетентним органом без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.

Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 4962,00 грн /а.с. 14/, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 15/.

Відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд враховує, що у силу підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022року становить 2481 гривня.

Верховний Суд у постанові від 12.11.2018 у справі №640/21330/18 зазначив, що системний аналіз частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір", частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, за подання цього позову ОСОБА_1 мав сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Як визначено частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправне рішення відповідача про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою без наявних на те законних підстав, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У свою чергу, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі (...) внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Таким чином, надмірно сплачений за подання позовної заяви у цій справі судовий збір у розмірі 3969,60 грн належить повернути позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення десятої сесії восьмого скликання Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 24 грудня 2021 року "Про перенесення або відмову в розгляді клопотань громадян та юридичних осіб" в частині відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5322483200:04:000:0715 площею 0.8675 га в оренду на 49 років зі зміною цільового призначення з код КВЦПЗД B03.10. (для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури) на код КВЦПЗД J11.02 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості).

Зобов`язати Омельницьку сільську раду Кременчуцького району Полтавської області повторно розглянути на сесії заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5322483200:04:000:0715 площею 0.8675 га в оренду на 49 років зі зміною цільового призначення з код КВЦПЗД B03.10. (для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури) на код КВЦПЗД J11.02 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 3969,60 грн (три тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень шістдесят копійок) на підставі платіжного доручення від 22 лютого 2022 року №1445.

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Омельницька сільська рада Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 40121489; вул. Центральна, 66, с. Омельник, Кременчуцький район, Полтавська область, 39713).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга в електронній формі подається через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд" безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, а у паперовій формі через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяО.О. Кукоба