Постанова

від 06.06.2022 по справі 640/13995/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року

м. Київ

справа № 640/13995/20

адміністративне провадження № К/9901/9088/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Трейд Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, рішення,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Скай Трейд Україна» (далі - Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ГУ ДПС у м. Києві, в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0010100504 від 03.04.2020 ГУ ДПС у м. Києві, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 201648,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003974207 від 06.04.2020 ГУ ДПС у м. Києві, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3177260,09 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003984207 від 06.04.2020 ГУ ДПС у м. Києві, яким застосовано штрафні (фінансові санкції) на підставі п.1 ст. 127 ПК України, чим збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору в сумі 264771,68 грн;

- визнати протиправним та скасувати вимогу ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ю-155 від 06.04.2020, якою зобов`язано сплатити суму боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 48624,79 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №00003994207 від 06.04.2020, яким застосовано штрафні санкції в сумі 24312,40 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року, позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві №0010100504 від 03.04.2020, №00003974207 та №00003984207 від 06.04.2020; визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ю-155 від 06.04.2020; визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у м. Києві про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №00003994207 від 06.04.2020; стягнуто на користь ТОВ «Скай Трейд Україна» понесені ним витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 30000,00 грн; стягнуто на користь ТОВ «Скай Трейд Україна» сплачений ним судовий збір у розмірі 21020,00 грн

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

У зв`язку з реорганізацією податкового органу та згідно із статтею 52 КАС України, допущено заміну відповідача ГУ ДПС у м. Києві на його правонаступника - ГУ ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 27.01.2020 по 06.03.2020 відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2019, за результатами якої складено акт перевірки від 16.03.2020 №292/26-15-05-04-03/39455232 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п.7 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» від 29.11.1999 року №290, п. 5, 6, 7, 9.4 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» від 31.12.1999 року №318, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (зі змінами), п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України ТОВ «Скай Трейд Україна» занижено податок на прибуток всього у сумі 746317,00 грн, у тому числі за 2016 рік в сумі 584999,00 грн, за 1 квартал 2017 року в сумі 128099,00 грн, за 9 місяців 2019 року у сумі 33219,00 грн;

- пп.164.2.1 п.164.2 ст.164, ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, із врахуванням пп.14.1.180, пп.14.1.195, пп.14.1.222 п.14.1 ст.14 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов`язання по сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб на суму 1956815,99 грн (в тому числі за 2018 рік - 647335,80 грн, 2019 рік - 1309480,19 грн);

- пп.1.1, пп.1.3, пп.1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX, пп.164.2.1 п.164.2 ст.164, ст. пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті до бюджету військового збору на суму 163068,00 грн (в тому числі за 2018 рік - 53944,65 грн, 2019 рік - 109123,35 грн);

- п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 та п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, в результаті чого занижено зобов`язання по сплаті єдиного внеску на загальну суму 48624,79 грн (в тому числі за 2018 рік - 22933,24 грн, за 2019 рік - 25691,55 грн).

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 03.04.2020 №0010100504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток у розмірі 201648,00 грн, з яких за податковими зобов`язаннями - 161318,00 грн, а за штрафними (фінансовими) санкціями - 40330,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 06.04.2020 №00003974207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3177260,09 грн, з яких за податковими зобов`язаннями - 1956815,99 грн, а за штрафними (фінансовими) санкціями - 1220444,10 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 06.04.2020 №00003984207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по військовому збору у розмірі 264771,68 грн, з яких за податковими зобов`язаннями - 163068,00 грн, а за штрафними (фінансовими) санкціями - 101703,68 грн;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2020 №Ю-155, з єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування на загальну суму 48624,79 грн, з яких недоїмка - 48624,79 грн;

- рішення від 06.04.2020 №00003994207 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 24312,40 грн;

За результатами адміністративного (досудового) оскарження вказані вище рішення залишені без змін.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою про сплату боргу (недоїмки) та рішенням, Товариство звернулося до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що висновки викладені в Акті перевірки про заниження ТОВ «Скай Трейд Україна» податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, військового збору та про заниження суми фонду оплати праці, на який нараховується єдиний соціальний внесок є необґрунтованими, а прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.04.2020 №00003974207, №00003984207, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-155 від 06.04.2020 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №00003994207 від 06.04.2020 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Так, як встановлено судами попередніх інстанцій, податкове зобов`язання у податковому повідомленні-рішенні від 03.04.2020 №0010100504 відповідачем визначене позивачу у зв`язку з тим, що ТОВ «Скай Трейд Україна», на думку відповідача, протиправно не відображено у складі доходів кредиторську заборгованість ТОВ «Трейд Марк Компані», ТОВ «Орлан-Транс-Груп» та ТОВ «Діана Люкс Логістик», по якій минув строк позовної давності, в т.ч. яка не може бути погашена у зв`язку з ліквідацією суб`єкта господарської діяльності, на загальну суму 896208,00 грн, з яких:

1) 711662,00 грн - заборгованість ТОВ «Трейд Марк Компані», що виникла на підставі рахунків-фактур та видаткових накладних на поставки товарів (послуг) (учнівські набори, канцелярські товари в асортименті, послуги з пакування та сортування, суборенда нежитлового приміщення тощо), складених за період з 02.03.2016 по 28.09.2016;

2) 59500,00 грн - заборгованість ТОВ «Орлан-Транс-Груп», що виникла на підставі рахунків-фактур та актів наданих послуг (транспортні послуги, експедиторські послуги тощо), складених за період з 02.06.2016 по 30.09.2016;

3) 125046,00 грн - заборгованість ТОВ «Діана Люкс Логістик», що виникла на підставі рахунків-фактур та актів наданих послуг (транспортно-експедиційні послуги), складених за період з 02.08.2016 по 30.09.2016.

Відповідно до пп.133.1.1 п.133.1 ст.133 ПК України платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно із п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

При цьому, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, до інших операційних доходів відносяться: доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); доходи від операційної оренди активів; доходи від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті; суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, господарського суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми одержаних безоплатно оборотних активів та субсидій; інші доходи від операційної діяльності.

Враховуючи наведені норми, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано не погодились із доводами відповідача щодо протиправного не відображення у складі доходів кредиторської заборгованості ТОВ «Трейд Марк Компані», ТОВ «Орлан-Транс-Груп» та ТОВ «Діана Люкс Логістик», по якій минув строк позовної давності, в т.ч. яка не може бути погашена у зв`язку з ліквідацією суб`єкта господарської діяльності, на загальну суму 896208,00 грн, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження наявності безнадійної заборгованості ТОВ «Трейд Марк Компані», ТОВ «Орлан-Транс-Груп» та ТОВ «Діана Люкс Логістик» та в результаті яких саме господарських операцій вона виникла.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження оплати позивачем наданих ТОВ «Трейд Марк Компані», ТОВ «Орлан-Транс-Груп» та ТОВ «Діана Люкс Логістик» послуг (товарів) на загальну суму 896208,00 грн позивачем надано платіжні доручення від 04.10.2016 №176, 181, 182, від 07.10.2016 №187, від 11.10.2016 №193, від 12.10.2016 №194, №195, від 20.10.2016 №238, №239, 240, від 08.11.2016 №264, №265, а також угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладену 30.11.2016 між ТОВ «Скай Трейд Україна» та ТОВ «Трейд Марк Компані».

При цьому, 28.01.2021 судом апеляційної інстанції витребувано підтвердження проведення банком таких платежів з ТОВ «Орлан-Транс-Груп» та ТОВ «Діана Люкс Логістик», і на виконання вимог протокольної ухвали суду позивачем 10.02.2021 подано такі докази.

Враховуючи зазначене у сукупності, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 03.04.2020 №0010100504 прийняте відповідачем безпідставно, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що податкові зобов`язання у податкових повідомленнях-рішеннях від 06.04.2020 №00003974207, №00003984207, вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ю-155 від 06.04.2020 та рішенні про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №00003994207 від 06.04.2020 відповідачем визначені позивачу у зв`язку з тим, що ТОВ «Скай Трейд Україна» вчинено дії спрямовані на приховування трудових відносин в рамках укладених з ФОП ОСОБА_1 договорів №10/10 від 10.10.2018, №14/11 від 14.11.2018, №26/11 від 26.11.2018 та №20/03 від 20.03.2018, приховування доходів у вигляді заробітної плати нарахованої (виплаченої) на користь вищезазначеної фізичної особи шляхом укладання з фізичною особою - підприємцем договорів при одночасному перебуванні її у трудових відносинах з ТОВ «Скай Трейд Україна».

Згідно із п.162.1 ст.162 та п.163.1 ст.163 ПК України, платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пп.пп.14.1.195, 14.1.222 п.14.1 ст.14 ПК України, працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону; роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов`язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов`язки, передбачені законами.

Для цілей розділу IV цього Кодексу до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими

Згідно із пп.164.2.1 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

При цьому, відповідно до пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно із пп.168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.171.1 ст.171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Крім того, згідно із пп.пп.1.1, 1.2, 1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, платниками військового збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст.163 цього Кодексу.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст.171 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.1 ст.4, п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем, як клієнтом, та ФОП ОСОБА_1 , як виконавцем, укладено договори про надання інформаційних послуг №10/10 від 10.10.2018, №14/11 від 14.11.2018, №26/11 від 26.11.2018 та №20/03 від 20.03.2018, за умовами яких виконавець зобов`язувався надати клієнту або вказаним ним особам інформаційні послуги (консультування клієнта з питань аналітики цінових пропозицій та збору інформації щодо якості та комплектності пакунку малюка у соціальних мережах; збір інформації необхідної клієнту стосовно його підрядників та їх аналітика; пошук потенційних партнерів клієнту для співпраці).

За надання послуг за вказаними вище договорами Товариство у відповідності до п.п.5.1, 5.2 договорів зобов`язалося сплачувати виконавцю грошові кошти у розмірі, визначеному відповідно до актів наданих послуг та погоджених сторонами.

Всі результати надання послуг за договорами про надання інформаційних послуг №10/10 від 10.10.2018, №14/11 від 14.11.2018, №26/11 від 26.11.2018 та №20/03 від 20.03.2018 підтверджуються відповідними актами приймання - передачі наданих послуг.

Крім того, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції з`ясовувалося питання щодо предметності наданих послуг ФОП ОСОБА_1 , зокрема встановлено, що з грудня 2018 року по вересень 2020 року ТОВ «Скай Трейд Україна» було постачальником товарів, а саме «пакунку малюка» для ЮНОПС (Управління ООП з обслуговування проектів) в рамках Проекту міжнародної технічної допомоги щодо забезпечення соціального захисту та відповідального батьківства в Україні (що підтверджується наданими листом та заявками). З метою формування «пакунку малюка» було залучено понад 100 різних контрагентів: консультантів, виробників текстильних виробів, дитячих іграшок та засобів гігієни, логістичних компаній тощо. Вказані вище договори про надання інформаційних послуг укладалися з ФОП ОСОБА_1 саме в рамках Проекту міжнародної технічної допомоги щодо забезпечення соціального захисту та відповідального батьківства в Україні.

ФОП ОСОБА_1 на виконання договорів здійснював, зокрема:

- аналітику цінових пропозицій різних виробників товарів як в Україні, так і за кордоном;

- збирав інформацію щодо якості та комплектності «пакунку малюка» у соціальних мережах;

- аналізував інформацію щодо контрагентів (підрядників) Товариства та перевіряв їх надійність;

- підшукував потенційних контрагентів (постачальників, логістів).

В тому числі ФОП ОСОБА_1 збирав інформацію (також приймав участь у здійсненні опитувань) для підготовки ЮНІСЕФ презентації «Результати моніторингу щодо забезпечення допомогою «пакунок маляти».

Однак, на думку податкового органу, з огляду на те, що ОСОБА_1 займає посаду Директора з управління персоналом ТОВ «Скай Трейд Україна», то виплати за договорами про надання інформаційних послуг №10/10 від 10.10.2018, №14/11 від 14.11.2018, №26/11 від 26.11.2018 та №20/03 від 20.03.2018 на користь такої особи як фізичної особи-підприємця мають прирівнюватися до заробітної плати, з чим суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано не погодились, виходячи із такого.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно із ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися відповідно до трудового або цивільно-правового законодавства, при цьому слід розрізняти особливості цих договорів.

Цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємством тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг, тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець за договором про надання послуг, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Відповідно до положень Кодексу законів про працю України, за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За договором про надання послуг оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договори, які укладались із ОСОБА_1 не містять ознак трудових договорів, зокрема:

- обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години;

- обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;

- обов`язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою;

- регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано посадову інструкцію Директора з управління персоналом, якою чітко визначені обов`язки та права такого працівника.

Виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків за договорами про надання інформаційних послуг №10/10 від 10.10.2018, №14/11 від 14.11.2018, №26/11 від 26.11.2018 та №20/03 від 20.03.2018 не було можливе у рамках здійснення ним своїх трудових функцій на підприємстві, адже такі права не передбачені відповідною посадовою інструкцією такого працівника.

У період, що перевірявся, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , як встановлено судами, сплачував податок від отриманого доходу за договорами про надання послуг.

Таким чином, колегія суддів касаційного суду погоджується, що ФОП ОСОБА_1 є самостійним суб`єктом господарювання, та у розумінні ПК України є самостійним платником податку з отримуваного ним доходу.

При цьому, відповідачем сумніви щодо реальності/нереальності вищевказаних господарських операцій, фіктивності таких з ФОП ОСОБА_1 не ставилося; вказане не було підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 06.04.2020 №00003974207, №00003984207, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-155 від 06.04.2020 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №00003994207 від 06.04.2020.

Отже, висновки викладені в Акті перевірки про заниження ТОВ «Скай Трейд Україна» податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, військового збору та про заниження суми фонду оплати праці, на який нараховується єдиний соціальний внесок є необґрунтованими, а прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.04.2020 №00003974207, №00003984207, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-155 від 06.04.2020 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №00003994207 від 06.04.2020 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких суди встановили обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів, відповідно до частини другої ст.341 КАС України, знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться у касаційній скарзі, правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини третьої ст.343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає..

Головуючий суддя О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх