Постанова

від 05.06.2022 по справі 826/3664/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2022 року

м. Київ

справа №826/3664/16

адміністративне провадження № К/9901/31954/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого судді: Яковенка М. М.,

суддів: Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

за участю:

секретаря судового засідання Бугаєнко Н. В.,

представника позивача Сорока М. В.,

представника відповідача Скрибка І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СД Груп» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Бояринцева М. А.) від 13 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Бабенко К. А., Коротких А. Ю., Сорочко Є. О.) від 26 жовтня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СД Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СД Груп» (далі - ТОВ «СД Груп») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 01 жовтня 2015 року № 0006212202.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки контролюючого органу про завищення позивачем задекларованих показників податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з контрагентом-субпідрядником - ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу» є помилковими. Позивач стверджує, що господарські операції з названим контрагентом є реальними, підтверджені всіма необхідними і належним чином оформленими первинними документами та безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю товариства. Висновки контролюючого органу про відсутність у ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу» фізичної можливості виконувати передбачені договорами субпідряду роботи та відповідних для цього ліцензій і дозвільних документів не підтверджуються жодними належними доказами.

3. Справа розглядалася судами неодноразово.

4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року, відмовлено ТОВ «СД Груп» у задоволенні позову.

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 24 листопада 2020 року ТОВ «СД Груп» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року, і ухвалити нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2021 року, після усунення недоліків, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

7. 20 січня 2021 року до Верховного Суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

8. В подальшому до Верховного Суду від ТОВ «СД Груп» надійшла заява про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

9. 02 червня 2022 року до Верховного Суду від ТОВ «СД Груп» надійшли письмові пояснення.

10. Ухвалою Верховного Суду справу закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у відкрите судове засідання. Ухвалою відмовлено ТОВ «СД Груп» в задоволенні заяви про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві в період з 04 вересня 2015 року по 10 вересня 2015 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «СД ГРУП» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Лайк Трест» (код ЄДРПОУ 38389211) та ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу» (код ЄДРПОУ 37727366) за період з 01 червня 2012 року по 30 квітня 2014 року.

12. Вказана перевірка призначена згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та на підставі постанови слідчого Управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві Онищенко М. В. від 02 липня 2015 року про призначення позапланової документальної перевірки. Зокрема, в тексті цієї постанови від 02 липня 2015 року зазначено, що у провадженні Управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 квітня 2015 року за № 320151000000000100, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ТОВ «СД ГРУП» протягом 2013 - 2014 років формувало штучний податковий кредит від ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу». Проведеним оглядом наявних баз даних АІС «Податковий блок» встановлено, що на вказаному підприємстві протягом всього часу працювала ОСОБА_1 , яка також являлася засновником названого товариства, статутний капітал якого становив 1000 грн. Крім того, відносно ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу» 19 лютого 2015 року проводилася зустрічна звірка, засновниками якої не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами.

13. За результатами проведеної перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 17 вересня 2015 року № 836/26-54-22-02/37639228, яким встановлено порушення:

- пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого ТОВ «СД Груп» занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 234 548 грн, в тому числі за серпень 2012 року на суму 31 184 грн, за вересень 2012 на суму 30 200 грн, за жовтень 2012 року на суму 76 076 грн, за листопад 2012 року на суму 84 766 грн, грудень 2012 року на суму 2 148 грн, січень 2013 року на суму 10 174 грн;

- статті 134 ПК України, встановлено неможливість віднесення ТОВ «СД ГРУП» до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, в подальшому: витрати за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу» за період 01 червня 2012 року по 30 квітня 2014 року у сумі 1 172 740,68 грн.

14. На підставі зазначених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 01 жовтня 2015 року № 0006212202, яким ТОВ «СД ГРУП» збільшено на 254 205 грн суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, у тому числі на 203 364 грн за основним платежем та на 50 841 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

15. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що документи бухгалтерської звітності, надані позивачем, не можуть вважатись такими, що відповідають Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV), що в сукупності з іншими доводами контролюючого органу свідчить про не підтвердження фактичного виконання зобов`язань за договорами будівельного субпідряду між позивачем та його контрагентом.

17. На обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив, що позивачем під час розгляду справи не пред`явлено суду акт про будівельну готовність до проведення робіт, які підлягали підписанню до початку виконання робіт субпідрядником, як це передбачено умовами договорів № 04/10, 21/12, 13/11, 17/10. Також позивачем не пред`явлено всю виконавчу та технічну документацію, іншу необхідну документацію, передбачену чинними будівельними нормами та правилами, а також чинним законодавством України щодо порядку виконання робіт, результатів виконаних робіт, включаючи журнал виконання робіт, паспорти та сертифікати на використовувані матеріали, які підлягали передачі субпідрядником разом з останнім актом за умовами договорів № 28/12, 03/13, 23/10, 15/11, 16/08, 30/07.

При цьому, як вбачається з акту перевірки, позивачем до перевірки не надані: дозвіл на проведення робіт з підвищеною небезпекою, журнали інструктажів з техніки безпеки, кваліфікаційних сертифікатів працівників ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу» та інших документів, що дають можливість ідентифікувати фактичних виконавців робіт.

18. Крім того, проаналізувавши зміст договорів будівельного субпідряду, укладених між ТОВ «СД ГРУП» та ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу», суд першої інстанції встановив недоліки (неточності) окремих договорів:

- за умовами договорів № 24/10 та № 17/10 не вбачається інформації про об`єкт будівництва, на якому підлягають виконанню роботи з демонтажу існуючого вітринного скління, його пакування та монтажу металевої конструкції з ролетною системою/монтажу скляної вітрини.

-в договорах № 30/07, 16/08, 25/09, 04/10 не міститься повна інформація про адресу об`єкту будівництва.

19. Окремо суди попередніх інстанцій звернули увагу на протокол допиту свідка - керівника ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу» ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015100090000175 від 23 жовтня 2015 року, в якому вона пояснила про непричетність до реєстрації та господарської діяльності зазначеного підприємства.

20. Також судами встановлено, що згідно ухвали Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 1-кп/760/416/16 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, остання в січні 2014 року в денний час доби, навпроти кінотеатру «Батерфляй» по вул. В. Гетьмана, 6 в м. Києві (Солом`янський район), зустрілась з невстановленою слідством особою з приводу придбання (перереєстрації) на її ім`я в органах державної влади, за грошову винагороду, суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «Лайк Трест», з метою прикриття незаконної діяльності.

Усвідомлюючи протиправний характер дій, запропонованих їй невстановленою слідством особою, як майбутнього директора, засновника та власника перереєстрованого підприємства, розуміючи що підприємство перереєстровується з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, ОСОБА_2 з корисливих спонукань, погодилась на таку пропозицію.

Незаконна діяльність ОСОБА_2 та невстановлених осіб полягала в тому, що останні, отримавши реєстраційні документи ТОВ «Лайк Трест», а також печатку вказаного товариства, здійснювали діяльність з метою штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість іншим підприємствам для ухилення від сплати податків до Державного бюджету України.

21. За позицією судів попередніх інстанцій, наведене у своїй сукупності свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій за участю позивача та ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу».

22. При цьому судами визнано необґрунтованими покликання позивача, що контролюючим органом в порушення вимог ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні, оскільки на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення виключено пункт 58.4 статті 54 ПК України, відповідно до якого встановлювалася така заборона.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

24. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 1, 4 частини четвертої статті 328, пункт 4 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

25. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 20 грудня 2018 року по справі № 826/23574/15 стосовно того, що матеріали кримінального провадження не можуть слугувати доказом правомірності податкового повідомлення-рішення.

26. При цьому скаржник наголошує, що допит свідка ОСОБА_1 , на який посилався представник відповідача, було проведено після закінчення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому він не міг бути врахований.

27. Крім того в доводах касаційної скарги скаржник зауважує, що судами попередніх інстанцій під час оцінки доводів позивача стосовно порушення контролюючим органом порядку винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було враховано позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 31 січня 2018 року по справі № 2а/0470/6369/12 стосовно застосування пункту 58.4 статті 58, пункту 86.9 статті 86 ПК України.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

29. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30. Згідно з статте 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

31. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

32. Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановлені пунктом 78.1 статті 78 ПК України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (підпункт 78.1.11 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

33. Аналіз наведеної норми свідчить про те, що за своїм характером призначення документальної позапланової перевірки може характеризуватися як заходи забезпечення кримінального провадження, а також як специфічна слідча (розшукова) дія. Зазначена правова невизначеність, відсутність узгодженого процесуального порядку проведення документальних позапланових перевірок в кримінальному провадженні призводить до різного порядку призначення та проведення таких перевірок і, як наслідок, до різних правових наслідків їх застосування, що перед усім вказує на доцільність визначення документальної перевірки в системі слідчих дій передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, як самостійної дії.

34. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вважає, що проведення перевірки податковим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали слідчого судді (слідчого, прокурора) у будь-якому випадку є самостійною підставою її проведення, результати якої є доказом в кримінальному провадженні.

35. Конкуренція між пріоритетом вирішення кримінальної справи над податковим спором і навпаки існувала із самого початку унормування фінансових правовідносин.

36. Відповідно до пункту 7, підпункту 2 пункту 8 та підпункту 3 пункту 12 розділу І Закону України Закон України від 17 липня 2015 року N 655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (далі у тексті - Закон N 655-VIII) з ПК України виключено підпункт 54.3.4 пункту 54.3 статті 54, пункт 58.4 статті 58 та пункт 86.9 статті 86 розділу ІІ Кодексу.

37. В свою чергу, відповідно до пункту 36 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов`язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Закон N 655-VIII набрав чинності 01 вересня 2015 року.

38. До запровадження наведених норм, діяли положення пункту 86.9 статті 86 ПК України, якими передбачалось, що у разі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

39. З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 17 липня 2015 року № 655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків». Вказаним законом пункт 86.9 статті 86 ПК України виключено, а підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктом 36.

40. Отже, щодо перевірок, які проводяться у межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих до набрання чинності Законом N 655-VIII, то у цьому випадку податкові повідомлення-рішення за результатами перевірок, розпочатих та закінчених до 01 вересня 2015 року, розпочатих до, але закінчених після 01 вересня 2015 року, а також розпочатих та закінчених після 01 вересня 2015 року, приймаються протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

41. Зміст вказаних правових норм свідчить, що контролюючі органи не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

42. Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення-рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.

43. Аналогічна правова позиція узгоджується також з висновками, викладеними Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в постановах від 22 жовтня 2019 року (справа № 820/3094/16), від 16 березня 2020 року (справа № 280/466/19), від 16 квітня 2020 року (справа № 815/5861/15).

44. Як свідчать матеріали справи, позапланова документальна виїзна перевірка позивача, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України згідно з постановою слідчого Управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві від 02 липня 2015 року в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 квітня 2015 року за № 320151000000000100, тобто до набрання чинності Законом № 655-VIII (до 01 вересня 2015 року).

45. Доказів наявності судового рішення (обвинувального вироку, ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили відповідач ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надав.

46. Відтак, за наявності на момент прийняття оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення, заборони закону, за якою органи податкової служби не мають права приймати податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішенням в кримінальній справі, якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства та відсутності рішення в кримінальній справі на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, останнє прийнято в порушення вимог пункту 36 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків»), а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

47. А відтак, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є помилковими. Суд наголошує на тому, що в межах цієї справи відсутні підстави для надання правової оцінки щодо наявності або відсутності встановленого контролюючим органом порушення допущеного позивачем.

48. Водночас, Суд звертає увагу, що скаржником в касаційній скарзі ставились вимоги стосовно скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

49. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

50. За результатами касаційного розгляду справи з`ясовано, що судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно.

51. Відтак, Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог касаційної скарги стосовно направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

52. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

53. Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, касацій скарга підлягає частковому задоволенню, а постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СД Груп» задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 826/3664/16 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СД Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 01 жовтня 2015 року № 0006212202.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов

Повний тест постанови виготовлено 06 червня 2022 року.