Ухвала

від 07.06.2022 по справі 2-1466/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 червня 2022 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 2-1466/11

провадження номер № 22-ц/824/7588/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року у складі судді Фролової І.В., у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 листопада 2014 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , представництва в Україні «Файзер Ейч Сі. Лі. Пі. Корп.», закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», треті особи: Генеральна прокуратура України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 листопада 2014 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 19 лютого 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

16 травня 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва направив на адресу Київського апеляційного суду матеріали даної цивільної справи разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року, що підтверджується супровідним листом суду першої інстанції від 12 травня 2022 року за вих.№16795/22-Вих/203 (а.с.135-136, т.9).

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 16 травня 2022 року дану цивільну справу розподілено між суддями з присвоєнням номеру провадження 22-ц/824/7588/2022. Справу призначено судді-доповідачу Верланову С.М., судді, які входять до складу колегії: Верланов С.М.- головуючий суддя, судді Оніщук М.І., Шебуєва В.А. (а.с.137, т.9).

17 травня 2022 року вказана цивільна справа передана судді-доповідачу Верланову С.М.

Ухвалою Київського апеляційного суду у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Верланова С.М. від 18 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та йому надано десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали суду для усунення недоліків скарги, а саме, звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку апеляційного оскарження відповідно до ч.3 ст.357 ЦПК України, а також додати до апеляційної скарги її копії для інших учасників справи відповідно до вимог п.2 ч.4 ст. 356 ЦПК України. Також в ухвалі роз`яснено, що у випадку невиконання вимог ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження. У разі невиконання вимог ухвали щодо надання копій апеляційної скарги для інших учасників справи, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, що її подала (а.с.138-140, т.9).

Копію вказаної ухвали судді Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року ОСОБА_1 отримав поштою особисто 26 травня 2022 року, що підтверджується його підписом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.142, т.9).

02 червня 2022 року, тобто у строк, встановлений ухвалою судді Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року, ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку направив на адресу Київського апеляційного суду письмове заперечення на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року, у якому просить визнати, що:

ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року у справі №2-1466/11 постановлена з порушенням процесуальної процедури передчасно, у зв`язку з невирішенням його заперечень на дії суду від 10 грудня 2021 року, і без вирішення цього істотного по процедурі питання подальший розгляд справи і її рух неможливий, тому справа підлягає поверненню в суд першої інстанції для усунення процесуального порушення і здійснення висновку щодо законності судочинної реформи, та після цього направлення справи для розгляду апеляції до належного суду апеляційної інстанції у державній формі власності;

Київський апеляційний суд знаходиться у недержавній формі власності, у якому дана справа судді Верланову С.М. відповідно до вимог судочинного законодавства не розподілялася, тому ухвала судді Київського апеляційного суду Верланова С.М. від 18 травня 2022 року постановлена неповноважним суддею за межами процесуальних строків і є недійсною та не чинною, який «судом, встановлений законом» легітимним не був і не є, що свідчить про те, що він в дійсності у даній справі є фізичною особою на посаді, можливо, судді, тому яка процесуальні функції судді апеляційної інстанції у справі з ознаками шахрайства привласнила, та діяла з порушенням процесуальних процедур як національного судочинного законодавства, так і захищаємих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, тому дії і рішення судів першої і апеляційної інстанцій підпадають під приписи ст.60 Конституції України, як явно злочинні;

вимогам п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру - ухвала судді Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року повністю не відповідає;

процесуальні норми і права інших учасників процесу ОСОБА_1 не порушував, і як законослухняний громадянин, він не має права згідно зі ст.60 Конституції виконувати накази нелегітимного судді Київського апеляційного суду Верланова С.М. на виконання вказаних ним норм нелегітимного Цивільного процесуального кодексу України без зазначення його редакції і обґрунтування законності запровадження судочинних змін.

Також просить скасувати у складі колегії ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року і повернути справу до цього суду для усунення вказаних вище істотних по суті процедурних порушень.

Заперечення мотивоване тим, що ухвала Київського апеляційного суду у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Верланова С.М. від 18 травня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху є незаконною, її вимоги не ґрунтуються на нормах процесуального права, ухвала постановлена нелегітимним складом суду та є такою, що перешкоджає заявнику у праві доступу до правосуддя (а.с.143-147, т.9).

07 червня 2022 року у даній справі призначено повторний автоматизований розподіл через те, що суддя Оніщук М.І. увільнений від виконання обов`язків з відправлення правосуддя на час проходження військової служби на підставі наказу голови Київського апеляційного суду від 15 квітня 2022 року №171-ОС, у зв`язку з чим не може входити до складу колегії суддів, що унеможливлює постановлення колегіальних ухвал, пов`язаних з рухом справи, у встановлені законом строки. Відповідно до протоколу автоматизованої зміни колегії суддів від 07 червня 2022 року замінено суддю Оніщука М.І. на суддю Матвієнко Ю.О. (а.с.149, т.9).

Перевіривши матеріали справи та доводи ОСОБА_1 , наведені у запереченні на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року, Київський апеляційний суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі з таких підстав.

В ухвалі судді Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху зазначено, що останнім днем для подання апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року було 18 лютого 2022 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав 19 лютого 2022 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч.1 ст.354 ЦПК України, на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року. Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ним (04 лютого 2022 року) оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 02 лютого 2022 року, то він має безумовне право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду відповідно до ч.2 ст.354 ЦПК України. Однак ОСОБА_1 не звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідно до ч.3 ст.357 ЦПК України.

Також в ухвалі судді Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року зазначено, що ОСОБА_1 , у порушення вимог п.2 ч.4 ст.356 ЦПК України, до апеляційної скарги не додав її копії для інших учасників справи. Та обставина, що ОСОБА_1 додав до апеляційної скарги докази направлення учасникам справи копії апеляційної скарги, не звільняє його від обов`язку, передбаченого п.2 ч.4 ст.356 ЦПК України, додати до апеляційної скарги її копії відповідно до кількості учасників справи.

За таких обставин суддя апеляційного суду дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху, оскільки вона подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, установленого ч.1 ст.354 ЦПК України і ОСОБА_1 не порушив питання про поновлення цього строку, а також заявником до апеляційної скарги не додано її копії для інших учасників справи. ОСОБА_1 надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали судді апеляційного суду.

Вказана ухвала судді Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху відповідно до положень ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.1 ст.18 ЦПК України, є обов`язковою до виконання.

Проте у встановлений судом строк ОСОБА_1 вказані вище недоліки, які зазначені в ухвалі судді Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року, не виконав.

Колегія суддів вважає, що подане ОСОБА_1 письмове заперечення за своїм змістом не є заявою про усунення недоліків апеляційної скарги у розумінні ст.ст.185, 357 ЦПК України, а зводиться до його незгоди з ухвалою судді Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Що стосується доводів заперечення про те, що ухвала судді Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року перешкоджає заявнику у праві доступу до правосуддя, то вказані доводи є необґрунтованими з таких підстав.

Так, доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

ЄСПЛ виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, залишення апеляційної скарги без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права заявника на доступ до правосуддя.

Згідно з п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, ураховуючи, що ОСОБА_1 у строк, визначений ухвалою судді Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року, недолікиапеляційної скарги не усунув, а саме, не звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року і не додав до апеляційної скарги її копії для інших учасників справи, та приймаючи до уваги, що без усунення вказаних вище недоліків апеляційної скарги суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження, то у відкритті апеляційного провадження у справі за його апеляційною скаргою на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року слід відмовити відповідно до п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст.357, 358 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження у справі за його апеляційною скаргою на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року та повернути йому апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді: