Рішення

від 23.05.2022 по справі 907/1080/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/1080/21

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу,

за позовом: Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, вул. Швабська, 14, м. Ужгород, код ЄДРПОУ - 38015668,

до відповідача: Усть-Чорнянської селищної ради, вул. Верховинська, буд. 233, смт. Усть-Чорна Тячівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04349805,

про: стягнення шкоди,

секретар судового засідання: Сінкіна Е.В.

за участю представників сторін:

від позивача Пеняк Наталія Михайлівна, головний спеціаліст - юрисконсульт сектору правового забезпечення,

від відповідача селищний голова Костяк Петро Петрович,

в с т а н о в и в:

Державна екологічна інспекція у Закарпатській області (далі також Інспекція, Позивач) звернулася до суду з позовом до Усть-Чорнянської селищної ради (далі також Відповідач) про стягнення грошових коштів у вигляді шкоди, завданої природним ресурсам у розмірі 58450,00 грн., шляхом самовільного зрізання у межах населеного пункту 15 дерев різних порід, що обгрунтовується порушенням п. 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою КМУ України від 01.08.2006 №1045 (далі - Порядок).

Описова частина рішення.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.01.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та без виклику сторін.

21.02.2022 на адресу суду від Усть-Чорнянської селищної ради надійшло заперечення-клопотання №52/02-31 від 08.02.2022, в якій Відповідач клопоче про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, з мотивів необхідності подачі додаткових доказів та пояснень, що мають важливе значення для правильного вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.04.2022 заперечення-клопотання Усть-Чорнянської селищної ради про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін задоволено частково. Постановлено продовжувати розгляд справи у спрощеному позовному провадженні та викликати в судове засідання представників відповідача та позивача.

Також даною ухвалою від 12.04.2022 запропоновано позивачу надати суду докази зрізання відповідачем дерев породи тополя діаметром 84 см у кількості 2 одиниці, а відповідачу запропоновано надати суду витяг із правил благоустрою діючих на території Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району, де було б зазначено дані про порядок видалення зелених насаджень, а також пояснення, які стосуються строку вирубки дерев, зазначений в ордері №1 на знесення зелених насаджень від 03.02.2017 та перелік зелених насаджень, що підлягають видаленню згідно акту обстеження від 03.02.2017 року.

Позивачем до суду надіслано додаткові письмові пояснення стосовно позовних вимог, що надійшли до суду 02.05.2022, прийняті судом та долучені до справи. Відомостей про отримання Відповідачем цих пояснень станом на 02.05.2022 у справі не було.

При цьому суд зазначив, що Відповідач має довести, відсутність хоча би одного елементу складу правопорушення, зокрема, відсутність шкоди для об`єкту благоустрою (стадіон, огорожа, інші об`єкти інфраструктури тощо) та/або вини у своїх діях або інше.

В судовому засіданні 03.05.2022 суд розпочав розгляд справи по суті за відсутності представника відповідача. Представник Позивача підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених у описовій частині цього рішення у розділі з викладення позиції Позивача, з урахуванням додаткових письмових пояснень.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.05.2022 за результатами заслуховування судом вступного слова представника Позивача і дослідження матеріалів справи, судом оголошено перерву в судовому засіданні, запропоновано відповідачу надати суду додаткові пояснення, на підставі яких заяв чи звернень приймалися розпорядження №7/1 Виконавчого комітету Усть-Чорнянської селищної ради від 01.02.2017 та рішення від 15.02.2017 №170 Усть-Чорнянської селищної ради з питань створення комісії, видачі ордера та надання дозволу на вирубку небезпечних дерев. Для отримання відомостей про отримання Відповідачем додаткових письмових пояснень Позивача від 02.05.2022, надання можливості представнику відповідача подати письмові пояснення щодо спірних правовідносин, а також для надання можливості Відповідачеві відреагувати на них, подавши до справи свої пояснення і аргументи щодо обставин справи та їх оцінки, зокрема щодо наявності (відсутності) складу цивільного правопорушення у діях відповідача: протиправності (неправомірності); -шкідливості (наявність шкоди); -причинного зв`язку, в судовому засіданні оголошено перерву до 24.05.2022 року до 14 год. 30 хв.

Судове засідання 24.05.2022, після перерви, продовжено без участі представника позивача, яка в судове засідання не з`явилася, про причини неявки в судове засідання не повідомила, за участі представника Відповідача.

Після завершення розгляду справи і виходу з нарадчої кімнати судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

І. Суть спору за позицією Позивача.

Позивач у поданій позовній заяві просить суд стягнути з Усть-Чорнянської селищної ради відшкодування шкоди, завданої природнім ресурсам, шляхом зрізання 15 дерев різних порід, у розмірі 58 450,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що за результатами позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Усть-Чорнянської територіальної громади, проведеної інспекторами Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, встановлено, що допущено порушення законодавства про охорону та раціональне використання зелених насаджень.

Зокрема, стверджує, що в ході перевірки спеціалістами Інспекції обстежено земельну ділянку площею 1,6959 га, яка знаходиться у комунальній власності територіальної громади селища Усть-Чорна з кадастровим номером 212445600:01:001:0108. Під час натурного обстеження проведено контрольний облік пнів на території селищного стадіону, при якому зафіксовано пні від свіжозрубаних дерев різних порід, а саме 11 дерев породи тополя, 3 дерева породи ясен та 1 дерево породи ялина. Вважає, що Відповідачем порушено п. 4 Порядку, що призвело до нанесення шкоди природним ресурсам на суму 58 450,00 грн., що підтверджує розрахунком розміру шкоди доданого до матеріалів позовної заяви.

Позивачем зазначено, що з метою досудового врегулювання спору ним направлено претензію від 24.06.2021 №21/06/21 до Усть-Чорнянської селищної ради про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства про охорону та раціональне використання зелених насаджень.

Однак, станом на момент пред`явлення позову до суду, відповіді щодо визнання порушення та добровільного відшкодування шкоди Інспекцією не одержано, що стало приводом для звернення до суду.

У відповіді на відзив від 26.03.2022 позивач не погоджується з доводами відповідача у відзиві та просить задовольнити в повному обсязі свої позовні вимоги.

На виконання ухвали від 12.04.2022 позивачем були надані додаткові пояснення, одержані судом 02.05.2022 року. В даних поясненнях позивач вказує, що у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 09.06.2021 №142/05-М зазначено, що під час натурного обстеження проведено контрольний облік пнів, при якому виявлено пні від свіжозрубаних дерев різних порід, а саме 11 дерев породи тополя, 3 дерев породи ясен, 1 дерево ялина, про що складено відомість попневого переліку, яка долучена додатком до пояснень. Даними цієї відомості підтверджено видалення всього 15 дерев, зокрема дерев породи тополя діаметром 84 см у кількості 2 одиниці.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених у заявах по суті справи, пояснивши суду таке.

Представник позивача вважає, що у діях Відповідача є наявним склад цивільного правопорушення, що полягає у недотриманні алгоритму дій щодо порядку видалення зелених насаджень в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що, на думку позивача, призвело до самовільного знищення дерев і завдання шкоди лісу. Представник Позивача вважає, що у Відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про знесення насаджень - заяви фізичної чи юридичної особи про видалення насаджень. Ним порушено порядок оформлення рішення, видачі ордера на знесення насаджень та отримання дозволу, а також не залучено до участі у цьому процесі інспектора Державної екологічної інспекції і не повідомлено інспектора про знесення насаджень.

Представник Позивача пояснила, що оцінка інших обставин, що стали підставою місцевої ради та виконавчого органу для прийняття рішення про знесення небезпечних дерев, як-то: завдання шкоди об`єктам інфраструктури та благоустрою, що ремонтуються за рахунок місцевого бюджету, аварійність чи небезпечність дерев не оцінювалися та не враховувалися при подачі позову.

ІІ. Суть спору за позицією Відповідача.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву №55 від 08.02.22 заперечує проти позовних вимог позивача та просить у задоволенні позовних вимог повністю відмовити. Відповідач вказує, що при перевірці представникам інспекції було надано копію відповідного рішення про вирубку небезпечних дерев №170 від 15.02.2017, розпорядження, акт обстеження та ордер на знесення зелених насаджень. За результатами обстеження встановлено, що дерева знаходились у критично аварійному стані, загрожували майну, а можливо і здоров`ю або життю громадян. Відповідач стверджує, що лише той факт, що видалення дерев було здійснено без участі представника позивача в прийнятті рішення про видалення, не свідчить про незаконність вказаного видалення, оскільки рішення відповідача №170 від 15.02.2017 є чинним, не скасовано, в судовому порядку не оскаржувалось. Відповідно, відповідач вважає, що твердження про незаконність дій, вчинених на підставі діючого рішення є необґрунтованим, більш того, рішення органів місцевого самоврядування є обов`язковими до виконання. Крім того, відповідач вказує, що позивачем при поданні позову не були враховані положення п. 6 Порядку, яким визначено, що у разі знесення аварійних, сухостійних дерев сплата відновної вартості не проводиться, що свідчить про те, що у відповідача були відсутні підстави для незастосування ч. 4 ст. 28 ЗУ "Про благоустрій в населених пунктах".

В письмових поясненнях №173/03-28 від 20.05.2022 відповідач, на виконання вимог ухвали суду від 12.04.2022, від 03.05.2022 та в усних поясненнях, наданих сільським головою ОСОБА_1 як представником Відповідача особисто в судовому засіданні 24.05.2022, зазначає, що розпорядження селищного голови №7/1 від 01.02.2017 та рішення сесії №170 від 15.02.2017 "Про вирубку небезпечних дерев" було прийнято внаслідок неодноразових усних звернень членів футбольної команди "Лісоруб Усть-Чорна" та численних мешканців селища, які спостерігали падіння старих сухих дерев та гілля на футбольне поле, на огорожу стадіону, руйнуючи її, розростанням стовбурів дерев, що перешкоджали відкриттю брами (воріт), скарг на шкідливий вплив пуху тополів на здоров`я членів місцевої громади.

Також, селищний голова пояснив, що в ордері №1 від 03.02.2011 строки знесення дерев не вказані, що означає, що дозвіл на знесення виданий безстроково, до появи фінансової і технічної можливості у місцевої ради до виконання таких робіт. Зазначив, що в акті обстеження зелених насаджень від 03.02.2017 визначено перелік дерев, які підлягають знесенню у кількості 59 дерев на території стадіону так і за його територією. Але фактично було знесено лише дерева, що знаходяться на території стадіону в кількості 15 штук та становили певну небезпеку життю, здоров`ю громадян, особливо при проведенні на стадіоні тренувань спортсменів, футболістів місцевої футбольної команди і громадян, при проведенні футбольних матчів, а також пошкоджували огорожу та браму (ворота) стадіону, які збудовані та ремонтується за рахунок коштів місцевого бюджету.

Селищний голова зазначив, що місцева рада планує здійснити оновлення благоустрою стадіону, змонтувати нове покриття стадіону, відремонтувати огорожу та браму, висадити нові дерева та кущі як елементи благоустрою тощо, але наявність старих дерев, що є предметом спору, перешкоджала здійсненню таких планів та виконання робіт.

У долученому витягу з правил благоустрою Усть-Чорнянської територіальної громади №172/03-28 від 20.05.2022 вказано, що благоустрій та утримання в належному стані зазначеної вище території включає в тому числі догляд, обрізання, знесення, висадка зелених насаджень (квітів, дерев, кущів і т.д.).

Селищний голова Костяк П.П. в судовому засіданні 24.05.2022 заявив клопотання від імені Відповідача, в якому просить долучити докази, що підтверджують право комунальної власності Усть-Чорнянської територіальної громади на земельну ділянку, на якій розміщено об`єкт фізичної культури і спорту (стадіон); право власності на об`єкт майнового комплексу стадіону "Авангард", а також фотографії із зображенням впавших дерев та гілок, стану огорожі стадіону, стану окремих зрізаних древ за станом пнів, як докази аварійності знесених дерев та стадіоні.

До клопотання також додано копію листа Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 13.01.2022 року, в якому Позивач, з посиланням на п. 4 "Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045, вказує, що виконавчий орган місцевої ради має право утворити комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості без представника Інспекції, але у триденний строк має надіслати такий примірник акту Інспекції.

Суд задовольнив клопотання представника та долучив зазначені документи до справи як докази про заперечення проти позову.

ІІІ. Мотивувальна частина рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Заслухавши в судовому засіданні доповіді представників сторін про доводи і заперечення, дослідивши матеріали справи та надавши їм відповідну правову оцінку, судом встановлено таке.

3.1. Територіальна громада селища Усть-Чорна в особі Усть-Чорнянської селищної ради є власником земельної ділянки площею 1,6958 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 614325821244, кадастровий номер - 2124456500:01:001:0108, форма власності - комунальна, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт. Усть-Чорна, вул. Лісна, земельна ділянка 31, що має цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту. Цей факт підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.02.2020, далі - земельна ділянка, (а.с. 100).

3.2. На даній земельній ділянці за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт. Усть-Чорна, вул. Лісна, земельна ділянка 31, знаходиться об`єкт нерухомого майна загального користування - майновий комплекс стадіону "Авангард", загальною площею 187,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 957317621244, форма власності - комунальна, одноосібним власником даного стадіону є Усть-Чорнянська селищна рада Тячівського району Закарпатської області. Складовими частинами об`єкта нерухомого майна є, зокрема: трибуна, ворота та огорожа. Ці факти підтверджуються інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.06.2016 року (а.с. 101).

Також, складові частини майнового комплексу стадіону "Авангард" як об`єкта нерухомого майна підтверджуються виготовленим Технічним паспортом об`єкта, зокрема розділом Характеристика будівель та споруд, серед яких вказано конструктивні елементи стадіону - ворота №1 та дерев`яна огорожа №2 (а.с. 103-108).

Право власності Усть-Чорнянської селищної ради зареєстровано на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Довгуника В.М. Тячівської міської ради Закарпатської області про державну реєстрації прав та їх обтяжень №30212903 від 27.06.2016 року (а.с. 102).

3.3. Правовідносини що виникають при створенні і утримання об`єктів загального користування, регулюються цивільним законодавством України, зокрема Законом України «Про благоустрій населених пунктів».

Відповідно до визначень, передбачених Законом України «Про благоустрій населених пунктів» вказаний об`єкт нерухомого майна - майновий комплекс стадіону "Авангард" є об`єктом благоустрою населеного пункту Усть-Чорнянської селищної ради, є комунальною власністю.

Балансоутримувачем вказаного об`єкта благоустрою є безпосередньо власник - Усть-Чорнянська селищна ради.

3.4. Згідно ст. 21 закону України «Про благоустрій населених пунктів» елементами (частинами) об`єктів благоустрою, зокрема, є: зелені насадження на об`єктах благоустрою загального користування, будівлі та споруди системи інженерного захисту території; обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми (огорожі, ворота тощо).

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

3.5. Як встановлено судом, Розпорядженням селищного голови №7/1 від 01.02.2017 (а.с. 43) через наявність фактів руйнування старими деревами елементів благоустрою стадіону «Авангард» та наявності скарг жителів місцевої громади, зважаючи на небезпеку здоров`ю громадян на об`єкті благоустрою, було створено комісію по обстеженню зелених насаджень на території Усть-Чорнянської селищної ради.

Комісія у складі, визначеному розпорядженням селищного голови від 01.02.2017 року склала Акт обстеження зелених насаджень (дерев, чагарників), що підлягають видаленню в зв`язку з загрозою життю та здоров`ю громадян на території смт. Усть Чорна, вул. Лісна від 03.02.217 (а.с. 42). Комісією було встановлено, що на стадіоні "Авангард" наявні зелені насадження, що підлягають знесенню, а саме дерева Тополя (54шт), Ясінь (3шт), які мають вік понад 54 роки (висаджені у 1969 році) та смерека (2 шт) 1980 року.

Згідно наведеного акту встановлено, що дерева руйнують огорожу стадіону, шкідливо впливають на здоров`я людей, викликаючи алергічні реакції при цвітінні, в осінній період при опаданні листви засмічують території футбольного поля. В акті вказано, що внаслідок огляду встановлено 54 дерев виду тополя, 3 дерева виду ясен та 2 дерева виду смерека, які перебували в незадовільному якісному стані та підлягають зрізуванню.

Висновком комісії передбачено зрізати дерева, що наведені у Акті, та направити у вигляді паливних дров до комунальних установ.

3.6. За результатами обстеження дерев, що вказані у Акті, за підписом селищного голови було видано Ордер №1 від 03.02.2017 (а.с. 41) на знесення зелених насаджень. Цим Ордером дозволено вирубати небезпечні дерева на земельній ділянці в смт. Усть-Чорна по вул. Лісній. У Ордері не вказано строків знесення дерев чи строків дійсності цього Ордеру.

В подальшому Рішенням №170 від 15.02.2017 Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області (а.с. 44) було надано дозвіл на вирубку небезпечних дерев в смт. Усть-Чорна по вулицях Верховинська, Лісна (селищний стадіон), Чорнопотіцька, в паркових зонах та біля комунальних установ.

3.7. На виконання вказаних рішень органів місцевого самоврядування, Усть-Чорнянської селищної ради та виконавчого комітету, на об`єкті благоустрою стадіону «Авангард» у 2021 році видалено 15 дерев із тих, що визначені в Акті обстеження зелених насаджень (дерев, чагарників), що підлягають видаленню в зв`язку з загрозою життю та здоров`ю громадян на території смт. Усть Чорна, вул. Лісна від 03.02.217 (а.с. 42).

3.8. Позивач, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція), відповідно до змісту «Положення про Державну екологічну інспекцію України», затвердженого постановою КМУ від 19.04.2017 № 275, - є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Державна екологічна інспекція у Закарпатській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України згідно положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 №49.

Основними завданнями Держекоінспекції є, зокрема:

1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо:

охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду;

охорони, захисту, використання і відтворення лісів.

3.9. Спеціалістами Позивача 09.06.2021 проведена позапланова перевірка в ході якої було обстежено земельну ділянку і проведено контрольний облік пнів на території селищного стадіону, при якому зафіксовано пні від свіжозрубаних дерев різних порід, а саме 11 дерев породи тополя, 3 дерева породи ясен та 1 дерево породи ялина.

Оскільки роботи з видалення дерев здійсненні без участі і без повідомлення Інспекції, остання вважає, що Відповідачем порушено законодавство, зокрема п. 4 Порядку видалення дерев, вважає, що Відповідачем завдано шкоди природі, а саме самовільно знищено дерева чим завдано шкоди лісу. За вказане порушення Відповідач має нести цивільну відповідальність, відшкодувати шкоду, завдану лісу.

Розмір шкоди Позивач розрахував, керуючись нормами Постанови КМУ України від від 08.04.1999 № 559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів».

3.10. В свою чергу, Відповідач вважає свої дії з проведення робіт із благоустрою на власній території правомірними, а дерева знесенно для зменшення запобігання більшої шкоди, яку ці дерева завдавали майну комунальної власності - об`єкту благоустрою «Стадіон «Авангард».

3.11. Судом встановлено, що спір між сторонами виник через різне розуміння сторонами, Відповідачем Усть-Чорнянською селищною радою та Інспекцією, умов і порядку отримання дозволу на видалення зелених насаджень дерев та дій щодо видалення зелених насаджень, та наслідків недотримання "Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045.

В результаті цього, на думку Позивача, Відповідачем складено Акт обстеження стану дерев без участі Інспектора, а в подальшому на підставі цього Акту видано ордер та Відповідачем надано дозвіл на знесення дерев. Через незалучення до обстеження дерев Інспектора, Позивач кваліфікує ц дії як самовільне видалення дерев, що, як він вважає, є порушенням законодавства про охорону природи. Порушення Порядку, який на думку позивача є частиною законодавства про охорону природи, унеможливлює знесення дерев, тягне за собою відповідальність за шкоду, завдану природі. Зокрема, в судовому засіданні представник позивача стверджувала, що підставою для відшкодування шкоди є порушення порядку оформлення рішення, видачі ордера на знесення насаджень та отримання дозволу.

Перевіряючи доводи і заперечення сторін, суд зазначає таке.

3.11. Норми законодавства, що регулюють спірні відносини.

Конституція України (ч. 2 ст. 19) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Лісовий кодекс України.

Стаття 1. Поняття про ліс

Ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Стаття 3. Лісове законодавство України

Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Лісові відносини, що виникають при використанні землі, надр, вод, а також відносини щодо охорони, використання й відтворення рослинного та тваринного світу, не врегульовані цим Кодексом, регулюються відповідними законодавчими актами.

Стаття 4. Склад лісового фонду України

До лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

До лісового фонду України не належать:

зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів;

окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Стаття 29-2. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері лісових відносин

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері лісових відносин:

1) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

2) розглядає справи про адміністративні правопорушення;

3) обмежує чи зупиняє (тимчасово) в установленому порядку діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо вона здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів;

4) застосовує у випадках, передбачених законом, економічні санкції до підприємств, установ та організацій, їх посадових і службових осіб, громадян за порушення вимог законодавства, подає позови до суду про відшкодування збитків і втрат, завданих унаслідок такого порушення;

5) вирішує інші питання, визначені законом та покладені на нього актами Президента України.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Стаття 1. Основні терміни, використані в цьому Законі

Основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:

право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування;

бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування;

Стаття 2. Поняття місцевого самоврядування

1. Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

2. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 4. Основні принципи місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:

народовладдя;

законності;

гласності;

колегіальності;

поєднання місцевих і державних інтересів;

виборності;

правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;

підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;

державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

судового захисту прав місцевого самоврядування.

Стаття 6. Територіальні громади

1. Первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

2. Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.

3. Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об`єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об`єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.

Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад

1. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:

36) вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу;

Стаття 30. Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

17) видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених законом;

Стаття 73. Обов`язковість актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування

1. Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

2. На вимогу відповідних органів та посадових осіб місцевого самоврядування керівники розташованих або зареєстрованих на відповідній території підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов`язані прибути на засідання цих органів для подання інформації з питань, віднесених до відання ради та її органів, відповіді на запити депутатів.

3. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»

Стаття 15. Повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища

Місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції:

а) забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян;

б) дають згоду на розміщення на своїй території підприємств, установ і організацій у порядку, визначеному законом;

в) затверджують з урахуванням екологічних вимог проекти планіровки і забудови населених пунктів, їх генеральні плани та схеми промислових вузлів;

г) видають (переоформлюють, видають дублікати, анулюють) дозволи на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення у випадках, передбачених законом;

д) затверджують місцеві екологічні програми;

и) організують роботу по ліквідації екологічних наслідків аварій, залучають до цих робіт підприємства, установи та організації, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, і громадян;

і) приймають рішення про організацію територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні;

ї) здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.

Стаття 19. Компетенція виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції: а) здійснюють реалізацію рішень відповідних рад;

Закон України "Про благоустрій населених пунктів"

Стаття 1. Визначення термінів

благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля;

Стаття 4. Законодавство з питань благоустрою населених пунктів

1. Законодавство з питань благоустрою населених пунктів складається з цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.

2. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів, і спрямовується на створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження і охорону навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Стаття 5. Органи управління у сфері благоустрою населених пунктів

1. Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Стаття 10. Повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів

1. До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить:

1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів;

2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;

3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);

4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

2. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить:

1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;

8) визначення на об`єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень;

9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;

14) видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Стаття 16. Обмеження при використанні об`єктів благоустрою

1. На об`єктах благоустрою забороняється:

1) виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом; самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо.

Стаття 19. Відшкодування збитків, завданих об`єкту благоустрою

1. Збитки, завдані об`єкту благоустрою в результаті порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягають відшкодуванню в установленому порядку.

2. Оцінка завданих збитків проводиться балансоутримувачем у разі:

1) протиправного пошкодження чи знищення елементів благоустрою;

2) пошкодження чи знищення елементів благоустрою при:

а) ліквідації аварій на інженерних мережах та інших елементах благоустрою;

б) здійсненні ремонту інженерних мереж;

в) видаленні аварійних сухостійних дерев та чагарників.

Стаття 20. Організація благоустрою населених пунктів

1. Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

2. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

3. Фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Фінансування державних програм благоустрою населених пунктів та програм з благоустрою об`єктів, які перебувають у державній власності, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

4. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Стаття 23. Благоустрій території житлової та громадської забудови

1. До об`єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщені об`єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об`єкти загального користування.

2. Благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також установлених будівельних норм, норм і правил.

Стаття 28. Охорона та утримання зелених насаджень

2. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

3. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", є підставою для видалення зелених насаджень після обстеження земельної ділянки та складання акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню. У цьому разі видалення зелених насаджень не потребує дозволу (ордера). Відновна вартість визначається на підставі акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, та сплачується до прийняття об`єкта в експлуатацію. Розмір відновної вартості видалених зелених насаджень зменшується на суму, передбачену проектною документацією на озеленення території.

4. Негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

5. У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком.

Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.

Постанова КМУ України від 01.08.2006 №1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах».

1. Цей Порядок визначає процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників (далі - зелені насадження) на території населеного пункту.

У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України Про місцеве самоврядування в Україні, Про архітектурну діяльність, Про благоустрій населених пунктів і Про регулювання містобудівної діяльності.

2. Видалення зелених насаджень здійснюється у разі:

знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів;

ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

3. Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється:

за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку).

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

4. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник).

Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень.

Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії.

Територіальний орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п`ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії.

Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.

У процесі визначення стану зелених насаджень та відновної вартості зелених насаджень, які видаляються на підставі одного з документів, визначених статтями 35-37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, до складу комісії включається представник фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території.

Комісія у п`ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном.

Відновна вартість зелених насаджень визначається згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном.

У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з`ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті.

Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу Держекоінспекції.

Голова комісії готує в п`ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці.

Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

5. Ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Методику визначення відновної вартості зелених насаджень і зразок ордера затверджує Мінрегіон.

Відновна вартість зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачується до відповідного місцевого бюджету.

У разі видалення зелених насаджень у зв`язку із будівництвом об`єктів розмір їх відновної вартості зменшується на суму, передбачену проектною документацією на озеленення території.

6. Сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі:

будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) житлових будинків, об`єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, благоустрою та інших об`єктів будівництва, що споруджуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету;

знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів;

ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;

досягнення деревом вікової межі;

ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації;

7. Видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку.

8. У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до пункту 4 цього Порядку.

10. Видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.

11. Відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі (крім відновної вартості зелених насаджень, посаджених (створених) цією особою), сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за N 880/12754 «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», згідно якого визначено усереднену вікову межу експлуатації деревних рослин в зелених насадженнях населених пунктів, зокрема для тополі 45 років, для ясеня - 60 років.

Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 12.05.2009 № 127, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.06.2009 за N 549/16565, «Про затвердження Методики визначення відновної вартості зелених насаджень», далі Методика, яку розроблено відповідно до: Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 N 1045; Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248; Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 № 105, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за № 880/12754. Згідно цієї Методики встановлюється механізм визначення відновної вартості зелених насаджень (дерев, кущів, газонів, квітників) у населених пунктах, що підлягає сплаті при видаленні зелених насаджень або при їх втраті у зв`язку із відведенням земельної ділянки у встановленому порядку юридичній або фізичній особі.

Постанова КМУ України від від 08.04.1999 № 559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», що затверджені для обчислення розміру шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів.

3.12. Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.

3.12.1. Відповідно до імперативних норм статті 10 Закон України "Про благоустрій населених пунктів" Усть-Чорнянська селищна рада та її Виконавчий комітет і селищний голова відповідно до визначених законом норм є повноважними приймати рішення у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема, затверджувати місцеві програми та заходи з благоустрою населених пунктів; затверджувати власні правила благоустрою території населених пунктів; забезпечувати виконання місцевих програм та здійснювати заходи з благоустрою населених пунктів; видавати дозволи на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до приписів статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти Усть-Чорнянської селищної ради та її Виконавчого комітету, а саме Розпорядження селищного голови №7/1 від 01.02.2017, виданий Ордер №1 від 03.02.2017 на знесення зелених насаджень та Рішення №170 від 15.02.2017 Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про надання дозволу на вирубку небезпечних дерев в смт. Усть-Чорна по вулиці Лісна (селищний стадіон), є актами, що видані органами місцевого самоврядування в межах наданих їм повноважень, отже вони є обов`язковими для виконання.

Позивач не наводив аргументів щодо законності/незаконності і повноважності Відповідача приймати відповідні наведені вище рішення з питань благоустрою.

3.12.2. Згідно норм права ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За цих обставин суд виходить з визначення Закону, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Отже, Усть-Чорнянська селищна рада як уповноважений орган управління у сфері благоустрою населених пунктів, діючи в інтересах селищної громади прийняла Рішення №170 від 15.02.2017 про надання дозволу на вирубку небезпечних дерев в смт. Усть-Чорна, зокрема по вул. Лісній (селищний стадіон). Це рішення Усть-Чорнянської селищної ради є чинним, не скасовано та не змінено на час розгляду цієї справи.

Отже твердження Позивача про самовільне видалення Відповідачем зелених насаджень не відповідає дійсності.

3.12.3 Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції.

Усть-Чорнянська селищна рада як власник земельної ділянки реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 614325821244, кадастровий номер - 2124456500:01:001:0108, на якій розташовано будівлі і споруди об`єкта нерухомого майна загального користування - майновий комплекс стадіону "Авангард", що є об`єктом благоустрою, надала дозвіл на вирубку небезпечних дерев, що завдавали шкоди елементам благоустрою стадіону, негативно впливали на стан об`єкту благоустрою та створювали загрозу перебуванню людей на стадіоні, зокрема, через досягнення деревами вікової межі їх експлуатації, наразі тополі, вікова межа яких складає 45 років, в той час як реальний вік видалених дерев становить понад 52-53 роки.

За наведених обставин суд виходить з того, що об`єктивні та правові підстави для видалення спірних дерев у Відповідача були в наявності.

Також об`єктивними і доведеними є факти завдання шкоди спірними деревами елементам благоустрою, якими є конструктивні елементи стадіону - ворота №1 та дерев`яна огорожа №2.

Отже твердження Позивача про завдання відповідачем шкоди природним ресурсам не відповідає дійсності.

3.12.4. Перевіряючи заперечення Відповідача про аварійність та небезпечність дерев, що видалені на території стадіону «Авангард», судом, окрім Ату обстеження та пояснень представника Відповідача, досліджено надані Відповідачем у якості доказів фотографії (а.с. 109-120).

Судом встановлено, що фото за № 9, 10, 11 (а.с. 117-119) є належними доказами, що підтверджують стверджувані аварійність та небезпечність дерев на стадіоні «Авангард». На фото видно, що щонайменше 5 дерев повалені (впали), пошкодивши огорожу стадіону. Також, окремі гілки, що впали з дерев (фото № 2, 3, 6, 9, 10, 11), пошкодили огорожу стадіону. Дерево, що відображено на фотографії №1 очевидно своїм стовбуром та корінням створювало реальні перешкоди у користуванні воротами (брамою) стадіону.

Окрім того, суд погоджується з твердженням Відповідача, що інші дерева, які видалені також з великою вірогідністю були небезпечними, про що вказує не лише їх вікова старість, а й зображені на фото № 7 та 8 ознаки руйнування (гниль) серцевини стовбурів дерев.

За наслідками дослідження фотографій суд доходить висновку, що долучені до справи фотографії насправді підтверджують факт руйнування аварійними деревами воріт (брами) та дерев`яної огорожі як конструктивних елементів об`єкта благоустрою, що належить селищній громаді на правах комунальної власності селищного стадіону.

3.12.5. Суд вважає доведеним з боку Усть-Чорнянської селищної ради, що органами місцевого самоврядування створено комісію для обстеження та прийнято рішення про знесення аварійних дерев для відведення шкоди, що завдавалася аварійними та старими (сухостійними, хворими) деревами комунальному майну, яке будується та ремонтується за рахунок коштів місцевого бюджету. Отже, цілком правдивим та доведеним є діяльність місцевої ради для захисту майна, інтересів, життя та здоров`я членів місцевої громади, створення безпечних умов життєдіяльності населення громади селища Усть-Чорна.

3.13. Суд зазначає, що відповідно до імперативних норм Лісового кодексу України (ст. 4) спірні дерева, що знаходилися на об`єкті благоустрою стадіон «Авангард» в межах населеного пункту Усть-Чорна до лісового фонду України не належать.

3.13.1. За таких обставин суд виходить з того, що до спірних відносин має застосовуватися виключно законодавство про благоустрій населених пунктів, зокрема і відповідні підзаконні акти Кабінету Міністрі України, зокрема частини третя та четверта статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Постанова КМУ України від 01.08.2006 №1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах».

3.13.2. З підстав, зазначених у п. 3.13.1. цьго рішення, суд зазначає, що Позивачем безпідставно застосовано Постанову КМУ України від 08.04.1999 № 559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», оскільки наведені такси застосовуються для обчислення розміру шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів. Тобто цей нормативний акт застосовується до осіб, які без дозволу органів місцевого самоврядування, самовільно здійснили видалення зелених насаджень на території місцевої громади. Видалення (знесення) дерев бездозволу є правопорушенням. Метою застосування має бути захист інтересів благоустрою населеного пункту, збереження і відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою.

В той же час, відповідно до приписів ст. 19 Закон України "Про благоустрій населених пунктів" збитки, завдані об`єкту благоустрою в результаті порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягають відшкодуванню в установленому порядку.

Ця Методика про такси для обчислення розміру шкоди застосовується у разі самовільного, без дозволу Компетентного органу видалення (знесення) дерев підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Позаяк дозвіл Компетентного органу є наявним, то ця Постанова КМУ України від 08.04.1999 № 559 не підлягає застосуванню.

3.13.3. При наявності дозволу Компетентного органу на видалення дерев відповідно до приписів Закону оцінка завданих збитків проводиться самим балансоутримувачем за відновною вартістю, але не за таксами.

Застосуванню при цьому підлягають спеціальні правила розрахунків, визначені Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 12.05.2009 № 127, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.06.2009 за № 549/16565, «Про затвердження Методики визначення відновної вартості зелених насаджень», яку розроблено відповідно до: Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та інших актів законодавства.

Отже, позивачем не доведено, що Позивачем було прийнято рішення про видалення дерев лісового фонду та завдано шкоди лісу, як про те позивач стверджує у позовній заяві.

3.14. Суд доходить висновку та зазначає, що процедура видалення дерев, що визначена для підприємств, установ, організацій та громадян правилами Постанови КМУ України від 01.08.2006 №1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» до спірних правовідносин, учасником яких як ініціатор та виконавець видалення дерев виступає орган місцевого самоврядування, пункт 4 Порядку має застосовуватися із урахуванням особливостей, що Компетентний орган і заявник, що звертається за отриманням відповідного дозволу від Компетентного органу співпадають, є однією особою, зокрема:

3.14.1. По-перше, цей Порядок визначає процедуру видалення дерев (далі - зелені насадження) на території населеного пункту за рішенням Компетентного органу, яким є виконавчий органу сільської, селищної, міської ради (виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи, а в передбачених законом випадках - функції виконавчого органу ради здійснює сільський голова одноособово.

Видалення дерев здійснюється на підставі ордера, виданого Компетентним органом.

3.14.2. По-друге, ордер на видалення зелених насаджень Компетентний орган видає після подання заявником документа про сплату до відповідного місцевого бюджету відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

3.14.3. По-третє, Порядок передбачає випадки видалення зелених насаджень без звернення до Компетентного органу та без отримання спеціального ордера, та без сплати відновної вартості зелених насаджень, або часткової сплати у разі:

- наявності дозволу на виконання будівельних робіт;

- будівництві (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об`єктів соціальної інфраструктури, благоустрою та інших об`єктів будівництва, що споруджуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету;

- знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів;

- ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;

- досягнення деревом вікової межі;

- ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

3.14.4. По-четверте, Порядок передбачає випадки, коли видалення дерев здійснюється без звернення до Компетентного органу та без отримання спеціального ордера, без попереднього створення комісії Компетентним органом та без сплати відновної вартості зелених насаджень або часткової сплати.

3.14.5. Правовий, логічний та семантичний аналіз положень Порядку дає підстави для висновку, що юридичне значення при вирішенні питання про видалення дерев є об`єктивні дані, які зобов`язують балансоутримувача об`єкта благоустрою вжити заходи щодо усунення небезпеки, яку створюють дерева для життя і здоров`я людей, усунення наслідків аварій тощо. Вжиття таких заходів є обов`язком балансоутримувачем.

Також, балансоутримувач відповідно до дослідженого законодавства володіє певною дискрецією у прийнятті рішень, зокрема має право прийняти рішення про видалення старих дерев, здійснити реконструкцію об`єкта благоустрою, оновити зелені насадження, інші елементи благоустрою тощо, що в принципі не може вважатися шкодою для об`єкта благоустрою або ж шкодою, що завдається власнику чи балансоутримувачу об`єкта благоустрою.

Таким чином, незалучення Інспектора до участі в роботі комісії не є доказом завдання шкоди зеленим насадженням чи об`єктам благоустрою. Це лише порушення процедури, яка не є визначальною для висновку про відсутність підстав для видалення дерев.

Позивач, таким чином, мав би зосередитись на доказуванні того, що усі або частина зелених насаджень (дерев) не підлягали видаленню, спростувати висновки комісії про аварійність дерев, спростувати дані про вікові характеристики видалених дерев тощо. Однак Позивач зосередився лише на факті незалучення до комісії його працівника - Інспектора.

Суд висновує, що Позивачем у цій справі не доведено наявність шкоди об`єкту благоустрою, так само як і природі чи лісу.

3.14.6. Відповідно до пункту 4 Порядку підставою для прийняття рішення Компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою.

Отже, суб`єктом звернення до Компетентного органу для отримання дозволу та ордеру на видалення зелених насаджень є юридичні особи та громадяни, які звертаються до Компетентного органу на території населеного пункту якого знаходиться об`єкт благоустрою або зелені насадження, які заявник має намір видалити, із такою заявою.

Ці положення Порядку спростовують твердження Позивача про те, що Відповідач як Компетентний орган прийняв рішення про дозвіл на видалення дерев без звернення (заяви) заінтересованої особи.

3.14.7. Суд погоджується з твердженням представника Відповідача, що за змістом пункту 4 Порядку для прийняття рішення Компетентним органом про знесення зелених насаджень на земельних ділянках об`єктів благоустрою, що є комунальною власністю, не потребується заяви Компетентного органу самого до себе про надання дозволу. Такі рішення готуються та включаються до порядку денного селищним головою та відповідними працівниками (органами) селищної ради відповідно до їх повноважень та компетенції «в робочому порядку» на підставі інформації, отриманої, зокрема, від членів громади, у тому числі й в усній формі.

При цьому суд зазначає, що Компетентним органом дотримано вимогу про утворення та затвердження складу комісії з питань визначення стану зелених насаджень. Однак, до складу комісії не було залучено представника територіального органу Держекоінспекції.

3.15. Оцінюючи доводи Позивача про наявність у діях Відповідача складу цивільного правопорушення (делікту), за яке його слід притягнути до відповідальності, суд зазначає таке.

3.15.1. Суд зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Питання відповідальності за завдану майнову шкоду регулюється ст. 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є склад цивільного правопорушення.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність усіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Судом враховується, що позивачем наразі повинна бути доведена неправомірність поведінки відповідача, яка виражається у діях чи бездіяльності особи, до якої заявляється позов про стягнення шкоди. При цьому такі дії повинні мати конкретне вираження, тобто позивачем має бути доведено, що відповідач вчинив неправомірні дії по видаленню дерев з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством.

3.15.2. За змістом позовної заяви та в поясненнях представника Позивача елементи правопорушення не доводяться.

Позивачем доводиться лише факт незалучення Інспектора до участі в комісії з визначення стану дерев.

Ця обставина не заперечується Відповідачем та за наявними у справі матеріалами і поясненнями сторін, є безспірною.

В той же час, суд вважає, що незалучення Інспектора до роботи комісіє не є свідченням протиправності прийняття рішення Компетентним органом як балансоутримувачем про видалення небезпечних дерев та дерев, які завдавали шкоди об`єктам благоустрою, що ремонтуються за рахунок місцевого бюджету.

Отже, видалення спірних дерев суд вважає правомірним.

За таких обставин відсутній такихй елемент правопорушення як протипрваівність видалення дерев.

3.15.3. Підставою деліктної відповідальності є шкідливе діяння особи.

Як встановлено судом, рішення Відповідача при видалення дерев, а також факт видалення спірних дерев здійснено для видалення старих та аварійних дерев та дерев, які завдавали шкоди об`єкту благоустрою Стадіону «Авангард» і являли небезпеку для людей.

Отже, суд констатує, що такий елемент правопорушення як шкідливість діяння також у цих відносинах відсутній.

3.15.4. Суд зазначає, що немає потреби шукати і доводити причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, оскільки судом встановлено, що перші два елементи правопорушення відсутні.

Про відсутність шкоди аткож вказують встановлені судом факти, що видалення зелених насаджень проводилось самим органом місцевого самоврядування Усть-Чорнянської територіальної громади на підставі власного прийнятого рішення Усть-Чорнянської селищної ради, на земельній ділянці, власником якої є Усть-Чорнянська територіальна громада в особі Усть-Чорнянської селищної ради, видалені дерева є елементами благоустрою, що також є власністю Усть-Чорнянської територіальної громади.

Відсутність зазначених елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду, отже у задоволенні позову слід відмовити.

3.16. Відмовляючи у позові суд звертається до правових позицій, викладних у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі 922/3228/20, де Суд зазначає, що підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, вину заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

3.17. Суд дійшов висновку, що Позивачем у цій справі не доведено факту завдання шкоди Усть-Чорнянською селищною радою об`єкту благоустрою «Стадіон «Авангард», оскільки утвореною комісією виконавчого органу ради було визначено стан дерев, що підлягали видаленню як аварійні та небезпечні.

За таких обставин суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах відсутня об`єктивна сторона правопорушення, яка полягає у вчиненні дій по знесенню дерев, які є здоровими, неаварійними, такими що не завдають шкоди об`єктам благоустрою та є безпечними для людей за їх фізичним і біологічним станом.

Також, суд висновує, що у діях особи, яка фактично видалила спірні дерева відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, оскільки видалення дерев здійснено за дозволу Усть-Чорнянської селищної ради та при наявності ордеру на видалення аварійних дерев.

Ці обставини виключають і спростовують твердження Позивача про самовільне (самоправне) знищення дерев, отже дії по видаленню спірних дерев виключають вину особи у вчиненні правопорушення, оскільки такого не відбулося. Волевиявлення ради та виконавчого органу як Компетентних оргнів у цих правовідносинах, було направлене саме на видалення аварійних дерев та запобігання шкоді, яку ці дерева завдали та могли завдати в майбутньому, у разі їх збереження.

3.18. Також, за наведених обставин і їх аналізу, суд доходить висновку про відсутність події і складу цивільно-правовго порушення (делікту) в діях Відповідача Усть-Чорнянської селищної ради.

Отже позов заявлено до Усть-Чорнянської селищної ради безпідставно.

3.19. Аналізуючи суб`єктний склад учасників справи суд доходить висновку, що Позивачем цей позов заявлено до неналежного Відповідача з огляду на таке.

3.19.1. Пунктом 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 за №105 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за №880/12754, визначено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

3.19.2. Пунктом 3 Постанови КМ України від 01.08.2006 №1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» визначено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган).

3.19.3. За загальним правилом, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає зміст (предмет) і підставу позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача (відповідачів), стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки. Поряд із цим, підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача (відповідачів). Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача (відповідачів) на захист проти позову.

3.19.3.1. Як уже було зазначено, предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення з Усть-Чорнянської селищної ради 58 450,00грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання зелених насаджень.

3.19.3.2. Частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

3.19.3.3. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

3.19.3.4. Згідно ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

3.19.3.5. Суд зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц.

Підчас розгляду справи може бути виявлено, що позов пред`явлений не тією особою, якій належить право вимоги, чи не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, тобто встановлено, що позивач чи відповідач не є правозобов`язаними суб`єктами матеріальних правовідносин.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

3.19.3.6. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

3.19.3.7. Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

3.19.3.8. Суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено право суду за власною ініціативою здійснити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Водночас, як вбачається зі ст. 48 ГПК України, заміна первісного відповідача належним відповідачем можлива виключно за клопотанням позивача.

3.19.3.9. Згідно ч. 5 ст. 13 ГПК України зазначено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

3.19.3.10. З матеріалів справи вбачається, що Позивачем визначено як підставу позову те, що Усть-Чорнянська селищна рада не зверталася із заявою до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області щодо виділення спеціаліста, який повинен входити до складу такої комісії (а.с. 4 позовна заява), що кваліфіковано Позивачам як правопорушення, що завдало шкоди охоронюваним законом природним ресурсам.

Зважаючи, що відповідно до матеріалів справи органом, що прийняв рішення (розпорядження) про утворення комісії по обстеженню зелених насаджень винесено селищним головою (а.с. 43), а ордер на знесення зелених насаджень видано Виконавчим комітетом Усть-Чорнянської селищної ради як Компетентним органом (а.с. 41), то очевидно, що за наведеними обставинами позовні вимоги обгрунтовуються порушеннями, що допущені Компетентним органом місцевого самоврядування - Виконавчим комітетом Усть-Чорнянської селищної ради.

Отже, особою, яка має відповідати за недотримання п. 4 Порядку є Виконавчий комітет Усть-Чорнянської селищної ради, а не Усть-Чорнянська селищна рада.

3.19.3.11. Суд зазначає, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Водночас, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі №902/672/16.

3.19.3.12. З огляду на наведене суд доходить висновку, що Відповідач не є зобов`язаною за вимогою особою.

В ході судового розгляду позивачем не було заявлено клопотання про заміну первісного відповідача на належного.

Отже, окрім наведених вище підстав для відмови у позові, вимоги Інспекції задоволенню не підлягають через пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Щодо обгрунтованості рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У цій справі суд вважає достатніми обгрунтування свого рішення про відмову у задоволенні позову.

IV. Розподіл судових витрат.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 129, 191, 236, 238, 241, 248 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Копію рішення надіслати сторонам.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя П. Д. Пригуза