Постанова

від 06.06.2022 по справі 120/2067/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року

м. Київ

справа № 120/2067/20-а

адміністративне провадження № К/9901/10766/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія Агро» на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія Агро» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

У травні 2020 року ТОВ «Надія Агро» (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до ГУ ДПС у Вінницькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.01.2020 року:

- №0001010512, яким ТОВ «Надія Агро» збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 528249,00 грн, з яких за основним платежем 422599 грн, за штрафними санкціями105650 грн;

- №0001020512, яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 261294,00 грн;

- №0001030512, яким до Товариства застосовано штрафні санкції за платежем з податку на додану вартість в сумі 317994,00 грн

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001030512 від 30.01.2020. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог, Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в цій частині, а позов задовольнити.

У зв`язку з припиненням шляхом приєднання ТОВ «Надія Агро» (код ЄДРПОУ 03732363) до ТОВ «Тас Агро Захід» (код ЄДРПОУ 32513287) та згідно із статтею 52 КАС України, допущено заміну позивача ТОВ «Надія Агро» (код ЄДРПОУ 03732363) на його правонаступника - ТОВ «Тас Агро Захід» (код ЄДРПОУ 32513287).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Надія Агро» посадовими особами відповідача складено акт №1159/0512/03732363 від 17.12.2019 року, у висновках якого, окрім інших, зафіксовано наступні порушення, допущені Товариством:

- п.198.7 ст.198 ПК України та п.14 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за лютий 2019 року в сумі 422599,00 грн;

- п.198.7 ст.198 ПК України та п.14 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 року, в результаті чого завищено від`ємне значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2019 року в сумі 261294,00 грн;

- п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого підприємством не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ 635985,69 грн, в тому числі за листопад 2017 року на суму 440718,61 грн, за вересень 2018 року на суму 114586,25 грн, за жовтень 2018 року на суму 80680,83 грн

На підставі виявлених порушень, 30.01.2020 року відповідачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0001010512, яким ТОВ «Надія Агро» збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 528249,00 грн, з яких за основним платежем 422599 грн, за штрафними санкціями105650 грн;

- №0001020512, яким ТОВ «Надія Агро» зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 261294,00 грн;

- №0001030512, яким до ТОВ «Надія Агро» застосовано штрафні санкції за платежем з податку на додану вартість в сумі 317994,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, Товариство звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість висновків перевірки щодо порушення ТОВ «Надія Агро» вимог п.198.7 ст.198 ПК України та п.14 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289; далі - Порядок №21), та, як наслідок, відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень №0001010512 та №0001020512 від 30.01.2020 року.

Зокрема, суд першої інстанції зазначив, що аналіз положень п.14 Розділу ІІІ Порядку №21 та п.198.7 ст.198 ПК України свідчить про те, що саме заява про перенесення суми від`ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника, подана в складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку, зумовлює виникнення підстав для проведення позапланової документальної перевірки, з метою підтвердження контролюючим органом сум від`ємного значення.

В той же час, відповідна заява про перенесення суми від`ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (ТОВ «Надія Агро») не була включена СВК «Надія» до податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку за лютий 2018 року.

Водночас, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про безпідставність притягнення ТОВ «Надія Агро» до відповідальності саме за не складення чи/або не реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в граничний термін, визначений ст.201 ПК України, та, як наслідок, наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0001030512 від 30.01.2020.

Приписами частин першої та другої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За вказаних вимог КАС України, суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позову.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.01.2020 року №0001010512 та №0001020512 були прийняті на підставі акту від 17.12.2019 року №1159/0512/03732363, у висновках якого, окрім інших, зафіксовано наступні порушення, допущені Товариством:

- п.198.7 ст.198 ПК України та п.14 Розділу ІІІ Порядку №21, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за лютий 2019 року в сумі 422599,00 грн;

- п.198.7 ст.198 ПК України та п.14 Розділу ІІІ Порядку №21, в результаті чого завищено від`ємне значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2019 року в сумі 261294,00 грн.

Так, згідно із п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), передбачений ст.200 ПК України.

Відповідно до зазначеної норми сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як встановлено п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом «а» п.198.1 ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Приписами п.198.7 ст.198 ПК України визначено, що сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом:

- приєднання, злиття, перетворення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;

- поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Отже, в разі проведення реорганізації платника податку на додану вартість, останній має право на перенесення сум від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за наявності таких умов:

- підписання передавального акта відповідно до законодавства;

- сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, має бути підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Крім того, положеннями п.14 Розділу ІІІ Порядку №21 визначено, що за наявності у платника податку, який реорганізується, суми від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від`ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника. Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від`ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про перенесення суми від`ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає, що положення п.14 Розділу ІІІ Порядку №21 в повній мірі відповідають та не суперечать визначеному п.198.7 ст.198 ПК України порядку перенесення сум від`ємного значення від платника податку, що реорганізовується, до його правонаступника.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, протоколом №27/11/17-01 від 27.11.2017 року затверджено рішення загальних зборів пайовиків СВК «Надія» про його реорганізацію шляхом перетворення у сільськогосподарське виробниче ТОВ «Надія».

Протоколом №26/02/18-01 від 26.02.2018 року затверджено рішення загальних зборів учасників СВ ТОВ «Надія» про затвердження передавального акту, та внесення змін до протоколу №27/11/17-01 від 27.11.2017 року в частині зміни назви підприємства: з «Сільськогосподарське виробниче ТОВ «Надія» на «ТОВ «Надія Агро».

Відповідно до п.1.2 Статуту ТОВ «Надія Агро», затвердженого та зареєстрованого 26.02.2018 року, ТОВ «Надія Агро» створене шляхом перетворення (зміни організаційно-правової форми) СВК «Надія» та є правонаступником усього майна, прав та обов`язків останнього відповідно до передавального акту від 26.02.2018 року.

При цьому, остання податкова звітність СВК «Надія» подана до податкового органу за лютий 2018 року. Відповідно до даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за лютий 2018 року (декларація від 16.03.2018 року №9046371491), сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) становить 683893,00 грн.

В свою чергу, перша податкова звітність ТОВ «Надія Агро» подана до податкового органу за березень 2018 року. Відповідно до даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за березень 2018 року, підприємством у складі податкового кредиту відображено від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 683893,00 грн.

Однак, як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, сума від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 683893,00 грн, включена ТОВ «Надія Агро» до податкової накладної за березень 2018 року без підтвердження такої суми документальною перевіркою контролюючого органу, а лише на підставі передавального акта.

Відповідна заява про перенесення суми від`ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (ТОВ «Надія Агро») не була включена СВК «Надія» до податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку лютий 2018 року.

При цьому, судами попередніх інстанцій спростовано доводи позивача про те, що жодною нормою не передбачено, що заява про перенесення суми від`ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника є підставою для проведення перевірки, оскільки ст.78 ПК України дає вичерпний перелік таких підстав, оскільки обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків (п.78.2 ст.78 ПК України).

Отже, належним чином оформлений між підприємством, що реорганізується (СВК «Надія») та його правонаступником (ТОВ «Надія Агро») передавальний акт дає право останньому на перенесення до складу податкового кредиту суми від`ємного значення з ПДВ, в той час як підстави для такого перенесення визначено п.14 Розділу ІІІ Порядку №21 - заява про перенесення, що подається у складі податкової звітності.

Крім того, судами попередніх інстанцій також встановлено, що у реєстраційній заяві платника податку за формою №1-ПДВ, яка подана ТОВ «Надія Агро» 22.03.2018 року, підставою її подання визначено «зміна даних про платника», тоді як фактично мала місце реорганізація платника податку.

При цьому, форма №1-ПДВ в переліку підстав передбачає графу «реорганізація у зв`язку з перетворенням», обрання якої б зумовило виникнення підстав для проведення документальної перевірки, однак, така графа ТОВ «Надія Агро» обрана не була.

Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість висновків перевірки щодо порушення ТОВ «Надія Агро» вимог п.198.7 ст.198 ПК України та п. 14 Розділу ІІІ Порядку №21, та, як наслідок, відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень №0001010512 та №0001020512 від 30.01.2020 року.

З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких суди встановили обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів, відповідно до частини другої ст.341 КАС України, знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться у касаційній скарзі, правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія Агро» залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає..

Головуючий суддя О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх