Ухвала

від 07.06.2022 по справі 420/14426/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/14426/21Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Осіпова Ю.В.,

суддів: Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма «ТКС» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року позов ТОВ «Науково виробнича фірма «ТКС» - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів вiд 11.01.2021р. №UA500500/2021/000005/2. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір на загальну суму 2270 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, Одеська митниця 13.01.2022р. подала апеляційну скаргу.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022р. апеляційна скарга була залишена без руху у зв`язку із несплатою судового збору та пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Водночас, впелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2022р. строк усунення недоліків продовжено на 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. строком на 30 діб.

З урахуванням зазначеного, а також тимчасового призупинення діяльності суб`єктів владних повноважень, ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2022р. було продовжено відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 (десять) днів з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Однак, ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022р. Одеській митниці було встановлено новий строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 (десять) днів з дня отримання відповідної ухвали.

07.06.2022р. митним органом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору або надання додаткового строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги. Необхідність же відстрочення сплати судового збору та продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на більш тривалий термін Одеська митниця обґрунтовує відсутністю фінансування на оплату судового збору.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з урахуванням наступного.

Так, за приписами ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або ж розстрочення останнього, є правом, а не обов`язком суду й, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Питання ж відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст.8 Закону України «Про судовий збір», норми якої є спеціальними.

Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч.1 вказаної статті), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (ч.2 цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди.

З аналізу ст.8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що умови визначені є диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Умови, визначені у п.п.1 та 2 ч.1 вказаної статті, можуть застосовуватися до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5% розміру їх річного доходу (за попередній календарний рік), та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п.3 ч.1 ст.8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, у той же час визначив коло предмету спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п.1 та 2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану юридичної особи), а положення п.3 ч.1 вказаної статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, викладені апелянтом у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст.8 Закону України «Про судовий збір», оскільки предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та/або відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 30.12.2020р. у справі №560/3049/20 та від 26.05.2021р. у справі №320/3335/20.

При прийнятті таких висновків, суд враховує положення ст.129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Таким чином, обставини пов`язані з внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для цієї мети, не можуть вважатися достатніми для відстрочення такої сплати.

Судова колегія зауважує, що за законодавством України введення воєнного стану не змінено порядок сплати судового збору.

Обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно. Застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника (апелянта) можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Згідно з ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов`язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав та здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання своїх процесуальних обов`язків.

Одним із таких процесуальних обов`язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (ч.5 ст.296 КАС України), про що також вказувалось і в ухвалі судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022р. про залишення апеляційної скарги без руху, для чого було встановлено достатній строк, упродовж якого відповідачу необхідно було усунути зазначений недолік.

Слід зазначити, що у разі задоволення поданого відповідачем клопотання (у тому числі і продовження строку на усунення недоліків), такі дії можуть розцінюватися як надання певних процесуальних переваг відповідачу перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний судовий збір.

На користь зазначених вище висновків апеляційного суду свідчить також факт «вибіркової» сплати відповідачем суми судового збору за подання апеляційних скарг (у період дії воєнного стану), зокрема, у справах №420/19306/21, №521/2098/22, №420/18040/21 та №420/18902/21, що підтверджується відомостями комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».

Між тим, основним принципом в адміністративному судочинстві є дотримування критерію розумності для встановлення строків розгляду справ у суді. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, адже будь-яке зволікання (необґрунтоване) може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. Відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Відповідно до КАС України, розумним строком вважається найкоротший строк розгляду і вирішення справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що у даному випадку продовження судом процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги призведе до необґрунтованого затягування розгляду даної справи та не є гарантією виконання відповідачем вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, в якій, окрім іншого, було також вказано і про пропуск строку звернення відповідача до суду з даною апеляційною скаргою.

Разом із тим, варто зазначити про те, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується із обов`язком сторін дотримуватися процесуального законодавства щодо строків реалізації цього права. Відповідні процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Недотримання ж встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Як уже зазначалося в ухвалі судді від 02.02.2022р., оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції було ухвалено в порядку письмового провадження 20.10.2021р., а з апеляційною скаргою Одеська митниця звернулася лише 13.01.2022р. (відповідно до штампу реєстрації вхідної кореспонденції), тобто зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження.

Незважаючи на неодноразове продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги, заява про поновлення пропущеного строку апелянтом до суду не надавалася.

Положення п.4 ч.1 ст.299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Такої ж правової позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 28.04.2021р. у справі №640/3393/19.

Таким чином, беручи до уваги значний пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду 1-ї інстанції та відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Одеської митниці про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Осіпов Ю.В. Судді Косцова І.П. Скрипченко В.О.