Рішення

від 31.05.2022 по справі 179/2072/21

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/2072/21

провадження № 2/179/208/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2022 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ковальчук Т.А., при секретарі Хорольській І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 в позові посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті залишилася спадщина, що складається із земельної ділянки, площею 7.190 га, кадастровий номер 1222386800:01:003:0027, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Пролетарської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, яка належала йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДП № 096095 від 22 січня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних атів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010412300104.

За життя ОСОБА_3 залишив заповіт від 06 серпня 2008 року, посвідчений нотаріусом Магдалинівського районного нотаріального округу Кудрявцевим О.О., зареєстрований в Реєстрі за № 1522, в якому вказав ОСОБА_1 спадкоємцем вказаної земельної ділянки.

Позивач своєчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернувся через те, що не знав про смерть ОСОБА_3 , оскільки проживає в іншій місцевості, а також він не знав про наявність заповіту. Тому позивач вимушений звертатися до суду та просить визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надав до суду заяву, в якій прохав розглянути справу без його участі, підтримав позовні вимоги та прохав задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача - Личківської сільської ради до суду не з`явився, причини неявки суду невідомі, про дату та час розгляду справи був сповіщений належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, причини неявки суду невідомі, про дату та час розгляду справи був сповіщений, а саме офіційному сайті Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області, «Судова влада». Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд проводить розгляд справи в заочному порядку, з врахуванням одночасного існування чотирьох умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, судом постановлено провести заочний розгляд даної цивільної справи.

На підставі ст. 247 ЦПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників процесу, фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, не здійснювалося.

Перевіривши докази по справі та давши їм належну оцінку, суд приходить до наступного.

Державний акт на право приватної власності на землю серії ДП № 096095 від 22 січня 2004 року свідчить, що ОСОБА_3 , отримав земельну ділянку на підставі розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації № 500-р від 02.07.2003 р., передана у приватну власність земельна ділянка площею 5.590 га у межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010412300104 (а. с. 7).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 419, виданий Відділом реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції у Дніпропетровській області (а. с. 6).

Відповідно до заповіту ОСОБА_3 ,, зареєстрованого в реєстрі за № 1522 від 06 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Магдалинівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцевим О.О., заповідав приватизовану земельну ділянку розміром 7.190 га, кадастровий номер 1222386800:01:003:0027 (а. с. 8).

Оскільки позивач пропустив встановлений законодавством строк для прийняття спадщини, нотаріусом письмово було відмовлено у прийнятті та реєстрації заяви про прийняття спадщини та виданні свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

А як зазначено в статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно частини 1 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до положень статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно положень статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 постанови Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно положень постанови Верховного Суду від 26.06.2019 року, справа №565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду даної справи, судом було здійснено оцінку кожного аргументу позивача, та доказів по справі. На підставі чого було встановлено, що дані докази та аргументи є належними та допустимими, а також відповідають вимогам статті 95 ЦПК України.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про існування спадкового майна, є поважною причиною пропуску строку. Необізнаність є людським фактором, наявність якого не дає змоги володіти певною інформацією через незалежні від волі особи обставини, а тому вона не може бути підтверджена відповідними доказами.

В той же час факт необізнаності особи про наявність спадкового майна може бути спростовано шляхом надання суду інших доказів, що свідчать про протилежні обставини, однак матеріали справи таких доказів не містять.

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

А як в ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 4,6,8,10-13, 17-18, 141, 206, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Магдалинівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 20 квітня 1999 року) додатковий строк тривалістю в три місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 419) , який обчислюється з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5 розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються до або через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.А. Ковальчук