Ухвала

від 07.06.2022 по справі 307/1710/22

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1710/22

Провадження № 1-кс/307/522/22

УХВАЛА

07 червня 2022 року м.Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судовогозасідання ОСОБА_2 ,за участюслідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 22 квітня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071160000230 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що 24 червня 2019 року на підставі виписки з рішення Солотвинської селищної ради від 22 грудня 1997 року «Про передачу земельних ділянок в приватну власність громадянам», згідно якої ОСОБА_6 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,07 га, для ведення садівництва та було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,045 га по АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 . Відповідно до проведених експертиз підпис та відтиск печатки у виписці з рішення являється підробленими.

Внаслідок неправомірних дій невідомих осіб незаконно зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:003:1211, яка вибула з комунальної власності територіальної громади Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області.

Згідно інформаційної довідки №284983706 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 листопада 2021 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124455900:02:003:1211, площею 0,045 га, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, 22 червня 2019 року зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення органу місцевого самоврядування номер 45 виданого 22 грудня 1997 р. Солотвинською селищною радою.

Встановлено, що 25 листопада 2019 року приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 за №18055 зареєстровано договір купівлі-продажу земельної ділянки в АДРЕСА_1 , без номеру, площею 0,045 га, кадастровий номер 2124455900:02:003:1211, згідно якого право власності зареєстровано за ОСОБА_8 .

Враховуючи те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124455900:02:003:1211, площею 0,045 га, цільове призначення - для ведення садівництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , є безпосереднім предметом злочинного посягання, дана земельна ділянка, визнана речовим доказом у кримінальному провадженні №12022071160000230 від 22 квітня 2022 року, просить накласти арешт на вказану земельну, з метою недопущення подальшого її відчуження та розпорядження нею, що надалі може призвести до труднощів при поверненні даної земельної ділянки до земель комунальної власності Солотвинської селищної ради, та унеможливить відшкодування шкоди у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , підтримав подане клопотання з викладених підстав та просив його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_8 в судовезасідання нез`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що в порядку ч. 1ст.172КПК України,не є перешкодою для розгляду клопотання за його відсутності.

Вислухавши пояснення слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно доч.1ст.170КПК України, арештоммайна єтимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідноп.1ч.2цієї статтіКПК України,арешт майнадопускається зметою забезпечення збереження речових доказів.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 98 КПК України, встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Із зазначеного клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП у Закарпатській області ОСОБА_3 , про арешт майна слідує, що воно відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Із витягу з ЄРДР вбачається, що слідчим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 22 квітня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071160000230 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Із постанови про визнання речовим доказом від 03 червня 2022 року, встановлено, що земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:003:1211, площею 0,045 га, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні за №12022071160000230 від 22 квітня 2022 року.

З виписки із рішення № 45 ХV сесії Солотвинської селищної ради від 22 грудня 1997 року « Про передачу земельних ділянок в приватну власність громадянам», видно, що ОСОБА_6 , жительці АДРЕСА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,07 га, по АДРЕСА_1 , для ведення садівництва.

Згідно договору купівлі-продажу №18055 від 25 листопада 2019 року посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2124455900:02:003:1211, площею 0,045 га, за адресою в АДРЕСА_1 , без номеру, перейшло від від ОСОБА_6 до ОСОБА_8

Відповідно до інформаційної довідки №284983706 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 листопада 2021 року, видно що 25 листопада 2019 року відбувся перехід права власності, щодо об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1858148121244, а саме земельної ділянки в АДРЕСА_1 , без номеру, площею 0,045 га, кадастровий номер 2124455900:02:003:1211 на підставі договору купівлі-продажу №18055 від 25 листопада 2019 року посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 від ОСОБА_6 до ОСОБА_8 .

Із висновку експерта №СЕ-19/107-22/650-ПЧ від 23 лютого 2022 року, встановлено, що підпис у виписці з рішення № 45 ХV сесії Солотвинської селищної ради від 22 грудня 1997 року, яка міститься на 5 сторінці реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 1858148121244, виконаний не громадянином ОСОБА_9 .

Із висновку експерта № СЕ-19/107-22/651-ДД від 23 лютого 2022 року, видно, що відбиток гербової печатки у виписці з рішення № 45 ХV сесії Солотвинської селищної ради від 22 грудня 1997 року у колонці у графі «Селищний голова» «Виконавчий комітет Закарпатська область ,Тячівський р-н Солотвинської селищної ради,Україна» нанесені не кліше печатки «Виконавчий комітет Закарпатська область ,Тячівський р-н Солотвинської селищної ради,Україна».

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Аналізуючи встановлені обставини та відповідні норми права, слідчий суддя прийшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки це майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним вКПК України. Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а саме накладенню арешту на майно з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071160000230 від22квітня 2022року,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:003:1211, площею 0,045 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_8 , шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Керуючись ст. ст.171-173, 309, 371, 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12022071160000230 від 22 квітня 2022року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:003:1211, площею 0,045 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_8 , шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому та надіслати прокурору, власнику ОСОБА_8 , не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Роз`яснити положення, що закріплені в ч. 1ст. 174 КПК України, відповідно до яких підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1