Постанова

від 06.06.2022 по справі 813/3611/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року

м. Київ

справа №813/3611/17

адміністративне провадження № К/9901/47587/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Паливосервіс» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і акта перевірки, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018 (головуючий суддя - Онишкевич Т.В., судді: Обрізко І.М., Яворський І.О.) у справі №813/3611/17 (876/12041/17).

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Паливосервіс» (далі - ТОВ «Авто-Паливосервіс») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати акт Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області) № 1504/13-01-14-10/39805194 від 20.09.2017 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Авто-Паливосервіс»; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 05.10.2017 № 0017551410.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення ГУ ДФС у Львівській області 05.10.2017 № 0017551410 та і цій частині позовні вимоги задоволено. У решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 залишено без змін.

Не погодившись з висновками постанови суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Львівській області оскаржило її у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018 в частині задоволення позову та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2017.

В обґрунтування своїх доводів ГУ ДФС у Львівській області зазначає, що в наданих розрахунках орендної плати зазначається фіксований щомісячний платіж та відшкодування витрат на обслуговування АЗС без їх розшифровки, а отже встановити які саме послуги увійшли до вартості отриманих послуг неможливо, таким чином ТОВ «Авто-Паливосервіс» безоплатно отримано комунальні послуги від ТОВ «АЗС Інвест Юг».

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Авто-Паливосервіс» зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Львівській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Авто-Паливосервіс» (код ЄДРПОУ 39805194) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 27.05.2015 по 30.06.2017.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 20.09.2017 № 1504/13-01-14-10/39805194, в якому, зокрема, відображено висновки про порушення ТОВ «Авто-Паливосервіс» вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 27.05.2015 по 30.06.2017 на загальну суму 69 439 грн.

На підставі названого акта перевірки, відповідачем 05.10.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017551410, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 84110, 50 грн, з яких 69439,00 грн за податковими зобов`язаннями та 14671,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положеннями підпункту 14.1.13. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що безоплатно наданими товарами, роботами, послугами слід вважати:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Як встановлено судами, між ТОВ «АЗС Інвест Юг» (35570044) надалі Орендодавець та ТОВ «Авто-ІІаливосервіс» надалі Орендар, укладено наступні договори оренди: № 10/08/5 від 10.08.2015; № 07/08/1 від 07.08.2015; договір № 11/08/2 від 11.08.2015.

Крім того, ТОВ «Авто-Паливосервіс» було укладено із ТОВ «АЗС Інвест Юг» договори оренди обладнання: № 01/09 від 01.09.2016; № 01/09/1 від 01.09.2016; № 07/08/2 від 07.08.2015; № 11/08/1 від 11.08.2015; № 10/08/2 від 10.08.2015; № 16/09/1 від 16.09.2015; № 11/08/3 від 11.08.2015.

Положеннями вказаних договорів оренди передбачено, що власником приміщень залишається Орендодавець, а Орендар користується ними протягом строку оренди (частина 2.5 Договорів). Частиною 4.3 Договорів передбачено, що в рахунок орендної плати входять витрати на електроенергію, податок на землю, плата за користування телефонними лініями, амортизаційні витрати.

За доводами позивача, ним понесено витрати на придбання електроенергії використаної для орендованих АЗС, оскільки договорами оренди визначено, що послуга із користування об`єктом оренди включає можливість споживати електричну енергію, необхідну для утримання такого об`єкта під час користування.

Приймаючи рішення про відмову в позові щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у договорах оренди відсутня інформація про умови та розмір відшкодування Орендодавцю ТОВ «АЗС Інвест Юг» вартості комунальних послуг, зокрема вартості використаної для роботи АЗС електроенергії, немає рахунків на відшкодування вартості електроенергії із зазначенням показників лічильника та розшифровки розміру та складу орендної плати. У наданих позивачем рахунках орендної плати вказано лише фіксований платіж щомісячної орендної плати та відшкодування розходів на утримання і обслуговування АЗС, однак із даних рахунків неможливо встановити, за які саме розходи сплатив позивач та не вказано обсягів використаної електроенергії щодо кожного об`єкту.

Вирішуючи даний спір в цій частині судом апеляційної інстанції враховано, що в укладених договорах оренди позивача із ТОВ «АЗС Інвест Юг» було передбачено, що в рахунок орендної плати входять витрати, зокрема, і на спожиту під час оренди майна електроенергію, а тому відсутність у ТОВ Авто-Паливосервіс інформації про розмір відшкодування ТОВ «АЗС Інвест Юг» вартості використаної для роботи АЗС електроенергії, рахунків на відшкодування вартості електроенергії із зазначенням показників лічильників, актів виконаних робіт (накладних) та податкових накладних на відшкодування вартості електроенергії, не є підставою для висновку про безоплатне отримання позивачем електроенергії.

При цьому податковим органом не заперечувався факт сплати позивачем орендної плати за вказаними договорами шляхом безготівкового розрахунку.

Крім того, визнаючи факт проведення розрахунків за договорами оренди із ТОВ «АЗС Інвест Юг», представник відповідача у ході апеляційного розгляду не обґрунтував свої доводи про те, що вся спожита для обслуговування орендованих АЗС електроенергія на загальну суму 385774,49 грн. була отримана ТОВ «Авто-Паливосервіс» безоплатно.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необґрунтованість доводів податкового органу про безоплатне отримання позивачем від ТОВ «АЗС Інвест Юг» за період, що підлягав перевірці, електричної енергії для обслуговування орендованих АЗС на загальну суму 385774,49 грн., а отже прийняте на підставі такого висновку податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 05.10.2017 № 0017551410 є протиправним і підлягає скасуванню.

Отже, рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову є правильним та підлягає залишенню без змін.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018 у справі №813/3611/17 (876/12041/17) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова